Вирок від 26.10.2021 по справі 490/6635/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/6635/17

Провадження № 1-кп/490/182/2018

У Х В А Л А

21 жовтня 2021 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12017150020001935 про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 296, частиною 1 статті 187, частиною 1 статті 152 /в редакції Закону № 2295-VI від 01.06 2010 року/, частиною 2 статті 153 /в редакції Закону № 2295-VI від 01.06 2010 року/, частиною 1 статті 152 /в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року/ Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 та частиною 1 статті 152 /в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року/ Кримінального Кодексу України та йому призначене остаточне покарання за сукупністю цих злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 08 років.

На підставі частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України за сукупністю цих злочинів та злочинів, за вчинення яких ОСОБА_4 засуджений цим та попередніми вироками йому призначене остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років.

Ухвалено також про зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення.

При цьому питання про застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком чинності у вироку суду не вирішене.

2. З огляду на таке судом на розгляд учасників кримінального провадження поставлене питання про усунення цієї вади вироку, а саме - про доцільність перебування ОСОБА_4 під вартою до набрання вироком чинності.

3. Під час розгляду цього питання судом прокурор по суті вважала, що ОСОБА_4 до набрання вироком чинності має перебувати під вартою.

Разом із цим, вона наполягала на тому, що питання про таке має бути вирішеним шляхом виправлення описки у вироку суду.

4. Обвинувачений проти його тримання під вартою до набрання чинності вироком суду заперечував та зазначав, що бажає протягом періоду з моменту закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до моменту набрання вироком відносно нього чинності перебувати вдома, навіть за умови, що такий строк становитиме декілька тижнів.

Захисник у суді позицію свого підзахисного підтримав.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

1. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 05 вересня 2021 року відносно ОСОБА_4 в зв`язку із розглядом цього кримінального провадження був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Подальшими ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання обвинуваченого під вартою продовжувався неодноразово, востаннє - до 01 листопада 2021 року включно.

2. Тим часом 07 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_4 був ухвалений вирок, яким він був засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому у мотивувальній частині вироку суд обґрунтував необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та необхідність зарахування у строк відбуття ним покарання періоду з моменту проголошення вироку до моменту набрання вироком чинності. Про необхідність зарахування періоду після ухвалення вироку до моменту набрання вироком чинності зазначається й у резолютивній частині ухвали суду.

Проте, посилання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до моменту набрання вироком чинності у резолютивній частині вироку відсутні.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

1. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, виходячи з загальних засад кримінального провадження, застосовує аналогію кримінального процесуального закону.

Велика Палата Верховного Суду також сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16/.

2. Відповідно до частини 3 статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення..

3. Відповідно до абзацу 12 пункту 2 частини 4 статті 374 Кримінального Процесуального Кодексу України у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, окрім іншого, зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема - щодо запобіжних заходів.

4. Відповідно до частини 3 статті 377 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

5. Відповідно до частини 1 статті 379 Кримінального Процесуального Кодексу України

Суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 Постанови № 11 від 21 грудня 1990 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків" суд може вирішити питання про усунення, зокрема, описок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті рішення і не тягне погіршення становища засудженого.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

1. Порядок дій суду у разі необхідності вирішення питання про застосування запобіжного заходу у період після ухвалення вироку й до моменту набрання вироком чинності діючим законодавством повною мірою не визначений.

1.1. За такого під час вирішення цього питання суд вважає за необхідне на підставі процитованої вище частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України виходити з аналогії права.

1.2. При цьому відносини, які виникають під час вирішення цього питання, є аналогічними відносинам, що виникають під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у суді до ухвалення судом вироку.

Так, очевидним є те, що ці правовідносини, як й ті, що виникли під час розгляду цього кримінального провадження:

-виникають між тотожними суб`єктами;

-виникають із приводу тотожного об`єкту - застосування запобіжного заходу;

-виникають з тих самих підстав - закінчення строку дії попереднього процесуального документу про застосування запобіжного заходу.

Суд також відзначає, що ці правовідносини виникають фактично на тій самій стадії кримінального процесу, адже до набрання вироком чинності або ж - до початку стадії апеляційного оскарження кримінальне провадження перебуває у провадженні суду першої інстанції, отже - по справі триває судовий розгляд.

За такого, під час вирішення питання про доцільність тримання ОСОБА_4 під вартою після сплинення строку дії попередньої ухвали - після 01 листопада 2021 року - суд керується приписами статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України.

2. При цьому суд враховує, що:

-вироком суду від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_4 є засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі;

-виключні обставини, які могли б потягнути за собою зміну раніше обраного відносно нього запобіжного заходу, наразі є відсутніми;

-у згаданому вище вироку суду обґрунтована необхідність подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою;

-у згаданому вище вироку навіть визначено, що строк, протягом якого ОСОБА_4 перебуватиме під вартою, має зараховуватись у строк відбуття ним покарання з розрахунку 1 день за 2 дні позбавлення волі.

За такого підстави для зміни обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу наразі є відсутніми, отже - до набрання вироком чинності строк його тримання під вартою слід продовжити.

3. Заперечення ж обвинуваченого проти такого не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення, адже суперечать приписам частини 3 статті 377 Кримінального Процесуального Кодексу України.

4. Прокурор вважає, що строк тримання обвинуваченого під вартою в цьому випадку має бути продовженим шляхом усунення описки у вироку суду.

Проте, з таким погодитись неможливо.

Так, продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вочевидь тягне за собою погіршення його становища. Виправлення ж описок за умови, що таке тягне за собою погіршення становища обвинуваченого, діючим законодавством не передбачене.

Отже, ці посилання прокурора не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

До моменту набрання чинності вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 жовтня 2021 року обраний відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - залишити попереднім - у вигляді тримання під вартою, продовживши на цей період строк дії вказаного запобіжного заходу.

СУДДЯ = ОСОБА_7 =