Вирок від 04.10.2017 по справі 490/6635/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дело № 490/6635/17

Производство № 1-кп/490/807/2017

Ухвала

02 жовтня 2017 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

її законного представника ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мекає за адресою: АДРЕСА_1

про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 125, частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 152, частиною 2 статті 153 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 звинувачено у вчиненні злочину за таких обставин.

1)01 травня 2017 року близько 22:00 години він, наздогнавши неподалік будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , штовхнув її, а після того, як вона впала на землю - схопив її рукою за шию, засунув їй до рота ганчірку та став душити, внаслідок чого потерпілій були заподіяні легкі кз ушкодження. Ці дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 2 статті 125 Кримінального Кодексу України

2)11 травня 2017 року близько 09:30 години він же, наздогнавши на території міського цвинтаря ОСОБА_8 , схопив її ззаду рукою за шию та почав душити, зваливши її при цьому на коліна. Після того, подавивши у такий спосіб спротив потерпілої, ОСОБА_4 заволодів її мобільним телефоном, після чого вступив з нею у статевий зв`язок проти її волі у природний та неприродний спосіб. Ці дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 152, частиною 2 статті 153 Кримінального Кодексу України.

Після вислуховування сторін, потерпілих та дослідження інших доказів у справі суд дійшов такого.

І. Щодо обставин судового розгляду справи.

1. Кримінальне провадження надійшло до Центрального районного суду міста Миколаєва 31 липня 2017 року та у той же день було призначене до підготовчого судового засідання.

2. Під час підготовчого судового засідання, що було завершене 02 серпня 2017 року, судом було встановлено, що в цьому випадку обвинувачення стосується двох епізодів злочинної діяльності обвинуваченого.

При цьому в обвинувальному акті вказувалось, що ці епізоди стосуються різних об`єктів та різних потерпілих.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що:

1)01 травня 2017 року - вчинив злочин щодо ОСОБА_6 , при цьому об`єктом злочинних посягань було визначено здоров`я потерпілої;

2)11 травня 2017 року - вчинив злочин щодо ОСОБА_8 , при цьому об`єктами злочинних посягань були визначені право власності потерпілої, а такожїї статева свобода.

До того ж, судом було встановлено, що в межах цього кримінального провадження у справі була проведена комплексна психолого-психіатрична експертиза ОСОБА_4 , відповідно до висновків якої необхідним є дослідження індивідуально-психологічних та соціально-психологічних особливостей особистості потерпілої ОСОБА_8 , що є можливим під час проведення її комплексної психолого-психіатричної експертизи.

За такого за згодою сторін судом була призначена вказана експертиза потерпілої.

Після того справа була призначена до судового розгляду.

3. Під час судового розгляду кримінального провадження судом були досліджені докази щодо вчинення злочину відносно ОСОБА_6 .

При цьому покази потерпілої ОСОБА_6 вказують про те, що ОСОБА_4 напав на неї зненацька, під час нападу душив її, не висуваючи при цьому жодних вимог, а припинив свої протиправні дії лише внаслідок дій ОСОБА_10 , яка зупинила його.

При цьому будь-якого майна, що становить бодай-яку цінність, він при ній не бачив, ніяких стосунків між ними ніколи не було.

Потерпіла також зазначала, що дії обвинуваченого полягали у тому, що той її душив та засовував їй до рота ганчірку, та такі дії вона сприймала, як такі, що загрожують не тільки її здоров`ю, але - її життю.

Представники потерпілої під час судового розгляду кримінального провадження зазначали, що внаслідок дій обвинуваченого їх донька лікувалась протягом періоду, що є більшим за 21 день, та таке, як на їх думку, свідчить про те, що вчинений обвинуваченим злочин є тяжчим за заподіяння легких тілесних ушкоджень.

При цьому потерпіла та її представники вказували, що знають ОСОБА_4 , як сусіда, з його дитинства, потерпіла наполягала на тому, що на неї нападав саме ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 же зазначав, що 01 травня 2017 року з ОСОБА_6 не зустрічався взагалі, жодних тілесних ушкоджень їй не заподіював, жодних дій відносно неї не вживав, вона його оговорює з невідомих для нього причин.

Жодні інші докази щодо обставин вчинення злочину щодо ОСОБА_6 , окрім висновку експерта про виявлені в неї тілесні ушкодження, матеріали кримінального провадження не містять взагалі.

Мотиви вчинення ОСОБА_4 протиправних дій стосовно цієї потерпілої в обвинувальному акті не зазначені.

Наведене доводить, що обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_6 під час досудового розслідування були встановлені без належного сумління, а проведене стосовно цих обставин не є здатним ані встановити дійсні обставини стверджуваного злочину, ані стати підґрунтям для належної оцінки дій обвинуваченого.

4. Що ж стосується злочину відносно ОСОБА_8 , то під час судового розгляду кримінального провадження до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, зокрема - матеріалів досудового розслідування та судового розгляду, а також матеріалів, що стосуються стану здоров`я потерпілої та характеризують її особу.

При цьому потерпіла пояснила, що надати витребувані експертом матеріали в повному обсязі самостійно не має змоги.

ІІ. Щодо подальшого руху справи.

1. Наведене спонукало прокурора, узагальнюючи міркування сторін, висловлені під час підготовчого судового засідання та судового розгляду кримінального провадження, заявити клопотання про роз`єднання матеріалів кримінального провадження та надання доручення органам досудового розслідування про проведення низки слідчих дій.

Зокрема, прокурор просив про надання доручення щодо огляду місця вчинення злочину відносно ОСОБА_6 , проведення слідчого експерименту з її участю з метою відтворення обставин вчинення відносно неї злочину, а також встановлення та допит свідка, яка припинила дії обвинуваченого.

Стосовно ж подальшого руху справи в частині, що стосується злочину щодо ОСОБА_8 прокурор просив про вчинення дій, спрямованих на повне задоволення клопотання експертів.

Потерпілі під час судового розгляду кримінального провадження позицію прокурора підтримали.

Захисник під час судового розгляду кримінального провадження проти роз`єднання матеріалів кримінального провадження не заперечував.

При цьому він заперечував проти надання вказаного прокурором доручення. З цього приводу він зазначав, що:

-не має необхідності у допиті органом досудового розслідування свідка ОСОБА_10 , адже цей свідок може бути безпосередньо допитаним у суді, та такий допит, на думку захисника, не матиме наслідком порушення права обвинуваченого на захист;

-не має необхідності в огляді місця події, адже нові данні внаслідок такого огляду наразі встановленими бути не можуть через те, що усі сліди злочину наразі є втраченими;

-не має необхідності й у проведенні слідчого експерименту із потерпілою, адже потерпіла дала докладні покази із приводу обставин вчинення злочину, та нові відомості з її показів внаслідок відтворення отриманими бути вочевидь не можуть.

Захисник також заперечував проти надання експертам для проведення експертизи матеріалів досудового розслідування, спираючись про те, що експертиза може бути проведеною лише на підставі доказів, що були попередньо досліджені судом безпосередньо.

Обвинувачений у суді відніс вирішення питання про подальший рух справи на розсуд суду, зазначивши, що згоден з позицією його захисника.

Вирішуючи питання про подальший рух справи відповідно до позицій потерпілих, якій прокурор по суті у наведений вище спосіб лише надав форму власного клопотання, та вказівок експертів, що були також лише узагальнені прокурором, суд доходе такого.

2. Щодо злочину відносно ОСОБА_6 .

Відповідно до частини 3 статті 333 Кримінального Процесуального Кодексу України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Відповідно до частини 4 цієї ж статті під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.

Наведене доводить, що під час вирішення питання про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження суд має вирішити питання про:

1.обставини, на встановлення/перевірку яких є спрямованим відповідне клопотання;

2.наявність необхідності у їх встановленні/перевірці;

3.істотність їх значення для кримінального провадження;

4.можливість встановлення/перевірки цих обставин способом, про який заявлене клопотання, та неможливість їх встановлення іншим шляхом;

5.причини, з яких ці обставини не були встановлені/перевірені під час досудового розслідування.

2.1. В цьому випадку ставиться питання про встановлення дійсних обставин вчинення цього злочину, зокрема - місця та умов його вчинення, а також - на підставі отриманих відомостей - мотивів вчинення злочину відносно цієї потерпілої.

Без встановлення цих обставин вирішення справи у відповідності із дійсністю взагалі не є можливим, через що вони безумовно підлягають перевірці.

2.2. Захист, не оспорюючи необхідність отримання показів свідка ОСОБА_10 , спирається про те, що покази цього свідка можуть бути вперше отримані безпосередньо у суді.

Проте, з такими посиланнями погодитись неможливо, адже вони суперечать вимогам статті 290 КПК України, яка передбачає обов`язкове попереднє відкриття сторонами доказів одна одній.

При цьому, як розтлумачив Верховий Суд України у свіоїй постанові від 16 березня 2017 року у справі № 671/463/15-к, надання стороні у суді матеріалів, до яких попередньо цій стороні не було надано доступу, порушує право сторони, оскільки змушує її коментувати докази без надання можливостей для такого.

Отже, отримання показів свідка ОСОБА_10 лише безпосередньо у суді, без надання сторонам можливості ознайомитись з їх змістом та належним чином підготуватись до їх дослідження, само по собі робить цей доказ таким, що не може бути використаний судом для обґрунтування процесуальних рішень.

Отже, проведення допиту свідка ОСОБА_10 органом досудового розслідування до допиту цього свідка у суді є необхідним для встановлення дійсних обставин справи на підставі достовірних та допустимих доказів.

Захисник стверджує, ніби проведення слідчого експерименту за участі потерпілої не призведе до отримання нових порівняно з отриманими внаслідок відповідних доказів відомостей про обставини вчинення кримінального провадження.

Але з такими посиланнями повною мірою погодитись неможливо.

Так, відповідно до статті 240 КПК України слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Та покази потерпілої, які наразі є єдиним доказом винуватості, поза розумним сумнівом підлягають перевірці, методом якої є саме проведення слідчого експерименту. До того ж, під час слідчого експерименту вказані потерпілою відомості можуть бути додатково уточнені з тим, щоб відтворити цілісну картину вказаних потерпілою подій.

До того ж, доцільним є проведення слідчого експерименту не тільки за участі потерпілої, але також - за участі свідка ОСОБА_10 , адже відомості, отримані внаслідок слідчого експерименту з двома учасниками подій, сприятимуть відтворенню цілісної картини злочину.

До того ж, саме слідчий експеримент надасть можливість пересвідчитись у можливості ОСОБА_6 впізнати особу, що вчинила відносно неї злочин.

До того ж, саме під час проведення слідчого експерименту з відтворення обстановки та обставин події - нападу на ОСОБА_6 може бути встановлений спосіб дій нападника.

Порівняння встановленого внаслідок проведення цього слідчого експерименту способу дій нападника із способом дій ОСОБА_4 , встановленим під час слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_8 , може надати можливість зробити певні висновки про особу, яка вчинила напад на ОСОБА_6 та про мотиви дій цієї особи, зокрема - дозволить перевірити припущення законного представника потерпілої ОСОБА_11 щодо дійсного змісту та мотивів вчиненого злочину.

При цьому суд вважає за необхідне у разі проведення вказаних слідчих експериментів ще раз запропонувати обвинуваченому взяти участь у його проведенні, та у разі отримання відповідної згоди - провести слідчий експеримент й за його участі.

Вчинення ж ціих дії самим судом не є можливим через особливості судового розгляду.

Отже, проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_6 , а також додатково - слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 - є необхідним для встановлення дійсних обставин справи на підставі достовірних та допустимих доказів.

Захисник стверджував про відсутність необхідності у проведенні огляду місця події, спираючись про те, що внаслідок такої слідчої дії нові обставини кримінального правопорушення встановленими бути не можуть.

Разом з тим, без попереднього огляду місця події підготовка вказаних вище слідчих експериментів не є можливою.

Проведення ж цієї дії самим судом також не є можливою з урахуванням особливостей порядку судового розгляду.

Отже, проведення огляду місця події в цьому випадку є необхідною для встановлення дійсних обставин справи на підставі достовірних та допустимих доказів.

2.3. Вирішуючи питання про причини, з яких вказані обставини не були перевірені під час досудового розслідування, суд доходе такого.

З теорії кримінального процесу відомо, що досягнення об`єктивної істини під час судового розгляду кримінального провадження порівняно з досудовим розслідуванням має певні особливості, що зумовлені засобами, притаманними лише цій стадії кримінального провадження.

Зокрема, на відміну від досудового розслідування, судовий розгляд кримінального провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає, зокрема, право усіх учасників судового розгляду надавати свої коментарі щодо зібраних у справі доказів та обставин, які їх доводять, а також - коментарів інших учасників судового розгляду.

Таке об`єктивно робить процес пізнання обставин справи під час судового розгляду більш повним.

Наслідком такого є те, що під час досудового розслідування об`єктивно досягається лише відносна істина, яка не вичерпує предмету дослідження та може бути доповнена, спростована або уточнена під час подальшого вивчення цього предмету у суді на засадах змагальності.

В цьому випадку ж необхідність проведення додаткових слідчих дій є викликаною позицією потерпілої та її представників; при цьому один з представників - ОСОБА_11 - участі під час досудового розслідування кримінального провадження не брав.

Що ж стосується тої обставини, що доручення надається на підставі клопотання прокурора, то таке клопотання в цьому випадку є лише самою формою, у яку була втілена визначена у суді позиція потерпілої та її представника.

При цьому суд враховує й практику Європейського Суду з прав людини, яка орієнтує на те, що під час судового розгляду суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

За такого підстав для вирішення клопотання прокурора із точки зору того, чи були саме прокурору відомі або чи могли саме йому бути відомими обставини, на встановлення яких спрямоване це доручення, суд не вбачає, оскільки в цьому випадку клопотання прокурора виступає лише зовнішньою стороною, формою, за якою прихована позиція потерпілої.

При цьому ту обставину, що потерпіла ОСОБА_11 та її представники під час досудового розслідування внаслідок свого віку, особливості вчиненого відносно неї злочину та своєї юридичної необізнаності не спромоглась належним чином висловити свою позицію, суд вважає обставиною, яка в цьому випадку виправдовує не проведення належних дій під час досудового розслідування.

За такого суд вважає за можливе в цьому випадку надати органу досудового розслідування доручення на проведення перелічених вище слідчих дій.

3. Щодо злочину відносно ОСОБА_8 .

Як зазначалось вище, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 серпня 2017 року у вказаній справі була призначена комплексна психолого-психіатрична експертиза потерпілої.

Під час виконання вказаної ухвали експерт надіслав до суду клопотання, у якому просив для проведення експертного дослідження надати експертам наступні матеріали:

-кримінальне провадження № 12017150020001935 (матеріали досудового розслідування);

-кримінальне провадження № 1-кп/490/807/2017 (справа № 490/6635/17);

-амбулаторну карту на ОСОБА_8 ;

-характеристику за місцем її роботи (навчання, місця мешкання тощо);

-довідки з Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 та Миколаївського наркологічного диспансеру про перебування (не перебування) на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Потерпіла у суді зазначала, що може надати лише свою амбулаторну картку, надання інших матеріалів для неї є ускладненим.

Аналіз посилань сторін кримінального провадження щодо подальших дій в зв`язку з надходженням до суду цього клопотання призводить до такого.

3.1. Не викликає сумнівів та обставина, що в розпорядження експертів слід надати матеріали кримінального провадження, що перебувають у розпорядженні суду.

Також не викликає сумнівів й та обставина, що амбулаторна картка має бути наданою експертам самою потерпілою, проти чого сторони не заперечують.

3.2. Захисник зазначає, що наразі направлення експертам матеріалів досудового розслідування не є можливим, адже наразі справа перебуває у провадженні суду, через що експертам можуть бути передані лише матеріали, які суд досліджує безпосередньо.

Але діюче законодавство таких вимог не містить.

Так, в цьому випадку експерти простять про направлення на їх адресу матеріалів, що можуть бути використані, як об`єкти дослідження.

При цьому діюче законодавство не містить вимог про те, що об`єкти дослідження, що аналізуються на підставі спеціальних пізнань експертів, мають бути попередньо досліджені та проаналізовані судом.

За такого суд вважає за необхідне надіслати експертам вказані ними матеріали дослідження, що не позбавляє сторони права після отримання експертного висновку у разі спростування у суді достовірності чи допустимості тих чи інших джерел поставити питання про проведення додаткової чи повторної експертизи.

3.3. Прокурор пропонує витребувати документи, що не можуть бути надані самою потерпілою, на підставі відповідних запитів.

Але суд повноваженнями щодо надання запитів не наділений, прокурор також є позбавленим можливості після закінчення досудового розслідування без відповідного доручення отримувати додаткову інформацію у справі /.

За такого суд вважає за можливе на підставі частини 2 статті 333 КПК України надати органу досудового розслідування доручення щодо витребування доказів, вказаних експертом.

3.4. Окрім того, оскільки місця вчинення злочину відносно ОСОБА_8 , як свідчать матеріали реєстру досудового розслідування, що доданий до обвинувального акту, не оглядалось, суд вважає за можливе доручити органу досудового розслідування провести також вказану слідчу дію.

За такого суд вважає за можливе в цьому випадку надати органу досудового розслідування доручення на проведення перелічених вище слідчих дій, а також - зобов`язати цей орган надіслати експертам матеріали досудового розслідування цього кримінального провадження.

4. Щодо роз`єднання матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до статті 334, частини 3 статті 217 КПК України у випадку, коли особа обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень у разі необхідності матеріали кримінального провадження щодо одного кримінального правопорушення можуть бути виділені в окреме провадження.

В той же час, матеріали кримінального провадження не можуть бути виділеними, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

В цьому ж випадку, як доведено вище, обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_6 були розслідувані без належного сумління, внаслідок чого наразі неможливо ані встановити дійсні обставини вчиненого злочину, ані - надати діям обвинуваченого належну правову кваліфікацію.

Таке не дозволяє прийти до висновку про те, що в цьому випадку виділення матеріалів щодо одного з кримінальних правопорушень не матиме наслідком унеможливлення встановлення дійсних обставин справи те не матиме негативного впливу на повноту судового розгляду.

Отже, у роз`єднанні кримінальних проваджень в цьому випадку слід відмовити за передчасністю.

6. Оскільки в цьому випадку судом надається доручення на проведення процесуальних дій, без вчинення яких подальший розгляд кримінального провадження не є можливим, на підставі частини 3 статті 333 КПК України до виконання доручення у судовому засіданні слід оголосити перерву.

Керуючись ст. 371-372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1.Доручити слідчому відділу Центрального ВП ГУ НП України у Миколаївській області виконати наступні слідчі дії:

Щодо епізоду з потерпілою ОСОБА_6

1)оглянути місце події, про що скласти відповідний протокол;

2)встановити місце проживання та допитати, як свідка, ОСОБА_10 ;

3)провести на місці події слідчі експерименти за участі потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_10 , а за бажанням - обвинуваченого, під час якого перевірити та уточнити обставини заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень;

4)залучити до матеріалів кримінального провадження документи щодо проходження лікування ОСОБА_6 .

Щодо епізоду з потерпілою ОСОБА_8 .

1)витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження характеристику за місцем її роботи (навчання, мешкання тощо);

2)витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження довідку з Миколаївської обласної психіатричної лікарні про перебування (не перебування) обліку ОСОБА_8 ;

3)витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження довідку з Миколаївського обласного наркологічного диспансеру про перебування (не перебування) обліку ОСОБА_8 ;

4)оглянути місце події, про що скласти відповідний протокол

5)передати експертам Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 матеріали кримінального провадження № 12017150020001935.

2.У роз`єднанні матеріалів кримінального провадження - відмовити.

3.До виконання судового доручення у судовому засіданні оголосити перерву.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

СУДДЯ = ОСОБА_12 =

04.10.2017