Вирок від 07.10.2021 по справі 490/6635/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/6635/17

Провадження № 1-кп/490/182/2018

У Х В А Л А

01 жовтня 2021 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12017150020001935 про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 296, частиною 1 статті 187, частиною 1 статті 152 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження заявив клопотання про продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування послався на існування ризиків того, що обвинувачений може вдатись до спроб переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити нові злочини.

Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання заперечували та просили про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі.

Вони зазначали, що наразі обвинувачений перебуває в місцях позбавлення волі протягом тривалого проміжку часу, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

1. Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів за таких обставин.

1.1. 01 травня 2017 року приблизно о 22 год. 00 хв. [він] перебував на вул. Першій Виноградній в м. Миколаєві, де побачив наглядно раніше знайому неповнолітню ОСОБА_7 , яка пройшла повз нього, направляючись з прогулянки додому та розпочав переслідування дівчини.

Ідучи за потерпілою, приблизно о 22 год. 10 хв., ОСОБА_4 наздогнав її у громадському місці, а саме: неподалік від будинку АДРЕСА_1 , та, діючи умисно, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, докладаючи значну силу, бажаючи продемонструвати фізичну перевагу чоловічої сили над неповнолітньою ОСОБА_7 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, штовхнув неповнолітню ОСОБА_7 , внаслідок чого остання впала на землю.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, ОСОБА_4 , перебуваючи у громадському місці, діючи з особливою зухвалістю, що виразилась у нанесенні ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, демонструючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, бажаючи самоутвердитись за рахунок неповнолітньої потерпілої, схопив ОСОБА_7 рукою за шию та, з метою уникнення розголосу, засунув їй до рота ганчірку й став душити останню, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців на боковій поверхні шиї справа, лівій нижній кінцівці, крововиливів в білкових оболонках очей, струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Свої протиправнідії ОСОБА_4 припинив лишепісля того,як останнійбув поміченийсторонньою особою,та втікз місцявчинення злочину

Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 296 Кримінального Кодексу України - як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

1.2. Окрім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що:

11.05.2017 близько 09.30 [він] перебував на території міського цвинтаря, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Степова, 35, де побачив дівчину ОСОБА_8 , яка йшла через цвинтар його центральною алеєю, тримала в руці мобільний телефон та слухала через підключені до нього навушники музику.

В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном останньої - вказаним вище телефоном.

Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, став переслідувати ОСОБА_8 .

Наздогнавши потерпілу, ОСОБА_4 схопив її ззаду рукою за шию та почав душити при цьому зваливши її на коліна.

В результаті нападу ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден на спинці носу в ділянці лівої щоки та в ділянці лівого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 612 від 17.05.2017, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Після цього ОСОБА_4 не припиняючи душити потерпілу, шляхом ривку, вирвав з руки потерпілої мобільний телефон "ERGO Aurum A 502", вартістю 3.000 грн., заволодівши ним, та у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 187 Кримінального Кодексу України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

1.3. Окрім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що:

11.05.2017 близько 09.30 [він] перебував на території міського цвинтаря, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Степова, 35, де побачив дівчину ОСОБА_8 , яка йшла через цвинтар його центральною алеєю, тримала в руці мобільний телефон та слухала через підключені до нього навушники музику.

В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном останньої - вказаним вище телефоном.

Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, став переслідувати ОСОБА_8 .

Наздогнавши потерпілу, ОСОБА_4 схопив її ззаду рукою за шию та почав душити при цьому зваливши її на коліна.

В результаті нападу ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден на спинці носу в ділянці лівої щоки та в ділянці лівого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 612 від 17.05.2017, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Після цього ОСОБА_4 не припиняючи душити потерпілу, шляхом ривку, вирвав з руки потерпілої мобільний телефон "ERGO Aurum A 502", вартістю 3.000 грн., заволодівши ним, та у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 152 Кримінального Кодексу України - як зґвалтування, тобто статеві зносини із погрозою застосування фізичного насильства.

2. 11 травня 2017 року ОСОБА_4 був затриманий в зв`язку із вчиненням вказаних злочинів.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_9 від 13 травня 2017 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 липня 2017 року включно.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_10 від 06 липня 2017 року строк тримання обвинуваченого під вартою був продовжений до 10 серпня 2017 року.

3. Вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 серпня 2017 року у справі № 490/7904/16-к ОСОБА_4 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України, та йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

З огляду на таке, у справі, яка наразі розглядається судом, 30 серпня 2017 року було ухвалено про тимчасове залишення обвинуваченого в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор".

4. Вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 03 листопада 2017 року у справі № 487/337/17 ОСОБА_4 був визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України, та йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 06 місяців.

Цим же вироком ухвалювалось на підставі частини 5 статті 72 Кримінального Кодексу за сукупністю перелічених злочинів та злочину, за вчинення якого ОСОБА_4 був засуджений вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 серпня 2017 року остаточно йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

При цьому відповідно до цього вироку та послідуючої ухвали Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 листопада 2017 року строк відбуття покарання обвинуваченому мав рахуватись з 27 листопада 2016 року, а період з 27 листопада 2016 року по 17 березня 2017 року мав бути зарахований у строк покарання з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

5. Відповідно до повідомлення № 20/6/3-5120/цшн від 23 липня 2021 року Державної Установи "Миколаївський слідчий ізолятор" строк застосування до ОСОБА_4 покарання, призначеного попередніми вироками, сплив 09 серпня 2021 року.

6. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 05 серпня 2021 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03 жовтня 2021 року.

Під час обрання цього запобіжного заходу суд виходив з наявності ризиків того, що обвинувачений може продовжити вчиняти злочини та ухилятись від суду.

7. Наразі судом практично завершений судовий розгляд кримінального провадження.

Для закінчення розгляду справи суд має провести судові дебати, надати обвинуваченому можливість висловити останнє слово та ухвалити вирок у справі.

8. Протягом судового розгляду цього кримінального провадження обвинувачений свою провину визнає частково, зокрема в частині вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 187 Кримінального Кодексу України.

8.1. В той же час, не зважаючи на тривалий строк його перебування під вартою, про вчинений ним злочин він не шкодує, жалю із приводу вчиненого злочину не висловлює.

8.2. Суд також відзначає, що обвинувачений, не визнаючи свою провину у вчиненні інших вказаних в обвинувальному акті злочинів, пояснювати мотиви підтримки висунутого відносно нього обвинувачення потерпілими відмовляється; також відмовляється пояснювати або навіть спростовувати будь-яким чином відомості про факти, що не відповідають обраній ним позиції.

9. Суд також відзначає, що до вчинення ОСОБА_4 злочинів, що є предметом в межах кримінального провадження, яке наразі розглядається, він вчинив:

-18 червня 2016 року - злочин, передбачений частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України;

-08 листопада 2016 року - злочин, передбачений частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України;

-27 листопада 2016 року - злочин, передбачений частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України

10 Відзначає суд й те, що п Після вчинення ОСОБА_4 злочинів, що є предметом розгляду в межах кримінального провадження, яке наразі розглядається, він фактично перебував у місцях позбавлення волі протягом 04 років 02 місяців та 26 днів.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

1. Відповідно до частини 1 статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

2. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під ставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м`який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

3. Відповідно до частини 1 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України запобіжними заходами є:

1)особисте зобов`язання;

2)особиста порука;

3)застава;

4)домашній арешт;

5)тримання під вартою.

3.1. Відповідно до статті 179 цього Кодексу особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.

3.2. Відповідно до статті 180 Кримінального Процесуального Кодексу України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При цьому відповідно до частини 5 цієї статті розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.4. Відповідно до частини 1 статті 181 Кримінального Процесуального Кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

3.5. Відповідно до частини 1 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

4. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

Сумлінність під час висунення підозри означає, зокрема, що дії, спрямовані на отримання відомостей про вчинення кримінального правопорушення, мають бути вчинені у точній відповідності із приписами діючого законодавства.

Ретельність під час висунення підозри полягає зокрема, у тому, що під час висунення підозри органи досудового розслідування мають діяти з урахуванням усіх дрібниць.

5. Відповідно до частин 2, 4 статті 70 Кримінального Кодексу України при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

1. Стосовно обставин цієї справи суд відзначає, що досліджені судом докази не дають підстав для припущення про те, що висуваючи обвинувачення ОСОБА_4 , органи досудового розслідування та державне обвинувачення діяли недобросовісно, зокрема - упереджено.

До того ж, сам обвинувачений по суті не заперечує тієї обставини, що вчинив відносно ОСОБА_8 злочин, передбачений статтею 187 Кримінального Кодексу України; інші досліджені судом докази дозволяють вважати інші викладені в обвинувальному акті припущення небезпідставними.

З огляду на таке суд вважає, що для цілей вирішення питання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу висунуту йому "підозру" слід вважати обґрунтовано.

2. Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у систематичному вчиненні протиправних дій відносно інших осіб, пов`язаних із застосуванням насильства, та про вчинене не шкодує, суд вважає наявним ризик, що він може продовжити злочинну діяльність, яка є вкрай небезпечною для суспільства.

3. Враховуючи ж його позицію у справі, суд вважає обґрунтованим й ризик того, що обвинувачений може вдатись до активних дій щодо ухилення від суду.

4. Запобігти вказаним ризикам інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою, не є можливим з огляду на характер цих ризиків.

В зв`язку з таким суд доходить висновку про те, що наразі забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 є можливим лише шляхом застосування нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 01 листопада 2021 року включно.

Ухвала може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

СУДДЯ = ОСОБА_11 =