Ухвала

від 09.11.2021 по справі 661/2014/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 661/2014/15-ц

провадження № 61-802св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Полікарпової О. М., Семиженка Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 44,5 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Mazda 6 2.0 CD Executive 6MT (GG), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , 2007 року випуску.

У іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов в частині нежитлового приміщення та автомобіля, суд дійшов висновку, що спірне майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та є неподільними речами, а позивач погодилася під час судового розгляду справи на запропонований відповідачем варіант розподілу цього майна шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення та відповідно за ОСОБА_2 права власності на автомобіль.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо спірного житлового будинку із присадибною ділянкою, суд дійшов висновку, що хоч спірне майно і було об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбавалися та в подальшому переплановувалися за рахунок спільних коштів подружжя, однак за час шлюбу на підставі рішення титульного власника були передані до статутного капіталу ТОВ Сиріус , тобто перейшли у приватну власність цього товариства, тому не можуть бути предметом поділу між сторонами. Суд вважав, що в іншого із подружжя право власності на вказане нерухоме майно трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості цього майна або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності товариства, або половини майна, що залишиться після його ліквідації.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасовано і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано за ОСОБА_1 право власності

на 1/2 частину житлового будинку садибного типу, за адресою: АДРЕСА_2 та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0586 га, на АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6510700000:01:005:0048.

Ураховуючи, що спірний житловий будинок та земельна ділянка були придбані та реконструйовані сторонами за час шлюбу за спільні кошти подружжя, є єдиним місцем проживання їх сім`ї, а відповідач без згоди дружини передав вказану нерухомість до статутного капіталу ТОВ Сиріус 15 з метою уникнення поділу майна подружжя та зважаючи на те, що передача цього нерухомого майна до статутного капіталу товариства визнана в судовому порядку незаконною, а правовстановлюючі документи на нього недійсними, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявленого ОСОБА_1 позову в цій частині є помилковим, а рішення суду в частині його вирішення таким, що підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу та 1/2 частину земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться по АДРЕСА_2 .

У січня 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Рішення суду першої інстанції в частині поділу нежитлового приміщення та автомобіля не оскаржувалося і в апеляційному порядку не переглядалося, а тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що у своєму позові ОСОБА_1 не заявляла такої вимоги, як недійсність виданих ТОВ Сіріус15 свідоцтв про право власності на спірне майно, які не було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Також судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 376/2724/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17, від 23 січня 2019 року у справі № 761/15565/16-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 348/821/18, від 30 листопада 2020 року у справі № 636/2056/16-ц, від 20 лютого 2018 року у справі № 917/553/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 922/1645/18, від 08 вересня 2020 року у справі № 910/11906/18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 04 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.

У липні 2021 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначала, що твердження скаржників є безпідставними, необґрунтованими та побудованими на власних міркуваннях та припущеннях.

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

справу за позовом справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська