Постанова

від 18.10.2021 по справі 920/796/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2021 р. Справа№ 920/796/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Безрадна А.Л.

За участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі № 920/796/19 (головуючий суддя - Заєць С.В., судді: Котельницька В.Л., Яковенко В.В., м. Суми, повний текст складено 16.06.2021),

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс"</a>,

до: 1. Сумської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО",

про визнання незаконним рішення та визнання недійсним договору,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс"</a> звернулося до Господарського суду Сумської області із позовною заявою до Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення першого відповідача № 3596-МР від 20 червня 2018 року (надалі - Рішення № 3596-МР), а саме в частині надання другому відповідачу в оренду земельної ділянки;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07 серпня 2018 року, укладений між відповідачами, про надання в оренду другому відповідачу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13 (кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:14:003:0057).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що при прийнятті Рішення № 3596-МР було порушено порядок, який встановлений для зміни цільового призначення землі, так як перший відповідач не приймав відповідного рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки та на момент розроблення проекту землеустрою цільове призначення землі, наданої в оренду відповідачу -2, було іншим ніж те, що зазначено в оскаржуваному рішенні. Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки від 07.08.2018 був укладений між відповідачами 1,2 на підставі незаконного рішення відповідача -1, то цей договір підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у справі №920/796/19 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс"</a> до Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Єталонбуд ІКО" визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсним договору - відмовлено.

Короткий зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Єталонбуд ІКО" про прийняття додатково рішення

18.06.2021 до Господарського суду Сумської області надійшла заява адвоката Мазнєвої С.Г про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача -2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі №920/796/19 відмовлено у задоволенні заяви адвоката Мазнєвої С.Г. від 16.06.2020 про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

Постановляючи ухвалу про відмову в постановленні додаткового рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем-2 не надано повного тексту договору про надання правової допомоги, у витязі з Договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 відсутня конкретизація справи, відсутня додаткова угода щодо визначення гонорару, його розміру та строків виплати, відсутній розрахунку витрат на правову допомогу, є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з врахуванням відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень адвоката на здійснення правової допомоги у справі, то вимоги відповідача -2 про розподіл судових витрат є безпідставними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" (далі - скаржник/ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО") звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі № 920/796/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача - 2 про судові витрати.

Апеляційна скарга ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та порушенням норм процесуального права, а саме - ст.ст. ч. 4 ст. 60 та ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, а також не врахуванням висновків викладених у постановах Верховного Суду від 09.12.2018 у справі №П/9901/736/18 та від 01.07.2020 у справі №320/5420/18.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків про відсутність підстав для представництва адвокатом Мазнєвою С.Г. інтересів відповідача - 2 ( не надання вказаним адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю), з огляду на те, що місцевим господарським судом було допущено до участі адвоката Мазнєву С.Г на підставі ордеру про надання правової допомоги від 08.10.2019, вислухано і враховано правову позицію в інтересах відповідача - 2 у даній справі, прийняв до матеріалів справи всі документи по суті як подавалися за підписом адвокатом Мазнєвою С.Г., а отже, на думку заявника апеляційної скарги, визнав її статус адвоката.

Заявник апеляційної скарги вважає помилковим та таким, що зроблений без урахування висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №264/6635/18 висновок суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення з підстав відсутності у тексті договору про надання правової допомоги посилання на номер даної справи.

На переконання скаржника, місцевим судом не було належним чином досліджено зміст витягу із договору про надання правової допомоги та акт приймання-передачі виконаних робіт, надання послуг за договором про надання правової допомоги від 08.10.2019.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу від позивача та відповідача-1 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходили.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач та відповідач -1 не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що позивач та відповідач -1 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання позивачем та відповідачем -1 відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" у справі №920/796/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Разіна Т.І., суддів: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського 15.07.2021 у справі №920/796/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі № 920/796/19 - залишено без руху.

26.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" надійшла заява про усунення недоліків, зокрема, із доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №920/796/21; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 21.09.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4559/21 від 20.09.2021 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №920/796/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 для розгляду справи №920/796/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі №920/796/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 21.09.2021 розгляд справи№920/796/19 відкладено на 18.10.2021.

Розгляд апеляційним господарським судом клопотань

Відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 197 ГПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Таким чином, враховуючи, що клопотання відповідача -1 надійшло до суду 18.10.2021 (в день судового засідання), тобто в порушення вимог передбачених ч. 2 ст. 197 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні.

Крім того, вимогами чинного законодавства не передбачено можливості зміни дати та часу призначеного судового засідання у зв`язку з поданням стороною клопотання про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання однієї із сторін.

Явка учасників процесу

Представники сторін у судове засідання 18.10.2021 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від сторін через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від сторін клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Фактичні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції

Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів відповідача -2 здійснювалося на підставі договору про надання правової допомоги від 08.10.2019, укладеного між ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" та адвокатом Мазнєвою С.Г. (надано витяг договору про надання правової допомоги від 08.10.2019).

Відповідно до п. 1 зазначеного витягу із договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (професійної правничої допомоги), що визначені ст. 19 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність Клієнту під час досудового врегулювання спорів, судового розгляду цивільних, господарських справ, справ у спорах з адміністративного судочинства, кримінальних справ та на стадії їх виконавчого провадження, де Клієнт приймає участь в місцевих, апеляційних судах. Верховному суді, органах місцевого самоврядування та державної влади, контролюючих органах, органах нагляду, правоохоронних, слідчих органах, органах державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, перед фізичними особами тощо з усіх питань, що виникають у господарських, цивільних, корпоративних правовідносинах за участі Клієнта на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні виграти, необхідні для виконання Договору.

У п. 7. витягу із договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 сторони визначили, що за надання правової допомоги за цим договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі, що визначається за погодженням сторін шляхом складання та підписання актів приймання передачі виконаних робіт та відшкодовує фактичні витрати, розмір яких обов`язково узгоджується з Клієнтом.

Згідно із п. 10 витягу із договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 цей договір є конфіденційною інформацією, доступ до якої обмежено адвокатом та клієнтом та за взаємною згодою його копія може бути надана до відповідного суду.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач -2 у відзиві на позовну заяву визначив орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

18.06.2021 до Господарського суду Сумської області надійшла заява адвоката Мазнєвої С.Г у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з позивача на його користь відповідача -2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердженням витрат на правничу допомогу представником відповідача надано до матеріалів справи:

- витяг з Договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 (п.п. 1, 7,9,10), між ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" (відповідач - 2) та адвокатом Мазнєвою Світланою Григорівною;

- копію акта приймання - передачі наданих послуг від 16.06.2020 на суму 10 000,00 грн;

- копію платіжного доручення № 177 від 16.06.2020 про сплату 10 000 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом п. 19 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову в постановленні додаткового рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем-2 не надано повного тексту договору про надання правової допомоги, у витязі з Договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 відсутня конкретизація справи, відсутня додаткова угода щодо визначення гонорару, його розміру та строків виплати, відсутній розрахунку витрат на правову допомогу, є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з врахуванням відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень адвоката на здійснення правової допомоги у справі, то вимоги відповідача -2 про розподіл судових витрат є безпідставними.

Судова колегія, за результатами перегляду ухвали в апеляційному порядку, не погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у справі №920/796/19 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнертехсервіс"</a> до Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Єталонбуд ІКО" визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсним договору - відмовлено.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що разом з відзивом на позовну заяву відповідачем -2 було надано попередній розрахунок суми судових витрат на правову допомогу на суму 10 000,00 грн.

Також в матеріалах справи міститься копія ордеру серія ВМ №1001555 від 08.10.2019, відповідно до якого адвокатом Мазнєвою С.Г. надається правова допомога ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 08.10.2019.

Так, відповідно до п. 1 витягу з договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (професійної правничої допомоги), що визначені ст. 19 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність Клієнту під час досудового врегулювання спорів, судового розгляду цивільних, господарських справ, справ у спорах з адміністративного судочинства, кримінальних справ та на стадії їх виконавчого провадження, де Клієнт приймає участь в місцевих, апеляційних судах. Верховному суді, органах місцевого самоврядування та державної влади, контролюючих органах, органах нагляду, правоохоронних, слідчих органах, органах державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, перед фізичними особами тощо з усіх питань, що виникають у господарських, цивільних, корпоративних правовідносинах за участі Клієнта на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні виграти, необхідні для виконання Договору.

У п. 7. витягу з договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 сторони визначили, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, що визначається за погодженням сторін шляхом складання та підписання актів приймання передачі виконаних робіт та відшкодовує фактичні витрати, розмір яких обов`язково узгоджується з клієнтом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 24.09.2020 у справі №904/3583/19.

Як вбачається з умов витягу з договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 п. 7 сторони визначили, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, що визначається за погодженням сторін шляхом складання та підписання актів приймання передачі виконаних робіт та відшкодовує фактичні витрати, розмір яких обов`язково узгоджується з клієнтом.

Так, заявником було надано акта приймання - передачі наданих послуг від 16.06.2020 на суму 10 000,00 грн, відповідно до якого адвокат Мазнєва С.Г. передала, а ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" прийняв виконані роботи та надані послуги на підставі договору надання правової допомоги від 08.10.2019 року по веденню судової справи № 920/796/19 у Господарському суді Сумської області, у наступному обсязі:

- ознайомлення адвоката з матеріалами позовної заяви та матеріалами, наданими відповідачем - 2 адвокату (зокрема з матеріалами справи № 920/1562/13 за участі тих самих сторін та матеріалами справи № 920/1044/18) з ціллю формування правової позиції у даній справі, проведення консультацій адвоката і відповідача - 2 для узгодження запропонованої процесуальної поведінки адвоката в інтересах відповідача 2 у суді 10 год.;

- підготовка відзиву па позовну заяву позивача та клопотання про залучення доказів від 04.11.2019 року, узгодження їх змісту з відповідачем -2, проведення консультацій з цього приводу, формування додатків до зазначених документів, направлення їх учасникам справи та подання до суду - 4 год.;

- ознайомлення адвокатом з матеріалами справи № 920/796/19 (за клопотаннями від 08.10.2019 року, 24.02.2020 року, 20.03.2020 року) та надання консультацій відповідачу - 2 з приводу поданих позивачем та відповідачем -1 у дану справу заяв по суті справи та з процесуальних пи тань - 3 год.;

- участь адвоката у судових засіданнях у даній справі (04.11.2019 року, 11.11.2019 року. 17.02.2020 року, 22.05.2020 року), які відбулись у господарському суді Сумської області, надання адвокатом у цих засіданнях суду професійної правничої допомоги відповідачу 1 з представництва його інтересів- 2 год.

Клієнт та адвокат узгодили, що вказані виконані роботи і надані послуги відповідають вам укладеного між ними поговору та домовленостям між сторонами щодо порядку ведення вказаної справи та змісту і обсягу, обумовлених сторонами, виконаних робіт і наданих послуг є якісними і виконані тким чином, як про це вони домовлялися.

Претензії у сторін на даній стадії виконання договору не має.

Клієнт і адвокат домовились, що вартість наданої професійної правничої допомоги, наданої адвокатом на стадії розгляду вказаної справи у господарському суді Сумської області становить 10 000,00 грн. Ця сума є співмірною з обсягом виконаних робіт, наданих послуг і є справедливою, з огляду на складність справи, значення її результату для відповідача - 2, кількість витраченого часу адвоката на її супровід.

Вказана сума у розмірі 10 000,00 грн підлягає сплаті клієнтом адвокату в повному мірі в день підписання цього акта.

У підтвердження вказаних обстави було надано платіжне доручення №177 від 16.06.2020.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у розмірі 10 000,00 грн, колегія суддів враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача - 2 були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 ГПК України та у ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Факт того, що спірні послуги адвоката було реально надано відповідачу-2 підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що представником відповідача -2 подавався відзив на позовну заяву, підготовка котрого безумовно потребувала вивчення та ознайомлення із матеріалами справи, надання консультацій, а також здійснювалося представництво інтересів в Господарському суді Сумської області.

Разом з тим, посилання місцевого господарського суду на відсутність у матеріалах справи копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Мазнєвої С.Г. не є підставою для відмови в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу, виконану цим адвокатом, оскільки згідно з відкритими даними Єдиного реєстру адвокатів України Мазнєва Світлана Григорівна здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №000431 від 24.05.2015.

Згідно з частинами першою та другою статті 17 названого Закону Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: прізвище, ім`я та по батькові адвоката; номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що місцевий господарський допустив зазначеного адвоката до участі у судових засіданнях (вказане підтверджується протоками судового засідання від 04.11.2019, від 11.11.2019, від 09.12.2020), прийняв до матеріалів подані ним документи по суті справи та із процесуальних питань та докази, які подавалися Мазнєвою С.Г., що у свою чергу свідчить про визнання судом першої інстанції її статусу, як адвоката.

Колегія суддів відзначає, що посилання суду першої інстанції на таку формальну підставу недоведеності заявником понесення фактичних витрат на професійну правничу допомогу адвоката Мазнєвої С.Г., як то зазначення у акті виконаних робіт від 16.06.2020 про участь адвоката у судових засіданнях, які відбулися у господарському суді Сумської області, надання адвокатом у цих засіданнях суду професійної правової допомоги відповідачу - 1 з представництва його інтересів, не відповідає принципу судового захисту.

Наявність у акті виконаних робіт помилки, чи неточності у його оформленні, не є підставою для висновку про відсутність понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги, позаяк певні недоліки в заповненні первинних документів носять виключно оціночний характер.

Посилання місцевого господарського суду на недоведеність відповідачем-2 понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, оскільки наданий відповідачем-2 витяг з договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 не містить посилання на справу №920/796/19 є передчасним, з огляду на те, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не вимагає зазначення у такому правочині відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво інтересів особи, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.06.2020 у справі №264/6635/18.

Також місцевий господарський суд зазначив про те, що відсутність додаткової угоди щодо визначення гонорару, його розміру та строків виплати є підставою відмови у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення, залишивши поза увагою положення акта приймання - передачі виконаних робіт, наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 16.06.2020 про те, що визначена у даному акті сума підлягає сплаті клієнтом адвокатові в повному обсязі у день підписання даного акта.

Так, до суду першої інстанції були надані належні та обґрунтовані докази фактичної сплати винагороди адвокату Мазнєвій С.Г. саме за надану професійну правничу допомогу у справі №920/796/19, що підтверджується копією платіжного доручення № 177 від 16.06.2020.

Відтак, проаналізувавши надані відповідачем - 2 докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, колегія суддів вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Як вже зазначалось вище, відповідач - 2 зазначив у відзиві на позовну заяву про те, що планує понести судові витрати у вигляді витрат на послуги адвоката орієнтовно в розмірі 10 000,00 грн.

Позивачем 04.03.2020 до Господарського суду Сумської області було подано клопотання (про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката) у якому останній просив зменшити розмір витрат ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" на професійну допомогу адвоката у справі №920/796/19. При цьому у зазначеному клопотанні позивач не зазначає розмір (суму) до якої необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, лише вказує, що, по - перше, витрати у сумі 10 000,00 грн є не співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності наданих послуг, розумності їх розміру, їх стягнення становить надмірний тягар для позивача; по - друге, відповідачем - 2 до відзиву на позовну заяву не було надано договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, положення ст. 124 ГПК України не встановлюють обов`язку сторони надавати докази на підтвердження відповідних судових витрат разом з наданням попереднього розрахунку суми судових витрат.

В свою чергу, позивач отримавши заяву відповідача -2 про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами понесення відповідачем -2 витрат на професійну правничу допомогу не був позбавлений можливості заявити клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, із поданням розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність понесених ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" витрат на професійну правничу допомогу та/або неналежне оформлення документів.

Однак позивачем такого клопотання не подано.

З урахуванням наведеного, подане позивачем 04.03.2020 до Господарського суду Сумської області клопотання (про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката) не може вважатися клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. .

Наведене не було враховано судом першої інстанції; оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам до судового рішення з огляду на підстави відмови у розподілі судових витрат виключно за формальними причинами, без будь-якої оцінки обставин щодо фактичного надання заявнику професійної правової допомоги адвокатом Мазнєвою С.Г. та понесення у зв`язку з цим заявником витрат.

За таких обставин, здійснюючи розподіл витрат, понесених відповідачем -2 на професійну правничу допомогу адвоката, судова колегія зазначає, що надані до матеріалів справи: витяг з Договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 (п.п. 1, 7,9,10), між ТОВ "Еталонбуд Іко" (відповідач 2) та адвокатом Мазнєвою Світланою Григорівною; копію акта приймання - передачі наданих послуг від 16.06.2020 на суму 10 000 грн; копію платіжного доручення № 177 від 16.06.2020 про сплату 10 000 грн в їх сукупності, є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 10 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі

Суд апеляційної зазначає, що доводи апеляційної скарги ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" знайшли своє підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про відмову ухвалити додаткове рішення не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга ТОВ "ЕТАЛОНБУД ІКО" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі №920/796/19 - скасуванню. Заява адвоката Мазнєвої С.Г. від 16.06.2020 про ухвалення додаткового рішення про судові витрати підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову ухалити додаткове рішення.

Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судовий збір, що був сплачений скаржником у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Так, суддя Тарасенко К.В. з 22.10.2021 по 05.11.2021 перебувала у відпустці; суддя - Іоннікова І.А., з 23.10.2021 по 01.11.2021 перебувала у відпустці, головуючий суддя - Разіна Т.І. з 08.11.2021 по 12.11.2021 перебувала у відпустці.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 255, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі № 920/796/19 скасувати.

3. Заяву адвоката Мазнєвої С.Г. від 16.06.2020 про ухвалення додаткового рішення про судові витрати задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Партнертехсервіс (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 13, ідентифікаційний код 35171941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" (40000, Сумська обл., м. Суми, проспект Курський, буд. 26, ідентифікаційний код 38522606) судові витрати на оплату правничої допомоги у сумі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Партнертехсервіс (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 13, ідентифікаційний код 35171941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНБУД ІКО" (40000, Сумська обл., м. Суми, проспект Курський, буд. 26, ідентифікаційний код 38522606) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп судового збору, сплаченого стороною у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Доручити Господарському суду Сумської області у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.

8. Справу №920/796/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддями - 15.11.2021 (після виходу суддів Разіної Т.І., Іоннікової І.А. та Тарасенко К.В. із відпусток).

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова