Ухвала

від 14.06.2021 по справі 920/796/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

14.06.2021 Справа № 920/796/19

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого судді Заєць С.В., судді Котельницької В.Л., судді Яковенко В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбуд ІКО» про ухвалення додаткового судового рішення від 16.06.2020 (вх. № 2063к від 18.06.2020) щодо витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи № 920/796/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнертехсервіс»

до відповідачів: 1. Сумської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбуд ІКО» ,

про визнання незаконним рішення та визнання недійсним договору,-

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом - не прибув;

від відповідача за первісним позовом - не прибув;

при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у справі №920/796/19 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнертехсервіс» (вул. Білопільский шлях, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 35171941) до Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Єталонбуд ІКО» (пр. Курський, 26, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 38522606) визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсним договору - відмовлено.

18.06.2020 до Господарського суду Сумської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбуд ІКО» про ухвалення додаткового судового рішення від 16.06.2020 (вх. № 2063к від 18.06.2020) щодо витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач 2 просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18.06.2020 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 30.06.2020, 12:00.

Ухвалою суду від 30.06.2020 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбуд ІКО» про ухвалення додаткового судового рішення від 16.06.2020 (вх. № 2063к від 18.06.2020) щодо витрат на професійну правничу допомогу відкладено на 16.07.2020, 12:30

03.07.2020 на адресу суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнертехсервіс» на рішення господарського суду Сумської області від 10.06.2020.

Ухвалою суду від 03.07.2021 зупинено провадження у справі щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбуд ІКО» про ухвалення додаткового судового рішення від 16.06.2020 (вх. № 2063к від 18.06.2020) щодо витрат на професійну правничу допомогу до закінчення апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнертехсервіс» на рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у справі №920/796/19 задоволено; рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 у справі № 920/796/19 скасовано; справу повернуто до Господарського суду Сумської області.

27.05.2021 матеріали по справі № 920/796/19 надійшли до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою суду від 04.06.2021 провадження у справі № 920/796/19 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонбуд ІКО» про ухвалення додаткового судового рішення від 16.06.2020 (вх. № 2063к від 18.06.2020) щодо витрат на професійну правничу допомогу поновлено і призначено до розгляду на 14.06.2021,12:50.

В судове засідання 14.06.2021 представники сторін не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглядаючи заяву представника відповідача про відшкодування судових витрат суд керується наступним:

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

На підтвердженням витрат на правничу допомогу представником відповідача надано до матеріалів справи:

- витяг з Договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 (п.п. 1, 7,9,10), між ТОВ Еталонбуд Іко (відповідач 2) та адвокатом Мазнєвою Світланою Григорівною;

- копію акту приймання - передачі наданих послуг від 16.06.2020 на суму 10000 грн;

- копію платіжного доручення № 177 від 16.06.2020 про сплату 10000 грн.

Проте, представником відповідача 2 до поданих заяв та матеріалів справи не було надано належних доказів в підтвердження того, що Мазнєва С.Г. є адвокатом, зокрема не надано Свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю Мазнєво. С.Г.

Проаналізувавши подані документи, суд зауважує, що повного тексту договору представником відповідача 2 надано не було, з наданого витягу з договору не вбачається, що правові послуги надаються саме щодо спору про визнання незаконним рішення Сумської міської ради № 3596-МР від 20.06.2018 та саме по справі № 920/796/19.

З цього приводу суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, відповідно до якої, відступіть в договорі посилання на конкретний судовий спір є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім цього, наданий акт приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2020 не містить виконаного адвокатом Мазнєвою С.Г. детального опису робіт (наданих послуг) у справі № 920/796/19 із зазначенням здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 920/796/19, що суперечить частині третій, четвертій статті 126 ГПК України.

Більше того, зазначені адвокатом послуги як то участь адвоката у судових засіданнях, які відбулися у господарському суді Сумської області, надання адвокатом у цих засіданнях суду професійної правової допомоги відповідачу 1 з представництва його інтересів, не можуть бути доказом надання послуг і понесення витрат саме відповідачу 2.

Верховний Суд у своїй постанові від 14.05.2019 по справі 922/576/18 зазначив наступне.

4.3. Окрім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

4.4. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. .

Відтак, на переконання суду, відсутність свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю Мазнєвою С.Г., повного тексту Договору про надання правової допомоги, та відсутність у витязі з Договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 конкретизації справи, відсутність у витязі з договору та відсутність додаткової угоди щодо визначення гонорару, його розміру та строків виплати, відсутність розрахунку витрат на правову допомогу, є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.234, ст.244 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви адвоката Мазнєвої С.Г. від 16.06.2020 про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.06.2021.

Головуючий суддя С.В. Заєць

Суддя В.Л. Котельницька

Суддя В.В. Яковенко