Ухвала

від 17.11.2021 по справі 645/5600/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 листопада 2021 року

м. Харків

справа № 645/5600/19

провадження № 22-ц/818/5759/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів -Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Котелевець А.В., Бурлака І.В., Яцини В.Б. за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 жовтня 2020 року в складі Іващенко С.О.,

у с т а н о в и в:

В провадженні Харківського апеляційного суду перебуває цивільна справа № 645/5600/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів.

21 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів судової палати у цивільних справах Харківського апеляційного суду Котелевець А.В., Бурлака І.В., Яцини В.Б.

Заява мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів. Так, судовою колегію безпідставно поновлено строк на апеляційне оскарження, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції не містить мотивів її прийняття та визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження на 10 місяців. Зазначає, що доводам ОСОБА_2 щодо порушення його прав оскаржуваним судовим рішення вже надана оцінка судом апеляційної інстанції в ухвалі Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що свідчить про відсутність підстав для відкриття провадження. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог апеляційної скарги і зупинив дію рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року повністю, а не в тій частині, в якій просив її зупинити апелянт.

Вказує, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду на 10 лютого 2021 року на 12 год. 00 хв., тобто поза межами строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 371 ЦПК України, та без врахування інтересів двох неповнолітній дітей, на користь яких було ухвалено рішення про стягнення аліментів.

Також посилалась на існування позапроцесуальних взаємовідносини з апелянтом, оскільки клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було подано 17 вересня 2021 року. Між тим, ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена 20 вересня 2021 року. Відомостей щодо отримання копії ухвали Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2021 року до часу подання заяви про усунення недоліків матеріали справи не містять.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу), також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України (частина друга статті 36 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, дев`ятої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта , найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Результат системного аналізу наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою для заявлення відводу є незгода заявника з процесуальним рішенням колегії суддів, зокрема відкриття апеляційного провадження у справі, що згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.

Доводи ОСОБА_1 , що ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року вже встановлено відсутність підстав для залучення ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки статтею 354 ЦПК України передбачено певний перелік підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Зазначені заявником обставини до цього переліку не входять.

Щодо строків розгляду апеляційним судом даної цивільної справи, то на сьогодні у Харківському апеляційному суді існує вкрай складна ситуація через гострий дефіцит суддівських кадрів. Так, штатна чисельність суддів Харківського апеляційного суду складає 60 посад. Між тим, правосуддя в апеляційному суді фактично здійснюють 14 суддів. У судовій палаті з розгляду цивільних справ здійснюють правосуддя лише 7 суддів. Вказані обставини тягнуть за собою надмірно високе навантаження на кожного суддю, що, як наслідок, впливає на строки розгляду судових справ.

Доводи ОСОБА_1 про наявність позапроцесуальних відносин з апелянтом ґрунтуються на припущеннях.

Матеріали справи свідчать, що ухвала про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху постановлена 17 вересня 2021 року та оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 вересня 2021 року. З заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 звернувся 20 вересня 2021 року, тобто, вже після оприлюднення вказаної ухвали суду апеляційної інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддям Котелевець А.В., Бурлака І.В., Яцини В.Б., питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Котелевець А.В., Бурлака І.В., Яцини В.Б. визнати необґрунтованою.

Заяву про відвід суддів Котелевець А.В., Бурлака І.В., Яцини В.Б. передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина