Ухвала

від 16.05.2023 по справі 645/5600/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/5600/19 Номер провадження 22-ц/814/798/23Головуючий у 1-й інстанції Іващенко С.О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дорош А.І., Дряниця Ю.В.,

секретар Владіміров Р.В.,

з участю представника позивача - адвоката Паркулаба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1

на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 жовтня 2020 року, постановлене суддею Іващенко С.О.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

05.09.2019 ОСОБА_2 звернулася в суд із указаним позовом, змінивши його предмет заявою від 10.02.2020, у якій просить:

- визнати об`єктами права спільної сумісної власності: домоволодіння із земельними ділянками (кадастрові номери: 6325183003000010180, 6325183003000010181, 6325183003000010182) за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок площею 21,2 кв.м. з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 ; об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 року випуску; автомобіль ВАЗ 21043 2006 року випуску; автомобіль AUDI Q5 2012 року випуску; доходи, отримані ОСОБА_3 за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 у сумі 12 151 951,00 грн.;

- здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі, наступним чином:визнати за ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя право власності на: домоволодіння із земельними ділянками (кадастрові номери: 6325183003000010180, 6325183003000010181, 6325183003000010182) за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль AUDI Q5 2012 року випуску; за ОСОБА_3 : житловий будинок площею 21,2 кв.м. з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 ; об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 року випуску; автомобіль ВАЗ 21043 2006 року випуску; доходи, отримані ним, ОСОБА_3 за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 у сумі 12 151 951,00 грн.;

- стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 13 734 637,00 грн. за різницю вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за позивачем і відповідачем;

- стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 21 180,00 грн. на кожного щомісячно, починаючи із 05.09.2019 та до дня досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування вимог позову зазначає, із 30.11.2002 по 13.07.2017 перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу відповідачем за її згодою та за спільні грошові кошти набуто майно, яке позивач вважає спільною сумісною власністю та просить провести його реальний розподіл (в натурі) із урахуванням інтересів сторін та їх дітей. Вказує, що за час перебування у шлюбі подружжя накопичило спільно набуті грошові кошти на поточних та депозитних рахунках в банках. Сімейні рахунки відкривались на ім`я ОСОБА_3 , тому позивачці достовірно невідомо кількість таких рахунків та грошових коштів на них.

Зазначає, що від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які залишилися проживати із позивачкою та на утримання яких заявляє до стягнення аліменти у розмірі 21 180,00 грн. на кожного щомісячно. Вважає такий розмір стягнення достатнім для забезпечення нормальної життєдіяльності та гармонійного розвитку трьох дітей. Зазначає, що такий розмір аліментів не буде надмірним чи обтяжливим для відповідача, враховуючи наявність у нього великої кількості майна і видатків.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.10.2020 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 :

- житловий будинок АДРЕСА_4 , дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 45,60 кв.м., загальною площею 82,80 кв.м. та надвірні будівлі: літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс; №1-4 - огорожа; №5 - свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 №271 «Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова» адреса житлового будинку: АДРЕСА_1 );

- земельні ділянки з кадастровими номерами 6325183003000010180, 6325183003000010181, 6325183003000010182, що знаходяться на території Пономаренківської сільської Ради в АДРЕСА_5 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 №271 «Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова» адреса житлового будинку: АДРЕСА_1 );

- житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа 21,2 кв.м., площа земельної ділянки 458 кв.м., реєстраційний номер майна: 16446553; номер запису: 45115 в книзі:1;

- об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частки комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 ;

- у складі комплексу будівель та споруд: будівля прохідної літ. А, загальною площею 16,7 кв.м.; будівля пташника літ. Б, загальною площею 1654,7 кв.м.; будівля пташника літ. В, В1, загальною площею 1698,8 кв.м.; будівля пташника літ. Г, загальною площею 1722,8 кв.м.; будівля пташника літ. Д, Д1, Д2, загальною площею 1731,7 кв.м.; будівля пташника літ. Ж, загальною площею 1695,5 кв.м.; будівля пташника літ. Е, Е1, загальною площею 1670,8 кв.м.; будівля кормоскладу літ. К, загальною площею 527,3 кв.м.; будівля овочесховища літ. Н, загальною площею 97,8 кв.м.; навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М.;

- автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 ;

- автомобіль ВАЗ 21043 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 ;

- автомобіль AUDI Q5 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 ;

- доходи, отримані ОСОБА_3 за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 у сумі 12 151 951,00 грн.

Здійснено поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі.

Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя право власності на: 1) житловий будинок АДРЕСА_4 , дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 45,60 кв.м., загальною площею 82,80 кв.м., та надвірні будівлі: літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс; №1-4 - огорожа; №5 - свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 №271 «Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова» адреса житлового будинку: АДРЕСА_1 ); 2) земельні ділянки з кадастровими номерами 6325183003000010180, 6325183003000010181, 6325183003000010182, що знаходяться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с.Горбані, №27; 3) автомобіль AUDI Q5 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 .

Визнано за ОСОБА_3 у порядку поділу майна подружжя право власності на: 1) житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа 21,2 кв.м., площа земельної ділянки 458 кв.м., реєстраційний номер майна: 16446553; номер запису: 45115 в книзі:1; 2) об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) частки комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 ; у складі комплексу будівель та споруд: будівля прохідної літ. А, загальною площею 16,7 кв.м.; будівля пташника літ. Б, загальною площею 1654,7 кв.м.; будівля пташника літ. В, В1, загальною площею 1698,8 кв.м.; будівля пташника літ. Г, загальною площею 1722,8 кв.м.; будівля пташника літ. Д, Д1, Д2, загальною площею 1731,7 кв.м.; будівля пташника літ. Ж, загальною площею 1695,5 кв.м.; будівля пташника літ. Е, Е1, загальною площею 1670,8 кв.м.; будівля кормоскладу літ. К, загальною площею 527,3 кв.м.; будівля овочесховища літ. Н, загальною площею 97,8 кв.м.; навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М.; 4) автомобілі MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , та ВАЗ 21043 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 8027575,00 грн. за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за позивачем і відповідачем.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 6 000,00 грн. щомісячно, починаючи із 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 6 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 6 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі аліментів за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 21 605,00 грн. судових витрат.

Рішення районного суду в оскаржуваній частині вмотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що спірний об`єкт нерухомого майна придбаний сторонами під час перебування у шлюбі, а тому в силу презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду в частині визнання об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та поділу частки комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 ; а також стягнення із відповідача на користь позивача грошової компенсації за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог позову відмовити.

Зазначає, що є батьком відповідача. Між ним, ОСОБА_1 , його дружиною ОСОБА_7 , та їх сином, відповідачем ОСОБА_3 , на початку вересня 2007 року виникла домовленість, за якої останній, за кошти батьків у розмірі 250 000,00 грн. придбає від свого імені, але на користь батьків, об`єкт нерухомості частини 19/20 частин комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_3 .

Він, ОСОБА_1 , був упевнений, що відповідач виконав таке доручення, про що останнім 14.09.2007 складено розписку, а отже він, ОСОБА_1 , та його дружина, ОСОБА_7 , є власниками відповідного майна. Про порушення існуючої домовленості та придбання відповідачем на свою користь спірного майна ОСОБА_1 стало відомо за наслідками судового розгляду цієї справи (№645/5600/19).

Доводить, що судове рішення в оскаржуваній частині порушує його майнові права та для правильного вирішення спору просить врахувати нові докази, які з об`єктивних причин не могли становити предмет дослідження суду першої інстанції, а саме: розписку ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 від 14.09.2007; розписку ОСОБА_3 від 14.09.2007 про виконання доручення; свідоцтва про шлюб та народження, приєднані до апеляційної скарги в копіях.

Звертає увагу, що в оскаржуваним судовому рішенні вказано назву об`єкту нерухомості, який був включений в масу сумісної власності подружжя та подальшу долю якого встановив суд, як частка комплексу будівель і споруд. Тоді як поділу підлягали частини 19/20 частин комплексу. Отже суд першої інстанції провів розподіл об`єктивно неіснуючого об`єкту нерухомості.

03.09.2021 представником позивача - адвокатом Паркулаб А.В. подано до Харківського апеляційного суду заперечення проти відкриття апеляційного провадження, оскільки оскаржуване судове рішення не порушує прав ОСОБА_1 , а апеляційна скарга подана із порушенням строку, визначеного ст.354 ЦПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21.09.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26.10.2020; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 11.10.2021.

31.01.2022 представником позивача - адвокатом Паркулаб А.В. подано до Харківського апеляційного суду клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки оскаржуване судове рішення не порушує прав ОСОБА_1 , а його вимоги про визнання спірного майна особистою власністю мають становити предмет дослідження у іншій справі.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.01.2023 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням сторін.

15.05.2023 до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Богдашевського Т.С. про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості в іншому судовому процесі.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи за даної явки, а також клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Богдашевського Т.С. про відкладення розгляду справи, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У цій справ виклик уповноваженого представника ОСОБА_3 - адвоката Богдашевського Т.С. здійснено в порядку ч.13 ст.128 ЦПК України, поважність причин його неявки судом апеляційної інстанції не встановлена, оскільки представник, будучи завчасно обізнаним про судовий розгляд цієї справи, яка вже неодноразово відкладалася, надав перевагу іншій справі, де він представляє інтереси юридичної особи, коди представників якої не обмежено ним самим.

За таких обставин клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Богдашевського Т.С.про відкладення розгляду справу на іншу дату задоволенню не піддягає.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження у вказаній справі через відсутність порушеного права скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи убачається, що із 30.11.2002 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.07.2017 (справа №641/7272/16-ц)./а.с.14,15 т.1/

14.09.2007 між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрон» (продавець) та ОСОБА_3 і ОСОБА_8 (покупці) укладено договір купівлі-продажу 19/20 частин комплексу будівель. За умов такого договору продавець зобов`язується передати 19/20 частин комплексу будівель у власність покупцям в рівних частках кожному (тобто по частині), а покупці зобов`язуються прийняти в рівних частках кожний (тобто по частині) 19/20 частин комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 і сплатити за нього обговорену грошову суму (500 000,00 грн.).

Згідно п.8 цього договору покупці засвідчили, що цей договір посвідчено за згодою других з подружжя, що підтверджується їх заявами про згоду щодо придбання відчужуваної частини комплексу будівель, які залишаються у справах нотаріуса, який посвідчив цей договір./а.с. 25-26 т.1/

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2008, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Новопокровської селищної ради від 10.06.2008 №153, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є власниками по 1/2частині комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 . До складу комплексу будівель та споруд входять: будівля прохідної літ. А, загальною площею 16,7 кв.м.; будівля пташника літ. Б, загальною площею 1654,7 кв.м.; будівля пташника літ. В, В1, загальною площею 1698,8 кв.м.; будівля пташника літ. Г, загальною площею 1722,8 кв.м.; будівля пташника літ. Д, Д1, Д2, загальною площею 1731,7 кв.м.; будівля пташника літ. Ж, загальною площею 1695,5 кв.м.; будівля пташника літ. Е, Е1, загальною площею 1670,8 кв.м.; будівля кормоскладу літ. К, загальною площею 527,3 кв.м.; будівля овочесховища літ. Н, загальною площею 97,8 кв.м.; навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М./а.с.27 т.1/

Згідно звіту про оцінку вартості частини комплексу будівель та споруд, загальною площею 10 816,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_9 25.11.2019, ринкова вартість без ПДВ склала 12 241 950,00 грн./а.с.63-99 т.2/

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали в простій письмовій формі договір дарування від 14.09.2007, за умов якого ОСОБА_1 передав у дар ОСОБА_3 250000,00 грн. для придбання 1/2 частини 19/20 частин комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_3 ./а.с.96 т.3/

Задовольняючи вимоги позову в оскаржуваній частині, районний суд виходив із того, що спірне майно набуто сторонами підчас перебування у шлюбі, а тому в силу презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідачем презумція спільності майна подружжя не спростована, а його посилання на договір дарування від 14.07.2007, як джерело коштів для придбання частки комплексу будівель і споруд, суд відхилив як безпідставні, оскільки такий договір нотаріально не посвідчений та згідно ч.1 ст.219 ЦК України є нікчемним.

Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Такі засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, що відповідно до статті 6 Конвенції повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Частиною першою статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участіу справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ч.3 ст.18 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №466/5766/13-ц, від 29.06.2021у справі №201/751/14-ц, від 12.01.2022 у справі №761/41876/18.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Якщо у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, апеляційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

У цій справі, в оскаржуваній частині, предметом спору є поділ майна подружжя, а саме, частки комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 не є учасником спірних правовідносин та ухвалою Харківського апеляційного суду від 09.08.2021 (справа №645/5600/19) відмовлено у задоволенні його клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача./а.с.28-29 т.4/

ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції в порядку ч.1 ст.352 ЦПК України. У доводах апеляційної скарги вказує, що указане майно набуто відповідачем на умовах договору дарування, за кошти та в інтересах батьків, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , що підтверджує розписками із відміткою про виконання.

Апеляційним судом установлено, що згідно рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2021 (справа №636/1112/20), яке набрало законної сили 22.09.2021, договір дарування від 14.09.2007, підписаний сторонами, є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов`язань, що в ньому закріплені. Відповідно до цієї норми визнання недійсним нікчемного договору закон не передбачає./https://reyestr.court.gov.ua/Review/95619407/

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, приєднані на апеляційної скарги розписки, складені на виконання нікчемного правочину не створюють юридичних наслідків, оскільки не підтверджують джерело коштів для придбання частки комплексу будівель і споруд, а тому не спростовують презумпцію спільності майна подружжя на спірне майно.

Інших доказів на підтвердження, що оскаржуваним рішенням порушено майнові права ОСОБА_1 , останнім не надано, а доводи його апеляційної скарги, що в оскаржуваному рішенні неправильно зазначено об`єкт нерухомості, а саме, частка комплексу будівель і споруд, замість правильного частини 19/20 частин комплексу, оцінці не підлягають та мають самостійний порядок виправлення за ініціативою сторін.

Таким чином установивши, що при ухваленні оскаржуваного рішення районним судом не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , який звернувся із апеляційною скаргою на це судове рішення, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Подібні висновки викладені Верховним Судом у справах №754/4108/18 від 15.09.2021, №522/14240/15-ц від 08.12.2021, №199/7377/16 від 12.12.2021.

Отже апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 жовтня 2020 року слід закрити.

Керуючись ст.ст.367, 362, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, стягнення аліментів - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17.05.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді А.І. Дорош

Ю.В. Дряниця