Ухвала

від 14.06.2023 по справі 645/5600/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 червня 2023 року

місто Київ

справа № 645/5600/19

провадження № 61-7976ск23

Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року про закриття апеляційного провадження

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у вересні 2019 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому з урахування зміни предмету позову просила:

- визнати об`єктами права спільної сумісної власності: домоволодіння із земельними ділянками, кадастрові номери: 6325183003000010180, 6325183003000010181, 6325183003000010182, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, площею 21, 20 кв. м, з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; об`єкт незавершеного будівництва офіс, загальною площею приблизно 350, 00 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; частка у розмірі 1/2 частини комплексу будівель і споруд, розміщених за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2008 року випуску; автомобіль марки ВАЗ 21043, 2006 року випуску; автомобіль марки AUDI Q5, 2012 року випуску; доходи, отримані ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі, що розміщені на карткових рахунках у Акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК»

(далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), в розмірі 12 151 951, 00 грн;

- здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя в натурі так: визнати за ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя право власності на: домоволодіння із земельними ділянками, кадастрові номери: 6325183003000010180, 6325183003000010181, 6325183003000010182, за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки AUDI Q5, 2012 року випуску;

за ОСОБА_2 - на: житловий будинок, площею 21, 20 кв. м, з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; об`єкт незавершеного будівництва офіс, загальною площею приблизно 350, 00 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки комплексу будівель і споруд, розміщених за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2008 року випуску; автомобіль марки ВАЗ 21043, 2006 року випуску; доходи, отримані ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі, що розміщені на карткових рахунках у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в розмірі 12 151 951, 00 грн;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 13 734 637, 00 грн як різницю вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 21 180, 00 грн на кожного щомісячно, починаючи із 05 вересня 2019 року та до дня досягнення дітьми повноліття.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 26 жовтня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова частково задовольнив позов ОСОБА_1 .

Суд визнав об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 : житловий будинок АДРЕСА_4 , та надвірні будівлі:

літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс;

№ 1-4 - огорожа; № 5 - свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0, 1267 га, надану для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), кадастровий номер 6325183003000010180, що знаходиться на території Пономаренківської сільської ради в АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0, 0351 га, кадастровий номер 6325183003000010181, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської ради в АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0, 0813 га, кадастровий номер 6325183003000010182, надану для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської ради в АДРЕСА_5 ; житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа 21, 20 кв. м, площа земельної ділянки 458, 00 кв. м; об`єкт незавершеного будівництва: офіс, загальною площею приблизно 350, 00 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .; навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М.; автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; автомобіль марки ВАЗ 21043, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль марки AUDI Q5, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 ; доходи, отримані ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі, що знаходяться на карткових рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 12 151 951, 00 грн.

Здійснив поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя в натурі.

Визнав за ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя право власності на: житловий будинок АДРЕСА_4 , та надвірні будівлі: літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс; № 1-4 - огорожа; № 5 - свердловина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0, 1267 га, надану для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), кадастровий номер 6325183003000010180, що знаходиться на території Пономаренківської сільської ради в АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0, 0351 га, кадастровий номер 6325183003000010181, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської ради в АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0, 0813 га, кадастровий номер 6325183003000010182, надану для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської ради в АДРЕСА_5 ; автомобіль марки AUDI Q5, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 .

Визнав за ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя право власності на: житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа 21, 20 кв. м, площа земельної ділянки 458, 00 кв. м; об`єкт незавершеного будівництва: офіс, загальною площею приблизно 350, 00 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки комплексу будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .; навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М.; автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; автомобіль марки ВАЗ 21043, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 8 027 575, 00 грн за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за позивачем та відповідачем.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6 000, 00 грн щомісячно, починаючи з 05 вересня 2019 року до дня досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 6 000, 00 грн щомісячно, починаючи з 05 вересня 2019 року до дня досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 6 000, 00 грн щомісячно, починаючи з 05 вересня 2019 року до дня досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Допустив негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі аліментів за один місяць.

В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Постановою від 09 серпня 2021 року Харківський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року - без змін.

Ухвалою від 21 вересня 2021 року Харківський апеляційний суд поновив ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року.

Суд зупинив дію рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року.

Ухвалою від 16 травня 2023 року Полтавський апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року.

ІІ. ВИМОГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 26 травня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року про закриття апеляційного провадження, направити справу до суду апеляційної інстанції на стадію відкриття апеляційного провадження.

Щодо визначення підстав касаційного оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року

Підставами касаційного оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року заявник визначила те, що:

- суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року без обґрунтування поважності причин такого пропуску;

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц, за змістом якої апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама лише на те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведене процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження;

- суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених у апеляційній скарзі вимог та зупинив дію рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року повністю, а не в тій частині, в якій просив ОСОБА_6 у поданій апеляційній скарзі;

Щодо визначення підстав касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року

Підстави касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року про закриття апеляційного провадження у справі № 645/5600/19 заявник не навела, доводи щодо порушення норм матеріального та/або процесуального права не зазначила.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для повернення касаційної скарги заявнику, яку подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Правилами частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) (підпункт 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Щодо оцінки наявності визначених заявником підстав касаційного оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року

Верховний Суд врахував, що заявник оскаржує у касаційному порядку ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження разом із ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року про закриття апеляційного провадження у справі № 645/5600/19.

Оскільки ухвала Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року є такою, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду апеляційної інстанції, тому доводи про її незаконність ОСОБА_1 включила до змісту касаційної скарги на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.

За правилами частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що ухвали суду, які не підлягають самостійному касаційному оскарженню, можуть бути оскаржені заявником у касаційному порядку разом не із будь-яким судовим рішенням, яке може бути предметом касаційного оскарження, а виключно із рішенням суду першої інстанції чи постановою апеляційного суду.

Верховний Суд наголосив на тому, що заявник не врахувала того, що ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження від 21 вересня 2021 року не може переглядатися разом із ухвалою про закриття апеляційного провадження, яка є рішенням щодо вирішення процесуального питання. Відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України ухвала про відкриття апеляційного провадження може бути переглянута Верховним Судом в касаційному порядку виключно разом із постановою суду апеляційної інстанції, якою не є оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі.

Тож касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження підлягає поверненню заявнику.

Щодо оцінки наявності визначених заявником підстав касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року

Верховний Суд врахував, що заявник оскаржує у касаційному порядку ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 травня 2023 року про закриття апеляційного провадження. Ця ухвала суду апеляційної інстанції є процесуальним судовим рішенням, а не рішенням щодо вирішення спору зі суттю, тож підстави касаційної скарги мають бути визначені заявником з урахуванням вимог останнього абзацу частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, доводи касаційної скарги на таке процесуальне рішення мають стосуватися саме тих процесуальних питань, які вирішувалися апеляційним судом під час постановлення тієї ухвали, яка саме оскаржується заявником.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не визначила, які саме норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали від 16 травня 2023 року про закриття апеляційного провадження у справі. Відповідно заявник не навела передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції від 16 травня 2023 року.

Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Заявник повинен зазначити та обґрунтувати ті порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно непогодження ОСОБА_1 із ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, заявник не навела посилання на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права під час ухвалення процесуального судового рішення про закриття провадження у справі № 645/5600/19.

Такі доводи та міркування заявника не є визначеними процесуальним законом підставами для касаційного оскарження судових рішень суду апеляційної інстанції.

Тож касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження також підлягає поверненню заявнику.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Верховний Суд констатує, що подана заявником касаційна скарга не містить належного викладу підстав, передбачених процесуальним законом для оскарження ухвали суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконала вимог процесуального закону під час подання касаційної скарги щодо наведення визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 389, 393, 411 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року про закриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів, не прийняти до розгляду та повернути заявникові.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний