Рішення

від 03.11.2021 по справі 910/21221/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2021Справа № 910/21221/20

Господарський суд міста Києва, у складі судді Баранов Д.О., за участю секретаря судового засідання Сєдової О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/21221/20

за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

до 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 )

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" (02152, м. Київ, вул. Івана Миколайчука, будинок 3/1, кв. 39; ідентифікаційний код: 32378885)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Янцова Ірина Володимирівна (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, оф. 110)

про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, рішень загальних зборів та змін до статуту,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: ОСОБА_3

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Янцова Ірина Володимирівна, в якому позивач просить суду:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" від 12.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Янцовою Іриною Володимирівною за зареєстрованим № 617;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край", оформлені протоколом № 06/12 від 12.12.2017;

- визнати недійсними зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край", внесені та затвердженні рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край", оформлені протоколом № 06/12 від 12.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірний договір купівлі-продажу від 12.12.2017 між позивачем та відповідачем укладений з грубими порушеннями законодавства, вчинений під впливом помилки, а тому є незаконним та підлягає визнанню недійсним та як наслідок, на переконання позивача, визнанню недійсними також підлягають й рішення загальних зборів та зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край".

20.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 72 000, 00 грн.

21.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 14 400, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Янцова Ірина Володимирівна про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, рішень загальних зборів та змін до статуту відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" та ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/21221/20 призначено на 16.06.2021.

16.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" та ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2021.

22.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 у справі № 910/21221/20 у зв`язку з чим матеріали справи № 910/21221/20 разом з апеляційною скаргою згідно супровідного листа Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 № 910/21221/20/5329/2021 було направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 910/21221/20 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 - без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2021 розгляд заяв ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/21221/20 призначено на 03.11.2021

У судовому засіданні 03.11.2021 представник відповідача-2 надав пояснення по суті поданої заяви та просив суд стягнути з позивача на користь відповідача-2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 72 000, 00 грн.

Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи у дане засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час проведення засідання.

Відтак, дослідивши заяви відповідачів про стягнення витрат на правничу допомогу та заслухавши пояснення представника відповідача-2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд вказує, що заяви відповідача-1 та відповідача-2 про стягнення витрат на правничу допомогу подані до суду 20.05.2021 та 21.05.2021 та до закінчення судових дебатів, а з огляду на те, що рішенням суду від 21.05.2021 питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу не здійснювалось суд вважає за доцільне розглянути дане питання та ухвалити додаткове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем-1 у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано: договір про надання правової допомоги № 11/01/21 від 04.01.2021, укладений між ОСОБА_1 та АО "Юридична фірма "Салком"; ордер серії АІ № 1084626; додаткова угода до договору № 11/01/21 про надання правової допомоги від 12.02.2021; звіт про надання юридичних послуг з 12.02.2021 по 20.05.2021 та квитанція № 0.0.2080086900.1 від 08.04.2021 на суму 14 400, 00 грн.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 11/01/21 від 04.01.2021, а саме п. 3.1. вбачається, що вартість послуг об`єднання за цим договором визначається на основі фактично витраченого часу об`єднання на надання правової допомоги клієнту, виходячи із погодинної ставки гонорару об`єднання, наведеної в цьому договорі, якщо інше не буде прямо узгоджено сторонами.

Відповідно до додаткової угоди від 12.02.2021 до договору № 11/01/21 про надання правової допомоги вартість послуг об`єднання за надання правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта в судовій справі № 910/21221/20 в суді першої інстанції узгоджується сторонами в фіксованому розмірі і становитиме 14 400, 00 грн, в тому числі ПДВ 2 400, 00 грн, що відповідає 2, 5 годинам роботи адвоката.

Згідно п. 3.2. умов договору про надання правової допомоги сторонами погоджено розмір погодинної ставки гонорару об`єднання за цим договором в розмірі 4 200, 00 грн без урахування податку на додану вартість.

Із поданого відповідачем-1 звіту вбачається, що адвокатом було витрачено 2, 75 годин часу, що у відповідності до умов договору про надання правової допомоги становить 14 400, 00 грн. (в тому числі ПДВ).

Також як вбачається із наданої відповідачем-1 квитанції № 0.0.2080086900.1 від 08.04.2021 сума в розмірі 14 400, 00 грн була перерахована на користь АО "Юридична фірма "Салком" за надані адвокатські послуги.

Водночас, здійснивши перерахунок зазначеної адвокатом суми вартості наданих ним послуг із врахуванням вартості погодинної ставки та витраченого часу, судом встановлено, що при здійсненні множення 2, 75 год х 4 200, 00 грн вартість наданих адвокатом послуг становить 11 550, грн та 2 310, 00 грн ПДВ, що в загальному складає 13 860, 00 грн, а не 14 400, 00 грн як це зазначено адвокатом та відповідно сплачено відповідачем -1.

Що стосується витрат понесених відповідаечм-2 на професійну правничу допомогу то суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи відповідачем-2 у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано: договір про надання правової допомоги № 02/01/21 від 04.01.2021, укладений між ТОВ "Рідний край" та АО "Юридична фірма "Салком"; ордер серії АІ № 1082975 від 22.03.2021; додаткова угода від 14.01.2021 до договору № 02/01/21 про надання правової допомоги; звіт про надання юридичних послуг з 14.01.2021 по 20.05.2021; рахунок на оплату № 1 від 14.01.2021 на суму 72 000, 00 грн та платіжне доручення № 160 від 14.01.2021 на суму 72 000, 00 грн.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 02/01/21 від 04.01.2021, а саме п. 3.1. вбачається, що вартість послуг об`єднання за цим договором визначається на основі фактично витраченого часу об`єднання на надання правової допомоги клієнту, виходячи із погодинної ставки гонорару об`єднання, наведеної в цьому договорі, якщо інше не буде прямо узгоджено сторонами.

Відповідно до додаткової угоди від 14.01.2021 до договору № 02/01/21 про надання правової допомоги вартість послуг об`єднання за надання правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта в судовій справі № 910/21221/20 в суді першої інстанції узгоджується сторонами в фіксованому розмірі і становитиме 72 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 12 000, 00 грн, що відповідає 14, 25 годинам роботи адвоката.

Згідно п. 3.2. умов договору про надання правової допомоги сторонами погоджено розмір погодинної ставки гонорару об`єднання за цим договором в розмірі 4 200, 00 грн без урахування податку на додану вартість.

Із поданого відповідачем-2 звіту вбачається, що адвокатом було витрачено 14, 25 годин часу, що у відповідності до умов договору про надання правової допомоги становить 72 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ).

Також як вбачається із наданого відповідачем-2 платіжного доручення № 160 від 14.01.2021 сума в розмірі 72 000, 00 грн була сплачена відповідачем-2 на користь АО "Юридична фірма "Салком" за надані адвокатські послуги.

Водночас, здійснивши перерахунок зазначеної адвокатом суми вартості наданих ним послуг із врахуванням вартості погодинної ставки та витраченого часу, судом встановлено, що при здійсненні множення 14, 25 год х 4 200, 00 грн вартість наданих адвокатом послуг становить 59 850, 00 грн та 11 970, 00 грн ПДВ, що в загальному складає 71 820, 00 грн, а не 72 000, 00 грн як це зазначено адвокатом та відповідно сплачено відповідачем -2.

Крім того, суд вказує, що факт невірного розрахунку загальної суми понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-2 було підтверджено представником останнього в засіданні 03.11.2021.

Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із поданого позивачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу вбачається, що позивач заперечує щодо заявлених відповідачами сум з огляду на те, що останні пропустили строк для подання відповідних заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доказів їх підтвердження.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що у відзиві на позовну заяву відповідачем - 1 зазначено орієнтовний розмір судових витрат 12 000, 00 грн, а заявлено до відшкодування 14 400, 00 грн.

Теж саме стосується відповідача-2, у відзиві якого зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу 35 000, 00 грн, а натомість заявлено 72 000, 00 грн.

Відтак, позивач зазначає, що відповідачами не доведено обґрунтованість збільшення розміру таких витрат, що в свою чергу є підставою для відмови у їх відшкодуванні.

Також позивач зазначає, що квитанція відповідача-1 № 0.0.2080086900.1 від 08.04.2021 на суму 14 400, 00 грн є неналежною з огляду на те, що з останньої вбачається, що оплата здійснювалась не ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 .

Додатково позивач також посилається на неналежність наданого відповідачем-2 платіжного доручення № 160 від 14.01.2021, оскільки в призначенні платежу зазначено, що 72 000, 00 грн є платою в рамках справи № 990/19000/20, що в свою чергу робить такий доказ неналежним та недопустимим в даній справі.

Суд, виходячи із заперечень позивача, дослідивши матеріали поданих відповідачами заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що такі заяви були подані та відповідно зареєстровані канцелярією суду 20.05.2021 та 21.05.2021, тобто до закінчення судових дебатів як це передбачено ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а відтак у законний порядок у зв`язку з чим додані до таких заяв доказ приймаються судом до розгляду при вирішенні питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Із наявних в матеріалах справи ордерах серії АІ № 1084626 від 22.03.2021 (виданий на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Мельниченком С.О.) та серії АІ № 1082975 від 22.03.2021 (виданий на представництво ТОВ Рідний Край адвокатом Лукомським П.В.) вбачається, що останні видані Адвокатським об`єднанням Юридична Фірма Салком , з якими у відповідачів укладені договори про надання правової допомоги та містять відбитки печатки вказаного об`єднання.

Крім того, із Єдиного державного реєстру адвокатів України вбачається, що зазначені вище адвокати здійснюються свою адвокатську діяльність у Адвокатському об`єднання об`єднанням Юридична Фірма Салком , що також спростовує викладені позивачем заперечення.

Також що стосується доказів оплати відповідачами наданих адвокатських послуг суд вказує, що із наданої відповідачем-1 квитанції № 0.0.2080086900.1 від 08.04.2021 вбачається, що платником за надані адвокатські послуги є Мороз Тетяна Михайлівна, а відтак враховуючи відсутність доказів позивача щодо надання адвокатом Мельниченком С.О. та/або Адвокатським об`єднанням Юридична Фірма Салком Мороз Т.М. адвокатських послуг по іншим справам зазначений доказ приймається судом у якості належного.

Натомість що стосується наданого відповідачем - 2 платіжного доручення № 160 від 14.01.2021 то суд погоджується із доводами позивача щодо неналежності такого доказу оскільки у призначенні платежу дійсно міститься посилання за надані адвокатські послуги по справі № 990/19000/20.

Водночас, суд звертає увагу сторін , що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, суд вказує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 910/7960/18.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши заяви відповідачів судом встановлено, що розмір відшкодування судових витрат є співрозмірним з предметом та ціною позову з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім того, судом враховано те, що вартість адвокатських послуг визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Вказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що розмір адвокатських послуг є фіксованим між сторонами (відповідачем-1, 2 та адвокатами) у відповідних додаткових угодах від 12.02.2021 до договору № 11/01/21 про надання правової допомоги та від 14.01.2021 до договору № 02/01/21 про надання правової допомоги та з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатами послуг, які зазначено у відповідних звітах, а також із врахуванням математичної помилки адвокатів при обрахуванні загальних сум, суд дійшов висновку, що подані заяви про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме відшкодуванню та стягненню з позивача витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1 в розмірі 13 860, 00 грн та на користь відповідача-2 в розмірі 71 820, 00 грн разом з ПДВ.

Додатково, суд звертає увагу позивача, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п`ятої - сьомої статті 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 237 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 860 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн 00 коп.

3. В іншій частині витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" (02152, м. Київ, вул. Івана Миколайчука, будинок 3/1, кв. 39; ідентифікаційний код: 32378885) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 71 820 (сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять) грн 00 коп.

6. В іншій частині витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

7. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.11.2021

Суддя Д.О. Баранов