Ухвала

від 18.11.2021 по справі 193/929/15-к

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/929/15-к

Провадження 1-кс/193/223/21

У Х В А Л А

іменем України

18 листопада 2021 року Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність бездіяльність слідчої ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у відмові у задоволенні клопотання про долучення до цивільного позову документальних доказів та зобов`язати слідчого долучити до цивільного позову докази, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2021 року до суду надійшла вищевказана скарга скаржника ОСОБА_3 .. Згідно змісту якої просить визнати умисну незаконною бездіяльність слідчої ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невиконанні покладеного на неї обов`язку, передбаченого ст. 220, 40 КПК України; скасувати постанову від 03 листопада 2021 року слідчої ВП № 9 КРУП ГУНП В Дніпропетровській області ОСОБА_4 про відмову задоволенні клопотання, про долучення доказів до цивільного позову та зобов`язати слідчу ВП № 9 КРУП ГУНП В Дніпропетровській області ОСОБА_4 здійснити процесуальну дію, а саме долучити до позовної заяви від 10.05.2018 р. докази зібранні за час досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження №42015040580000006.

В обгрунтування скарги вказує, що у провадженні ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області на досудовому розслідуванні перебуває об`єднане кримінальне провадження №42015040580000006 від 06.05.2015 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 175, ч.1 ст. 382 КК України. На підставі заяви про визнання потерпілою у вказаному кримінальному провадженні від 20.05.2015, ОСОБА_3 набула статусу потерпілої сторони. У рамках даного кримінального провадження нею як потерпілою 10.05.2018 було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

01 листопада 2021 року вона звернулась до слідчої ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області з клопотанням про долучення до цивільного позову від 10.05.2018 з додатками докази зібрані за час досудового розслідування №42015040580000006 від 06.05.2015, згідно змісту якого вона прохала слідчу долучити документальні докази та висновки ревізій для обгрунтування цивільного позову від 10.05.2018.

Однак постановою від 03.11.2021 слідча ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 відмовила у задоволенні клопотання про долучення доказів до позову, посилаючись, що вказане клопотання не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Не погодившись із постановою слідчої ОСОБА_3 звернулась із вказаною скаргою до суду, та вказує, що слідча незаконно відмовила у приєднанні документальних доказів до цивільного позову від 10.05.2018 р. в тому числі і розрахунку розміру матеріальної шкоди, тим самим ставить під загрозу розгляд позовної заяви, порушуючи законне право цивільного позивача підтвердити в суді обставини справи доведені доказами. Зазначає, що слідча взяла на себе роль суду приймаючи таку постанову, адже цивільний позов повноважний розглядати по суті тільки суд. Вважає, що нездійснення процесуальної дії по забезпеченню цивільного позову доказами, в подальшому буде неприпустимим забезпечення його після складеного обвинувального акту у кримінальному провадженні, оскільки вимоги щодо меж судового розгляду, закріплені в ст. 337 КПК України не дозволяє виходити за межі висунутого обвинувачення згідно обвинувального акту.

Заявниця ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримала, просить задовольнити її у повному обсязі.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду скарги повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали за скаргою та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

До компетенції слідчого судді за Кримінальним процесуальним кодексом України належать три групи питань: розгляд клопотань та надання дозволу на проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які обмежують права і свободи людини та контроль за їх провадженням; надання дозволу на застосування та контроль застосування запобіжних та інших заходів кримінально-процесуального примусу; розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення органів досудового розслідування та прокурора.

Нормою ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як зазначено у ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішеннь, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

В ході розгляду скарги було встановлено, що у провадженні ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області на досудовому розслідуванні перебуває об`єднане кримінальне провадження №42015040580000006 внесене до ЄРДР 06.05.2015 за ознаками злочинів передбачені ч. 1 ст. 175 та ч. 1 ст. 382 КК України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 визнано потерпілою. 10.05.2018 та нею як потерпілою у кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України. Вказаний цивільний позов було приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Потерпілою у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 55 КПК України визнається фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Особа визнається потерпілою незалежно від того, один чи декілька видів шкоди їй завдано.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ст. 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КК України .

01.11.2021 ОСОБА_3 (далі скаржниця) було подано клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження доказів, до цивільного позову від 10.05.2018. Згідно змісту якого вона обгрунтовувала та підтверджувала документально, матеріальні збитки завдані їй кримінальними правопорушеннями, у порядку ст. 128 КПК України.

Разом із даним клопотанням нею було проведено та приєднано розрахунок розміру завданої злочином матеріальної шкоди, станом на 31.10.2021. Однак розглянувши зазначене клопотання цивільного позивача (скаржника ОСОБА_3 ), слідча ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 03.11.2021 було винесено відповідну постанову про відмову у задоволенні вищезазначеного клопотання.

Приймаючи оскаржувану постанову слідча виходила із того, що ОСОБА_3 , при складанні клопотання не дотрималась вимог ст. 175 ЦПК України. Однак дослідивши вказану постанову, вбачається, що вона побудована лише на формальному підході до вирішення заявленого клопотання потерпілою стороною, адже зміст постанови складається із викладенням у повній редакції ст. 175 ЦПК України, а не у дослідженні у повному та об`єктивному розгляді клопотання.

Зміст клопотання стосується лише подання доказів до раніше поданого цивільного позову від 10.05.2018, однак у постанові викладені статті ЦПК України, що стосуються самого цивільного позову, але заявлений позов вже був прийнятий у 2018 році, про що свідчить його наявність у матеріалах кримінального провадження.

Активна роль потерпілої у даному кримінальному провадженні шляхом подання клопотання в обгрунтування викладених обставин у цивільному позові та подання доказів до цивільного позову ОСОБА_3 свідчить про реалізацію наданими нормами кримінального процесуального права на збирання доказів та забезпечення максимальної ймовірності прийняття позитивного рішення на її користь, тобто задоволення предявленого нею позову у 2018 році.

Потерпілому надано право подавати докази в обгрунтування та підтвердження вимог цивільного позову, слідча не має права обмежувати потерпілу сторону обмежувати її у такому праві, адже вона таким правом наділена на законодавчому рівні. Крім того, слід вказати, що цивільний позов та додані до нього докази розглядаються під час судового провадження і оцінються лише судом, таким чином слідча шляхом винесення оскаржуваної постанови обмежила права потерпілої сторони надавати докази в підтвердження завдання їй матеріальних збитків.

Таким чином винесена 03.11.2021 постанова жодним чином невмотивована та в ній не наведено належного обґрунтування висновків слідчої.

Отже, за відсутності в оскаржуваній постанові висновків слідчого та посиланні у прийнятому рішенні конкретизованого результату відмови, заявлені по скарзі вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в частині скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання потерпілої.

Відповідно до ст. 220 КПК України , клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Щодо вимог скаржниці щодо умисної бездіяльності слідчої ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яка полягає у невиконанні покладених на неї обов`язків передбачених ст. 40, 220 КПК України, незаконною, слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду даної скарги не було встановлено, адже заявлене клопотання про відмову у задоволенні приєднання доказів до цивільного позову було прийнято у триденний строк, адже клопотання заявлене 01.11.2021, а оскаржувана постанова була прийнята 03.11.2021. Про результати розгляду її клопотання слідча повідомила скаржницю шляхом надсилання на поштову адресу ОСОБА_3 , про що свідчить відповідний супровідний лист. Крім того, слід звернути увагу, що прийняття постанови за результатом розгляду клопотань подібного характеру не передбачено нормами КПК України. Таким чином бездіяльність слідчої щодо порушення приписів ст. 220, 40 КПК України не доведена та не встановлена у судовому засіданні.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Стосовно заявлених по скарзі вимог щодо зобов`зання слідчої долучити до позовної заяви від 10.05.2018 докази зібрані за час досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні, то така вимога є недоцільною.

Слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3 , ч. 3 ст. 22 КПК України ).

Розгляд слідчим суддею вимоги про зобов`язання слідчого здійснити конкретні слідчі дії (в даному випадку долучити докази до цивільного позову) не передбачена діючим кримінально-процесуальним законодавством. До того ж слідчий відповідно до положень ч. 5 ст. 40 КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності за виключенням надання письмових вказівок керівником органу досудового розслідування чи прокурором.

Слідчим суддею встановлено, що заявниця у своєму клопотанні просила слідчого приєднати до раніше поданого нею цивільного позову документи, які на її переканання, мають суттєве значення для обгрунтування позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Між тим, слід зазначити, що всі ці документи, окрім актуального розрахунку матеріальної шкоди (копії бухгалтерських документів обліку та звітності, судові рішення, рішення селищної ради висновкіи експерта, тощо) вже є доказом і місться в матералах кримінального провадження №42015040580000006 в рамках якого на досудовому розслідуванні потерпілою подано цивільний позов, а тому повторне копіювання цих документів та приєднання їх ще й до цивільного позову є зайвим.

Для набуття документальних доказів у кримінальному провадженні "статусу" доказів і в цивільному позові, заявниці достатньо подати цивільний позов у новій редакції або подати заяви про збільшення позовних вимог у разі збільшення сум завданої матеріальної шкоди злочином, чи уточнювалинй позов, де позивачці доцільно лише посилатися на такі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

При цьому слід зазначити, що вказані доповнення до позову, цивільний позивач може подати не тільки на досудовому розслідуванні, а й під час підготовчого судового засідання з розгляду даного кримінального провадження безпосередньо судом.

Керуючись п.1 ч.1 ст.303,304-307,309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Скаргуна бездіяльність слідчої ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у відмові у задоволенні клопотання про долучення до цивільного позову документальних доказів та зобов`язати слідчого долучити до цивільного позову докази, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження, задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника СВ ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 03 листопада 2021 року про відмову у задоволенні клопотання.

В іншій частині вимог, викладених у скарзі - відмовити.

Ухвала в частині задоволення скарги оскарженню не підлягає, в частині відмови в задоволенні решти скарги може бути оскаржена протягом 5-ти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 22.11.2021 о 16 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя: ОСОБА_1