Ухвала

від 19.12.2022 по справі 193/929/15-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1951/22 Справа № 193/929/15-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2022 року про відмову у відкритті провадження за скаргою,

за участю секретаря - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , начальника Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 та зобов`язання їх вчинити певні дії.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя, послався на те, що ОСОБА_5 фактично оскаржує бездіяльність слідчого та прокурора, пов`язану із зволіканням ними скласти/затвердити повідомлення про підозру, вручити її всім фігурантам кримінального провадження № 42015040580000006 за статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, за якими вона вважає необхідним, встановивши слідчому для цього певний строк та завершити досудове розслідування цього провадження, однак, такі вимоги заявниці не можуть бути предметом розгляду слідчого судді, відповідно до вимог ст. 303 КПК України, оскільки достатність доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення визначає прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а слідчий суддя не уповноважений зобов`язувати слідчого складати повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, в тому числі встановлювати для цього йому певний строк. Водночас, слідчий суддя зазначив, що до матеріалів заяви ОСОБА_5 не додано як скарг, адресованих нею до цих посадових осібна недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування так і відмов посадових осіб у їх задоволенні. Слідчий суддя послався й на те, що вимога заявниці про скасування усіх процесуальних рішень, прийнятих слідчою та прокурорами під час досудового розслідування провадження № 42015040580000006, також є неналежною, оскільки ОСОБА_10 не зазначила їх назви та дати винесення й отримання нею, а інші вимоги виходять за межі їх оскарження, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 303 КПК України, на стадії досудового розслідування провадження, тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за цією саргою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу скасувати та:

- визнати незаконними зловживання слідчого судді під час розгляду її скарги положеннями ст. 8, 9, 19, 124, 129 Конституції України та ст. 6. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- визнати незаконними зловживання керівника Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_9 під час досудового розслідування кримінального провадження за №42015040580000006, які полягають у невчиненні процесуальних дій у відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 36 КПК України та статті 19 Конституції України, для виконання ухвал слідчого судді, направлених для забезпечення державою виконання рішень суду, що набрали законної сили;

- визнати незаконними зловживання слідчої ВП № 9 Криворізького районного управління поліції НП України ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 під час досудового розслідування цього кримінального провадження, які полягають у невчиненні процесуальних дій у відповідності до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 40 КПК України та ст. 19 Конституції України для забезпечення виконання рішень суду, що набрали законної сили;

- визнати незаконними зловживання прокурора Софіївського відділу Криворізьської східної окружної прокуратури ОСОБА_8 під час досудового розслідування цього кримінального провадження, які полягають у невчиненні процесуальних дій у відповідності до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 7 ст. 36 КПК України та ст. 19 Конституції України для виконання ухвал слідчого судді та для забезпечення виконання рішень суду, що набрали законної сили;

- установити судовий контроль для сприяння реалізації конституційної засади обов`язковості виконання судових рішень, зокрема: зобов`язати керівника Криворізьської східної окружної прокуратури ОСОБА_9 подати звіт про вчиненні процесуальних дій, направлених для забезпечення виконання судових рішень у повному обсязі (коштами); про здійснені заходи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України; накладення штрафу на голову Софіївської селищної ради за умисне невиконання судових рішень після отримання інформації для їх виконання;

- здійснити заходи для забезпечення обов`язкового, гарантованого державою виконання рішень суду, що набрали законної сили ефективно поновивши ОСОБА_5 в праві на справедливий суд, для цього усунути єдину перешкоду шляхом установлення слідчій відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , прокурору Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та керівнику Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 , ураховуючи п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, одномісячний строк з дня проголошення ухвали, для завершення проведення досудового розслідування провадження №42015040580000006, з обов`язковим вчиненням процесуальних дій - повідомленням про підозру:

голові Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області ОСОБА_11 та голові Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області ОСОБА_12 за ч.1 ст.175, ч. 1 ст.382 КК України;

головному бухгалтеру Новоюлівської сільської ради ОСОБА_13 та голові ліквідаційної комісії КП «Відродження плюс», директору КП «Лідер» ОСОБА_14 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 364, 366 КК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_15 посилається на незаконність рішення слідчого судді. Так, апелянт вказує, що суд не надав належної оцінки тому, що в матеріалах кримінального провадження наявні 23 скарги на бездіяльність слідчого та прокурора й звернення до Генерального прокурора про недотримання ними розумних строків під час досудового розслідування кримінального провадження, які залишились без виконання. ОСОБА_5 звертає увагу й на те, що у її заяві від 10.10.2022 було описано усі фактичні обставини провадження, які свідчать про невиконання у різний спосіб судових рішень и норм закону зазначеними нею особами. При цьому, з моменту внесення відомостей до ЄРДР першого провадження від 2015 року, жодній особі не було повідомлено про підозру, через відмову прокурора у погодженні складеного слідчим 30.08.2016 повідомлення про підозру ОСОБА_11 та неодноразове повернення прокуратурою матеріалів провадження слідчому для проведення подальшого досудового розслідування, й не виконання ухвал слідчих суддів про зобов`язання вирішити питання про повідомлення про підозру у провадженні та надання відповіді на запити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до такого висновку.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість судового рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою апелянта, є неспроможними.

Так, судове рішення повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Апеляційним переглядом оскаржуваної ухвали слідчого судді встановлено, що суд, приймаючи рішення у цьому провадженні, дотримався вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового слідства чи прокурора які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 2 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно із правилами статей 314 316 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарження.

Колегія суддів, ураховуючи вимоги кримінального процесуального закону та доводів скарги апелянта, вважає правомірним та неупередженим рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою, оскільки вимоги скарги не узгоджуються з переліком підстав, передбачених ч. 1 ст. 303 КПК України.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що предметом оскарження до слідчого судді, в порядку ст. 303 КПК України, може бути, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк, що в свою чергу, передбачає наявність зв`язку між обов`язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи, зобов`язані їх вчинити, тобто наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

При цьому, зі скарги ОСОБА_5 видно, що вона фактично оскаржує бездіяльність слідчого та прокурора, пов`язану із зволіканням ними скласти/затвердити/вручити повідомлення про підозру, у кримінальному провадженні№ 42015040580000006, встановивши слідчому для цього певний строк та завершити досудове розслідування вказаного кримінального провадження.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім цього, вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для повідомлення підозри, передбачених ст. 276 КПК України, належить до виключної компетенції прокурора, слідчого за погодженням із прокурором , а виходячи з положень ст. ст. 36, 40, 276 КПК України, повідомлення про підозру особи по суті є дискреційними повноваженнями слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, самостійність діяльності яких при здійсненні досудового розслідування закріплено як процесуальну гарантію дотримання принципу законності, визначеного у ст. 9 КПК України.

Водночас норми КПК України не покладають на слідчого суддю обов`язку перевіряти достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, для повідомлення особі про підозру, й слідчий суддя не уповноважений зобов`язувати прокурора, слідчого складати повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, в тому числі встановлювати для цього йому певний строк, тому такі вимоги скарги ОСОБА_5 виходять за межі повноважень слідчого судді, адже є виключною компетенцією слідчого, і при вирішенні їх слідчим суддею матимуть наслідком втручання в діяльність слідчого, щодо чого законом встановлена пряма заборона.

Що стосується посилання ОСОБА_5 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, то вони також є безпідставними, оскільки, відповідно до ст. 308 КПК України, недотримання розумних строків під час досудового розслідування слідчим чи прокурором може бути оскаржено до прокурора вищого рівня, і саме його рішення про відмову у задоволенні скарги, у відповідності до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржено до слідчого судді, чим й реалізовується право на оскарження у цьому випадку.

Між тим, заявник не надає жодних доказів того, що вона зверталася до прокурора вищого рівня з відповідною скаргою та чи приймались за результатами її розгляду будь-які процесуальні рішення, які могли бути оскаржені в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.

З огляду на те, що заявником подано скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою.

Отже, порушень норм кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування ухвали, колегією суддів не встановлено.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою і вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, в зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2022 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарження не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 Крот ОСОБА_16 Джерелейко ОСОБА_17