Постанова

від 18.11.2021 по справі 754/9050/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/9050/19 Головуючий 1 інстанція- Лісовська О.В.

Провадження № 22-ц/824/9454/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 листопада 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Примушко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 12 квітня 2021 року у справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Одуденко Алли Володимирівни в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство Оптова база про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 01 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа КП Оптова база про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

06 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про компенсацію судових витрат у даній цивільній справі, а саме: витрат на правничу допомогу у розмірі 119300 грн., поштових витрат у розмірі 269,50 грн. та судового збору у розмірі 420,40 грн. Заява мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 01 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено, а тому витрати має нести позивач, бо у засіданні 01 квітня 2021 року представником відповідача адвокатом Рогожуком С.Л. подано заяву про відшкодування судових витрат.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 12 квітня 2021 року у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат відмовлено.

Не погодившись із ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву задоволити і стягнути витрати, посилаючись на невідповідність висновків суду обстаивнам справи та порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована незаконністю ухвали, оскільки у позові прокурору відмовлено, а він у встановленому законом порядку подав усі необхідні документи для відшкодування судових витрат. Суд безпідставно послався на незазначення ним особи, з якої необхідно стягнути витрати, що мав визначити сам суд. Як і безпідставно вказав про відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт, що не відповідає дійсності, бо до суду був

- 5 -

поданий такий детальний опис. Суд прийшов до невірного висновку, що у договорі про надання правової допомоги не вказано вартості послуг, оскільки таке вказно у додатку до договору, що відповідає його змісту.

Позивач Київська міська рада та прокурор правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Рогожук С.Л. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити і скасувати ухвалу Деснянського районного суду м.Києва як незаконну.

Прокурор Горелик Л.М. та представник позивача Київради Зденик Т.В. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.

Третя особа КП Оптова база належним чином повідомлена про час розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, до суду не з`явилася, причин неявки не повідомила, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 01 квітня 2021 року у задоволенні позову прокурора в інтересах Київради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовлено.

З матеріалів спарви вбачається , що під час розгляду справи 07 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, до якого додав орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 97781 грн.

Окрім того, 04 лютого 2021 року відповідач подав письмову заяву, в якій вказав, що відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення подасть суду докази на підтвердження понесених ним судових витрат.

Також, встановлено, що 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 подано клопотання про відшкодування судових витрат, а саме: витрат на правничу допомогу у розмірі 119300 грн., поштових витрат у розмірі 269,50 грн. та судового збору у розмірі 420,40 грн. До клопотання додані належним чином оформлені свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія договору про надання правової допомоги, прейскурант цін на адвокатські послуги (додаток до договору про надання правової допомоги), акт виконаних робіт, а також докази сплати ним вартості витрат на правничу допомогу та інших.

Відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції керувався відсутністю детального опису наданих послуг, що унеможливлює перевірку обґрунтованості витрат та їхню пропорційність до предмету спору, а наданий суду договір про надання правової допомоги не містить такого детального опису послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвокату (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміну гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

- 3 -

Окрім того, не вказав у клопотанні з кого саме він просить стягнути судові витрати.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на вимогах процесуального закону та суперечать матеріалам справи.

Так, поданий поданий відповідачем акт виконаних робіт містить детальний та чіткий опис наданих правничих послуг із зазначенням назви кожної послуги, дати її виконання, витраченого часу та вартості кожної послуги (т.2 а.с.223), що у свою чергу спростовує висновки суду про відсутність детального опису послуг та неможливість перевірки обґрунтованості витрат.

Це ж стосується посилань суду на відсутність у договорі про надання правової допомоги детального опису послуг, їх вартості та порядку обчислення гонорару, які спростовуються договором про надання правової допомоги у п.4.2 якого сторони визначили, що сума та складові гонорару визначаються у додатку до договору, а також самим додатком додоговору у вигляді прейскуранту цін на адвокатські послуги, де сторони обумовили види послуг, які можуть надаватися та їх вартість (т.2 а.с.224).

Окрім того, посилання суду на незазначення відповідачем у клопотанні з кого саме він просить стягнути судові витрати очевидно суперечать процесуальному закону. Вимоги про відшкодування судових витрат не відносяться до позовних вимог і не оплачуються судовим збором, а відтак належать до процесуальних обов`язків суду незалежно від позовних вимог вирішити питання про те чи підлягають судові витрати відшкодуванню, а якщо так, то з якої саме сторони.

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення питання прог судові витрати.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не грунтується на матеріалх справи, постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Колегія суддів вважає, що клопотання відповідача підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать витрати, на правничу допомогу (ч.ч.1 та 2 ст.133 ЦПК України).

Згідно приписів частин 1 - 6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі

- 4 -

відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно положень ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вищке вказувалося ОСОБА_1 у передбачений ч.8 ст.141 ЦПК України п`ятиденний строк подано клопотання про відшкодування судових витрат у загальному розмірі 119989,90 грн., які включають витрати на правничу допомогу, поштові витрати та судовий збір.

Позивач та прокурор заперечують проти такого розміру витрат, вказуючи на їх неспівмірність.

- 5 -

Колегія суддів прийшла до висновку, що понесені відповідачем поштові витрати та витрати на судовий збір підлягають задоволенню, а витрати на правничу допомогу, підлягають до часткового задоволення з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг, в тому числі з урахуванням відмови суду у задоволенні заяви відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконаню, апеляційний суд визначає розмір судових витрат у сумі 50000 грн. з урахуванням співмірності та розумності судових витрат.

Відповідно до роз`яснень п.40 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ухвалюючи рішення у справі, провадження в якій відкрито за заявою прокурора, суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача за винятком випадків, коли позивача звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

З огляду на те, що позивачем у справі є Київська міська рада, вказані витрати підлягають стягненню з Київради.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 12 квітня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задоволити частково.

Стягнути із Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 50000 гривень. В решті заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: