Ухвала

від 23.11.2021 по справі 193/767/21

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/767/21

Провадження 1-кс/193/230/21

У Х В А Л А

іменем України

23 листопада 2021 року смт. Софіївка

Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,ознайомившись з клопотанням представника заявників (володільців майна) адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту на майно, накладеного за ухвалою слідчого судді Cофіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2021 року у справі № 193/767/21,

В С Т А Н О В И В:

22.11.2021 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області звернувся адвокат ОСОБА_2 в інтересах заявників (володільців майна) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про скасування арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1225286600:03:001:0216 площею 30,6405 га, накладеного за ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 в рамках кримінального провадження № 42021042090000020, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання вказали, що рішеннями Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області від 07 червня 2021 за №№ 532-9/VII, 533-9/VII 534-9/VII, 535-9/VII, 536-9/VII та 537-9/VII, їм були надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства зі зміною цільового призначення та подальшої передачі у власність стосовно земельної ділянки, за кадастровим номером 1225287700:02:002:0181 за межами села Сергіївка Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Тобто вказана земельна ділянка була поділена між ними та іншими громадянами, площею по 1,0213 га кожному.

Представник володільців вказаного майна адвокат ОСОБА_2 вважає, що арешт на вказану земельну ділянку був накладених безпідставно і без врахування інтересів громадян, які претендують на неї, а тому просив суд його скасувати.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов такого висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюєтьсяст.174 КПК України.

Згідно ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є а) громадяни та юридичні особи- на землі приватної власності; б)територіальні громади,які реалізуютьце правобезпосередньо абочерез органимісцевого самоврядування,-на землікомунальної власності в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом положень ст. 93 ЗК України громадяни мають право також володіти і користуватися земельною ділянкою на підставі відповідного договору оренди землі.

Згідно вимог ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При дослідженні вказаного клопотання встановлено що на підтвердження доводів ініціатором звернення не надано жодних доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на встановлених законом вищезазначених підставах є власниками чи володільцями земельної ділянки на яку накладено арешт.

Як видноз доданихдо клопотаннярішень Девладівськоїсільської радиСофіївського районуДніпропетровської областівід 07червня 2021за №№532-9/VII,533-9/VII534-9/VII,535-9/VII,536-9/VIIта 537-9/VII,вказаним громадянамбули наданілише дозволина розробленняпроектів землеустроющодо відведенняземельних ділянокдля веденняособистого селянськогогосподарства,що утворилисяшляхом роздроблення(поділу) земельної ділянки, загальної площі 30,6405 га, за кадастровим номером 1225286600:03:001:0216.

Тобто вказані громадяни на час звернення до суду з відповідним клопотанням не являються як власниками, так і користувачами (володільцями) цієї земельної ділянки, вони фактично лише є претендентами на частину цієї земельної ділянки, тоді як видно з згаданих рішень сільської ради та викопіювання земельних ділянок, земельна ділянка, на яку накладено арешт, перебуває у комунальній власності територіальної громади, яким є Девладівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права.

Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про скасування арешту майна, яке не підлягає розгляду в цьому суді, не врегульовано положеннями КПК України, слідчий суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч.2 ст.304 КПК України.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Отже, приймаючи до уваги, що представником заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що вони є власниками чи володільцями земельної ділянки, а відтак не підтверджено, що вони являються особами, які у відповідності дост.174 КПК Українимають право звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, вважаю, щоклопотання слід повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє належного власника майна або володільця такого права (повторного) звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.32, 132, 170, 174, 309, 369, 371-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника заявників (володільців майна) адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту на майно, накладеного за ухвалою слідчого судді Cофіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2021 року у справі № 193/767/21,- повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді булопостановлено безвиклику особи, якаїїоскаржує,то строк апеляційногооскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1