Постанова

від 24.11.2021 по справі 640/22390/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 640/22390/18

адміністративне провадження № К/9901/25553/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інжком до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання пртиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019, ухвалене у складі головуючого судді Чудак О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, прийняту у складі колегії суддів: Степанюка А.Г. (головуючий), Епель О.В., Кобаля М.І.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Інжком звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2018 №00015891402 та №00015881402.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Інжком зазначило, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту податкової перевірки від 27.09.2018 №665/26-15-14-02-04/39243600 щодо порушення ТОВ Інжком вимог податкового законодавства під час відображення в податковому обліку витрат та податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин зокрема із ТОВ СІ-БРІЗЕ , ТОВ Елгід груп та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 адже на підтвердження господарських взаємовідносин позивачем надано всі достатні первинні документи, які підтверджують реальність зазначених господарських операцій.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 31.08.2018 по 20.09.2018 посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Іжком з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 05.06.2014 по 30.06.2018.

4. За результатами перевірки складено акт від 27.09.2018 №665/26-15-14-02-04/39243600.

5. В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ТОВ Інжко вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 408 863 грн;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 727 047 грн.

6. Висновки відповідача щодо заниження позивачем вказаних податкових зобов`язань ґрунтуються на встановлених в ході перевірки фактах порушень позивачем вимог податкового законодавства від час господарських взаємовідносин із ТОВ СІ-БРІЗЕ , ТОВ Елгід груп , ТОВ Пріоритет-Буд , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 .

7. На підставі вказаних висновків акту від 27.09.2018 №665/26-15-14-02-04/39243600 ГУ ДФС у м.Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.10.2018:

8. - №00012871402, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інжком за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 158 809 грн, у тому числі на 1 727 047 грн за податковим зобов`язаннями та на 431 762 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

9. - №00012881402, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інжком за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 3 011 079 грн, у тому числі на 2 408 863 грн за податковим зобов`язаннями та на 602 216 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

10. Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 16.10.2018 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України.

11. Рішенням ДФС України від 18.12.2018 №40876/6/99-99-11-04-01-25 частково задоволено скаргу ТОВ Інжком , визнано необґрунтованими висновки ГУ ДФС у м. Києві щодо допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства під час господарських взаємовідносин із ТОВ Пріоритет-Буд та ФОП ОСОБА_2 і скасовано у відповідній частині вказані податкові повідомлення-рішення від 16.10.2018.

12. На підставі висновків акту від 27.09.2018 №665/26-15-14-02-04/39243600 ГУ ДФС у м. Києві з урахуванням рішення ДФС України від 18.12.2018 №40876/6/99-99-11-04-01-25 прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.12.2018:

- №00015891402, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інжком за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 428 829 грн, у тому числі на 1 143 063 грн за податковим зобов`язаннями та на 285 766 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №00015881402, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інжком за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 2 469 663 грн, у тому числі на 1 975 730 грн за податковим зобов`язаннями та на 493 933 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

13. Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 11.10.2019 адміністративний позов задовольнив.

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій, доказів їх невідповідності вимогам чинного законодавства відповідачем не надано, відсутність у контрагентів ТОВ Інжком трудових ресурсів та виробничих потужностей ГУ ДФС у м. Києві не доведено, а надання товарно-транспортних накладних є обов`язковим для підтвердження реальності виконання договору перевезення. До того ж, суд зазначив, у податковому повідомленні-рішенні №00015881402 не вірно обраховано суму податкового зобов`язання з урахуванням рішення ДФС України за наслідками розгляду скарги товариства. Окремо суд звернув увагу на безпідставності посилання позивача на неможливість використання контролюючим органом інформації щодо інших контрагентів під час перевірки.

16. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.01.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційній скарзі ГУ ДПС у м.Києві, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

18. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, -застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

19. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ Інжком указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.

21. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

22. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

23. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

24. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

25. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

26. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

27. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

28. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

29. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

30. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

31. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

32. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

33. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

34. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

35. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.

36. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

37. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

38. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

39. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

40. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

41. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

42. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

43. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

44. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

45. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 21.12.2018 №00015891402 та №00015881402, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ СІ-БРІЗЕ , ТОВ Елгід груп та ФОП ОСОБА_1 .

46. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

47. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

48. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

49. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

50. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

51. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

52. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

53. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

54. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

55. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

56. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

57. Так, судами установлено, що між ТОВ Інжком (Замовник) і ТОВ Елгід груп (Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт від 18.03.2016 №18/03П (т. 2 а.с. 1-9), за умовами якого Підрядник за завданням Замовника зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів у відповідності до проектної/робочої документації, затвердженої Замовником, кошторисів, діючих будівельних норм і правил, та у визначений договором строк, виконати роботи на об`єкті: Поточний ремонт та Реконструкція приміщень адміністративної будівлі за адресою: вул. Казимира Малевича 84, в Голосіївському районі м. Києва , а Замовник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, проектну та робочу документації, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.

58. Виконання договірних зобов`язань між сторонами підтверджується копіями зведеного кошторису, довідки про вартість будівельних робіт і витрати, актів здачі-прийняття фронту робіт та актів приміщень (т. 2 а.с. 10-17).

59. Крім того, між ТОВ Сі-Брізе (Субпідрядник) і ТОВ Інжком укладено договір субпідряду від 20.05.2016 №2005/2016 (т. 2 а.с. 19-28), за умовами якого Субпідряник зобов`язується за завданням Підрядника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати роботи з постачання, монтажу та пусконалагоджуванню систем кондиціонування повітря на об`єкті: Будівництво торгово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель на перетині вул. Набережно-Хрещатицької та вул. Нижній Вал у Подільському районі міста Києва, (вул. Ярославська, 58) (перша черга будівництва), відповідно до вимог державних будівельних норм, а також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт.

60. До вказаного договору сторонами були підписані додатки (т. 2 а.с. 29-34), а також у подальшому додаткову угоду від 02.06.2016 року №1 (т. 2 а.с. 35).

61. Виконання договірних зобов`язань між сторонами підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: акту здачі-приймання фронту робіт, акту приймання-передавання документації, видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (т. 2 а.с. 36-66).

62. Також, між ТОВ Інжком (Замовник) і ФОП ОСОБА_1 (Підрядник) укладено договір підряду від 01.12.2016 №01/12/16 (т. 3 а.с. 1-5), за умовами якого Підрядник зобов`язується на свій ризик виготовити вентиляційні вироби за завданням Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах, визначених цим договором. Між сторонами договору підписано 18.07.2017 додаткову угоду №01 (т. 3 а.с. 7).

63. Згідно з висновками судів попередніх інстанцій реальність господарських операцій за цим договором підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: актів приймання-передачі обладнання, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів надання послуг, специфікацій, актів приймання-передачі вентиляційних виробів, актів витрати матеріалів (т. 3 а.с. 13-132).

64. Поряд з іншим, між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) і ТОВ Інжком (Покупець) укладено договір постачання від 15.12.2016 №15/12/16 (т. 3 а.с. 6), за яким Постачальник зобов`язується поставити товар, а Покупець - прийняти і оплатити товар в строк згідно умов цього договору та у кількості - згідно додатку до цього договору та прибутково-видаткових документів.

65. Виконання вказаного договору підтверджується копіями: видаткових накладних, актів надання послу (т. 3 а.с. 11-12, 16-17, 20, 23).

66. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що підстав для визнання безтоварними господарських операцій ТОВ Інжком з ТОВ Елгід груп , ТОВ Сі-Брізе і ФОП ОСОБА_1 немає. При цьому, суд наголосив на тому, що податковим органом як суб`єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності товариства та його контрагентів, що, на його переконання, свідчить про відсутність перешкод для формування даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ Елгід груп , ТОВ Сі-Брізе і ФОП ОСОБА_1 .

67. Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.

68. За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

69. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

70. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

71. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

72. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

73. Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у ТОВ Сі-Брізе ресурсів для виконання робіт колегія суддів зазначає таке.

74. Як установлено судами в акті перевірки зазначено, що відповідно до розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2017 року на ТОВ Сі-Брізе працювало 13 осіб. Усі працівники звільнені 29.09.2017. Проте ТОВ Сі-Брізе продовжило виписувати на адресу ТОВ Інжком акти здачі-приймання робіт.

75. Позивачем дійсно включено до складу витрат та податкового кредиту, суми, які відображені в актах здачі-приймання робіт датованих з 30.06.2016 року по 01.03.2018. У вказаних актах зафіксовано, що роботи виконані вчасно та у повному обсязі.

76. Водночас, контролюючим органом не було враховано, що відповідно до п. 16.14 договору від 20.05.2016 №2005/2016 його невід`ємною частиною є Додаток №2 (Календарний графік виконання Робіт).

77. Згідно з графіком виконання робіт на об`єкті Будівництво торгово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель на перетині вул. Набережно-Хрещатицької та вул. Нижній Вал у Подільському районі м.Києва (вул.Ярославська, 58) кінцевим терміном виконання пусконалагоджувальних робіт, які є завершальною стадією Робіт по монтажу та пусконалагоджуванню систем кондиціонування повітря є 04.01.2017 (за умови своєчасної подачі живлення на обладнання).

78. 02.06.2016 укладено додаткову угоду №1 до договору субпідряду від 20.05.2016 №2005/2016, за умовами якої передача виконаних робіт оформлюється відповідними актами після завершення відповідних робіт, без конкретної вказівки на строк, протягом якого вони мають бути підписані.

79. Тобто, вказані акти здачі-приймання робіт могли бути підписані після фактичного виконання робіт.

80. Щодо наданої суду ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2017 року у справі №757/19621/17-к колегія суддів зазначає, що належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому.

81. Унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18).

82. Вирок суду, або інший документу, ухвалений в порядку кримінального судочинства стосовно посадових осіб ТОВ СІ-БРІЗЕ , ТОВ Елгід груп та ФОП ОСОБА_1 за фактом фіктивного підприємництва статті 205 КК України відповідачем не надано.

83. Натомість судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.

84. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

85. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

86. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

87. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

88. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року справі № 640/22390/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко