Постанова

від 22.01.2020 по справі 640/22390/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22390/18 Суддя першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на проголошене о 10 годині 01 хвилині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року, повний текст якого складено 18 листопада 2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інжком до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інжком (далі - Позивач, ТОВ Інжком ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2018 року №00015891402 та №00015881402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 року позов задоволено повністю.

15.10.2019 року ТОВ Інжком на адресу суду першої інстанції було направлено заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, в якій Позивач просив стягнути з ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ Інжком витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 158 280,00 грн.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 року заяву задоволено повністю та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ Інжком судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 158 280,00 грн. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що заявлені Позивачем витрати є обґрунтованими, співмірними з обставинами справи та характером спору, а також підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні клопотання ТОВ Інжком про відшкодування судових витрат відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що оплата правничої допомоги є значно завищеною та необґрунтованою, фактично витрачений час у кількості 47,1 годин на надання правничої допомоги не відповідає дійсності, вартість години роботи керуючого партнера та помічника адвоката є високою, а відтак визначений розмір витрат не є співмірним.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.01.2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Інжком просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що більшість послуг з надання правничої допомоги надавалася керуючим партнером АО Адвокатська фірма Єфімов та партнери , вартість години роботи якого становить 3 000,00 грн. та зумовлена кваліфікацією і досвідом роботи останнього. Стверджує, що з урахуванням обсягу зібраних доказів визначений розмір витраченого часу відповідає фактичним обставинам справи. Наголошує, що до суду першої інстанції Відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зокрема, з підстав їх неспівмірності, у той час як у судовому засіданні 18.11.2019 року представник ГУ ДФС у м. Києві повідомив, що претензії щодо співмірності та обґрунтованості заявлених витрат в останнього відсутні.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підтвердження загальної суми понесених Позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 158 280,00 грн. останнім надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 23.10.2018 року №165/2018 (т. 8 а.с. 73-76), копію додаткової угоди №1 від 22.12.2018 року (т. 8 а.с. 77-78), акт приймання наданих послуг від 15.10.2019 року (т. 8 а.с. 79-81), рахунки (т. 8 а.с. 82-83, 87, 89, 91, 93, 95), платіжні доручення (т. 8 а.с. 84-86, 88, 90, 92, 94).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 132, 134 КАС України, ст. ст. 1, 19, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а також врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.02.2019 року у справі №826/7806/17, прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, оскільки її понесення Позивачем саме у межах розгляду даної справи підтверджується матеріалами справи.

З таким рішенням суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Приписи ч. 1 ст. 139 КАС України визначають, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ Інжком 11.10.2019 року до початку судових дебатів було подано заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення (т. 8 а.с. 49-50), а безпосередньо заяву із доданими до неї документами було направлено засобами поштового зв`язку 15.10.2019 року (т. 8 а.с. 98).

У заяві про стягнення понесених витрат на правничу допомогу наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та помічником адвоката на виконання договору про надання професійної правничої допомоги у рамках даної справи станом на 15.10.2019 року (т. 8 а.с. 68-69). Аналогічний опис виконаних робіт (наданих послуг) зафіксований й в акті від 15.10.2019 року (т. 8 а.с. 79-81), підписаному сторонами договору. При цьому, згідно наявних у матеріалах справи копій рахунків (т. 8 а.с. 82, 83, 87, 89, 91, 93, 95) та платіжних доручень (т. 8 а.с. 84, 85, 86, 88, 90, 92, 94) вбачається, що оплату за договором про надання правничої допомоги було проведено ТОВ Інжком у повному обсязі.

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як встановлено судом першої інстанції, розмір понесених ТОВ Інжком витрат в сумі 158 280,00 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом і помічником адвоката робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом та його помічником послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Інжком обґрунтовано зазначив, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас доводи суб`єкта повноважень щодо невідповідності затраченого адвокатом часу на підготовку позовної заяви та відповіді на відзив не містять належних обґрунтувань; при цьому контролюючим органом не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували відповідний розмір судових витрат.

Посилання ГУ ДФС у м. Києві на те, що розмір витрат є необґрунтованим, судовою колегією відхиляються, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено. При цьому клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Відповідачем до суду першої інстанції не заявлялося, на чому вірно наголосив Позивач у відзиву на апеляційну скаргу.

За таких обставин, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зі змісту поданих до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів вбачається, що ТОВ Інжком надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з даною справою. Викладене, у свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ Інжком витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги, в сумі 158 280,00 грн., про що вірно зазначив суд першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, до ТОВ Інжком було подано заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим судова колегія, з урахуванням наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин, вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ Інжком 10.01.2020 року до початку судових дебатів було подано заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу. У вказаній заяві наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на виконання договору про надання професійної правничої допомоги у рамках даної справи станом на 10.01.2020 року. Аналогічний опис виконаних робіт (наданих послуг) зафіксований й в акті від 02.01.2020 року, підписаному сторонами договору з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2019 року №3 до договору про надання професійної правничої допомоги від 23.10.2018 року №165/2018. При цьому, згідно наявних у матеріалах справи копії рахунку від 02.01.2020 року №278/2020 та платіжного доручення від 08.01.2020 року №6220 вбачається, що оплату за договором про надання правничої допомоги було проведено ТОВ Інжком у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір понесених ТОВ Інжком витрат в сумі 4 500,00 грн. (без ПДВ, яке складає 900,00 грн.), пов`язаних з аналізом апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві та підготовкою і направленням відзиву на неї, підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За таких обставин, судова колегія вважає, що зі змісту поданих до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів вбачається, що ТОВ Інжком надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з даною справою. Викладене, у свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ Інжком витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги у межах апеляційного перегляду додаткового рішення суду першої інстанції від 18.11.2019 року, в сумі 5 400,00 грн..

Керуючись ст. ст. 132, 134, 143, 242-244, 250, 252, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року - без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інжком (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7, код ЄДРПОУ 39243600) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 400 (п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено 22 січня 2020 року.