Ухвала

від 16.03.2020 по справі 640/22390/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2020 року

Київ

справа №640/22390/18

адміністративне провадження №К/9901/5287/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інжком до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві 21.02.2020 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IХ.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст касаційної скарги.

ГУ ДПС у м. Києві оскаржує постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі № 640/22390/18, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Інжком .

Водночас, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень цією постановою залишено без змін додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2019 про розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.

У касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (пункт 5 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, касаційна скарга не відповідає пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

З наведених положень процесуального закону вбачається, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому у касаційній скарзі мають бути викладені мотиви для перевірки неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з підстав визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Контролюючий орган, при подачі касаційної скарги зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Скаржник у касаційній скарзі не вказує виключну (виключні) підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень з переліку визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не конкретизовано випадків, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та не наведено мотивів, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху для усунення недоліків касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки:

шляхом уточнення вимог касаційної скарги, а саме, яке рішення суду апеляційної інстанції оскаржується до суду;

надати до суду касаційну скаргу із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Керуючись частиною другою статті 169, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду