Ухвала

від 16.03.2020 по справі 640/22390/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2020 року

м. Київ

справа №640/22390/18

адміністративне провадження №К/9901/5286/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інжком'' до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

21.02.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020.

Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про заміну сторони (відповідача) правонаступником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 та про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги або відстрочення його сплати до закінчення касаційного розгляду справи.

Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ГУ ДПС посилається на постанову Верховного суду України від 21.01.2011 у справі №21-37а10, однак, це не означає про дотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС. У разі, коли підставою для подання касаційної скарги є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, в касаційній скарзі має бути зазначено не тільки постанова Верховного Суду, а й обґрунтування щодо невідповідності висновків суду апеляційної інстанції цій правовій позиції Верховного Суду.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 27.02.2020) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у січні 2019 року, а за змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, ціна позову (загальна сума грошового зобов`язання, щодо якого заявлені позовні вимоги) становить 3' 898' 492,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 38' 420,00 грн (1921,00 х 10 р.п.м. х 200%).

Між тим, скаржник просить звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги або відстрочити його сплату до закінчення касаційного розгляду справи, посилаючись на майновий стан та право доступу до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 цього Закону).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись статтями 52, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду