Ухвала

від 26.11.2021 по справі 484/264/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Веселівка Христинівського району Черкаської області, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019150130000342.

Учасники судового провадження:

прокурори

(в режимі відеоконфренції) ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,

підозрюваний ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_8 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_6 відмовлено в застосовані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_9 та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Узагальнені доводи апелянта.

Прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки слідчим суддею не дотримано вимог закону стосовно перевірки та оцінки вагомості оголошеної підозри, доказів та підтвердження існування ризиків, зазначених слідчим, та даних про особу підозрюваного.

На думку прокурора, висновки слідчого судді про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України є необґрунтованими.

Суд безпідставно не врахував показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підтвердили факт видобутку гранітної продукції поза межами дії ліцензій, що вказує на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 (в.о. директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК №83») підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України. Показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є логічними та послідовними, узгоджуються з показаннями ОСОБА_14 та ОСОБА_11 . Зупинення дії дозволів на користування надрами, підтверджується даними, які містяться у відповіді Державної служби геології та надр України, до якої долучені копії всіх спеціальних дозволів, виданих останніми, крім того, спеціальні дозволи оприлюднюються на сайті Державної служби геології та надр України.

Підозра містить обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а саме видобування ним, як директором державного підприємства, гірської породи граніту об`ємом 64552,56 кв.м., неподалік с.Костянтинівка Вознесенського району за певними координатами, тобто за межами дії ліцензії та гірничого відводу, що підтверджується даними протоколу огляду місця події за участю спеціаліста геодезиста, із застосуванням спеціальної вимірювальної техніки, та іншими матеріалами клопотання.

На думку апелянта, лише обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вік, задовільний стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 , відсутність у нього на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, є тими факторами, які надають змогу безперешкодно застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Первомайським ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019150130000342, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за фактом того, що ОСОБА_6 , виконуючи обов`язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)», знаючи про те, що Наказом Державної служби геології та надр України від 19.06.2015 р. №165 дію спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18.11.2008 р., зупинено, вчинив дії, направлені на організацію процесу видобування корисної копалини загальнодержавного значення граніту з Костянтинівського родовища гранітів шляхом вибуху, за наступних обставин.

Відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 4776 від 18.11.2008 р., наданого Державною службою геології та надр України, державне підприємство «Підприємство Арбузинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83)», здійснювало діяльність по видобуванню гранітів, придатних в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебню та каменю бутового Костянтинівського родовища Миколаївської області.

Державною службою геології та надр України в ході проведеної у серпні 2012 року планової перевірки вказаного державного підприємства, виявлені порушення умов користування надрами та наказом №195 від 19.06.2015 р., дію спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18.11.2008 р. зупинено.

Строк дії дозволу №4776 закінчився 11.12.2015 р. та Наказом Державної служби геології та надр України №228 від 04.07.2018 р. строк дії дозволу продовжено до 11.12.2035 р., водночас, у зв`язку з неусуненням порушень дія дозволу залишалася зупиненою.

виконуючи обов`язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№83» ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, в період з 18.05.2019 р. по 07.08.2019 р., порушив встановлений законом порядок і правила вилучення (видобування) корисних копалин та в порушення вимог ст. ст. 16, 17, 19 Кодексу України про надра, усвідомлюючи про відсутність у підприємства спеціального дозволу на користування надрами (ліцензії) та гірничого відводу на користування надрами, запевнив працівників ТОВ «УКРАГРОВИБУХПРОМ» в правомірності своїх дій, керуючи діями своїх підлеглих, організував проведення двох вибухів та незаконно, шляхом вибуху здійснив, видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об`ємом 64552,56 куб. м. неподалік с. Константинівка Вознесенського району (колишнього Арбузинського району) Миколаївської області.

В подальшому, реалізуючи свій умисел, запевнивши у правомірності своїх дій працівників ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр» за допомогою спеціальної гірничої техніки з обробітку гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення та транспортних засобів, здійснив обробіток видобутого граніту об`ємом 6779,07 куб. м., перевіз готову продукцію за допомогою вантажних автомобілів ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр» та державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№83».

Вказаними діями ОСОБА_6 , на переконання слідчого, незаконно здійснив, шляхом вибуху, видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об`ємом 64552,56 куб. м., які, відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», що затверджений постановою КМУ №827 від 12.12.1994р., відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, чим заподіяв шкоду державі у сфері охорони навколишнього природного середовища в розмірі 273444643,16грн.

29.09.2021 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, а саме у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому шляхом вибуху.

04.10.2021 р. слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження зупинення дозволу №228 від 04.07.2018 р., тобто прокурор та слідчий не довели існування обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, оскільки обставинами, які свідчать про можливе незаконне видобування юридичною особою підприємством корисних копалин, можуть бути факти, виявлені за наслідками перевірок фінансово-господарської діяльності цієї та інших юридичних осіб уповноваженими на проведення таких перевірок органами, та проведеними, відповідно до вимог законодавства, або виявлені відповідними перевірками факти завдання державі збитків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали, надані судом, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.

За змістом вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Як вбачається з матеріалів клопотання, за фактом вчинення ОСОБА_6 , який обіймав посаду виконуючого обов`язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» дій, направлених на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненого шляхом вибуху, до ЄРДР за №12019150130000342 внесені відомості за ч. 4 ст. 240 КК України.

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення, слідчим до клопотання про арешт майна додані: протоколи огляду місця події від 09.09.2021 р., допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , посадова інструкція директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)», статут державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)», наказ №708 від 15.03.2019 р. про виконання обов`язків, копії витягу з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена та листа Державної служби геології та надр України №165 від 19.06.2015 р.

З наданих документів вбачається, що ОСОБА_6 з 15.03.2019р. виконував обов`язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)», яким, у певний період часу здійснювалось добування гірничої маси, наявні дані про те, що дія дозволу №4776 від 18.11.2008 р. була зупинена 18.06.2015 р. з наданням надрокористувачу 30 денного строку для усунення недоліків.

Долучені досудовим розслідуванням до клопотання про арешт майна документи, не містять будь-яких об`єктивних даних, які б вказували на те, що дія дозволу №4776, яка закінчилась 11.12.2015 р. та продовжена наказом Державної служби геології та надр України №228 від 04.07.2018 р. до 11.12.2035 р. залишалась зупиненою, а відтак досудовим розслідуванням не доведено того, що в період з 18.05.2019 р. по 07.08.2019 р. (період видобутку корисних копалин), ОСОБА_6 , виконуючи обов`язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)», ймовірно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України, що вказує на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

За наведених обставин, твердження прокурора в цій частині не заслуговують на увагу.

Отже, апеляційний суд доходить висновку, що слідчий суддя, вірно врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи запобіжного заходу, обґрунтовано дійшов висновку про те, що додані органом досудового розслідування до клопотання докази не свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, зазначеного у повідомленні про підозру, а відтак підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 будь-якого запобіжного заходу, на даний час, не має.

У зв`язку з недоведеністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, інші доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та недостатність застосування відносно останнього більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, апеляційним судом не розглядаються.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3