Ухвала

від 29.11.2021 по справі 925/2042/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 925/2042/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

(суддя - Дорошенко Д.В.)

від 25.08.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Барсук М.А., судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

від 13.10.2021

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест"

на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Черкаса</a>х

до 1. Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліс-Клуб",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест",

4. Приватного акціонерного товариства "Амур",

5. Фізичної особи - підприємця Ляшенка Валерія Петровича

про стягнення 3 322 924,15 доларів США, 16 460 980,97 грн та звернення стягнення на майно

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Черкаси

про визнання іпотечного договору від 07.07.2008 №7208Z11 недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "Продінвест" звернулося до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. у виконавчому провадженні № 65480307, відкритого за наказом Господарського суду Черкаської області від 17.10.2016, який виданий на виконання рішення цього ж суду від 15.04.2016 у справі № 925/2042/13.

2. ТОВ "Продінвест" просив визнати дії приватного виконавця протиправними та скасувати постанови приватного виконавця від 19.05.2021: про відкриття виконавчого провадження №65480307, про арешт майна боржника, про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

3. Подана скарга мотивована тим, що строк пред`явлення наказу до виконання, станом на 13.05.2021 (дата звернення стягувача із заявою до приватного виконавця) пропущений, тому на підставі пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, приватний виконавець мав повернути вказаний наказ стягувачу без прийняття до виконання.

4. Господарський суд Черкаської області ухвалою від 25.08.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021, у задоволенні скарги на дії державного виконавця відмовив повністю.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:

- 08.02.2017 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 17.10.2016 у справі 925/2042/13 (з урахуванням внесених до нього ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.01.2017 виправлень) старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова Я.О. за заявою представника стягувача АТ "Державний експортно-імпортний банк України" виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 53372902;

- 05.08.2020 державний виконавець виніс постанову у виконавчому провадженні № 53359162, якою повернув виконавчий документ з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

- вказана державним виконавцем обставина означає про неможливість в повному обсязі або частково виконати рішення на момент повернення виконавчого документу стягувачу, але не виключає такої можливості у майбутньому;

- у травні 2021 року АТ "Державний експортно-імпортний банк України" через свого представника за довіреністю Семка Ю.В. повторно звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. із заявою про примусове виконання рішення за вказаним наказом суду;

- 19.05.2021 приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 65480307, про арешт майна боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди;

- зазначений наказ був пред`явлений до виконання належним стягувачем - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" через свого представника Небелицю Р.В. до закінчення встановленого частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" трирічного строку для його пред`явлення до виконання;

- визначене державним виконавцем у постанові від 08.02.2017 про відкриття виконавчого провадження №53372902 найменування стягувача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкасах відповідає найменуванню стягувача, вказаному у наказі суду ;

- зазначення державним виконавцем у цій постанові адреси місцезнаходження і коду ЄДРПОУ лише філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкасах (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, код ЄДРПОУ 22808607), враховуючи що ця філія мала право на здійснення представництва названого товариства у спірних правовідносинах, не є підтвердженням того, що звернення стягнення за примусовим виконанням наказу здійснено з порушенням вимог законодавства;

- з огляду на пред`явлення у 2017 році належним стягувачем наказу до виконання, строк пред`явлення цього виконавчого документа відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" перервався ;

- відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення наказу до виконання після переривання слід встановлювати з дня його повернення, тобто з 05.08.2020 , а трирічний строк пред`явлення наказу до виконання після переривання закінчується 05.08.2023 і на день винесення приватним виконавцем виконавчого оскаржених скаржником постанов не сплив, і відповідно не був пропущений.

6. 04.11.2021 ТОВ "Продінвест" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. задовольнити.

7. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм частини 4, 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" та незастосування норми частини 2 статті 15 цього Закону, частини 3 статті 95 ЦК України, частини 6 статті 55 ГК України, пункту 2 розділу 2 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016, оскільки стягувачем у виконавчому провадженні може бути лише юридична особа, а не філія, тому відкриття у 2017 році виконавчого провадження на користь філії не переривало строку пред`явлення виконавчого документу.

8. Верховний Суд вивчив матеріали касаційної скарги і дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

9. Відповідно до статті 129-1 Конституції України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

10. Законом України "Про виконавче провадження" врегульовані питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів.

11. Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

12. Частиною 4 цієї статті встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

13. Згідно з частиною 5 цієї статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

14. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

15. Частина 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право стягувача після повернення йому виконавчого документа з підстав, передбачених цією статтею, повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

16. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, зокрема, пред`явлення наказу до виконання належним стягувачем, найменування стягувача відповідає вказаному у наказі суду, філія мала право на здійснення представництва товариства у спірних правовідносинах, а також переривання строку пред`явлення виконавчого документа відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись нормами статті 129-1 Конституції України, статей 12, 37 Закону України "Про виконавче провадження" Верховний Суд вважає, що зазначені в касаційній скарзі доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи.

17. Натомість, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

18. Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

19. Беручи до уваги конкретні обставини справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ТОВ "Продінвест", оскільки правильне застосування судами попередніх інстанцій норм частини 4, 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись нормами статей 234, 287, 290, частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/2042/13 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко