Ухвала

від 29.10.2021 по справі 1-53/2008

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №1-53/2008

провадження № 13-224зво21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

розглянула заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_3 у провадженні за заявою засудженого ОСОБА_17 про перегляд вироку Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2008 року та ухвали Верховного Суду України від3березня 2009 року і

встановила:

Як убачається зі змісту заяви та наявних у Верховному Суді даних, вироком Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2008 року з урахуванням змін, унесених ухвалою Верховного Суду України від 3 березня 2009 року, ОСОБА_17 було засуджено за пунктами 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст.152, ч. 2 ст. 153 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі зконфіскацією всього належного йому майна.

Справа розглядалася за процедурою Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК 1960 року).

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зпитань довічного ув`язнення без перспективи звільнення, а також на рішення Конституційного Суду України від16вересня 2021 року №6-р(ІІ)/2021, яким було визнано такими, що не відповідають Основному Закону України, окремі положення статей 81, 82 КК, ОСОБА_17 звернувся до Верховного Суду іззаявою про перегляд у порядку глави 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) згаданих вироку та ухвали. На думку автора звернення, констатоване ЄСПЛ в інших справах порушення Україною ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через відсутність перспективи звільнення засуджених до довічного позбавлення волі упоєднанні з висновком органу конституційної юрисдикції свідчать пронеправомірність цього виду покарання, а тому є підстава для його заміни на позбавлення волі напевний строк.

СуддяВеликої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) ОСОБА_3 29жовтня 2021 року заявив самовідвід від участі у розгляді заяви ОСОБА_17 на підставі ч. 4 ст. 55 КПК 1960 року, зважаючи на те, що він брав участь у справі заявника під час її касаційного перегляду 3 березня 2009 року.

Перевіривши заяву судді ОСОБА_3 та наявні у Верховному Суді матеріали, Велика Палата дійшла висновку про необхідність задоволення заяви нанаступних підставах.

За приписами ч.4 ст.55 КПК 1960 року суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участь у її перегляді Верховним Судом.

У силу ч.1 ст.56 КПК 1960 року за наявності підстав, передбачених статтями 5455 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з п.4 ч.1 ст.75 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.1 ст.56 КПК 1960 року, ч.1 ст.80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 54 і 55 КПК 1960 року та статтями 7579 КПК, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

У заяві судді ОСОБА_3 йдеться про неможливість йогоучасті у розгляді заяви ОСОБА_17 , оскільки він раніше ускладі колегії суддів Верховного Суду України вже переглядав у касаційному порядку справу заявника (провадження №5-426к09) й висловив свою позицію у цій справі, у тому числі зпитання призначеного засудженому покарання.

Зазначені в заяві судді факти підтверджуються наявними у Верховному Суді даними, відображеними в ухвалі Верховного Суду України від 3 березня 2009року.

Отже, матеріали провадження містять обставини, які можуть викликати сумнів у сторін стосовно об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_3 , що відповідно до статей 54, 55 КПК 1960 року, а також п. 4 ч. 1 ст.75 КПК унеможливлює його участь у розгляді звернення ОСОБА_17 .

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення у справі «Пероте Пеллон проти Іспанії» від 25 липня 2002 року (№ 45238/99)).

З урахуванням наведених обставин і законодавчих приписів Велика Палата вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню зметою уникнення повторної участі судді ОСОБА_3 у розгляді справи та запобігання виникненню у сторін сумніву стосовно об`єктивності, безсторонності йнеупередженості суду.

З огляду на викладене, керуючись статтями 55, 57 КПК 1960 року, Велика Палата Верховного Суду

постановила:

Заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_3 задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_3 від участі у розгляді заяви засудженого ОСОБА_17 про перегляд за виключними обставинамивироку Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2008 року та ухвали Верховного Суду України від3березня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню непідлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_18 ОСОБА_9

ОСОБА_3 ОСОБА_10

ОСОБА_4 ОСОБА_11

ОСОБА_5 ОСОБА_12

ОСОБА_6 ОСОБА_13

ОСОБА_7 ОСОБА_14

ОСОБА_8 ОСОБА_15

ОСОБА_16