Вирок
від 26.11.2021 по справі 442/3099/16-к
СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/3099/16-к

Провадження № 1-кп/456/79/2021

ВИРОК

іменем України

26 листопада 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4

з участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

представника потерпілого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрий кримінальне провадження щодо обвинувачених

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дрогобич Львівської області, українки, громадянки України, одруженої, з вищою освітою, працюючої директором ПП «Золоте Зернятко», раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Пригородне Тамбовського району Тамбовської області, Російської Федерації, росіянки, громадянки України, одруженої, з середньо-спеціальною освітою, працюючої бухгалтером ПП «Золоте Зернятко», зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування відповідно дообвинувальних актіввід 31.07.2015та 16.06.2021,підтриманих прокурорамиу суді, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України, за наступних фактичних обставин.

Так, 07.03.1997 ОСОБА_11 було засновано МПП «Наталі», у власності якого перебувало приміщення пекарні, що розташовано за адресою: м. Дрогобич, вул. Хмельницького, 49 Львівської області, вартістю 82819 гривень, обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів вартістю 155 700 гривень. У період часу з 02.02.1998 до 17.05.1999 посаду директора МПП «Наталі» обіймала ОСОБА_7 , яка у зв`язку з характером виконуваної нею роботи мала доступ та використовувала печатки, штамп, бухгалтерську та фінансову документацію підприємства. У вказаний період часу функціональні обов`язки головного бухгалтера МПП «Наталі» виконувала ОСОБА_8 . 17.05.1999 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнились із займаних посад, однак печатку, штамп та офіційні, в тому числі бухгалтерські та фінансові документи підприємства, у встановленому законодавством порядку, не передали, а приховали з метою їх використання у власних інтересах. В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 умисно приховавши від засновниці та власниці МПП «Наталі» ОСОБА_11 печатку, штамп та офіційні документи підприємства 30.12.2000 використали у особистих корисливих інтересах при укладенні договору купівлі-продажу №01 від та 12.11.2002, при поданні у Дрогобицьке ДДК МБТІ та ЕО пакету документів для реєстрації права власності, серед яких оригінал реєстраційного посвідчення на об`єкт нерухомого майна КММ №000604 МПП «Наталі» за адресою: м. Дрогобич, вул. Богдана Хмельницького, 49 Львівської області та оригінал договору купівлі-продажу від 26.11.1997, укладеного між СП «Дрогобицька торгова міжрайонна база» і МПП «Наталі» про купівлю нежитлового приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Богдана Хмельницького, 49 Львівської області.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, як умисне приховування офіційних документів, штампу та печатки, вчинене з корисливих мотивів.

Також, ОСОБА_7 маючи умисел на незаконне заволодіння майном МПП «Наталі» шляхом обману, яке засновано 07.03.1997 ОСОБА_11 та у власності якого перебувало приміщення пекарні, що розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 82819 гривень, обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів вартістю 155700 гривень, заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилась про спільне його вчинення з ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_7 , виконуючи відведену їй роль, з відома та згоди ОСОБА_8 , попередньо створила та зареєструвала 05.12.2000 у м. Дрогобичі Львівської області на прізвище своєї близької родички (бабці) ОСОБА_12 нову юридичну особу приватне підприємство «Золоте зернятко», стала його директором та прийняла ОСОБА_8 на посаду бухгалтера вказаного підприємства. Після цього, скориставшись тимчасовою відсутністю засновника МПП «Наталі» ОСОБА_11 , яка в період часу з липня 1999 року по липень 2003 року перебувала за межами України, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 30.12.2000 склали і обидві підписали завідомо неправдивий договір купівлі-продажу №01, датувавши його 30.12.2000. Згідно зазначеного договору МПП «Наталі», від імені якого виступала ОСОБА_8 , яка не мала права підпису офіційних документів від імені вказаного підприємства, оскільки станом на 30.12.2000 була звільнена з МПП «Наталі» та працювала в ПП «Золоте зернятко», не маючи повноважень на вчинення дій з розпорядження майна МПП «Наталі», продала ПП «Золоте зернятко», від імені якого виступала ОСОБА_7 , приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 (площа забудови 483,6 м2, об`єм будівлі 1910 м3, площа нежилих приміщень 413,3 м2), а також обладнання для виготовлення хлібо-булочних виробів. Вказане майно, згідно п. 1.3, п. 5 та п. 7 договору купівлі-продажу №01 нібито було заставлене в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк».

В подальшому, ОСОБА_8 ввела в оману, щодо наявності повноважень виступати від імені МПП «Наталі», директора Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» ОСОБА_13 , який підписав та скріпив печаткою Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» договір купівлі-продажу №01 від 30.12.2000 в якості третьої сторони, щодо незаперечення реалізації заставного майна. Після цього, ОСОБА_7 з відома і згоди ОСОБА_8 , виконуючи відведену їй роль, скріпила зазначений договір печаткою МПП «Наталі», яку вона та ОСОБА_8 заздалегідь приховали від власниці та засновниці МПП «Наталі» ОСОБА_11 . Розрахунок за незаконно відчужене майно МПП «Наталі» нібито відбувався шляхом передачі простого векселя №733257850618 з терміном погашення до 02 травня 2002 року.

04.01.2001 ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру на заволодіння майном МПП «Наталі», склали і підписали завідомо неправдивий акт «Передачі прийому майна у власність» №01 від 04.01.2001, в який внесли завідомо неправдиві відомості про те, що МПП «Наталі», від імені якого виступає ОСОБА_8 , яка на той час у трудових відносинах з МПП «Наталі» не перебувала, передає, а ПП «Золоте Зернятко», від імені якого виступає ОСОБА_7 , приймає у власність приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 , та обладнання для виготовлення хлібо-булочних виробів, що не відповідає дійсності, так як станом на 04.01.2001 ПП «Золоте Зернятко» не набуло у власність дане майно відповідно до умов п. 6.6 договору купівлі-продажу від 30.12.2000, оскільки покупець ПП «Золоте Зернятко» не провів оплату на користь МПП «Наталі» за це майно.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру на заволодіння майном МПП «Наталі», 08.11.2002 ОСОБА_7 , виконуючи відведену їй роль, з відома та згоди ОСОБА_8 , подала приватному нотаріусу Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 договір купівлі-продажу №01 від 30.12.2000 для посвідчення виготовленої з нього фотокопії.

12.11.2002 ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, виконуючи відведену їй функцію, з відома та згоди ОСОБА_8 , подала у Дрогобицьке ДДК МБТІ та ЕО пакет документів, серед яких нотаріально посвідчену фотокопію неправдивого договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, копію акту прийому-передачі майна у власність №01 від 04.01.2001, копію простого векселя №733257850618, копію акту прийому-передачі векселя від 07.05.2002, оригінал реєстраційного посвідчення на об`єкт нерухомого майна КММ №000604 МПП «Наталі» за адресою: м. Дрогобич, вул. Богдана Хмельницького, 49 Львівської області та оригінал договору купівлі-продажу від 26.11.1997, укладеного між СП «Дрогобицька торгова міжрайонна база» і МПП «Наталі» про купівлю нежитлового приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Богдана Хмельницького, 49 Львівської області. На підставі поданих ОСОБА_7 документів, незаконно здійснено перереєстрацію на користь ПП «Золоте зернятко» належного МПП «Наталі», майна, засновником якого відповідно до статуту МПП «Наталі», зареєстрованого Дрогобицькою районною державною адміністрацією, згідно розпорядження №69 від 18.03.1997, є ОСОБА_11 .

Таким чином, ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 використовуючи завідомо неправдиві та приховані офіційні документи, печатку, діючи шляхом обману, умисно заволоділа майном МПП «Наталі» на загальну суму 238 519 гривень, що є особливо великим розміром, яке належить на праві приватної власності МПП «Наталі», в результаті чого було заподіяно шкоду засновнику та власниці МПП «Наталі» ОСОБА_11 та її чоловіку ОСОБА_15 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, як умисне заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене шляхом обману (шахрайство) та за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_7 , будучи директором ПП «Золоте зернятко», маючи умисел на незаконне заволодіння шляхом обману майном МПП «Наталі», яке було засновано 07.03.1997 ОСОБА_11 та у власності якого перебувало приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 , вартістю 82819 гривень, обладнання для виготовлення хлібо-булочних і макаронних виробів вартістю 155700 гривень, заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилась про спільне його вчинення з ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_7 , являючись службовою особою, займаючи посаду директора ПП «Золоте зернятко», виконуючи відведену їй роль, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , скориставшись тимчасовою відсутністю засновника МПП «Наталі» ОСОБА_11 , яка у період часу з липня 1999 року по липень 2003 року перебувала за межами України, 30.12.2000 склали і обидві підписали неправдивий договір купівлі-продажу №01, датувавши його 30.12.2000. Згідно зазначеного договору МПП «Наталі», від імені якого виступала ОСОБА_8 , яка не мала права підписувати вказаний документ, оскільки станом на 30.12.2000 працювала в ПП «Золоте зернятко» та не мала повноважень на вчинення дій з розпорядження майна, продало ПП «Золоте зернятко», від імені якого виступала ОСОБА_7 , приміщення пекарні, що знаходиться у АДРЕСА_3 (площа забудови 483,6 кв. м., об`єм будівлі 1910 куб. м., площа нежилих приміщень 413,3 кв. м.) та обладнання для виготовлення хлібо-булочних виробів виробів. Вказане майно, згідно п. 1.3, п. 5 та п. 7 договору купівлі-продажу № 01 нібито було заставлене в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк».

В подальшому, ОСОБА_8 ввела в оману, щодо наявності повноважень виступати від імені МПП «Наталі», директора Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» ОСОБА_13 , який підписав та скріпив печаткою Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» договір купівлі-продажу №01 від 30.12.2000 в якості третьої сторони, щодо незаперечення реалізації заставного майна. Після цього, ОСОБА_7 виконуючи відведену їй роль, скріпила зазначений договір печаткою МПП «Наталі», яку вона та ОСОБА_8 заздалегідь приховали від власниці та засновниці МПП «Наталі» ОСОБА_11 .

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, як складання завідомо неправдивих документів, що вчинено за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, 27.02.2001 з метою видачі дозволу для функціонування цеху хлібо-булочних виробів за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 згідно заяви ПП «Золоте Зернятко» без номеру від 27.02.2001 подала головному державному санітарному лікарю м. Дрогобич Львівської області ОСОБА_16 разом з договором купівлі-продажу №01 від 30.12.2000 завідомо підроблений акт «Передачі прийому майна у власність» №01 від 04.01.2001, в який внесла завідомо неправдиві відомості про те, що МПП «Наталі», від імені якого виступає ОСОБА_8 , яка на той час у трудових відносинах з МПП «Наталі» не перебувала, передає, а ПП «Золоте Зернятко», від імені якого виступає ОСОБА_7 , приймає у власність приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 , обладнання для виготовлення хлібо-булочних і макаронних виробів, що не відповідає дійсності, так як станом на 04.01.2001 ПП «Золоте Зернятко» не набуло у власність зазначене майно відповідно до умов п. 6.6 договору купівлі-продажу від 30.12.2000, оскільки покупець ПП «Золоте Зернятко» не провів оплату на користь МПП «Наталі» за це майно.

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Крім цього, 11 травня 1999 року у м. Дрогобич Львівської області, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора МПП "Наталі" та являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, користуючись відсутністю засновниці підприємства ОСОБА_11 , шляхом підписання завідомо неправдивого договору купівлі-продажу №002, згідно якого МПП "Наталі" в особі засновника ОСОБА_11 продало КФГ "Лілія" в особі голови правління ОСОБА_17 , кіоски в кількості 6 штук на загальну суму 1500 грн., чим здійснила розтрату майна МПП "Наталі", яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , які перебували та на даний час перебувають у шлюбі. В результаті цих дій ОСОБА_7 заподіяла шкоду на загальну суму 1500 грн. МПП "Наталі", ОСОБА_15 , ОСОБА_11 .

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, а саме в умисних та протиправних діях, що виразились в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Органом досудового розслідування відповідно дообвинувального актувід 16.06.2021,підтриманого прокурорамиу суді, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, за наступних фактичних обставин.

Так, 07.03.1997 ОСОБА_11 було засновано МПП «Наталі», у власності якого перебувало приміщення пекарні, що розташовано за адресою: м. Дрогобич, вул. Хмельницького, 49 Львівської області, вартістю 82819 гривень, обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів вартістю 155 700 гривень. У період часу з 1998 року до 1999 року посаду головного бухгалтера МПП «Наталі» займала ОСОБА_8 , яка у зв`язку з характером виконуваних нею функціональних обов`язків мала доступ та використовувала печатки, штамп, бухгалтерську та фінансову документацію підприємства. У вказаний період часу посаду директора МПП «Наталі» займала ОСОБА_7 . 17.05.1999 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 звільнились із займаних посад, однак печатку, штамп та офіційні, в тому числі бухгалтерські та фінансові документи підприємства, у встановленому законодавством порядку, не передали, а приховали з метою їх використання у власних інтересах. В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 умисно приховані від засновниці та власниці МПП «Наталі» ОСОБА_11 печатку, штамп та офіційні документи підприємства 30.12.2000 використали у особистих корисливих інтересах при укладенні договору купівлі-продажу №01 від та 12.11.2002, при поданні у Дрогобицьке ДДК МБТІ та ЕО пакету документів для реєстрації права власності, серед яких оригінал реєстраційного посвідчення на об`єкт нерухомого майна КММ №000604 МПП «Наталі» за адресою: м. Дрогобич, вул. Богдана Хмельницького, 49 Львівської області та оригінал договору купівлі-продажу від 26.11.1997, укладеного між СП «Дрогобицька торгова міжрайонна база» і МПП «Наталі» про купівлю нежитлового приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Богдана Хмельницького, 49 Львівської області.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, як умисне приховування офіційних документів, штампу та печатки, вчинене з корисливих мотивів.

Також, ОСОБА_8 маючи умисел на незаконне заволодіння майном МПП «Наталі» шляхом обману, яке засновано 07.03.1997 ОСОБА_11 та у власності якого перебувало приміщення пекарні, що розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 82819 гривень, обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів вартістю 155700 гривень, заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилась про спільне його вчинення з ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_7 , виконуючи відведену їй роль, з відома та згоди ОСОБА_8 , попередньо створила та зареєструвала 05.12.2000 у м. Дрогобичі Львівської області на прізвище своєї близької родички (бабці) ОСОБА_12 нову юридичну особу приватне підприємство «Золоте зернятко», стала його директором та прийняла ОСОБА_8 на посаду бухгалтера вказаного підприємства. Після цього, скориставшись тимчасовою відсутністю засновника МПП «Наталі» ОСОБА_11 , яка в період часу з липня 1999 року по липень 2003 року перебувала за межами України, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 30.12.2000 склали і обидві підписали завідомо неправдивий договір купівлі-продажу №01, датувавши його 30.12.2000. Згідно зазначеного договору МПП «Наталі», від імені якого виступала ОСОБА_8 , яка не мала права підпису офіційних документів від імені вказаного підприємства, оскільки станом на 30.12.2000 була звільнена з МПП «Наталі» та працювала в ПП «Золоте зернятко», не маючи повноважень на вчинення дій з розпорядження майна МПП «Наталі», продало ПП «Золоте зернятко», від імені якого виступала ОСОБА_7 , приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 (площа забудови 483,6 м2, об`єм будівлі 1910 м3, площа нежилих приміщень 413,3 м2), а також обладнання для виготовлення хлібо-булочних виробів. Вказане майно, згідно п. 1.3, п. 5 та п. 7 договору купівлі-продажу №01 нібито було заставлене в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк».

04.01.2001 ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру на заволодіння майном МПП «Наталі», склали і підписали завідомо неправдивий акт «Передачі прийому майна у власність» №01 від 04.01.2001, в який внесли завідомо неправдиві відомості про те, що МПП «Наталі», від імені якого виступає ОСОБА_8 , яка на той час у трудових відносинах з МПП «Наталі» не перебувала, передає, а ПП «Золоте Зернятко», від імені якого виступає ОСОБА_7 , приймає у власність приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 , та обладнання для виготовлення хлібо-булочних виробів, що не відповідає дійсності, так як станом на 04.01.2001 ПП «Золоте Зернятко» не набуло у власність дане майно відповідно до умов п. 6.6 договору купівлі-продажу від 30.12.2000, оскільки покупець ПП «Золоте Зернятко» не провів оплату на користь МПП «Наталі» за це майно.

Таким чином, ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , використовуючи завідомо неправдиві та приховані офіційні документи, печатку, діючи шляхом обману, умисно заволоділа майном МПП «Наталі» на загальну суму 238 519 гривень, що є особливо великим розміром, яке належить на праві приватної власності МПП «Наталі», в результаті чого було заподіяно шкоду засновнику та власниці МПП «Наталі» ОСОБА_11 та її чоловіку ОСОБА_15 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, як умисне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене шляхом обману (шахрайство) та за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_8 , займаючи посаду бухгалтера ПП «Золоте зернятко», маючи умисел на незаконне заволодіння шляхом обману майном МПП «Наталі», яке було засновано 07.03.1997 ОСОБА_11 та у власності якого перебувало приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 , вартістю 82819 гривень, обладнання для виготовлення хлібо-булочних і макаронних виробів вартістю 155700 гривень, заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилась про спільне його вчинення з ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , скориставшись тимчасовою відсутністю засновника МПП «Наталі» ОСОБА_11 , яка у період часу з липня 1999 року по липень 2003 року перебувала за межами України, 30.12.2000 склали і обидві підписали неправдивий договір купівлі-продажу №01, датувавши його 30.12.2000. Згідно зазначеного договору МПП «Наталі», від імені якого виступала ОСОБА_8 , яка не мала права підписувати вказаний документ, оскільки станом на 30.12.2000 працювала в ПП «Золоте зернятко» та не мала повноважень на вчинення дій з розпорядження майна, продало ПП «Золоте зернятко», від імені якого виступала ОСОБА_7 , приміщення пекарні, що знаходиться у АДРЕСА_3 (площа забудови 483,6 кв. м., об`єм будівлі 1910 куб. м., площа нежилих приміщень 413,3 кв. м.) та обладнання для виготовлення хлібо-булочних виробів. Вказане майно, згідно п. 1.3, п. 5 та п. 7 договору купівлі-продажу № 01 нібито було заставлене в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк».

В подальшому, ОСОБА_8 ввела в оману, щодо наявності повноважень виступати від імені МПП «Наталі», директора Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» ОСОБА_13 , який підписав та скріпив печаткою Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» договір купівлі-продажу №01 від 30.12.2000 в якості третьої сторони, щодо незаперечення реалізації заставного майна. Після цього, ОСОБА_7 виконуючи відведену їй роль, скріпила зазначений договір печаткою МПП «Наталі», яку вона та ОСОБА_8 заздалегідь приховали від власниці та засновниці МПП «Наталі» ОСОБА_11 . Розрахунок за незаконно відчужене майно МПП «Наталі» нібито відбувався шляхом передачі простого векселя № 733257850618 з терміном погашення до 02.05.2002.

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, як складання завідомо неправдивих документів, що вчинено за попередньою змовою групою осіб.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 по суті пред`явленого їй обвинувачення вказала, що суть обвинувачення їй зрозуміла, свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.357,ч.4ст.190,ч.3ст.358,ч.4ст.358,ч.2ст.191 ККУкраїни вона не визнає та пояснила, що у 1997 році ОСОБА_11 засновано МПП «Наталі», у власності якого перебувало приміщення пекарні, що знаходиться у м. Дрогобич по вул. Хмельницького, 49. У період часу з 02.02.1998 до 17.05.1999 вона працювала на посаді директора МПП «Наталі», а бухгалтером в цей період часу працювала ОСОБА_8 30.12.2000 МПП «Наталі» як продавець, в особі ОСОБА_8 та ПП «Золоте зернятко», як покупець в особі ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу №01, предметом якого виступили приміщення пекарні, розташовані у м. Дрогобич по вул.. Б.Хмельницького, 49 та обладнання хлібної лінії. Вказане майно належало МПП «Наталі» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори 26.11.1997 року за реєстровим №3630. Водночас учасником даного правочину виступав заставодержатель вказаного майна в особі Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» на підставі договору про заставу майна №120 від 28.11.1997. Ані печатки, ані установчих документів, ні вона, ні ОСОБА_8 не утримували. Шість кіосків, набуті СФГ «Лілія» не на підставі Договору №002 від 11.05.1999, а на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.1999, що підтверджується приймально-здавальним актом від 11.05.1999, на підставі якого СФГ "Лілія" набуло вказані кіоски у власність. Передача вказаних кіосків у власність СФГ «Лілія» відбулась в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у МПП «Наталі» перед СФГ «Лілія» за поставку борошна. Договір купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, згідно якого ПП "Золоте зернятко" набуло у власність приміщення пекарні та обладнання хлібної лінії, від імені продавця МПП "Наталі" підписано ОСОБА_8 на підставі попередньо виданої довіреності на вчинення такого ряду дій саме засновником МПП "Наталі" - ОСОБА_11 . Приміщення пекарні, хлібобулочну та макаронну лінію з метою погашення заборгованості перед ДФ АТ «Укрінбанк» відчужено МПП «Наталі» в особі його засновника особисто ОСОБА_11 ще у травні місяці 1999 року шляхом власноручного підписання Акту прийому-передачі товару від 11.05.1999 за участі ОСОБА_11 , посадових осіб Дрогобицької філії АТ`Укрінбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк», отримавши безпосередньо від ОСОБА_11 11.05.1999 року право на розпорядження даним майном, первісно його відчужила на користь СФГ «Лілія», а не ПП «Золоте Зернятко». Крім цього, обладнання макаронної лінії ПП "Золоте зернятко" у власність ніколи не набувалося. Просить виправдати її за відсутністю в її діях складу злочинів та врахувати, що кримінальне провадження відносно неї триває понад 15 років, вона не винувата у вчиненні кримінальних правопорушень, які їй інкримінують, судові рішення у вказаному кримінальному провадженні не раз були скасовані судами вищих інстанцій, оскільки органом досудового розслідування не здобуто доказів, які б підтверджували її винуватість у вчиненні злочинів.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 по суті пред`явленого їй обвинувачення вказала, що суть обвинувачення їй зрозуміла, свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.357,ч.4ст.190,ч.3ст.358 ККУкраїни вона не визнає та пояснила, що у 1997 році ОСОБА_11 засновано МПП «Наталі», де у період часу з 02.02.1998 до 17.05.1999 вона працювала на посаді бухгалтера, а ОСОБА_7 працювала на посаді директора. 30.12.2000 МПП "Наталі", як продавець в її особі та ПП «Золоте зернятко», як покупець в особі ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу №01, предметом якого виступили приміщення пекарні, розташовані у м. Дрогобич по вул.. Б.Хмельницького, 49 та обладнання хлібної лінії. Вказане майно належало МПП "Наталі" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори 26.11.1997 а реєстровим №3630. Водночас учасником даного правочину виступав заставодержатель вказаного майна в особі Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» на підставі договору про заставу майна №120 від 28.11.1997. Ані печатки, ані установчих документів ні ОСОБА_7 , ні вона не утримували. Шість кіосків, набуті СФГ «Лілія» не на підставі Договору №002 від 11.05.1999, а на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.1999, що підтверджується приймально-здавальним актом від 11.05.1999, на підставі якого СФГ "Лілія" набуло вказані кіоски у власність. Передача вказаних кіосків у власність СФГ «Лілія» відбулась в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у МПП «Наталі» перед СФГ «Лілія» за поставку борошна. Договір купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, згідно якого ПП "Золоте зернятко" набуло у власність приміщення пекарні та обладнання хлібної лінії, від імені продавця МПП "Наталі" підписано нею на підставі попередньо виданої довіреності на вчинення такого ряду дій саме засновником МПП "Наталі" - ОСОБА_11 . Саме ОСОБА_11 особисто з метою погашення виниклої заборгованості по кредитному договору надала ДФ АТ «Укрінбанк» довіреність, якою уповноважила саме її вчинення такого ряду дій. Приміщення пекарні, хлібобулочну та макаронну лінію з метою погашення заборгованості перед ДФ АТ «Укрінбанк» відчужено МПП «Наталі» в особі його засновника особисто ОСОБА_11 ще у травні місяці 1999 року, шляхом власноручного підписання Акту прийому-передачі товару від 11.05.1999 за участі ОСОБА_11 , посадових осіб Дрогобицької філії АТ "Укрінбанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк», отримавши безпосередньо від ОСОБА_11 11.05.1999 право на розпорядження даним майном, первісно його відчужила на користь СФГ «Лілія», а не ПП «Золоте Зернятко». Крім цього обладнання макаронної лінії ПП "Золоте зернятко" у власність ніколи не набувалося. Просить виправдати її за відсутністю в її діях складу злочинів.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 пояснила що у 1997 році вона заснувала МПП «Наталі», у власності якого перебувало приміщення пекарні та обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів, що знаходилось у м. Дрогобич по вул. Хмельницького, 49. У період часу з 02.02.1998 до 17.05.1999 ОСОБА_7 працювала на посаді директора МПП «Наталі», а бухгалтером в цей період часу працювала ОСОБА_8 . В 1999 році у неї стався інсульт і дочка забрала її в США, де вона перебувала до липня 2003 року. Скориставшись тим, що її не було тривалий час в Україні, ОСОБА_7 створила ПП «Золоте зернятко» та 30.12.2000 разом з ОСОБА_8 склали неправдивий договір купівлі-продажу №01, згідно якого МПП «Наталі», від імені якого виступала ОСОБА_8 , яка не мала права підписувати вказаний документ, продало ПП » ОСОБА_18 », від імені якого виступала ОСОБА_7 , приміщення пекарні, що знаходиться по АДРЕСА_3 та обладнання на виготовлення хлібо-булочних виробів. З метою заволодіння майном МПП «Наталі», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 склали незаконний акт передачі-прийому майна МПП «Наталі» у власність ПП «Золоте зернятко». ОСОБА_8 не мала права підписувати вказаний документ, оскільки станом на 30.12.2000 вона перебувала в США, довіреності на вчинення дій з розпорядження майном МПП «Наталі» ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 вона не видавала. Прийнамі такого факту вона не пригадує. Не змогла пояснити, в які конкретно періоди часу впродовж 1999-2003 вона перебувала в США, як і не могла пригадати, чи поверталася на територію України. На даний час шкода, заподіяна внаслідок незаконного заволодіння майном МПП «Наталі» ні їй, ні її чоловіку ОСОБА_15 не відшкодована.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 пояснив, що у 1997 році його дружина ОСОБА_11 заснувала МПП «Наталі», у власності якого перебувало приміщення пекарні та обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів, що знаходилось у м. Дрогобич по вул.. Хмельницького, 49. В 1998 році ОСОБА_7 працювала на посаді директора МПП «Наталі», а бухгалтером в цей період часу працювала ОСОБА_8 . В 1999 році у його дружини ОСОБА_11 стався інсульт і вона змушена була поїхати в США, а він поїхав в Росію, а потім у 2000 році також виїхав до неї в США. Скориставшись тим, що ОСОБА_11 та його не було тривалий час в Україні, ОСОБА_7 створила ПП «Золоте зернятко» та 30.12.2000 разом з ОСОБА_8 склали неправдивий договір купівлі-продажу №01, згідно якого МПП «Наталі», від імені якого виступала ОСОБА_8 , яка не мала права підписувати вказаний документ, продало ПП «Золоте Зернятко», від імені якого виступала ОСОБА_7 , приміщення пекарні, що знаходиться по АДРЕСА_3 та обладнання на виготовлення хлібо-булочних виробів. ОСОБА_8 не мала права підписувати вказаний документ, оскільки станом на 30.12.2000 його дружина ОСОБА_11 перебувала в США, довіреності на вчинення дій з розпорядження майном МПП «Наталі» ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 вона не видавала. На сьогодна заподіяна їм внаслідок незаконного заволодіння майном МПП «Наталі» шкода не відшкодована.

Дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, допитавши потерпілих та свідка, керуючисьст.129 Конституції України, ст.ст. 17,22,23 КПК Українищодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимогст.321 КПК Україниздійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимогст.337 КПК Українилише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувальних актів, колегія суддів прийшла до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_7 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України, а в діянні ОСОБА_8 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України було вчинено ОСОБА_8 , зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1ст.337 КПК Українисудовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

За змістомст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення).

Згідно з вимогами ч. 2ст. 91 КПКдоказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні, тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскільки кримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом. Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій застаттею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

Відповідно до положеньст. 92 КПК України, у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стаття 84 КПК Українивизначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно статей85та86 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 87 КПК Українивизначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Суд дотримався норм, визначених статтями10,22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

При оцінці представлених суду доказів, суд виходить з загальних принципів кримінального судочинства, положень КПК України 1960 року, статей84,85,86,89 КПК України, практики Європейського суду з прав людини та практики Верховного суду.

Так, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

У ч.2 ст. 8 КПК України визначено що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у ч.5 ст.9 КПК України наголошено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд, проте вона не визначає критеріїв допустимості доказів, оскільки це питання вирішується перш за все внутрішнім правом і національними судами (справи «Шенкпроти Швейцарії», заява№ 10862/84, рішення від 12 липня 1988 року, § 45, 46; «Морейра Ферейрапроти Португалії» (№ 2) [ВП], заява № 19867/12, рішення від 11 липня 2017 року;«Хеглас проти Республіки Чехія», заява № 5935/02, рішення від 01 березня 2007 року, § 84).

Національне судове провадження, коли йдеться про порушення захищеного Конвенцією права (з огляду на характер цього порушення), ЄСПЛ розглядає з позицій дотримання справедливого судового розгляду, що вирізняється не стільки прийнятністю певних доказів за національним правом, скільки тим, чи є провадження, включно із способом збирання доказів, справедливим у цілому («Хан проти Сполученого Королівства», заява № 35394/97, рішення від 12 травня 2000 року, § 34; «P.G.іJ.H. проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, рішення від 25 вересня 2001 року, § 76; «Алланпроти Сполученого Королівства», заява № 48539/99, рішення від 05 листопада 2002 року, § 42).

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Суд зазначає, що він обмежений у праві збору доказів вини обвинувачених за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суд при розгляді кримінальних проваджень не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

У відповідності до вимогст.368 КПК Україниухвалюючи вирок, суд, поряд з іншим, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1ст.373КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.

Досудове слідство у даному кримінальному провадженні було проведено за нормамиКримінально-процесуального кодексу України 1960 року, а при поверненні кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування, після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування проведено за нормами чинногоКримінального процесуального кодексу України.

За приписами п. 8розділу ХІ «Перехідні положення» КПК Українидопустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Зміст вказаного пункту передбачає, що фактичні дані, здобуті з дотриманням процесуальної форми та умов, установленихКПК 1960 року, мають визнаватися і можуть бути використані як допустимі докази при прийнятті процесуальних рішень під час діїКПК 2012 року. При цьому слід мати на увазі, що під час розгляду справи за правилами цьогоКодексудопустимість доказів, здобутих до набрання чинності цим Кодексом, оцінюється з урахуванням положеньКПК 1960 року. Крім того, якщо кримінальна справа була направлена до суду до 20 листопада 2012 року і після набрання чинності цим Кодексом повернена на додаткове розслідування, а після проведення такого розслідування направлена до суду з обвинувальним актом, то докази, здобуті до дня набрання чинності цим Кодексом, на предмет їх допустимості мають оцінюватися на рівні (однаково) з доказами, здобутими в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Досліджені в судовому засіданні докази суд визнає належними, оскільки такі прямо стосуються обставин, які підлягають доказуванню на підставі ст.91 КПК України, такі підтверджують існування обставин, на які покликається сторона захисту, не є недопустимими доказами в розумінні ст.87 КПК України, і які не підтверджують що в діяннях обвинувачених є склад кримінальних правопорушень, з огляду на таке.

В судовому засіданні встановлено, що у 1997 році ОСОБА_11 було створено МПП «Наталі». У період з 02.02.1998 до 17.05.1999 ОСОБА_7 обіймала посаду директора МПП «Наталі», а ОСОБА_8 в цей час виконувала обов`язки бухгалтера вказаного підприємства. 17.05.1999 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звільнилися з МПП «Наталі» та перейшли працювати на інше підприємство.

Приміщення пекарні, що розташовано в АДРЕСА_3 (площа забудови 483,6 м2, об`єм будівлі 1910 м3, площа нежилих приміщень 413,3 м2), а також обладнання для виготовлення хлібо-булочних, макаронних виробів належало МПП «Наталі» на підставі Акту продажу з публічних торгів від 26.11.1997.

27.11.1997 МПП "Наталі" від АТ «Укрінбанк» отримало кредит в розмірі 148200 грн. відповідно до кредитного довогору №174.

28.11.1997 на майно МПП "Наталі" Дрогобицькою філією АТ «Укрінбанк» в особі директора філії ОСОБА_13 накладено обтяження у вигляді застави.

11 травня 1999 року приміщення пекарні, розташовані у АДРЕСА_3 та обладнання хлбної та макаронної лінії ОСОБА_11 , для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27.11.1997, передано у володіння Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» шляхом власноручного підписання Акту прийому - передачі товару від 11 травня 1999 року за участі ОСОБА_11 , посадових осіб Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8

11 травня 1999 року Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» передала СФГ "Лілія" майно, а саме: приміщення пекарні та обладнання макаронної та лібної лінії, яке належало МПП "Наталі", згідно додатку, вартістю 155049,00 грн. на підставі договору фінансового лізингу №003.

30 грудня 2000 року Малим приватним підприємством «Наталі» (Продавець) в особі ОСОБА_8 та Приватним підприємством «Золоте зернятко» (Покупець) в особі ОСОБА_7 укладено Договір купівлі-продажу №01, предметом якого виступили приміщення пекарні, розташовані у АДРЕСА_3 та обладнання хлібної лінії згідно Додатку №1. Вказане майно належало Продавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори 26.11.1997 року за рєстровим №3630. Водночас учасником даного правочину на момент його укладення виступав заставодержатель вказаного майна в особі Дрогобицької філії AT «Укрінбанк» на підставі Договору про заставу майна №120 від 28.11.1997. Договір купівлі-продажу №01 від 30 грудня 2000 року, згідно якого Приватне підприємство «Золоте зернятко» набуло у власність приміщення пекарні та обладнання згідно Додатку №1, від імені продавця - МПП «Наталі» підписано ОСОБА_8 на підставі попередньо виданої довіреності на вчинення такого ряду дій саме засновником МПП «Наталі» - ОСОБА_11 .

Згідно п. 5.1.3 договору купівлі-продажу №01 від 30 грудня 2000 року, ПП "Золоте зернятко" зобов`язалося оплатити майно шляхом передачі Дрогобицькій філії АТ "Укрінбанк" векселя. Згідно п.5.2 договору ПП "Золоте зернятко" взяло на себе зобов`язання заставодавця згідно договору про заставу майна №120 від 28.11.1997. Як вбачається з пункту 6.6 вказаного договору, право власності до ПП "Золоте зернятко" на придбане майно переходить за умови повної та належної оплати майна з моменту підписання акту передачі-прийому майна у власність.

04.01.2001 складено та підписано акт передачі-прийому майна: приміщення пекарні та хлібної лінії на підставі договору купівлі-продажу №01 від 30 грудня 2000 року.

Простим векселем №733257850618 від 30.12.2000 на суму 84210 грн., Актом прийому-передачі векселя погашеного від 07.05.2002 підтверджується факт повної оплати 02 травня 2002 року ПП "Золоте зернятко" вартості придбаних у ДФ АТ «Укрінбанк» приміщення хлібопекарні (складський цех) по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, площею забудови 483,6 кв.м.; обладнання хлібної лінії, які знаходяться за адресою: м. Дрогобич, вул. Б. Хмельницького, 49 в сумі 84 210 грн.

Вказані фактичні обставини, встановлені в судовому засіданні підтверджують факт існування господарсько-правових відносин між МПП "Наталі", ПП "Золоте зернятко" та ДФ АТ «Укрінбанк», правомочність та законність укладення вищенаведених договорів ніким не оспорювалася.

Недоведеність наявності в діях обвинувачених складу кримінальних правопорушень стверджується, зокрема зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:

показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знав, коли вони були клієнтами Дрогобицької філії «Укрінбанк», де він з 1991 року по 2015 рік працював на посаді директора. ОСОБА_15 також був клієнтом банку, мав різні фірми, брав кредити в їхньому банку. Вказав, що ОСОБА_15 аферист. МПП «Наталі» брало кредит у їхньому банку на придбання пекарні та хлібобулочної лінії, було укладено договір застави. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погасили кредит, який брало МПП «Наталі», де в заставі була пекарня і стали власником цієї пекарні. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були довіреними особами ОСОБА_15 . Приміщення пекарні МПП «Наталі» перейшло до ПП «Золоте Зернятко». Оплата за борги МПП «Наталі» здійснювалося ПП «Золоте зернятко» шляхом передачі векселя. Підтвердив, що ОСОБА_8 мала повноваження на укладення і підписання договору та розпорядження майном. Однак така довіреність знищена разом з матеріалами кредитної справи;

договором фінансового лізингу №003 від 11.05.1999, згідно якого Дрогобицька філія АТ "Укрінбанк" /лізингодавець/ передала, а ФГ "Лілія" прийняло у лізинг згідно акту прийому-передачі майна у лізинг №004 від 12.05.1999 наступне майно: приміщення пекарні, обладнання хлібної лінії, обладнання макаронної лінії /Т.4 а.с.235/;

реєстром векселів від 30.12.2000 МПП «Наталі», згідно якого загальна облікова вартість векселів складає 84210 грн. та векселедавцем є ПП «Золоте зернятко», вид векселя: простий вексель №733257850618 від 30.12.2000 на суму 84210 грн./Т.3 а.с.76,77/;

актом прийому-передачі векселя погашеного від 07.05.2002, яким підтверджується факт повної оплати 02 травня 2002 року ПП "Золоте зернятко" вартості придбаних у ДФ АТ «Укрінбанк» приміщення хлібопекарні (складський цех) по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, площею забудови 483, 6 кв.м.; обладнання хлібної лінії, які знаходяться за адресою: м. Дрогобич, вул. Б. Хмельницького, 49 в сумі 84 210 грн. /Т.4 а.с.29/;

договором купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, згідно якого МПП «Наталі» в особі ОСОБА_8 продала ПП «Золоте зернятко» в особі ОСОБА_7 приміщення пекарні, що знаходиться у АДРЕСА_3 (площа забудови 483,6 кв.м., об`єм будівлі 1910 куб.м., площа нежитлових приміщень 413,3 кв.м., 1965 р.будівництва) та обладнання згідно додатку №1. Загальна вартість всього майна 84210 грн. Третя особа Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» /Т.3 а.с.93-94/;

актом передачі-прийому майна у власність №01 від 04.01.2001 в складі комісії: директора МПП «Наталі» ОСОБА_7 , головного бухгалтера ПП «Золоте зернятко» ОСОБА_8 , економіста Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» ОСОБА_19 , згідно якого МПП «Наталі» передала наступне майно: приміщення пекарні, хлібна лінія в комплекті: піч в комплекті 1шт., розтинка 1 шт., тістомішалка-1 шт., розділювач тіста-1шт., закаточна машина-1шт., просіювач муки-1шт., столи металеві -9шт., форми для випічки хліба: ромашка -37 шт., потрійні 80 шт., подвійні 79 шт., круглі 36 шт., ваги маленькі /Т.3 а.с.95/;

договором про заставу нерухомого майна (іпотеку) від 06.08.1997, укладеного між Дрогобицькою філією АТ «Укрінбанк» в особі ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , предметом іпотеки є житловий будинок АДРЕСА_4 , який належить МПП «Наталі»/Т.3 а.с.189-190/;

договором поруки від 08.08.1997, укладеного між АТ «Укрінбанк» в особі ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , згідно якого остання відповідає перед банком за повне виконання взятих на себе кредитних зобов`язань за кредитним договором №123 від 08.08.1997 /Т.3 а.с.193/;

актом оцінки майна від 06.08.1997, яким оцінено будинок, який взято під заставу кредитної лінії, який належить ОСОБА_11 , оцінено на суму 79000,00 грн. /Т.3 а.с.194,195/;

протоколом огляду документів від 10.02.2016, згідно якого проведено огляд паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_11 із візою США /Т.3 а.с.197-207/;

договором про заставу майна №120 від 28.11.1997, укладеного між Дрогобицькою філією АТ «Укрінбанк» в особі директора філії ОСОБА_13 та МПП «Наталі» в особі директора ОСОБА_20 , згідно якого договір забезпечує вимогу Заставодержателя, що випливає із кредитного договору №174 від 27.11.1997, за умовами якого заставодавець зобов`язаний повернути заставодавцеві до 27.11.1999 позичку у розмірі 148200 грн. Предметом застави є обладнання макаронної та хлібної лінії, яке знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул.Б. Хмельницького, 49 /Т.4 а.с.17-18/;

кредитним договором №174 від 27.11.1997, укладеного між АТ «Укрінбанк» та МПП «Наталі» в особі директора ОСОБА_20 , згідно якого банк надає позичальнику кредит на придбання обладнання у сумі 148200 грн. /Т.4 а.с.19-21/;

актом оцінки майна від 04.11.1997, а саме приміщення складу по вул. Б.Хмельницького, 49 в м. Дрогобич, та обладнання макаронної та хлібної лінії за адресою вул.. Б.Хмельницького, 49 в м. Дрогобич, вартістю обладнання 155700 грн. /Т.4 а.с.22/;

договором купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, згідно якого МПП «Наталі» в особі ОСОБА_8 , що діє на підставі статуту та довіреності №1 від 29.12.2000 та ПП «Золоте зернятко» в особі ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу приміщення пекарні, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 49 в м. Дрогобич та обладнання згідно Додатку №1. Продавець стверджує, що майно належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.1997, реєстр. №3630. На момент укладення даного договору майно є заставленим в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк» /Т.4 а.с.26-28/;

актом прийому-передачі векселя від 07.05.2002, згідно якого Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» передала ПП «Зернятко» вексель з терміном погашення 02.05.2002 /Т.4 а.с.29/;

актом передачі-прийому майна у власність №01 від 04.01.2001, згідно якого у відповідності до договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, МПП «Наталі» передає, а ПП «Золоте зернятко» приймає у власність приміщення пекарні, хлібну лінію в комплекті /Т.4 а.с.30/;

актом продажу з публічних торгів від 26.11.1997, згідно якого проведено продаж з публічних торгів макаронної лінії та хлібної лінії, що належить Дрогобицькому державному підприємству роздрібної торгівлі «Ярина» та було предметом застави, МПП «Наталі» на суму 155700 грн. /Т.4 а.с.31-32/;

договором купівлі-продажу від 26.11.1997 між СП "Дрогобицька торгова міжрайонна база" в особі директора ОСОБА_21 та ПП «Наталі» в особі директора ОСОБА_20 , згідно якого продано нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 /Т.4 а.с.45/;

статутом МПП «Наталі», затвердженого засновником ОСОБА_11 07.03.1997 та зареєстрованого Дрогобицькою райдержадміністрацією 18.03.1997 /Т. 4 а.с.46-50/;

витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.03.2016, згідно якого засновником МПП «Наталі» є ОСОБА_11 , вид діяльності - виробництво хліба та хлібобулочних виробів, ОСОБА_11 підписант, голова комісії з припинення або ліквідатор, керівник ОСОБА_15 /Т.4 а.с.72-74/;

свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №363179, згідно якого Мале приватне підприємство «Наталі» зареєстроване Дрогобицькою райдержадміністрацією 18.03.1997 /Т.4 а.с.76/;

довіреністю №2 від 07.04.1997, виданою МПП «Наталі» в особі засновника ОСОБА_11 , якою уповноважено ОСОБА_20 здійснювати оперативне управління підприємством, укладати договори, угоди, контракти від імені підприємства, заставляти майно підприємства та ін. /Т.4 а.с.79/;

угодою про відкриття кредитної лінії №123 від 08.08.1997, укладеною між АТ «Укрінбанк» в особі ОСОБА_13 та МПП «Наталі» в особі директора ОСОБА_20 , згідно якої банк відкрив кредитну лінію в межах 100000 грн. із сплатою 46 відсотків річних /Т.4 а.с.81-82/;

договором поруки №30 від 08.08.1997, згідно якого ОСОБА_11 зобов`язується відповідати передати АТ «Укрінбанк» за своєчасне і повне виконання МПП «Наталі» зобов`язань по кредитному договору №123 від 08.08.1997 /Т.4 а.с.83/;

договором про заставу нерухомого майна (іпотеку) від 08.08.1997, укладеного між АТ «Укрінбанк» та ОСОБА_11 , яким забезпечено вимогу заставодержателя згідно угоди на відкриття кредитної лінії №123 від 08.08.1997 /Т. 4 а.с.85-86/;

актом прийому-передачі товару від 11.05.1999, згідно якого МПП «Наталі» (директор ОСОБА_7 , головний бухгалтер ОСОБА_8 ) передає для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27.11.1997, а Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» приймає складське приміщення, обладнання макаронної та хлібної лінії за адресою м. Дрогобич, вул. Б.Хмельницького, 49. Підставою для передачі майна по Акту є кредитний договір №174 від 27.11.1997, договір про заставу майна №120 від 28.11.1997, виконавчий напис нотаріуса від 11.05.1999 /Т.4 а.с.106/;

довіреністю №8 від 08.02.1998, якою засновник МПП «Наталі» ОСОБА_11 уповноважує ОСОБА_22 здійснювати оперативне управління підприємством, укладати договори, угоди, контракти від імені підприємства, підписувати усі документи від імені підприємства та ін. /Т.4 а.с.107/;

наказом №1 від 07.12.2000 про прийняття ОСОБА_8 на посаду головного бухгалтера ПП «Золоте зернятко» /Т.4 а.с.118/;

розпорядженням ПП «Золоте зернятко» №1 від 07.12.2000 про призначенн ОСОБА_7 директором /Т.4 а.с.124/;

протоколом огляду речових доказів від 18.06.2010, яким здійснено огляд речових доказів - вилучених по кримінальній справі документів щодо фінансово-господарської діяльності МПП «Наталі» та ПП «Золоте Зернятко»/Т.3 а.с.210-212/;

протоколом огляду документів від 18.06.2010, яким здійснено огляд речових доказів вилучених по кримінальній справі документів щодо фінансово-господарської діяльності МПП «Наталі» та ПП «Золоте Зернятко»/Т.3 а.с.214-215/;

протоколом огляду речових доказів від 21.06.2010 та фототаблицею до нього, яким здійснено огляд приміщення пекарні та обладнання ПП «Золоте зернятко», що знаходиться в м. Дрогобич вул. Б.Хмельницького, 49. У виробництві хлібобулочних виробів використовується обладнання, яке складається з наступних складових: піч в комплекті 1шт., розтинка 1 шт., тістомішалка 1 шт, розділювач тіста 1 шт., закаточна машина 1 шт., просіювач муки 1 шт., форми для випічки хліба в асортименті 196 шт., ваги маленькі 2 шт. /Т.3 а.с.216-222/;

витягом з протоколу №1 Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» від 23.12.2004, згідно якого вирішено знищити шляхом спалення документи, які не підлягають зберіганню згідно актів №№1-9, а саме за №123 знищено кредитну справу МПП «Наталі» /Т.3 а.с.72, 73/;

витягом з протоколу №3 від 14.11.2006 Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», згідно якого 19.06.2009 вирішено знищити шляхом спалення документи, які не підпадають зберіганню згідно акту №16, а саме за №62 кредитну справу ПП «Золоте зернятко» /Т.3 а.с.81/;

протоколом обшуку від 13.11.2009, проведеного в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк» за адресою: вул.Л.Українки, 26 в м Дрогобич, згідно якого документи МПП «Наталі» та ПП «Золоте зернятко» знищені /Т.3 а.с.85/;

витягом з бази даних Державної прикордонної служби України з інформацією про перетинання державного кордону України за період з 1998 року, згідно якого ОСОБА_11 перетинала державний кордон (виїзд): 18.07.1998; 02.09.1998; 02.07.2003; 15.07.2003; 08.05.2004; 14.05.2004; 01.12.2005; 05.12.2005; 09.12.2005; 09.01.2006; 26.02.2006; 31.12.2006; 29.03.2007; 19.06.2008; 03.07.2008; ОСОБА_15 перетинав державний кордон (виїзд): 01.12.2005; 05.12.2005; 09.12.2005; 26.02.2006; 08.02.2007; 08.05.2007; 25.09.2007; 12.11.2007; 14.11.2007; 17.12.2007; 24.04.2008; 15.05.2008; 20.05.2008; 22.05.2008; 22.05.2008; 28.05.2008; 28.05.2008; 30.09.2008; 11.03.2009 /Т.3 а.с.89/;

заявою директора ПП «Золоте Зернятко» ОСОБА_7 від 27.02.2001 на адресу головного державного санітарного лікаря м.Дрогобич ОСОБА_16 , якою остання просить надати дозвіл на функціонування цеху хлібобулочних виробів за адресою: АДРЕСА_3 .3 а.с.92, 96/;

списком працівників, які працюють на ПП «Золоте зернятко», а саме: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 /Т.3 а.с.97/;

угодою від 28.02.2001, укладеною між ВАТ «Дрогобицький завод продтоварів» в особі голови правління ОСОБА_34 та ПП «Золоте Зернятко» в особі директора ОСОБА_7 , згідно якої виконавець зобов`язується проводити лабораторні дослідження хлібобулочних та макаронних виробів на відповідальність ГОСТУ 5667-65 1 раз в 10 днів на термін угоди до 28.02.2002 /Т.3а.с.98/;

свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП «Золоте зернятко», що знаходиться в м.Дрогобич, вул. Плебанія, 14, Львівської області, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ 31263991 /Т.3 а.с.103/;

довідкою Львівського обласного управління статистики №5787 від 07.12.2000 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПП «Золоте Зернятко», що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Плебанія, 14 /Т.3 а.с.104/;

свідоцтвом №18252047 про реєстрацію платника податку на додану вартість, яким присвоєно індивідуальний податковий номер 312639913090 ПП «Золоте Зернятко» /Т.3 а.с.105/;

рішенням Господарського суду Львівської області від 14.02.2003 по справі №5/1910-39/280, яким державну реєстрацію МПП «Наталі» скасовано/Т.3 а.с.139/;

довідкою Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Львівської області №1921/10/10-010 від 09.10.2002, згідно якої МПП «Наталі» заборгованості перед бюджетом немає/Т.3 а.с.149/;

довідкою Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Львівської області, згідно якої МПП «Наталі» податкова звітність подавалась в березні 2000 року/Т.3 а.с.141/;

довідкою Дрогобицького МБТІ та ЕО №1959 від 07.06.2011, якою повідомлено, що реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: вул.Б.Хмельницького, 49, в м. Дрогобич, Дрогобицькою філією ВАТ «Укрінбанк» не проводилася /Т.3 а.с.142/;

відповіддю Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори №364/01-21 від 20.03.2007, згідно якої у справах контори наявні матеріали договору застави, посвідченого державним нотаріусом Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори 11.08.1997 за р.н.2399 в забезпечення кредитної угоди №123 від 08.08.1997, в тому числі до документів долучено примірник угоди на відкриття кредитної лінії №123 від 08.08.1997 /Т.3 а.с.162/;

відповіддю Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори від 07.12.2007 №27, згідно якої знайдено нотаріальну дію - посвідчення справжності підпису на статуті МПП «Наталі» вчинену ОСОБА_11 08.03.1997 за реєстром №795 /Т.3 а.с.164/;

відповіддю Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори від 15.07.2008 №1433/02-14, згідно якої повідомлено, що 13.08.1998 за №2423-2430 нотаріусом Другої Дрогобицької ДНК ОСОБА_35 засвідчувалися зразки підписів директора та бухгалтера МПП «Наталі» ОСОБА_20 та ОСОБА_36 /Т.3 а.с.164,165-166/;

довідкою Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори від 31.12.1997 №878 про те, що будинок №49, що знаходиться в м.Дрогобич по вул. Б.Хмельницького і належить МПП «Наталі» відсутні арешти та заборони/Т.3а.с.167/;

відповіддю Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори від 08.2009 №921/01-14, якою скеровано виписки з реєстру №2 для реєстрації нотаріальних дій Другої Дрогобицької нотаріальної контори на 1997р., де міститься запис про вчинення нотаріальних дій за №2423-2430 від 13.08.1997 та з реєстру №1 для реєстрації нотаріальних дій Першої Дрогобицької нотаріальної контори на 1998р., де міститься запис про вчинення нотаріальних дій за №2-962-2-970 від 06.04.1998/Т.3 а.с.168, 169, 172/;

відповіддю Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори від 14.02.2011 № 3178/01-16, з якої вбачається, що згідно алфавітної книги до реєстру реєстрації нотаріальних дій за 2000 рік, довіреність від імені ОСОБА_11 в Першій Дрогобицькій нотаріальній конторі не посвідчувалася /Т.3 а.с.179/;

відповідями приватних нотаріусів Дрогобицького районного нотаріального округу про те, що довіреності від імені ОСОБА_11 за період з 1999 року по 2003 рік не посвідчувалися /Т.3 а.с.180-185/;

відповіддю Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори від 11.06.2010 №503/02-32, якою повідомлено, що заборона накладена 31.12.1997 за №141 на приміщення МПП «Наталі» по вул.Б.Хмельницького, 49 в м. Дрогобич знята 08.11.2002 на підставі повідомлення Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» від 07.11.2002 вих.№639 /Т.3 а.с.186/;

висновком судово-почеркознавчої експертизи №3727 від 20.11.2009, згідно якого підпис від імені ОСОБА_8 , зображення якого розташоване на рівні круглої печатки МПП «Наталі» на зворотній стороні третього аркуша договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, електрофотографічна копія якого надійшла на дослідження,- виконана самою ОСОБА_8 /Т.4 а.с.200-201/;

висновком №1676/1677 судово-технічної експертизи реквізитів документів та судово-почеркознавчої експертизи від 30.06.2011, згідно якого відтиск круглої печатки від імені МПП «Наталі», який розташований в акті прийому-передачі товару, складеному на підставі рішення кредитного комітету від 11.05.1999 комісією в складі: зав.господарським відділом банку С.С.Бандури, заст. головного бухгалтера банку ОСОБА_37 , директора МПП "Наталі" ОСОБА_7 , головного бухгалтера МПП «Наталі» ОСОБА_8 про передачу МПП «Наталі» для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27.11.1997 на користь Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» складського приміщення: швейного цеху та обладнання макаронної і хлібної лінії, нанесений поверх друкованого тексту цього акта. Підписи від імені ОСОБА_11 , розташовані в графі «Затверджую» Засновник МПП «Наталі» та після слова «Передав»: акта прийому-передачі товару, складеного на підставі рішення кредитного комітету від 11.05.1999 року комісією в складі: зав.господарським відділом банку С.С.Бандури, заст. головного бухгалтера банку ОСОБА_37 , директора МПП «Наталі» ОСОБА_7 , головного бухгалтера МПП «Наталі» ОСОБА_8 про передачу МПП «Наталі» для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27.11.1997 на користь Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» складського приміщення: швейного цеху та обладнання макаронної і хлібної лінії, виконані ОСОБА_11 /Т.4 а.с.207-212/;

висновком №2078 від 14.07.2009, згідно якого копії договорів купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, вилучені відповідно в Дрогобицькій міській СЕС і Дрогобицькому МБТІ та ЕО, виконані з одного примірника. Однак в копії договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, вилученого в Дрогобицькому МБТІ та ЕО на передній нижній частині третього аркушу в графах під написом «Покупець» присутній підпис від імені директора МПП «Наталі» ОСОБА_8 , якого немає в примірнику з якого робилась копія цього договору. Вони також відрізняються тим, що копія Договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, вилучена в Дрогобицькому МБТІ та ЕО є прошита, прошнурована та завірена печаткою приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 та має на зворотній стороні 3-го аркуша копії трьох відтисків печаток від імені МПП «Наталі», ПП «Золоте зернятко», Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», двох підписів та напису «В цьому договорі пронумеровано, прошнуровано і скріплено печаткою три аркуші». Копії Актів передачі-прийому майна у власність №01 від 04.01.2001 вилучені відповідно в Дрогобицькій міській СЕС і Дрогобицькому БТІ, виконані з різних примірників /Т.4 а.с.181-186/;

висновком судово-почеркознавчої експертизи №3244 від 15.10.2009, згідно якого підпис від імені ОСОБА_13 , зображення якого розташоване у графі «Передав:Директор» перед словами « ОСОБА_13 » у електрофотографічній копії акту прийому передачі векселя від 07.05.02, виконаний ОСОБА_38 /Т.4 а.с.191-192/;

висновком судово-почеркознавчої експертизи №3725 від 20.11.2009, згідно якої підпис від імені ОСОБА_8 , зображення якого розташоване в графі: «Продавець», під словами: «Директор ОСОБА_8 » на лицевій стороні третього аркуша договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, електрофотографічна копія якого надійшла на дослідження, - виконаний самою ОСОБА_8 /Т.4 а.с.194-195/;

висновком судово-почеркознавчої експертизи №3726 від 23.11.2009, згідно якого підпис від імені ОСОБА_13 , зображення якого розташоване у графі: «Третя особа», під словами: «Директор ОСОБА_13 » на рівні електрофотографічного зображення круглої печатки «Укрінбанку Дрогобицька філія» на лицевій стороні третього аркуша договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, електрофотографічна копія якого надійшла на дослідження, виконаний самим ОСОБА_13 /Т.4 а.с.197-198/;

висновком судово-почеркознавчої експертизи №3245 від 14.10.2009, згідно якого рукописний запис «Платіж отримано в повній сумі», зображення якого розташоване зліва від основного тексту електрофотографічної копії векселя ПП «Золоте зернятко» від 30.12.2000 виконано ОСОБА_38 . Підпис, зображення якого розташоване після запису «Платіж отримано в повній сумі» у електрофотографічній копії векселя ПП «Золоте зернятко» від 30.123.2000, виконано ОСОБА_38 /Т.4 а.с.203-205/.

Досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, свідчать про те, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_7 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України, а в діянні ОСОБА_8 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України було вчинено ОСОБА_8 , зважаючи на таке.

Відповідно до ч.ч. 1,2ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.1ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Суд зазначає, що для вирішення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинений злочин в обов`язковому порядку мають бути встановлені усі елементи складу злочину, зокрема, об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона, а обов`язок доведення наявності вказаних елементів покладається на сторону обвинувачення.

Згідно диспозиції статті 357 КК України викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, в також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, передбачене законом як кримінально-каране діяння.

Об`єктом злочину, передбаченого ст.357 КК України є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення,

Предметом злочину, передбаченого частинами 1 і 2 ст. 357 КК, є: а) офіційні документи, штампи, печатки; б) приватні документи, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Документ - це належним чином оформлений матеріальний носій будь-якої інформації (на папері, фото-, кіно-, аудіо-, відеоплівці), призначений для посвідчення юридично значимих фактів і подій.

Приховування - це переміщення документів, штампів, печаток з місця, де вони знаходяться, в інше місце, що позбавляє підприємство, установу, організацію чи громадян можливості використовувати документи, штампи і печатки за їх цільовим призначенням.

У справі№ 760/20768/15-к від10.04.2019,Касаційний кримінальнийсуд роз`яснив,що системнийаналіз чинногозаконодавства свідчитьпро те,що підофіційним документомслід розумітидокументи,що містятьзафіксовану набудь-якихносіях інформацію,яка підтверджуєчи посвідчуєпевні події,явища абофакти,які спричиниличи здатніспричинити наслідкиправового характеру,чи можебути використанаяк документи-докази управозастосовній діяльності,що складаються,видаються чипосвідчуються повноважними(компетентними)особами органівдержавної влади,місцевого самоврядування,об`єднаннягромадян,юридичних осіб,незалежно відформи власностіта організаційно-правовоїформи,а такожокремими громадянами,яким закономнадано правоу зв`язкуз їхпрофесійною числужбовою діяльністюскладати,видавати чипосвідчувати певнівиди документів,що складеніз дотриманнямвизначених закономформ тамістять передбаченізаконом реквізити. При встановленні ознак офіційного документа слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, як умисне приховування офіційних документів, штампу та печатки, вчинене з корисливих мотивів; ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, як умисне приховування офіційних документів, штампу та печатки, вчинене з корисливих мотивів.

На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.357 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні докази, зібрані в порядку, передбаченому КПК України 1960 року та КПК 2012 року:

показання потерпілої ОСОБА_11 ;показання потерпілого ОСОБА_15 ;договір купівлі-продажувід 30.12.2000№1;акт «Передачі прийомумайна увласність» №01від 04.01.2001;заяву ОСОБА_7 у ДрогобицькеДДК МБТІта ЕО;свідоцтво продержавну реєстраціюМПП «Наталі»від 20.03.1997;реєстраційне посвідченняна об`єктнерухомого майнаКММ №000604МПП «Наталі»від 02.12.1997за адресою:м.Дрогобич,вул.Богдана Хмельницького,49Львівської області;договір купівлі-продажувід 26.11.1997, укладеногоміж СП«Дрогобицька торговаміжрайонна база»і МПП"Наталі";статут МПП«Наталі»;угоду провідкриття кредитноїлінії №123від 08.08.1997між АТ«Укрінбанк» таМПП «Наталі»;акт прийому-передачітовару від11.05.1999;договір фінансовоголізингу №003від 11.05.1999;акт передачі-прийомумайна улізинг №004від 12.05.1999;лист директора ПП «Золоте зернятко» ОСОБА_7 про реєстрацію цеху хлібо-булочних виробів за адресою АДРЕСА_3 від 05.11.2002; свідоцтво про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП «Золоте зернятко»; акт прийому передачі векселя від 07.05.2002, згідно якого вбачається, що термін погашення 02.05.2002; заяву №1669 від 11.11.2002 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ПП «Золоте зернятко» за адресою м.Дрогобич вул. Б.Хмельницького, 49; заяву директора ПП «Золоте зернятко» від 17.02.2001 про надання дозволу на функціонування цеху хлібо-булочних виробів з додатками; висновок судово-технічної експертизи №2078 від 14.07.2009; протокол огляду документів від 18.06.2010; копії паспорта про для виїзду за кордон потерпілої ОСОБА_11 ; запити та відповіді на запити нотаріальних контор та приватних нотаріусів про те, що ОСОБА_11 не видавалася довіреність на ім`я ОСОБА_8 ; копії платіжних доручень ПП «Золоте зернятко» на адресу АТ «Укрінбанк»; трудовукнижку ОСОБА_7 , згідно якої вона була директором підприємства з 1998 по 1999 роки; трудову книжку ОСОБА_8 , згідно якої на момент укладення угоди від №01 від 30.12.2000 вона не перебувала у трудових відносинах з МПП «Наталі» та ніколи не була директором вказаного підприємства; протоколи негласних слідчих дій відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Колегія суддів зауважує, що у справі відсутні як прямі, так і не прямі докази винуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Так в судовому засіданні не підтверджено факт приховування офіційних документів, штампу та печатки, вчинене з корисливих мотивів обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тобто вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України. Жодного доказу на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення не подано.

Показання потерпілої ОСОБА_11 ; потерпілого ОСОБА_15 не підтверджують винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, суд розцінює такі, як такі, що спрямован на притягнення обвинувачених до відповідальності, за відсутності на це правових підстав. В судовому засіданні встановлено, що потерпілі впродовж 1999-2021 жодного разу не зверталися в компетентні органи з приводу визнання недійсними, удаваними скасування, та ін. договорів, які є предметами дослідження в даному кримінальному провадженні.

Договір купівлі-продажувід 30.12.2000№1;акт «Передачі прийомумайна увласність» №01від 04.01.2001;заява ОСОБА_7 у ДрогобицькеДДК МБТІта ЕО;свідоцтво продержавну реєстраціюМПП «Наталі»від 20.03.1997;реєстраційне посвідченняна об`єктнерухомого майнаКММ №000604МПП «Наталі»від 02.12.1997;договір купівлі-продажувід 26.11.1997, укладеногоміж СП«Дрогобицька торговаміжрайонна база»і МПП"Наталі";статут МПП«Наталі»;угода провідкриття кредитноїлінії №123від 08.08.1997,укладена міжАТ «Укрінбанк»та МПП«Наталі»;акт прийому-передачітовару від11.05.1999;договір фінансовоголізингу №003від 11.05.1999;акт передачі-прийомумайна улізинг №004від 12.05.1999;лист директора ПП «Золоте зернятко» ОСОБА_7 про реєстрацію цеху хлібо-булочних виробів за адресою АДРЕСА_3 від 05.11.2002; свідоцтво про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП «Золоте зернятко»; акт прийому передачі векселя від 07.05.2002; заява №1669 від 11.11.2002 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ПП «Золоте зернятко» за адресою м.Дрогобич вул. Б.Хмельницького, 49; заява директора ПП «Золоте зернятко» від 17.02.2001 про надання дозволу на функціонування цеху хлібо-булочних виробів з додатками, копії платіжних доручень ПП «Золоте зернятко» на адресу АТ «Укрінбанк»; трудовакнижка ОСОБА_7 , згідно якої вона була директором підприємства з 1998 по 1999 роки; трудова книжка ОСОБА_8 , згідно якої на момент укладення угоди від №01 від 30.12.2000 вона не перебувала у трудових відносинах з МПП «Наталі»; протокол огляду документів від 18.06.2010 підтверджують лише факт існування господарсько-правових відносин між МПП "Наталі", ДФ АТ "Укрінбанк", ПП "Золоте зернятко", ФГ "Лілія", а також той факт, що первинно МПП "Наталі" набуло спірне майно у власність за кредитні кошти, в подальшому передало у зв`язку з невиконанням вимог кредитного договору спірне майно ДФ АТ "Укрінбанк" для погашення кредитної заборгованості, яке в подальшому було передано в лізинг ФГ "Лілія", та на підставі погашеного векселя передано у власність ПП "Золоте зернятко".

Висновок судово-технічної експертизи №2078 від 14.07.2009 підтверджує лише той факт, що в копії договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, вилученого в Дрогобицькому МБТІ та ЕО на передній нижній частині третього аркушу в графах під написом «Покупець» присутній підпис від імені директора МПП «Наталі» ОСОБА_8 , якого немає в примірнику з якого робилась копія цього договору, однак не є доказом приховування офіційних документів, штампу та печатки, вчинене з корисливих мотивів обвинуваченими.

Копії паспорта для виїзду за кордон потерпілої ОСОБА_11 не підтверджують той факт, що остання була відсутня на території України на момент укладення спірних договорів.

Запити та відповіді на запити нотаріальних контор та приватних нотаріусів про те, що ОСОБА_11 не видавалася довіреність на ім`я ОСОБА_8 не спростовують той факт, що така довіреність була відсутня, оскільки договір купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, укладений між МПП "Наталі" та "Золоте зернятко", за участі третьої особи ДФ АТ "Укрінбанк". Матеріалами кримінального провадження підтверджено факт знищення матеріалів кредитної справи, однак не підтверджено факт відсутності довіреності, виданої на ім`я ОСОБА_8 . Показаннями в судовому засіданні керуючого ДФ АТ "Укрінбанк" ОСОБА_13 підтверджено, що ОСОБА_8 мала повноваження на укладення і підписання договору та розпорядження майном.

Протоколи негласних слідчих дій відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які долучені прокурором до матеріалів кримінального провадження, жодним чином не підтверджують факт винуватості обвинувачених у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а лише доводять факт обговорення обвинуваченими проведеного з ними допиту слідчим.

Суд вважає, що обґрунтовуючи наявність факту утримання печатки, стороною обвинувачення жодним чином не наведено, чим підтверджується такий факт (жодного акту по підприємству щодо витребування таких документів і печатки, повідомлення про їх знищення чи втрату не надано). Слід зазначити, що МПП «Наталі» на момент укладення Договору від 30.12.2000 не було виключеним з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій, що свідчило про правосуб`єктність даної юридичної особи та можливість укладення нею в особі посадових осіб підприємства - директора чи головного бухгалтера відповідних угод. Окрім цього потерпілою ОСОБА_11 не надано жодного доказу та не повідомлено в судовому засіданні про те, що нею було пред`явлено вимогу до ОСОБА_7 , чи ОСОБА_8 про повернення офіційних документів, штампу та печатки МПП "Наталі".

Окрім цього, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що вказані печатки були використані в період 1997-2000 років, жодного висновку стороною обвинувачення на підтвердження вказаного не долучено.

Суд вважає, що долучені прокурором докази ні прямо, ні опосередковано не підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Статтею 190 КК Українипередбачено кримінальну відповідальність за шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман і зловживання довірою передбачені вст. 190 ККяк самостійні (альтернативні) способи вчинення шахрайства.

Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей (активний обман) або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого (пасивний обман). Обманом є введення людини в оману або підтримка вже наявної омани шляхом впливу на її психіку, з метою змусити останню виконати певні дії в інтересах того, хто обманює.

Застосування обману чи зловживання довірою в кожному конкретному випадку зумовлене конкретними предметними умовами вчинення кримінального правопорушення.

За своїм складом шахрайство як злочин характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Відсутність хоча б однієї зі складових ознак шахрайства, у тому числі об`єктивної чи суб`єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, можуть знаходитись в іншій юридичній площині, ніж кримінальна.

Верховний Суду справі№ 756/16447/15-к від 17.06.2020 вказав, що встановлення суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.190 КК України є обов`язковою умовою для притягнення винного до відповідальності за вказаною статтею.

Відповідно до ч. 4ст. 190 КК Українишахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою в особливо великих розмірах.

На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні докази, зібрані в порядку, передбаченому КПК України 1960 року та КПК 2012 року:

Колегія суддів зауважує, що у справі відсутні як прямі, так і не прямі докази винуватості ОСОБА_7 .. ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так в судовому засіданні не підтверджено факт умисного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Жодного доказу на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні вказаного кримінального правопорушенн стороною овбиунвачення не подано.

Договір купівлі-продажувід 30.12.2000№1;акт «Передачі прийомумайна увласність» №01від 04.01.2001;заява ОСОБА_7 у ДрогобицькеДДК МБТІта ЕО;свідоцтво продержавну реєстраціюМПП «Наталі»від 20.03.1997;реєстраційне посвідченняна об`єктнерухомого майнаКММ №000604МПП «Наталі»від 02.12.1997;договір купівлі-продажувід 26.11.1997, укладеногоміж СП«Дрогобицька торговаміжрайонна база»і МПП"Наталі";статут МПП«Наталі»;угода провідкриття кредитноїлінії №123від 08.08.1997,укладена міжАТ «Укрінбанк»та МПП«Наталі»;акт прийому-передачітовару від11.05.1999;договір фінансовоголізингу №003від 11.05.1999;акт передачі-прийомумайна улізинг №004від 12.05.1999;лист директора ПП «Золоте зернятко» ОСОБА_7 про реєстрацію цеху хлібо-булочних виробів за адресою АДРЕСА_3 від 05.11.2002; свідоцтво про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП «Золоте зернятко»; акт прийому передачі векселя від 07.05.2002; заява №1669 від 11.11.2002 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ПП «Золоте зернятко» за адресою м.Дрогобич вул. Б.Хмельницького, 49; заява директора ПП «Золоте зернятко» від 17.02.2001 про надання дозволу на функціонування цеху хлібо-булочних виробів з додатками, копії платіжних доручень ПП «Золоте зернятко» на адресу АТ «Укрінбанк»; трудовакнижка ОСОБА_7 згідно якої вона була директором підприємства з 1998 по 1999 роки; трудова книжка ОСОБА_8 , згідно якої на момент укладення угоди від №01 від 30.12.2000 вона не перебувала у трудових відносинах з МПП «Наталі»; протокол огляду документів від 18.06.2010 підтверджують лише факт існування господарсько-правових відносин між МПП "Наталі", ДФ АТ "Укрінбанк", ПП "Золоте зернятко", ФГ "Лілія", а також той факт, що первинно МПП "Наталі" набуло спірне майно у власність за кредитні кошти, в подальшому передало у зв`язку з невиконанням вимог кредитного договору спірне майно ДФ АТ "Укрінбанк" для погашення кредитної заборгованості, яке в подальшому було передано в лізинг ФГ "Лілія", та на підставі погашеного векселя передано у власність ПП "Золоте зернятко".

Висновок судово-технічної експертизи №2078 від 14.07.2009 підтверджує лише той факт, що в копії договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, вилученого в Дрогобицькому МБТІ та ЕО на передній нижній частині третього аркушу в графах під написом «Покупець» присутній підпис від імені директора МПП «Наталі» ОСОБА_8 , якого немає в примірнику з якого робилась копія цього договору, однак не є доказом умисного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що вказані докази ні прямо, ні опосередковано не підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

Колегія суддів зауважує, що факт видачі довіреності підтверджується як показаннями обвинувачених так і посадовою особою ДФ АТ «Укрінбанк». Слід зазначити, що згідно наданих в судовому засіданні показань директора ДФ АТ «Укрінбанк» ОСОБА_13 , саме ОСОБА_11 особисто з метою погашення виниклої заборгованості по кредитному договору надала ДФ АТ «Укрінбанк» довіреність, якою уповноважила саме ОСОБА_8 на вчинення такого ряду дій. Заперечення ж ОСОБА_11 щодо факту видачі такої довіреності не можуть братися до уваги, оскільки з показань останньої, які мали місце в процесі судового розгляду така не пригадує, ані факту набуття МПП «Наталі» об`єктів нерухомого майна та обладнання, ані фактів укладення кредитних договорів та договорів застави. Окрім цього, такі показання спростовуються висновком судово-технічної експертизи реквізитів документів №1676/1677 та судово-почеркознавчої експертизи від 30.06.2011 року, згідно якого відтиск круглої печатки від імені МПП «Наталі», який розташований в акті прийому-передачі товару, складеному на підставі рішення кредитного комітету від 11.05.1999 комісією в складі: зав.господарським відділом банку С.С.Бандури, заст. головного бухгалтера банку ОСОБА_37 , директора МПП "Наталі" ОСОБА_7 , головного бухгалтера МПП «Наталі» ОСОБА_8 про передачу МПП «Наталі» для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27.11.1997 на користь Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» складського приміщення: швейного цеху та обладнання макаронної і хлібної лінії, нанесений поверх друкованого тексту цього акта. Підписи від імені ОСОБА_11 , розташовані в графі «Затверджую» Засновник МПП «Наталі» та після слова «Передав»: акта прийому-передачі товару, складеного на підставі рішення кредитного комітету від 11.05.1999 комісією в складі: зав.господарським відділом банку С.С.Бандури, заст. головного бухгалтера банку ОСОБА_37 , директора МПП «Наталі» ОСОБА_7 , головного бухгалтера МПП «Наталі» ОСОБА_8 про передачу МПП «Наталі» для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27.11.1997 на користь Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» складського приміщення: швейного цеху та обладнання макаронної і хлібної лінії, виконані ОСОБА_11 .

Показання потерпілого ОСОБА_15 на увагу не заслуговують, оскільки такий не виступав безпосереднім учасником укладення кредитних догорів, договорів застави та купівлі-продажу майна. Не був такий, ані засновником, ані посадовою особою МПП «Наталі».

Слід зазначити, що оригінал Довіреності №1 від 29.12.2000, виданої ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_8 містився в матеріалах кредитної справи ДФ АТ «Укрінбанк», яка згідно матеріалів кримінального провадження була знищена. Тому дослідження такої довіреності, огляд її оригіналу чи копії виявилось неможливим в судовому засіданні. Отже, вказівка на те, що така довіреність була підробленою або ж взагалі не існувала є голослівною, взаємосуперечливою і такою, що не підтверджена належними та допустимими доказами.

Окрім цього, слід зауважити, що потерпіла ОСОБА_11 , виїжджаючи за межі території України, не дала жодних розпоряджень з приводу управління та діяльності МПП "Наталі", залишивши фактично існування такого з наявною кредитною заборгованістю, яка фактично була сплачена обвинуваченими шляхом погашення простого векселя, що доведено матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів також звертає увагу і на відсутність як в чинному на момент укладення, так і на даний час законодавстві поняття "завідомо неправдивого договору", про що міститься вказівка в обвинувальному акті. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та встановлено в судовому засіданні, жодним учасником даного трьохстороннього договору, ні в порядку господарського, ні в порядку цивільного судочинства, чинність договору не оспорювалась. Не піддавалися сумніву і правові наслідки укладеного правочину, як в частині передачі майна, так і отримання грошових коштів. Правосуб`єктність сторін як у заставодержателя в особі АТ «Укрінбанк», так і у нотаріуса, сумнів не викликала, не оскаржувалась така і в судовому порядку. Як встановлено в судовому засіданні, підставою для укладення цього договору від імені Продавця - МПП «Наталі» саме ОСОБА_8 виступала видана та датована 29.12.2000 гр. ОСОБА_11 довіреність. Факт відсутності чи підроблення такої ані судовим , а ні досудовим слідством не доведено.

Крім цього, суд зауважує, що майно, яке виступає предметом інкримінованого обвинуваченим злочину відчужено МПП «Наталі» в особі його засновника - особисто гр. ОСОБА_11 ще у травні місяці 1999 року, шляхом власноручного підписання Акту прийому - передачі товару від 11 травня 1999 року за участі ОСОБА_11 , посадових осіб Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Факт підписання цього Акту підтверджується висновком проведеної на підставі заявленого клопотання експертизи, експертами Львівського НДІСЕ, згідно якого підпис ОСОБА_11 виконаний саме нею особисто у лівому верхньому кутку під словами «Затверджую» Засновник МПП «Наталі» ОСОБА_11 та у нижньому правому кутку під словами «Передав» ОСОБА_11 . Акту прийому - передачі товару від 11 травня 1999 року, в звичних умовах, без впливу збивальних факторів (природних, штучних).

Слід зазначити, що існування такого документу та його посвідчення особистим підписом гр. ОСОБА_11 свідчить про факт передачі ОСОБА_11 вказаного майна у володіння Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» (ще до укладення Договору купівлі - продажу №01 від 30.12.2000), з метою подальшої його реалізації саме банком для забезпечення кредитних зобов`язань МПП «Наталі» перед ДФ АТ «Укрінбанк» згідно Кредитного договору №174 від 27 листопада 1997 Договору про заставу майна №120 від 28.11. 1997 та Виконавчого напису нотаріуса від 11 травня 1999.

Наведене стверджується, і зокрема:

актом продажу з публічних торгів макаронної та хлібної ліній, належних Державному підприємству роздрібної торгівлі «Ярина» (директор ОСОБА_15 - чоловік ОСОБА_11 ), який був предметом застави згідно договору Про заставу майна №141 а від 29.07.1997, затверджений 26.11.1997 суддею Дрогобицького міського суду, згідно якого вказане обладнання придбано МПП «Наталі» на підставі Довіреності №224544;

договором на відкриття кредитної лінії №123 від 08 серпня 1997, згідно якого АТ «Укрінбанк» відкрив позичальнику - МПП «Наталі» кредитну лінію в межах 100 000 грн. Вказаний кредит згідно положень п.2.2. Договору забезпечувався усім належним Позичальнику майном;

кредитним договором №174 від 27 листопада 1997, згідно якого АТ «Укрінбанк» надавав позичальнику - МПП «Наталі» кредит на придбання обладнання в сумі 148 200 грн. строком з 27 листопада 1997 по 27 листопада 1999. В забезпечення зобов`язань банком згідно п.2.1. цього Договору прийнято складське приміщення згідно Договору застави №120 від 27 листопада 1997. Вказаний кредит згідно з п.2.2. цього Договору забезпечувався усім належним МПП «Наталі» майном;

актом оцінки майна №91 від 04 листопада 1997, згідно якого приміщення складу по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич Львівської області, площею 483, 6 кв. м, взяте під заставу кредитного договору №174 від 27.11.1997, оцінено в сумі 45 000 грн. 00 коп., а обладнання макаронної та хлібної ліній за цією ж адресою - 155 700 грн. 00 коп;

договором про заставу майна №120 від 28 листопада 1997, згідно якого забезпечувалася вимога Заставодержателя - Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» згідно Кредитного договору №174 від 27 листопада 1997. Предметом застави виступили: складське приміщення - швейний цех по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич; обладнання макаронної та хлібної ліній, розміщених за цією ж адресою. Загальна заставна вартість майна склала 200 700 грн. 00 коп;

забороною, накладеною завідувачем Дрогобицької нотконтори ОСОБА_39 , у зв`язку з посвідченням Договору застави за №120 від 28.11.1997, на відчуження зазначеного в Договорі майна: приміщення швейного цеху по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, належного МПП «Наталі»;

актом прийому - передачі товару від 11 травня 1999, складеного на підставі рішення кредитного комітету від 11 травня 1999, згідно якого МПП «Наталі» передавало для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27 листопада 1997, а Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» приймала для реалізації наступне майно: складське приміщення - швейний цех по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, площею 483, 6 кв.м., обладнання хлібної та макаронної ліній за цією ж адресою. Даний акт складено в трьох примірниках для Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», МПП «Наталі» та ОСОБА_11 .

Вищенаведене підтверджує той факт, що гр. ОСОБА_11 особисто на підставі посвідчувального напису відчужила належне МПП «Наталі» майно (приміщення пекарні, хлібобулочну та макаронну лінію) ще 11 травня 1999 з метою погашення виниклої заборгованості перед ДФ АТ «Укрінбанк».

Водночас, слід зазначити, що факт подальшого відчуження майна Дрогобицькою філією АТ «Укрінбанк» первісно відбулося на користь Селянсько-фермерського господарства «Лілія» (Одеська область, Арцизький район, с. Холмське, вул. Кутузова, 75. код ЗКПО 24759557, р/р НОМЕР_1 в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк») в особі директора господарства - ОСОБА_17 , про що свідчить Договір фінансового лізингу №003 від 11.05.1999, Акт передачі - прийому майна у лізинг №004 від 12.05.1999 та покази посадової особи Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк».

З наведеного вбачається, що Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» отримавши безпосередньо від ОСОБА_11 11 травня 1999 право на розпорядження даним майном, первісно його відчужила на користь СФГ «Лілія», а не ПП «Золоте зернятко» і без участі обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Контрагентами по цьому договору виступали лише посадові особа АТ «Укрінбанк» та СФГ «Лілія». Таким чином відчуження відбулося ще у травні 1999 і первісно набувачем даного майна виступило СФГ «Лілія» в особі ОСОБА_40 , а не ПП «Золоте зернятко» в особі Н. Стецівки.

Наведене стверджується, зокрема:

актом прийому - передачі товару від 11 травня 1999, складеного на підставі Рішення кредитного комітету від 11 травня 1999, згідно якого МПП «Наталі» передавало для погашення заборгованості по кредитній угоді №174 від 27 листопада 1997, а Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» приймала для реалізації наступне майно: складське приміщення - швейний цех по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, площею 483, 6 кв.м., обладнання хлібної та макаронної ліній за цією ж адресою. Даний акт складено в трьох примірниках для - Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», МПП «Наталі» та ОСОБА_11 ;

договором фінансового лізингу №003 від 11.05.1999 , згідно якого Дрогобицька філія АТ «Укрінбанк» (лізингодавець) передавала СФГ «Лілія» (лізингоодержувач) майно згідно додатку, загальною вартістю 155 049 грн.;

актом передачі - прийому майна у лізинг №004 від 12.05.1999, згідно якого на користь СФГ «Лілія» передавалось приміщення пекарні, обладнання макаронної та хлібної ліній.

Також органом досудового розслідування не було встановлено умислу обвинувачених на заволодіння майном, хоча наявність такого умислу є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченогост.190 КК України, якщо способом вчинення діяння безальтернативно визначається саме обман. Натомість в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені сплатили кредитну заборгованість МПП "Наталі", яка існувала на час виїзду ОСОБА_11 за кордон і таким чином ПП "Золоте зернятко" набуло майно у власність.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу і на таке.

09.12.2019 прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про призначення по справі інженерно-технічної (оціночно-будівельної) та товарознавчої експертизи, проведення якої просив доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України. Покликається на те, що в ході судового розгляду захисником обвинувачуваних ОСОБА_9 подавалося клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності його вимогам кримінального-процесуального законодавства, а саме у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування не встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а сааме вартість приміщення пекарні, що знаходиться у АДРЕСА_3 , та обладнання для виготовлення хлібо-булочних та макаронних виробів. Для з`ясування цієї обставини необхідні спеціальні знання, а тому просив призначити інженерно-технічну (оціночно-будівельну) та товарознавчу експертизу.

Обвинувачені та їх захисники заперечували клопотання прокурора, зазначали, що на досудовому розслідуванні слідчий призначав експертизу і експерт повернув матеріали справи без виконання у зв`язку з відсутністю необхідних у справі документів.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2019 в задоволенні клопотання прокурора про призначення по справі інженерно-технічної (оціночно-будівельної) та товарознавчої експертизи відмовлено. Зокрема, судом звернуто увагу на те, що як на підставу для призначення експертизи, сторона обвинувачення покликається на заперечення сторони захисту щодо вартості заподіяної майнової шкоди, одночасно зазначаючи, що матеріалами кримінального провадження підтверджується належними та допустимими доказами вартість вказаного збитку. Колегія суддів, враховуючи долучені стороною обвинувачення письмові докази та зважаючи на доводи сторони захисту про відмову експерта у проведенні на досудовому розслідуванні експертизи за відсутністю належних документів, вважала, що клопотання сторони обвинувачення не є належним чином аргументовано та мотивовано, стороною обвинувачення суду не надано відповідні документи, які слід дослідити експерту при проведенні експертизи, клопотання щодо якої подане стороною обвинувачення, перелічені у клопотанні об`єкти не є ідентифіковані і не співпадають з тими, які зазначені у постанові слідчого про накладення арешту на майно. Окрім цього, колегія суддів звернула увагу, що в розпорядження експерта згідно підзаконних нормативно-правових актів слід надати відповідні документи, які як встановлено в судовому засіданні в розпорядженні суду відсутні, і сторона обвинувачення володіючи правом на подання клопотань про забезпечення заходів кримінального провадження, передбаченихКПК Українищодо отримання відомостей та документів, до суду з відповідними клопотаннями не звернулася, та документів, які слід надати експертам, суду не надала, що свідчить про передчасно заявлене клопотання і унеможливлює призначення експертизи. Кодегія суддів вважала, що призначення експертизи в даному випадку, зважаючи на мотиви відмови у проведенні експертизи на досудовому розслідуванні та відсутність у розпорядженні суду необхідних для проведення експертизи документів не сприятиме розгляду кримінального провадження у розумні строки, передбаченіКПК України.

Одночасно колегія суддів звертає увагу і на те, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 27.01.2016 було винесено постанову про призначення судово-економічної експертизи, яку 28.01.2016 було скеровано на адресу Львівського НДІ. В ході виконання даної експертизи експертами Львівського НДІ судових експертиз надано повідомлення №478, 481 від 11.02.2016 "Про неможливість дачі висновку" у зв`язку із недостатністю матеріалів.

26.02.2016 старший слідчий Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_41 в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 , захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо залучення експерта економіста Львівського НДІ судових експертих у вказаному кримінальному провадженні відмовив у зв`язку із недостатністю матеріалів /Т.4 а.с.224/.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 420/1667/18 від 25.11.2019 вказала, що обов `язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).

Всупереч ст.242 КПК України, стороною обвинувачення не доведено розмір шкоди, заподіяної злочином. Так, згідно обвинувального акту своїми діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою разом з ОСОБА_8 , ПП «Золоте зернятко», використовуючи завідомо неправдиві та приховані документи, заволоділа майном МПП «Наталі» на загальну суму 238 519 грн., що є особливо великим розміром. Водночас стороною обвинувачення жодними належними та допустимими доказами заподіяний розмір шкоди не доведено. Водночас стороною обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ставиться в провину вартість макаронної лінії, яка у власність обвинуваченими та ПП "Золоте зернятко" не набувалася. А відтак, стороною обвинувачення не доведено вказані фактичні обставини справи.

Суд вважає, що вказані докази ні прямо, ні опосередковано не підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_7 .. ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що спірне майно, а саме приміщення пекарні та хлібної лінії набуто обвинуваченими в порядку, встановленому законом, останніми повністю сплачено боргові зобов`язання МПП "Наталі", а відтак, жодного умислу на заволодіння ними майном МПП "Наталі" шляхом обману належними та допустимими доказами стороною обвинувачення не підтверджено.

Виходячи із викладеного, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що на момент вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України у них був умисел на заволодіння чужим майном, а отже відсутня суб`єктивна сторона злочину, передбаченогост.190 КК України, яка характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Частиною 2 статті 358 КК України передбачено відповідальність за складання чи видачу працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи.

Частиною 3 вказаної статті передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частинами 1 та 2 вказаної статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а ч.4 вказаної статті передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

Як вбачається з обвинувального акту, обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ставиться в провину складання завідомо неправдивих документів, що вчинене за попередньою змовою групою осіб.

На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.358 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні докази, зібрані в порядку, передбаченому КПК України 1960 року та КПК 2012 року:

Колегія суддів зауважує, що у справі відсутні як прямі, так і не прямі докази винуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Так в судовому засіданні не підтверджено факт складання завідомо неправдивих документів, що вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Жодного доказу на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не подано.

Показання потерпілої ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_15 не підтверджують винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, суд розцінює такі, як такі, що спрямовані на притягнення обвинувачених до відповідальності, за відсутності на це правових підстав.

Договір купівлі-продажувід 30.12.2000№1;акт «Передачі прийомумайна увласність» №01від 04.01.2001;заява ОСОБА_7 у ДрогобицькеДДК МБТІта ЕО;свідоцтво продержавну реєстраціюМПП «Наталі»від 20.03.1997;реєстраційне посвідченняна об`єктнерухомого майнаКММ №000604МПП «Наталі»від 02.12.1997;договір купівлі-продажувід 26.11.1997, укладенийміж СП«Дрогобицька торговаміжрайонна база»і МПП"Наталі";статут МПП«Наталі»;угода провідкриття кредитноїлінії №123від 08.08.1997,укладена міжАТ «Укрінбанк»та МПП«Наталі»;акт прийому-передачітовару від11.05.1999;договір фінансовоголізингу №003від 11.05.1999;акт передачі-прийомумайна улізинг №004від 12.05.1999;лист директора ПП «Золоте зернятко» ОСОБА_7 про реєстрацію цеху хлібо-булочних виробів за адресою: АДРЕСА_3 від 05.11.2002; свідоцтво про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП «Золоте зернятко»; акт прийому передачі векселя від 07.05.2002; заява №1669 від 11.11.2002 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ПП «Золоте зернятко» за адресою м.Дрогобич вул. Б.Хмельницького, 49; заява директора ПП «Золоте зернятко» від 17.02.2001 про надання дозволу на функціонування цеху хлібо-булочних виробів з додатками, копії платіжних доручень ПП «Золоте зернятко» на адресу АТ «Укрінбанк»; трудовакнижка ОСОБА_7 згідно якої вона була директором підприємства з 1998 по 1999 роки; трудова книжка ОСОБА_8 , згідно якої на момент укладення угоди від №01 від 30.12.2000 вона не перебувала у трудових відносинах з МПП «Наталі»; протокол огляду документів від 18.06.2010 підтверджують лише факт існування господарсько-правових відносин між МПП "Наталі", ДФ АТ "Укрінбанк", ПП "Золоте зернятко", ФГ "Лілія", а також той факт, що первинно МПП "Наталі" набуло спірне майно у власність за кредитні кошти, в подальшому передало у зв`язку з невиконанням вимог кредитного договору спірне майно ДФ АТ "Укрінбанк" для погашення кредитної заборгованості, яке в подальшому було передано в лізинг ФГ "Лілія", та на підставі погашеного векселя передано у власність ПП "Золоте зернятко".

Висновок судово-технічної експертизи №2078 від 14.07.2009 підтверджує лише той факт, що в копії договору купівлі-продажу №01 від 30.12.2000, вилученого в Дрогобицькому МБТІ та ЕО на передній нижній частині третього аркушу в графах під написом «Покупець» присутній підпис від імені директора МПП «Наталі» ОСОБА_8 , якого немає в примірнику з якого робилась копія цього договору, однак не є доказом складання завідомо неправдивих документів, що вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Копії паспорта для виїзду за кордон потерпілої ОСОБА_11 не підтверджують той факт, що вона була відсутня на території України на момент укладення спірних договорів.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 склали і обидві підписали неправдивий договір купівлі-продажу №01, датувавши його 30.12.2000.

Однак в судовому засіданні не встановлено та не підтверджено жодними належними і допустимими доказами, що ОСОБА_8 , яка виступала від імені МПП «Наталі» на момент укладення договору, не мала права підписувати вказаний документ.

Суд вважає, що долучені стороною обвинувачення докази ні прямо, ні опосередковано не підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_7 використала завідомо підроблений документ, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що до акту "Передачі-прийому майна у власність" №01 від 30.12.2000 внесено неправдиві відомості.

Частиною 2 статті 191 КК України передбачено відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Розтрата- це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.

Згідно обвинувального акту, 11 травня 1999 року у м. Дрогобичі Львівської області, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора МПП "Наталі" та являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, користуючись відсутністю засновниці підприємства ОСОБА_11 , шляхом підписання завідомо неправдивого договору купівлі-продажу №002, згідно якого МПП "Наталі" в особі засновника ОСОБА_11 продало КФГ "Лілія" в особі голови правління ОСОБА_17 , кіоски в кількості 6 штук на загальну суму 1500 грн., чим здійснила розтрату майна МПП "Наталі", яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , які перебували та на даний час перебувають у шлюбі. В результаті цих дій ОСОБА_7 заподіяла шкоду на загальну суму 1500 грн. МПП "Наталі", ОСОБА_15 , ОСОБА_11 . Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, а саме в умисних та протиправних діях, що виразились в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.191 КК України, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні докази, зібрані в порядку, передбаченому КПК України 1960 року та КПК 2012 року:

заяву заст.голови правління КФГ «Лілія» ОСОБА_42 від 22.02.2000, якою остання доводить до відома, що кіоски по вул. Самбірська та пл. Злуки є продані підприємцю ОСОБА_43 , згідно угоди /Т.3 а.с.208/;

протокол огляду місця події від 01.02.2006 з участю ОСОБА_11 проживаючої в АДРЕСА_5 , де оглянуто договір купівлі-продажу №002 від 11.05.1999 /Т.3 а.с.209/;

приймально-здавальний акт від 11.05.1999 за участю директора МПП «Наталі» ОСОБА_7 та директора КФХ «Лілія» ОСОБА_17 про те, що згідно договору купівлі-продажу від 15.01.1999 було продано від МПП «Наталі» та куплено КФХ «Лілія» наступне: кіоск торгівельний за адресою: м.Дрогобич, пл.Злуки, кіоск торгівельний за адресою: м.Дрогобич, вул.Самбірська, кіоск спарений за адресою: м.Дрогобич, вул.М.Ринок, кіоск спарений 2 шт., кіоск торгівельний одинарний 1 шт., ЕККа «Елка-804», ЕККА «Ера-101» 2 шт., електроплита «Веста» 1 шт. на загальну суму 15399,81 грн. /Т.3 а.с.247, 248/;

договір №002 купівлі-продажу від 11.05.1999, згідно якого МПП «Наталі» в особі ОСОБА_44 продала КФП «Лілія» в особі ОСОБА_40 кіоски /Т.4 а.с.108/;

висновок спеціаліста №145 від 14.02.2006, згідно якого підпис від імені ОСОБА_11 в договорі №002 купівлі-продажу від 11.05.1999 року між МПП «Наталі» та КФГ «Лілія» виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_11 /Т.4 а.с.145/;

висновок експерта №2543 від 22.09.2006, згідно якого підпис від імені ОСОБА_11 в договорі №002 купівлі-продажу від 11.05.1999 року між МПП «Наталі» та КФГ «Лілія» виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_11 /Т.4 а.с.147-149/;

висновок експерта №24 від 21.07.2008, згідно якого підпис від імені ОСОБА_11 в документі «Договір №002 купівлі-продажу від 11 травня 1999» виконаний ймовірно громадянкою ОСОБА_7 з наслідуванням підпису гр.-ки ОСОБА_11 . Рукописний текст « ОСОБА_45 » в документі «Договір №002 купівлі-продажу від 11 травня 1999» виконано громадянкою ОСОБА_7 . Підпис від імені ОСОБА_11 в документі «Довіреність №2 від 07 квітня 1997», виконаний ймовірно громадянкою ОСОБА_7 з наслідуванням підпису гр.-ки ОСОБА_11 . Підпис від імені ОСОБА_11 в документі «Довіреність №8 від 02 лютого 1998» виконаний ймовірно громадянкою ОСОБА_7 з наслідуванням підпису гр.-ки ОСОБА_11 /Т.4 а.с.158-169/;

висновок експерта №6/623 від 30.09.2008, згідно якого відтиски круглої печатки МПП «Наталі» і.к. 22370803» наявні в документах: угоді на відкриття кредитної лінії №123 від 08.08.1997, заяві на відкриття рахунку у Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк» від 07.04.1997, договорі на здійснення розрахунково-касового обслуговування поточних рахунків від 01.04.1999, договорі №002 купівлі-продажу від 11.05.1999, довіреності №2 від 07.04.1997, довіреності №8 від 02.02.1998, договорі від 10.12.1997 нанесені за допомогою одного і того самого мастичного кліше /Т.4 а.с.171-179/;

висновок судово-почеркознавчої експертизи №3086 від 02.10.2009, згідно якого рукописний текст договору №002 купівлі-продажу від 11 травня 1999 року, укладеного між МПП «Наталі» та КФГ «Лілія», виконаний ОСОБА_7 . Підпис від імені ОСОБА_11 , розташований у графі «Покупець» на зворотній стороні договору №002 купівлі-продажу від 11 травня 1999, укладений між МПП «Наталі» та КФГ «Лілія» виконано ОСОБА_7 /Т.4 а.с.188-189/;

висновок судово-почеркознавчої експертизи №4053 від 27.11.2013, згідно якого рукописний запис: « ОСОБА_45 », розташований у графі: «Покупець», після слова: «Директор» та підпису від імені ОСОБА_11 на зворотній стороні договору купівлі-продажу №002 від 11.05.1999, виконаний ОСОБА_7 . Підпис від імені ОСОБА_11 , розташований у графі: «Покупець», після слова «Директор» на зворотній стороні договору купівлі-продажу №002 від 11.05.1999,- виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою. Вказаний підпис виконаний ОСОБА_7 /Т.4 а.с.213-215/;

висновок судово-почеркознавчої експертизи №4053 від 27.11.2013, згідно якого рукописний запис: « ОСОБА_45 », розташований у графі: «Покупець», після слова: «Директор» та підпису від імені ОСОБА_11 на зворотній стороні договору купівлі-продажу №002 від 11.05.1999 виконаний ОСОБА_7 . Підпис від імені ОСОБА_11 , розташований у графі: «покупець», після слова: «Директор» на зворотній стороні договору купівлі-продажу №002 від 11.05.1999, - виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою. Вказаний підпис виконаний ОСОБА_7 /Т.4 а.с.217-219/;

протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційний мереж (електронних інформаційних систем) від 17.03.2016 стосовно ОСОБА_8 , що користувалася мобільним телефоном НОМЕР_2 /Т.4 а.с.2-3/;

протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційний мереж (електронних інформаційних систем) від 17.03.2016 стосовно ОСОБА_7 , що користувалася мобільним телефоном НОМЕР_3 /Т.4 а.с. 4-16/.

Суд вважає, що вказані докази ні прямо, ні опосередковано не підтверджують винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України

Колегія суддів звертає увагу, що договір №002 купівлі-продажу від 11.05.1999, згідно якого МПП «Наталі» в особі ОСОБА_44 продала КФП «Лілія» в особі ОСОБА_40 кіоски, на який як на доказ винуватості ОСОБА_7 покликається сторона обвинувачення, в Розділі І містить положення про те, що покупець купує кіоски, без вказівки на їх кількість, на суму 1500 грн.

Одночасно в матеріалах кримінального провадження міститься приймально-здавальний акт від 11.05.1999, згідно якого МПП "Наталі" продало, а КФХ "Лілія" придбало 6 кіосків /Т.5 а.с.11/.

Згідно накладної №1724 від 11.05.1999, КФХ "Лілія" прийняло від МПП "Наталі" 6 кіосків загальною вартістю 13690,89 грн. , що суперечить договору №002 купівлі-продажу від 11.05.1999, згідно якого вартість кіосків становить 1500,00 грн. і кількості кіосків не вказано.

А відтак, висновки експертів, на які покликається сторона обвинувачення на увагу не заслуговують, оскільки стосуються договору №002 купівлі-продажу від 11.05.1999, яким передача кіосків не підтверджена .

Колегія суддів бере до уваги доводи сторони захисту про те, що спірні кіоски були відчужені на підставі Договору купівлі-продажу від 15.01.1999, що підтверджується і посиланням, яке міститься в Приймально-здавальному акті від 11.05.1999. Договір від 15.01.1999 підписаний і скріплений печатками контрагентів, в присутності гр. ОСОБА_11 . Згідно пояснень як ОСОБА_7 , так і самої ОСОБА_11 , передача вказаних кіосків у власність СФГ «Лілія» відбулась в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у МПП «Наталі» перед СФГ «Лілія» за поставку борошна.

Слід також вказати, що стороною обвинуваченя в провину ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ставиться вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, за попередньою змовою групою осіб.

ККС ВС у справі № 464/710/18 (провадження № 51-3805км20) від 10.12.2020 вказав, що положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.

Жодними доказами, дослідженими в судовому засіданні не доведено домовленість заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінальних правопорушень, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про спільне вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, тобто умисного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене шляхом обману (шахрайство) та про спільне вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, тобто складання завідомо неправдивих документів, що вчинено за попередньою змовою групою осіб.

Законність створення та діяльності ПП "Золоте зернятко" ніким під сумнів не ставилася і на даний час діяльність ПП "Золоте зернятко" не припинена. Натомість згідно рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2003 по справі №5/1910-39/280, державну реєстрацію МПП «Наталі» скасовано.

Окрім цього, колегія суддів також звертає увагу на підстави для скасування вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2011 та скерування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_46 за ч.2 ст.172 (в редакції 1960 року), ч.2 ст.143 (в редакції 1960 року), ч.2 ст.165 (в редакції 1960 року), ч.1 ст.357, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_8 за ч.1 ст.357, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України на додаткове розслідування, викладені в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 07.10.2011. Так, зокрема, у вказаній ухвалі зазначено, що як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини продажу та передачі майна МПП «Наталі» відповідно до договорів купівлі-продажу та актів прийому-передачі, а саме кіосків в кількості 6-ти штук -КФГ «Лілія», та приміщення пекарні, що знаходиться в АДРЕСА_3 і обладнання для виготовлення хлібобулочних виробів - ПП «Золоте зернятко». Разом з тим, ОСОБА_7 органом досудового слідства обвинувачується та судом першої інстанції засуджена за те, що вона 11 травня 1999 року у м. Дрогобич Львівської області, будучи посадовою особою - директором МПП «Наталі», з особистої заінтересованості на користь КФГ «Лілія», зловживаючи своїм посадовим становищем та користуючись відсутністю засновниці підприємства ОСОБА_11 , підробила договір купівлі-продажу№ 002, згідно якого МПП «Наталі» в особі засновника продало КФГ «Лілія» в особі голови правління, кіоски в кількості 6 штук. У зазначеному документі ОСОБА_7 підробила підпис ОСОБА_11 та скріпила печаткою МПП «Наталі». На підставі договору купівлі-продажу № 002 майно МПП «Наталі» незаконно перейшло у власність КФГ «Лілія», чим завдано тяжкі наслідки потерпілій ОСОБА_11 на загальну суму 23068,15 грн. Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_7 заперечила факт підробки вищезазначеного договору купівлі-продажу кіосків від 11 травня 1999 року, інший учасник даної угоди, а саме - голова правління КФГ «Лілія» ОСОБА_17 , який підписав даний договір та прийняв згадане майно, та який може чітко вказати, хто саме підписував договір та передавав йому майно, ні органом досудового слідства ні судом першої інстанції так і не допитаний, та не проведені з ним і інші слідчі дії, які в той чи інший спосіб допомогли б встановити істину по справі.Також не встановлені та не допитані по справі інші особи, які могли бути свідками підписання згаданого договору, а також свідками та учасниками прийому-передачі (завантаження, перевезення, тощо) цих кіосків. Не витребувані з КФГ «Лілія» договори співпраці між КФГ «Лілія`та МПП «Наталі`за 1999 рік, не проаналізована діяльність цих підприємств, оскільки як видно з показів ряду свідків дані кіоски були передані КФГ «Лілія`за отримане МПП «Наталі» від цього підприємства, згідно відповідних угод, борошно в кількості 91 тонни, та КФГ «Лілія» з червня 1999 року згідно угоди лізингу між АТ «Укрінбанк» і КФГ «Лілія» працювало на обладнанні та в приміщенні МПП «Наталі», оскільки все обладнання та приміщення було заставлено в АТ «Укрінбанк». Однак, ці всі обставини ні органом досудового слідства, ні судом перевірені не були. Крім цього, як вбачається з показів засуджених, а також свідків представників АТ «Укрінбанк» ОСОБА_13 , ОСОБА_47 , майно МПП «Наталі», а саме - приміщення пекарні, що знаходиться у м. Дрогобич по вул. Хмельницького, 49 та обладнання для виготовлення хлібобулочних виробів, відчужувалось законно на підставі довіреності від 29.12.2000, виданої на ім`я ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_11 мала непогашений кредит в АТ «Укрінбанк» та коли їхала в США, то підійшла і сказала представникам банку, що віддає майно МПП «Наталі» в рахунок погашення кредиту. При цьому такі покази останніх органом досудового слідства оцінені взагалі не були, а судом не взяті до уваги, оскільки з копії паспорта видно, що ОСОБА_11 на час видачі довіреності, а саме з 01.06.1999 по 22.07.2003 перебувала за межами України в США, та Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора такої довіреності не посвідчувала. Разом з тим в справі є довідка Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_11 18.07.1998 виїжджала з України та 02.09.1998 знову в`їхала в Україну, та відомості про виїзд її з України аж до липня 2003 року відсутні. Однак ні органом досудового слідства, ні судом дані суперечності не усунуті, та по справі достовірно не встановлено, де на той час перебувала ОСОБА_11 . Також ні органом досудового слідства ні судом не перевірено, чи засвідчувалась довіреність на ім`я ОСОБА_8 якоюсь іншою нотаріальною конторою, крім вищезгаданої, які існували в той час в м. Дрогобич. Крім цього, з незрозумілих причин та без належного обґрунтування судом не прийнято до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1676/1677 від 30.06.2011, з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_11 , розташовані в графі «Затверджую» Засновник МПП «Наталі» та після слова передав в акті прийому-передачі, складеного на підставі рішення кредитного комітету від 11 травня 1999, про передачу МПП «Наталі» для погашення заборгованості по кредитній угоді № 174 від 27 листопада 1997 на користь Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» складського приміщення: швейного цеху та обладнання макаронної і хлібної лінії, виконані ОСОБА_11 , що підтверджує покази засуджених та ряду свідків про те, що майно МПП «Наталі» передавалось АТ «Укрінбанк» в рахунок погашення кредиту саме ОСОБА_11 , однак ні органом досудового слідства ні судом оцінки таким документам та показам осіб не надано. Ні органом досудового слідства, ні судом не перевірялися покази засуджених та ряду свідків про те, що і МПП «Наталі» і ДПРТ «Ярина», директором якого був чоловік ОСОБА_11 ОСОБА_15 , мали велику заборгованість по кредитах та інших виплатах, у зв`язку з чим майно МПП «Наталі» і передавалось АТ «Укрінбанк» в рахунок погашення заборгованості, та останні на певний термін виїжджали за межі України, тобто не проведені ревізії фінансово-господарської діяльності даних підприємств, судово-бухгалтерські експертизи, тощо. Також по справі проведено ряд судово-почеркознавчих експертиз на предмет встановлення підпису потерпілої ОСОБА_11 на період 1997-1999 років, при цьому зразки підпису останньої були відібрані у 2005-2006 роках, тобто після тривалого її проживання за межами України, в тому числі і в США. Разом з тим до справи долучені ряд документів-оригіналів з підписами потерпілої ОСОБА_11 саме за період 1997-1999 років, які і могли бути предметом дослідження експертів, однак ні органом досудового слідства, ні судом такі документи на експертизу не направлялися та повторні чи додаткові експертизи з даного приводу не проводились. Ці та інші обставини, тобто неповнота та неправильність досудового слідства не могли бути усунуті в судовому засіданні, а відтак, кримінальну справу направлено Дрогобицькому міжрайонному прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.

Крім цього, постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 04.02.2013 кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст.143, ч. 2ст.172, ч. 2 ст.165 КК України(в редакції 1960 року), ч. 5 ст.191, ч. 1 ст.357, ч. 2 ст.366 КК України(в редакції 2001 року), ОСОБА_8 за ч. 5 ст.191, ч. 1 ст.357, ч. 2 ст.366 КК України(в редакції 2001 року), за клопотанням прокурора повернуто Дрогобицькому міжрайонному прокурору Львівської області на додаткове розслідування. Зокрема, подаючи клопотання про направлення справи на додаткове розслідування прокурор вказав, що не виконано вимог ухвали колегії судів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 07.10.2011. Окрім цього, суд встановив, що не допитаний голова правління КФГ «Лілія» ОСОБА_17 , який підписав договір№ 002 купівлі-продажу, згідно якого МПП «Наталі» в особі засновника ОСОБА_11 , продало КФГ «Лілія» в особі голови правління ОСОБА_17 , кіоски в кількості 6 штук; не встановлені та не допитані по справі інші особи, які могли бути свідками підписання договору купівлі - продажу № 002 між МПП «Наталі» та КФГ «Лілія» шести кіосків, а також свідками та учасниками прийому-передачі (завантаження, перевезення тощо) вищевказаних кіосків;не витребувані з КФГ «Лілія» договори співпраці між КФГ «Лілія» та МПП «Наталі» за 1999 рік, не проаналізована діяльність цих підприємств, оскільки як видно з показів ряду свідків кіоски були передані КФГ «Лілія» за отримане МПП «Наталі» від цього підприємства, згідно відповідних угод, борошно в кількості 91 тонни, та КФГ «Лілія`з червня 1999 року згідно угоди лізингу між АТ «Укрінбанк» і КФГ «Лілія» працювало на обладнанні та в приміщенні МПП «Наталі», оскільки все обладнання та приміщення було заставлено в АТ «Укрінбанк»; в справі є довідка Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_11 18.07.1998 виїжджала з України та 02.09.1998 знову в`їхала в Україну, та відомості про виїзд її з України аж до липня 2003 відсутні, однак органами досудового слідства додатково допитавши потерпілу ОСОБА_11 , достовірно не встановлено, чи дійсно потерпіла ОСОБА_11 вилітала в м. Нью-Йорк з м. Ленінград; не проведені ревізії фінансово-господарської діяльності МПП «Наталі», ДПРТ «Ярина», КФГ «Лілія» судово-бухгалтерські експертизицих підприємств, тощо; не проведено повторних чи додаткових експертиз з направленням документів-оригіналів з підписами потерпілої ОСОБА_11 , саме за період 1997-1999 років, які могли бути предметом дослідження експертів.

Колегія суддів звертає увагу, що всупереч вказаним судовим рішенням, зокрема ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 07.10.2011, яка в силу закону є обов`язковою для виконання органом досудового розслідування, у кримінальному провадження, після скасування вироку суду та до моменту надходження обвинувальних актів до Стрийського міськрайонного суду Львівської області не допитано ОСОБА_17 , який підписав договір купівлі-продажу кіосків від 11 травня 1999, який може чітко вказати, хто саме підписував договір та передавав йому майно. В судовому засіданні стороною обвинувачення явку вказаного свідка не забезпечено. Також не встановлені та не допитані по справі інші особи, які могли бути свідками підписання згаданого договору, а також свідками та учасниками прийому-передачі (завантаження, перевезення, тощо) цих кіосків. Не витребувані з КФГ «Лілія» договори співпраці між КФГ «Лілія» та МПП «Наталі» за 1999, не проаналізована діяльність цих підприємств, оскільки як видно з показів ряду свідків дані кіоски були передані КФГ «Лілія» за отримане МПП «Наталі» від цього підприємства, згідно відповідних угод, борошно в кількості 91 тонни, та КФГ «Лілія`з червня 1999 згідно угоди лізингу між АТ «Укрінбанк» і КФГ «Лілія» працювало на обладнанні та в приміщенні МПП «Наталі», оскільки все обладнання та приміщення було заставлено в АТ «Укрінбанк». Крім цього, стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів факту перебування ОСОБА_11 на час видачі довіреності а саме з 01.06.1999 по 22.07.2003 за межами України в США, Також органом досудового слідства не доведено, що довіреність на ім`я ОСОБА_8 не видавалась.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини продажу та передачі майна МПП «Наталі» відповідно до договорів купівлі-продажу та актів прийому-передачі, а саме кіосків в кількості 6-ти штук - КФГ «Лілія», та приміщення пекарні, що знаходиться в АДРЕСА_3 і обладнання для виготовлення хлібобулочних та макаронних виробів - ПП «Золоте зернятко».

Також апеляційний суд вказав, що з незрозумілих причин та без належного обґрунтування судом не прийнято до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1676/1677 від 30.06.2011, з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_11 , розташовані в графі «Затверджую» Засновник МПП «Наталі» та після слова передав в акті прийому-передачі, складеного на підставі рішення кредитного комітету від 11 травня 1999, про передачу МПП «Наталі» для погашення заборгованості по кредитній угоді № 174 від 27 листопада 1997 на користь Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» складського приміщення: швейного цеху та обладнання макаронної і хлібної лінії, виконані ОСОБА_11 , що підтверджує покази засуджених та ряду свідків про те, що майно МПП «Наталі» передавалось АТ «Укрінбанк» в рахунок погашення кредиту саме ОСОБА_11 .

Також згідно ухвали апеляційного суду, органом досудового слідства не спростовано і той факт, що МПП «Наталі» і ДПРТ «Ярина», директором якого був чоловік ОСОБА_11 ОСОБА_15 , мали велику заборгованість по кредитах та інших виплатах, у зв`язку з чим майно МПП «Наталі» передавалось АТ «Укрінбанк» в рахунок погашення заборгованості, та останні на певний термін виїжджали за межі України, тобто не проведені ревізії фінансово-господарської діяльності даних підприємств, судово-бухгалтерські експертизи, тощо.

З наведеного вбачається, що доказів, які буди надані стороною обвинувачення станом на день постановлення вироку було недостатньо для прийняття рішення у вказаному кримінальному провадженні, докази суперечили один одному, неповнота та неправильність досудового розслідування слугувала підставою для скерування справи на додаткове розслідування.

Колегія суддів зауважує, що питання виконання ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 07.10.2011 було предметом розгляду вказаного кримінального провадження, сторона обвинувачення не змогла пояснити суду причини невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ст.374 КПК України 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов`язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

А відтак, за відсутності доказів, які повинні були бути здобуті та перевірені органом досудового розслідування, однак здобуті не були, обставини, викладені в ухвалі апеляційного суду не перевірені, а відтак, суд першої інстанції позбавлений можливості дослідити вказані докази в судовому засіданні та надати їм відповідну оцінку, оскільки такі стороною обвинувачення подані не були.

Інші, долучені стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження докази, на які прокурори в судових дебатах не покликалися, але які містяться в матеріалах кримінального провадження, колегією суддів не досліджуються та не аналізуються, оскільки такі жодним чином не підтверджують винуватість овбнувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, які їм інкримінують.

Окрім цього, стороною обвинувачення заявлено клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , однак явку таких в судове засідання не забезпечено. Зокрема, сторона обвинувачення не змогла надати суду відомості про місце проживання та перебування свідка ОСОБА_17 , який був засновником КФГ "Лілія", показання якого є необхідними для встановлення фактичних обставин кримінального провадження, про що містилася вказівка в ухвалі апеляційного суду.

Суд також був позбавлений можливості допитити свідка сторони захисту ОСОБА_50 , оскільки такий на неодноразові виклики, в судове засідання не з`явився, за місцем проживання згідно Форми Ф-20, адресат відсутній за місцем проживання.

Доводи, викладені представником потерпілих ОСОБА_10 не спростовують висновків суду про відсутність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України. Представник потерпілого, фактично покликається на обставини, викладені прокурорами в обвинувальних актах, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальнах актах та свідчили б про вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно дост.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зіст. 62 Конституції України, положеньст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 (п. 18,19), при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч.1ст.62 Конституції Українипринцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Згідно з ч.3 зазначеної статті, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зіст.62 Конституціїобвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

Колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, які їм інкримінують, встановлені судом обставини, мають відношення до подій, які є предметом судового розгляду, однак підтверджують лише законність вчинення дій обвинуваченими, та суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення та які свідчать про наявність іншої версії інкримінованої події, а саме версії сторони захисту, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, які їм інкримінують.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 373 КПК Україниу разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, судом ухвалюється виправдувальний вирок.

На підставі наведеного, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальнихобов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діяннях обвинуваченої ОСОБА_7 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України, та в діяннях ОСОБА_8 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченим на день постановлення вироку не обрано.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Заборону на відчуження майна МПП "Наталі" за адресою: с. Верхній Дорожів, вул. І.Франка, 159, ПП "Золоте зернятко" за адресою: м. Дрогобич, вул. Плебанія,14, накладену постановами від 01.06.2009 слід скасувати.

Арешт, накладений на майно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 слід скасувати.

Процесуальні витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст.369-371,373,374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_7 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України, та виправдати її на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.191 КК України.

ОСОБА_8 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та виправдати її на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Скасувати заборону на відчуження нерухомого майна МПП "Наталі" за адресою: с. Верхній Дорожів, вул. І.Франка, 159, накладену постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_51 від 01.06.2009 /Т.3 а.с.224/.

Скасувати заборону на відчуження нерухомого майна ПП "Золоте зернятко" за адресою: м. Дрогобич, вул. Плебанія,14, накладену постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_51 від 01.06.2009 /Т.3 а.с.225/.

Скасувати арешт, накладений на майно обвинуваченої ОСОБА_7 постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_51 від 14.06.2010 /Т.3 а.с.231/.

Скасувати арешт, накладений на майно обвинуваченої ОСОБА_8 постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_51 від 14.06.2010 /Т.3 а.с.234/.

Скасувати арешт, накладений на майно обвинуваченої ОСОБА_8 постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_51 від 21.03.2012 /Т.3 а.с.237/.

Скасувати арешт, накладений на майно обвинуваченої ОСОБА_7 постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_51 від 21.03.2012 /Т.3 а.с.239/.

Процесуальні витрати у справі віднести на рахунок держави.

Речові докази: документи фінансово-господарської діяльності МПП «Наталі», оглянуті протоколом огляду документів від 18.06.2010 /Т.3 а.с.214/ - залишити при матеріалах кримінального провадження; документи фінансово-господарської діяльності ПП «Золоте зернятко», оглянуті протоколом огляду документів від 18.06.2010 /Т.3 а.с.214/ - повернути ПП «Золоте зернятко», приміщення пекарні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , та обладнання для випічки хлібобулочних виробів, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 , приєднані як речові докази на підставі постанови від 21.06.2010 - повернути ПП «Золоте зернятко».

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3


Суд	Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення	26.11.2021
Оприлюднено	02.02.2023
Номер документу	101448615
Судочинство	Кримінальне

Кучаковський Ю. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 26.11.2021 по справі 442/3099/16-кСТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —442/3099/16-к

Вирок
від 26.11.2021 по справі 442/3099/16-к
СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ