Ухвала

від 26.11.2021 по справі 613/1167/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 листопада 2021 року

м. Харків

справа № 613/1167/15-ц

провадження № 22-ц/818/5466/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ - Інвест , про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення у володіння земельної ділянки за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року в складі судді Кузіної Н.П.,

у с т а н о в и в :

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки задоволено; позов Товариства з обмеженою відповідальністю БКЗ - Інвест (далі - ТОВ БКЗ - Інвест ) про визнання угоди про розірвання договору оренди землі недійсною залишено без задоволено.

Рішення мотивовано тим, що правомірність і дійсність правочину визначається саме на момент його укладання сторонами, факт не припинення права оренди на земельну ділянку за ТОВ БКЗ-Інвест свідчить про невідповідність договору оренди з Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех (далі - ТОВ НВДЦ Агротех ) указаним вимогам закону і він не може установлювати дійсність цього правочину та реальне і правомірне набуття сторонами зобов`язань з оренди землі.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року скасовано, справу направлено для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження, Верховний суд зазначав про передчасність висновку суду про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ТОВ НВДЦ Агротех було відомо про розгляд справи судом першої інстанції. Також, суд касаційної інстанції вказував, що рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень 30 грудня 2017 року, а судом апеляційної інстанції не враховано відсутність доводів заявника про неможливість ознайомлення з рішенням суду першої інстанції після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ НВДЦ Агротех залишено без руху для подання клопотання з викладом нових поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником не наведено поважних причин, що могли завадити на протязі більш ніж двох років належному поданню апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Між тим, ТОВ НВДЦ Агротех було відомо про розгляд справи судом першої інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також клопотанням директора ТОВ НВДЦ Агротех про відкладення розгляду справи.

25 жовтня 2021 року ТОВ НВДЦ Агротех подано клопотання про усунення недоліків. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження заявник зазначив, що матеріали справи не містять доказів направлення копії судового рішення, оскільки супровідний лист не є належним доказом виконання судом першої інстанції обов`язку щодо направлення копії рішення. Отримання копії іншими учасниками справи не впливає на строк апеляційного оскарження ТОВ НВДЦ Агротех . Також зазначало, що чинним законодавством не передбачено обов`язок відстежувати стан розгляду справи, що суперечить статті 19 Конституції.

Підпунктом 13 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції 2017 року передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області ухвалено 26 грудня 2016року, тобто під час дії ЦПК України у редакції 2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (частина перша статті 294 ЦПК України 2004 року).

Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Виходячи з наведеної норми права, слід дійти висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

ЦПК України не містить вичерпного переліку підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція) проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини (далі- ЄСПЛ) випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічного висновку про застосування норми права у подібних відносинах дійшла Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Звертаючись з заявою по поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання ухвали суду апеляційної інстанції, ТОВ НВДЦ Агротех не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з часу його оприлюднення 30 грудня 2017 року. Доводи заявника щодо безпідставного покладення обов`язку відстежувати стан розгляду справи спростовуються усталеною практикою ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (Рішення ЄСПЛ у справах Гуржій проти України , заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, Олександр Шевченко проти України , № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

У Рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 19 жовтня 2021 року апелянтом не виконані, причини пропуски строку на апеляційне оскарження, викладені апелянтом не є поважними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех у відкритті апеляційного провадження на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями і протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова