Рішення

від 29.11.2021 по справі 509/5304/20

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5304/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Грубому Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

зменшення розміру аліментів,

та за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про

збільшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 про зменшення розміру аліментів.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.10.2020 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.05.2021 року об`єднано цивільну справу № 521/3143/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів зі справою № 509/5304/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів в одне провадження. Направлено справу № 521/3143/21 з Малиновського районного суду м. Одеси до Овідіопольського районного суду Одеської області. Після об`єднання дану справу облікувати за номером № 509/5304/20.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом шляхом подання позову до ОСОБА_2 , яким просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року по справі № 522/9419/18, у розмірі 7000 гривень щомісячно з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та починаючи з дня набрання рішенням законної сили; просив припинити стягнення аліментів на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року по справі № 522/9419/18; звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, яка нараховувалась на підставі виконавчого листа № 521/9419/18 від 18 червня 2019 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, у розмірі 142 000 (сто сорок дві тисячі) гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 у справі № 522/9419/18 шлюб, між сторонами розірваний. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , в розмірі 2000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, з проведенням індексації відповідно до закону, починаючи з 07.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 року в частині стягнення аліментів на утримання дитини - змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини, у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач не оспорює та повністю визнає свій обов`язок щодо сплати аліментів на утримання дитини, від сплати аліментів не ухиляється та щомісячно перераховую кошти у розмірі 2 000 (дві тисячі гривень), однак на даний час суттєво змінились обставини його життя, у зв`язку з чим він змушений звертатися до суду про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

З 04.06.2018 Позивач, більше не працює кухарем на морському судні, що підтверджено відповіддю ТОВ В.ШІПС ОФФШОР Україна . Крім того станом на теперішній час поряд зі сплатою аліментів на утримання дитини позивач має, обов`язок по утриманню громадянської дружини та її неповнолітнього сина, та двох непрацездатних батьків, що підтверджується нотаріальним договором,та доньку від першого шлюбу, інші витрати, які в сукупності з повсякденними необхідними витратами не дозволяють йому покривати власні мінімальні витрати на життя, а саме: витрати на сплату комунальних послуг, витрати на лікування та на допомогу батькам-пенсіонерам, розмір пенсії яких є мінімальним, та допомогу на життя доньки від першого шлюбу, та витрати на утримання нової сім`ї. Крім того, з метою погашення заборгованості з аліментів у Позивача є грошові зобов`язання перед фізичною особою у якої він змушений взяти позичку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на норми Сімейного Кодексу України, постанову Верховного суду України від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13, постанову пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України .Постанову Верховного Суду України по справі №6-1798цс16 від 19 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 14 вересня 2016 року по справі №185/4096/15-ц, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Конвенцію про права дитини від 20 листопада 1989 року.

21 квітня 2021 року позивачем надана відповідь на відзив, в якій він зазначив наступне. Під час прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 року у справі № 522/9419/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дитини, у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття, суд, мотивуючи зазначене рішення, не взяв до уваги посилання позивача на складні обставини його життя, зокрема: знаходження на утриманні батьків пенсіонерів та доньки. З моменту прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 року у справі № 522/9419/18 змінився майновий стан позивача, що є підставою для зменшення розміру аліментів та визначення його у такому розмірі. Щодо звільнення від сплати заборгованості по аліментам зазначив, що позивач в позові навів дійсно виключні виняткові непереборні істотні суттєві обставини для відповідного звільнення із наданням відповідних документальних доказів. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтоване власне припущення про неможливість звільнення позивача від сплати заборгованості, не наведено жодної переконливої фактичної обставини чи будь-якого доказу з приводу такої обставини. Крім того, поряд зі сплатою аліментів на утримання сина позивач має низку інших значних витрат, які в сукупності із повсякденними необхідними витратами не дозволяють йому покривати власні мінімальні витрати на життя: витрати на сплату комунальних послуг, витрати на допомогу батькам-пенсіонерам, розмір пенсії яких є мінімальним, тощо. Тобто вказані обставини дійсно мають суттєве виключне значення для боржника. Наведені обставини, на думку позивача, з урахуванням вкрай складних життєвих обставин є правовою та фактичною підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам. Вважає заперечення відповідача позбавлені будь-якого фактичного та правового обґрунтування, його припущення спростовуються наявними матеріалами справи, наданими позивачем доказами, приписами чинного законодавства, позиція відповідача не підтверджена жодними доказами, мотивування відзиву суперечить чинним нормам матеріального та процесуального права.

02.03.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Малиновського районного суду м Одеси з позовною заявою про збільшення розміру аліментів, зазначивши, що на її думку ОСОБА_1 працює моряком та його заробітна плата збільшилась, у зв`язку із чим він, на думку ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти у розмірі 12 000 гривень. При цьому посилалась на норми Сімейного кодексу України.

09.03.2021 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому остання не визнала позовні вимоги та заперечувала проти зменшення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 . Зазначила, що позивач не надав до суду доказів щодо зміни його матеріального стану, останній має стабільний заробіток. Також позивачем не надано жодних доказів щодо неможливості сплати заборгованості по аліментам та доказів, що така заборгованість виникла з поважних причин, а тому відповідач вважає що підстави для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам відсутні.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.08.2021 клопотання представника ОСОБА_2 задоволено та витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію щодо виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 за 2019-2021 роки та витребувано від: Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д); Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9); Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк Південний (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1) інформацію щодо наявності банківських рахунків, на ім`я ОСОБА_1 та рух грошових коштів на них протягом 2018-2021 років.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2021 уточнене клопотання представника ОСОБА_2 задоволено та витребувано з Акціонерного товариства ПУМБ (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) та Публічного акціонерного товариства Банк Восток (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24) інформацію щодо наявності банківських рахунків, на ім`я ОСОБА_1 та рух грошових коштів на них протягом 2018-2021 років.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2021 клопотання представника ОСОБА_2 задовольнити частково, витребувано із Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Марін Сервіс (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 40) інформацію щодо того, чи надавала послуги із працевлаштування ТОВ Комплекс Марін Сервіс (код ЄДРПОУ: 37170248) як моряку ОСОБА_1 , як моряку у будь-яких судновласницьких компаніях (іноземних чи інших) та чи сприяла/сприяє ТОВ Комплекс Марін Сервіс (код ЄДРПОУ: 37170248) працевлаштуванню ОСОБА_1 , , як моряку у компанії JamesFisherShippingServices?

В матеріалах справи містяться відповіді з наступних банківських установ Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (рахунки не відкривались рух коштів відсутній), Акціонерного товариства ПУМБ (рахунки не відкривались рух коштів відсутній), Акціонерного товариства Універсал Банк (рахунки не відкривались рух коштів відсутній) та Акціонерного товариства Альфа-Банк (рахунки не відкривались рух коштів відсутній). Відповідно до відповіді Акціонерного банку Південний останній рух коштів по євровому рахунку у ОСОБА_1 був 07.10.2019 року, тобто дата закриття рахунку 09.10.2019 року.

Відповідно до відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Марін Сервіс від 30.07.2021 вих № 8 ОСОБА_1 не надавало послуги з посередництва у працевлаштуванні як моряка у будь-яких судновласницьких компаніях (іноземних чи інших) у тому числі у компанії JamesFisherShippingServices.

Державна прикордонна служба України надала відповідь, що ОСОБА_1 перетинав кордон, на що ОСОБА_1 надав письмові пояснення, що шукав роботу закордоном, та з 01.2020 по 12.2020 працював у компанії Мустер - Фірма ГмбХенд.Ко.КГ та після оподаткування отримав заробітну плату у розмірі 3 640 ЄВРО за рік, що підтверджується розрахунковим листом компанії Мустер - Фірма ГмбХенд.Ко.КГ , який міститься у матеріалах справи.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 в порушення вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України не надано до суду доказів того, що ОСОБА_1 має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини саме у розмірі 12000 грн. на місяць, натомість у матеріалах справи містяться докази, що матеріальний та сімейний стан ОСОБА_1 змінився з моменту прийняття постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18, ОСОБА_1 частково сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю стабільного заробітку, позивач, як міг виконував свій обов`язок по утриманню дитини. Разом з тим, виконавча служба розрахунком від 31 жовтня 2018 року повідомила ОСОБА_1 про наявність заборгованості у розмірі 142 000 гривень.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі вищевказаної постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18, Малиновським районним судом м. Одеси виданий виконавчий лист № 521/9419/18 від 18.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивачем ОСОБА_1 надано до суду лист ТОВ В.ШІПС ОФФШОР Україна від 05.07.18. про звільнення ОСОБА_1 з посади кухара за посередництвом компанії V. Shipoffshore, та з цього часу офіційно ніде не працював, доход не отримував. Відповідач не надала доказів, щодо спростування вище вказаного. Позивач надав до суду дипломом НОМЕР_1 від 25 травня 2001 рокуза спеціальністю Харчова технологія та інженерія і здобув кваліфікацію технолога харчування, за освітою ОСОБА_1 є поваром. Позивач надав свідоцтво про народження від 13 січня 1982 року НОМЕР_2 , яким підтверджено, що він є сином ОСОБА_4 (батько ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (мати ОСОБА_1 ) Позивач надав суду довідку № 101 від 28.03.2018 та пенсійне посвідченням № НОМЕР_3 , які підтверджують що батьки є пенсіонерами. Відповідно до нотаріальної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підтвердили факт проживання однією сім`єю та позивач надав суду заяву посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. зареєстрованої в реєстрі за № 2722, 2723 та покази свідків, все це свідчить про зміну сімейного стану позивача. Крім того, позивачем надано нотаріальні заяви (№ 2720 від 20 жовтня 2012 року) від доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказаними заявами донька підтверджує, що її батько підтримує фінансово, тому як Вона ніде поки не працює та надає їй помісячну допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі гривень)

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 зазначеної статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

За змістом положень ч.3 ст.11 Закону України Про охорону дитинства , батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Отже, можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Такий припис доводить факт підвищеного захисту прав дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.

Як встановлено в ході судового розгляду, після прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття, у позивача дійсно змінився сімейний та майновий стан. Так, у нього з`явився обов`язок по утриманню двох непрацездатних батьків та з`явилась дружина в якої є неповнолітня дитина, крім того його було звільнено з ТОВ В.ШІПС ОФФШОР Україна де він працював на момент прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 року у справі № 522/9419/18.

Виходячи з наведених обставин, суд вважає наявними підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач має на утриманні непрацездатних батьків, а саме матір ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (Паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 06 грудня 2000 року, АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код № НОМЕР_5 , та батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 (Паспорт серія НОМЕР_6 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області, 19 січня 1996 року, АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код № НОМЕР_7 ) з якими він спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується пенсійним посвідченням серії № НОМЕР_3 , виданим на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та довідкою № 101 від 28.03.2018 на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, та письмовими показами свідків, також змінився сімейний стан позивача, що підтверджено письмовими доказами наявними у справі, враховуючи все вище викладене суд вважає, що є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , окрім вищевказаних обставин, суд також враховує прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік , яка визначає,що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: зокрема, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від:05.10.2000 року №2017-111 Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ).

Крім того, суд враховує ту обставину, що аліменти, які сплачує позивач на підставі постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18значно перевищує прожитковий мінімум, встановлений Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік для дитини.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує ту обставину, що окрім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні позивача перебувають непрацездатні батьки, дружина та донька від першого шлюбу.

Виходячи з наданих позивачем доказів, він заробітну плату не отримує, відповідачем в ході судового розгляду не надано жодних доказів щодо отримання позивачем іншого доходу. Враховуючи викладене, суд вважає, що стягнення з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень, може призвести до надмірного фінансового навантаження на позивача.

За змістом ст.141 СК України,мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статей180 - 183 СК України,батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якимпроживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Крім того, ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.12 Закону України Про охорону дитинства на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

У ст. 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 51 Конституції України, визначено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Так, відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, враховуючи зазначені позивачем та відповідачем обставини відповідно в обґрунтування та заперечення проти позову та надані ними докази у їх сукупності, враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей батька, суд вважає необхідним встановити розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Щодо позовних вимог позивача про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Аналіз статті 197 СК України надає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів № 3 від 15 травня 2006 рокусуд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Позивачем надано до суду договір позички на суму 5000 (п`ять тисяч доларів США), обґрунтував наявність двох непрацездатних батьків на його утриманні, надав докази зміну сімейного стану, надав докази зміни матеріального становища, а саме не працює за кордоном на іноземних судах, стабільну заробітну плату не отримує, має на утриманні повнолітню доньку. Враховуючи важкий матеріальний стан позивача та значне перевищення розміру аліментів в порівнянні з прожитковим мінімумом встановленим законом суд вважає за можливе зменшити розмір заборгованості по аліментах.

Всі обставини, зазначені позивачем як підставу для звільнення від сплати заборгованості по аліментам є обставинами, що мають істотне значення та можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментам в порядку ч. 2 ст. 197 СК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Зменшити розмір аліментів утримуваних з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_8 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 30 березня 1998 року, Ідентифікаційний код № НОМЕР_9 ) за постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 521/9419/18, а саме стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_8 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 30 березня 1998 року, Ідентифікаційний код № НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_2 (Паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 16.06.1999, АДРЕСА_3 , Ідентифікаційний код № НОМЕР_11 ) аліменти, на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.

Виконавчий лист № 521/9419/18 виданий 18.06.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 521/9419/18 (провадження 2/521/3336/18), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, щомісяця до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня подачі заяви, тобто з 04.06.2018 року, повернути на адресу суду після набрання рішенням законної сили.

Звільнити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_8 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 30 березня 1998 року Ідентифікаційний код № НОМЕР_9 ) від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 521/9419/18 виданим 18.06.2019 Малиновським районним судом м. Одеси, за рішенням суду про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 (Паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 16.06.1999, АДРЕСА_3 , Ідентифікаційний код № НОМЕР_11 ), на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 142 000 (сто сорок тисяч) гривень.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після розгляду справи апеляційним судом і прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Бочаров А.І.