Постанова

від 18.04.2022 по справі 509/5304/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5678/22

Номер справи місцевого суду: 509/5304/20

Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні2020року ОСОБА_2 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості, посилаючись на те, аліменти стягуються на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року по справі № 522/9419/18, у розмірі 7000 гривень щомісячно з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття, та починаючи з дня набрання рішенням законної сили; просив припинити стягнення аліментів на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року по справі № 522/9419/18; звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, яка нараховувалась на підставі виконавчого листа № 521/9419/18 від 18 червня 2019 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, у розмірі 142 000 (сто сорок дві тисячі) гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 року у справі № 522/9419/18 шлюб, між сторонами розірваний. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , в розмірі 2000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, з проведенням індексації відповідно до закону, починаючи з 07.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

В подальшому постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 року в частині стягнення аліментів на утримання дитини - змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини, у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач не оспорює та повністю визнає свій обов`язок щодо сплати аліментів на утримання дитини, від сплати аліментів не ухиляється та щомісячно перераховую кошти у розмірі 2000 (дві тисячі гривень), однак на даний час суттєво змінились обставини його життя, у зв`язку з чим він змушений звертатися до суду про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

З 04.06.2018 року позивач, більше не працює кухаром на морському судні, що підтверджено відповіддю ТОВ "В.ШІПС ОФФШОР Україна". Крім того станом на теперішній час поряд зі сплатою аліментів на утримання дитини позивач має, обов`язок по утриманню громадянської дружини та її неповнолітнього сина, та двох непрацездатних батьків, що підтверджується нотаріальним договором, та доньку від першого шлюбу, інші витрати, які в сукупності з повсякденними необхідними витратами не дозволяють йому покривати власні мінімальні витрати на життя, а саме: витрати на сплату комунальних послуг, витрати на лікування та на допомогу батькам-пенсіонерам, розмір пенсії яких є мінімальним, та допомогу на життя доньки від першого шлюбу, та витрати на утримання нової сім`ї. Крім того, з метою погашення заборгованості з аліментів у Позивача є грошові зобов`язання перед фізичною особою у якої він змушений взяти позичку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на норми Сімейного Кодексу України, постанову Верховного суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13, постанову пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України". Постанову Верховного Суду України по справі № 6-1798цс16 від 19 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 14 вересня 2016 року по справі № 185/4096/15-ц, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Конвенцію про права дитини від 20 листопада 1989 року.

21 квітня 2021 року позивачем надана відповідь на відзив, в якій він зазначив наступне. Під час прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 року у справі № 522/9419/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання дитини, у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття, суд, мотивуючи зазначене рішення, не взяв до уваги посилання позивача на складні обставини його життя, зокрема: знаходження на утриманні батьків пенсіонерів та доньки. З моменту прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 року у справі № 522/9419/18 змінився майновий стан позивача, що є підставою для зменшення розміру аліментів та визначення його у такому розмірі. Щодо звільнення від сплати заборгованості по аліментам зазначив, що позивач в позові навів дійсно виключні виняткові непереборні істотні суттєві обставини для відповідного звільнення із наданням відповідних документальних доказів. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтоване власне припущення про неможливість звільнення позивача від сплати заборгованості, не наведено жодної переконливої фактичної обставини чи будь-якого доказу з приводу такої обставини. Крім того, поряд зі сплатою аліментів на утримання сина позивач має низку інших значних витрат, які в сукупності із повсякденними необхідними витратами не дозволяють йому покривати власні мінімальні витрати на життя: витрати на сплату комунальних послуг, витрати на допомогу батькам-пенсіонерам, розмір пенсії яких є мінімальним, тощо. Тобто вказані обставини дійсно мають суттєве виключне значення для боржника. Наведені обставини, на думку позивача, з урахуванням вкрай складних життєвих обставин є правовою та фактичною підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам. Вважає заперечення відповідача позбавлені будь-якого фактичного та правового обґрунтування, його припущення спростовуються наявними матеріалами справи, наданими позивачем доказами, приписами чинного законодавства, позиція відповідача не підтверджена жодними доказами, мотивування відзиву суперечить чинним нормам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення аліментів, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості було задоволено в повному обсязі.

Зменшено розмір аліментів утримуваних з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 30 березня 1998 року, Ідентифікаційний код № НОМЕР_2 ) за постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі N 521/9419/18, а саме стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 30 березня 1998 року, Ідентифікаційний код № НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (Паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 16.06.99, АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код № НОМЕР_4 ) аліменти, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.

Виконавчий лист № 521/9419/18 виданий 18.06.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі N 521/9419/18 (провадження 2/521/3336/18), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, щомісяця до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з дня подачі заяви, тобто з 04.06.2018 року, ухвалено повернути на адресу суду після набрання рішенням законної сили.

Звільнено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 30 березня 1998 року, Ідентифікаційний код № НОМЕР_2 ) від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 521/9419/18 виданим 18.06.2019 Малиновським районним судом м. Одеси, за рішенням суду про стягнення аліментів на користь користь ОСОБА_1 (Паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 16.06.99, АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код № НОМЕР_4 ) аліменти, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 142 000 (сто сорок тисяч) гривень.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 24.12.2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

При цьому посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було повно з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено позивачем ОСОБА_2 надано до суду лист ТОВ «В. ШІПС ОФФШОР Україна» від 05.07.2018 року про звільнення ОСОБА_2 з посади кухара за посередництвом компанії V.SHIPOFFSHORE, та з цього часу офіційно ніде не працював, доходів не отримував. Відповідач не надала доказів, щодо спростування вище вказаного, однак, це не відповідає дійсності.

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням також з приводу батьків ОСОБА_2 , які є пенсіонерами, зазначає наступне.

Утримання батьків це право, а не обов`язок будь-якого, зокрема, ОСОБА_2 . Дана обставина не може впливати на розмір аліментів на утримання сина.

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням та також з приводу проживання ОСОБА_2 . Із будь-яким цивільним шлюбом та утримання дітей жінки у цивільному шлюбі, зазначає наступне.

ОСОБА_2 не одружений, а тому, він не зобов`язаний утримувати будь-кого, а отже на його утриманні нікого немає (дружини, інших дітей).

Апелянт не погоджується з приводом допомоги старшій дочці ОСОБА_2 , та зазначає, що дочка ОСОБА_2 є повнолітньою, їх 21 рік, тому позивач надає їй матеріальну допомогу добровільно.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що до матеріалів справи було доручено копію Листа від 12.04.2021 року Державної служби морського та річкового транспорту України.

14.04.2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового рішення та направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Апелянт у поданій до суду заяві зазначила, що на час подання позову вже декілька років була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 , тобто у Малиновському районі м. Одеси. З огляду на що, вважає відомості з адресно-довідкового бюро, що наявні в матеріалах справи помилковими, та просить суд передати справу для розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси.

Короткий зміст доводів та заперечень інших учасників справи

23.02.2022 року ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що позивач вважає апеляційну скаргу такою, що не ґрунтується на доказах, а лише на припущеннях та думках апелянта, що є неприпустимим та порушує норми матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року було відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості та визначено порядок розгляду справи у відповідності до ст. 369 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.04.2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та справу призначено до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2018 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , в розмірі 2000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, з проведенням індексації відповідно до закону, починаючи з 07.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 року в частині стягнення аліментів на утримання дитини - змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини, у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вищевказаної постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18, Малиновським районним судом м. Одеси виданий виконавчий лист № 521/9419/18 від 18.06.2019 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивачем ОСОБА_2 надано до суду лист ТОВ «В.ШІПС ОФФШОР Україна» від 05.07.18 року про звільнення ОСОБА_2 з посади кухара за посередництвом компанії V. Shipoffshore, та з цього часу офіційно ніде не працював, доходів не отримував. Відповідач не надала доказів, щодо спростування вище вказаного. Позивач надав до суду дипломом НОМЕР_5 від 25 травня 2001 року за спеціальністю «Харчова технологія та інженерія» і здобув кваліфікацію технолога харчування, за освітою ОСОБА_2 є поваром. Позивач надав свідоцтво про народження від 13 січня 1982 року НОМЕР_6 , яким підтверджено, що він є сином ОСОБА_4 (батько ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (мати ОСОБА_2 ) Позивач надав суду довідку № 101 від 28.03.2018 та пенсійне посвідченням № НОМЕР_7 , які підтверджують що батьки є пенсіонерами. Відповідно до нотаріальної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підтвердили факт проживання однією сім`єю та позивач надав суду заяву посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. зареєстрованої в реєстрі за № 2722, 2723 та покази свідків, все це свідчить про зміну сімейного стану позивача.

Крім того, позивачем надано нотаріальні заяви (№ 2720 від 20 жовтня 2012 року) від доньки ОСОБА_2 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказаними заявами донька підтверджує, що її батько підтримує фінансово, тому як вона ніде поки не працює та надає їй помісячну допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі гривень).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.08.2021 клопотання представника ОСОБА_1 задоволено та витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію щодо виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2 за 2019-2021 роки та витребувано від: Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д); Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9); Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1) інформацію щодо наявності банківських рахунків, на ім`я ОСОБА_2 та рух грошових коштів на них протягом 2018-2021 років.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2021 уточнене клопотання представника ОСОБА_1 задоволено та витребувано з Акціонерного товариства «ПУМБ» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) та Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24) інформацію щодо наявності банківських рахунків, на ім`я ОСОБА_2 та рух грошових коштів на них протягом 2018-2021 років.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2021 клопотання представника ОСОБА_1 задовольнити частково, витребувано із Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Марін Сервіс» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 40) інформацію щодо того, чи надавала послуги із працевлаштування ТОВ «Комплекс Марін Сервіс» (код ЄДРПОУ: 37170248) як моряку ОСОБА_2 , як моряку у будь-яких судновласницьких компаніях (іноземних чи інших) та чи сприяла/сприяє ТОВ «Комплекс Марін Сервіс» (код ЄДРПОУ: 37170248) працевлаштуванню ОСОБА_2 , , як моряку у компанії JamesFisherShippingServices?

В матеріалахсправи містятьсявідповіді знаступних банківськихустанов Акціонерноготовариства «РайффайзенБанк Аваль» (рахунки не відкривались рух коштів відсутній), Акціонерного товариства «ПУМБ»(рахунки не відкривались рух коштів відсутній), Акціонерного товариства «Універсал Банк» (рахунки не відкривались рух коштів відсутній) та Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (рахунки не відкривались рух коштів відсутній). Відповідно до відповіді Акціонерного банку «Південний» останній рух коштів по євровому рахунку у ОСОБА_2 був 07.10.2019 року, тобто дата закриття рахунку 09.10.2019 року.

Відповідно до відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Марін Сервіс» від 30.07.2021 вих № 8 ОСОБА_2 не надавало послуги з посередництва у працевлаштуванні як моряка у будь-яких судновласницьких компаніях (іноземних чи інших) у тому числі у компанії JamesFisherShippingServices.

Державна прикордонна служба України надала відповідь, що ОСОБА_2 перетинав кордон, на що ОСОБА_2 надав письмові пояснення, що шукав роботу закордоном, та з 01.2020 по 12.2020 працював у компанії «Мустер Фірма ГмбХенд.Ко.КГ» та після оподаткування отримав заробітну плату у розмірі 3640 ЄВРО за рік, що підтверджується розрахунковим листом компанії «Мустер Фірма ГмбХенд.Ко.КГ», який міститься у матеріалах справи.

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповіднихнорм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду відповідає в повній мірі.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Згідно із ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною першої статті 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

За правилами, передбаченими ст. ст. 180, 181, 182, 184 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі вищевказаної постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18, Малиновським районним судом м. Одеси виданий виконавчий лист № 521/9419/18 від 18.06.2019 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивачем ОСОБА_2 надано до суду лист ТОВ «В.ШІПС ОФФШОР Україна» від 05.07.2018 року про звільнення ОСОБА_2 з посади кухара за посередництвом компанії V. Shipoffshore, та з цього часу офіційно ніде не працював, доход не отримував. Відповідач не надала доказів, щодо спростування вище вказаного.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо того, що зазначені встановлені обставини є такими, що не відповідають дійсності з огляду на те, що вказане є лише припущенням, та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами зі сторони апелянта.

Позивач надав до суду дипломом СК № 16768270 від 25 травня 2001 року за спеціальністю «Харчова технологія та інженерія» і здобув кваліфікацію технолога харчування, за освітою ОСОБА_2 є поваром. Позивач надав свідоцтво про народження від 13 січня 1982 року НОМЕР_6 , яким підтверджено, що він є сином ОСОБА_4 (батько ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (мати ОСОБА_2 ) Позивач надав суду довідку № 101 від 28.03.2018 та пенсійне посвідченням № НОМЕР_7 , які підтверджують що батьки є пенсіонерами. Відповідно до нотаріальної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підтвердили факт проживання однією сім`єю та позивач надав суду заяву посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. зареєстрованої в реєстрі за № 2722, 2723 та покази свідків, все це свідчить про зміну сімейного стану позивача. Крім того, позивачем надано нотаріальні заяви (№ 2720 від 20 жовтня 2012 року) від доньки ОСОБА_2 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказаними заявами донька підтверджує, що її батько підтримує фінансово, тому як Вона ніде поки не працює та надає їй помісячну допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі гривень).

В матеріалах справи містяться відповіді з наступних банківських установ Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (рахунки не відкривались рух коштів відсутній), Акціонерного товариства «ПУМБ» (рахунки не відкривались рух коштів відсутній), Акціонерного товариства «Універсал Банк» (рахунки не відкривались рух коштів відсутній) та Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (рахунки не відкривались рух коштів відсутній). Відповідно до відповіді Акціонерного банку «Південний» останній рух коштів по євровому рахунку у ОСОБА_2 був 07.10.2019 року, тобто дата закриття рахунку 09.10.2019 року.

Відповідно до відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Марін Сервіс» від 30.07.2021 вих № 8 ОСОБА_2 не надавало послуги з посередництва у працевлаштуванні як моряка у будь-яких судновласницьких компаніях (іноземних чи інших) у тому числі у компанії JamesFisherShippingServices.

Державна прикордонна служба України надала відповідь, що ОСОБА_2 перетинав кордон, на що ОСОБА_2 надав письмові пояснення, що шукав роботу закордоном, та з 01.2020 по 12.2020 працював у компанії «Мустер Фірма ГмбХенд.Ко.КГ» та після оподаткування отримав заробітну плату у розмірі 3640 ЄВРО за рік, що підтверджується розрахунковим листом компанії «Мустер Фірма ГмбХенд.Ко.КГ», який міститься у матеріалах справи.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України не надано до суду доказів того, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини саме у розмірі 12000 грн. на місяць, натомість у матеріалах справи містяться докази, що матеріальний та сімейний стан ОСОБА_2 змінився з моменту прийняття постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18, ОСОБА_2 частково сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю стабільного заробітку, позивач, як міг виконував свій обов`язок по утриманню дитини. Разом з тим, виконавча служба розрахунком від 31 жовтня 2018 року повідомила ОСОБА_2 про наявність заборгованості у розмірі 142000 гривень.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.

Судом встановлено, що позивач має на утриманні непрацездатних батьків, а саме матір ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 (Паспорт серія НОМЕР_8 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 06 грудня 2000 року, АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код № НОМЕР_9 , та батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 (Паспорт серія НОМЕР_10 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області, 19 січня 1996 року, АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код № НОМЕР_11 ) з якими він спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується пенсійним посвідченням серії № НОМЕР_7 , виданим на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та довідкою № 101 від 28.03.2018 на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, та письмовими показами свідків, також змінився сімейний стан позивача, що підтверджено письмовими доказами наявними у справі, враховуючи все вище викладене суд вважає, що є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.

Як встановлено в ході судового розгляду, після прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 7000 гривень щомісячно, з урахуванняміндексу інфляції, відповідно до Закону, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 04.06.2018року до досягнення дитиною повноліття, у позивача дійсно змінився сімейний та майновий стан. Так, у нього з`явився обов`язок по утриманню двох непрацездатних батьків та з`явилась дружина в якої є неповнолітня дитина, крім того його було звільнено з ТОВ «В.ШІПС ОФФШОР Україна» де він працював на момент прийняття постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 року у справі № 522/9419/18.

Виходячи з наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанціз щодо наявності підтсав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , виходить з наступного.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , окрім вищевказаних обставин, суд також враховує прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», яка визначає, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: зокрема, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від:05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Крім того, суд враховує ту обставину, що аліменти, які сплачує позивач на підставі постанови Одеським апеляційним судом від 20.05.2019 у справі № 522/9419/18 значно перевищує прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» для дитини.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує ту обставину, що окрім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утриманні позивача перебувають непрацездатні батьки, дружина та донька від першого шлюбу.

Виходячи з наданих позивачем доказів, він заробітну плату не отримує, відповідачем в ході судового розгляду не надано жодних доказів щодо отримання позивачем іншого доходу. Враховуючи викладене, суд вважає, що стягнення з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень, може призвести до надмірного фінансового навантаження на позивача.

За змістом ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статей 180 - 183 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, враховуючи зазначені позивачем та відповідачем обставини відповідно в обґрунтування та заперечення проти позову та надані ними докази у їх сукупності, враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей батька, суд суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що необхідно встановити розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підлягає стягненню з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у матеріалах справи міститься детальна інформація, де та ким працював ОСОБА_2 , та який дохід отримував. Крім того, судом першої інстанції встановлена сума з оплати аліментів від суми доходу, з огляду на що, доводи апелянта про те, що визначена судом сума не відповідає доходам ОСОБА_2 є такими, що не заслуговують на увагу.

З огляду на зазначене, вірним також є висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів. З огляду на те, що зазначені апелянтом доводи не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Щодо позовних вимог позивача про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Позивачем надано до суду договір позики на суму 5000 (п`ять тисяч доларів США), обґрунтував наявність двох непрацездатних батьків на його утриманні, надав докази зміну сімейного стану, надав докази зміни матеріального становища, а саме не працює за кордоном на іноземних судах, стабільну заробітну плату не отримує, має на утриманні повнолітню доньку. Враховуючи важкий матеріальний стан позивача та значне перевищення розміру аліментів в порівнянні з прожитковим мінімумом встановленим законом суд вважає за можливе зменшити розмір заборгованості по аліментах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що обставини, зазначені позивачем як підставу для звільнення від сплати заборгованості по аліментам є обставинами, що мають істотне значення та можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментам в порядку ч. 2 ст. 197 СК України.

Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо скасування судового рішення та направлення справи для розгляду до іншого суду, з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до відповіді на запит Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року №509/5304/20/9771/2020 (т. 1 а.с. 61), тобто на момент відкриття провадження у справі була зареєстрована з 23.02.2018 року за адресою АДРЕСА_4 . З огляду на зазначене, справа підлягала розгляду в Овідіопольському районному суді Одеської області.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Судом враховується також те, що апелянт добровільно сплачує певну суму на утримання сина, та не відмовляється в подальшому належним чином брати участь у його житті та забезпеченні в матеріальному плані.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що кожен з батьків повинен приймати рівну участь у духовному розвитку та матеріальному забезпеченні дитини. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення скаржником не надано.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені у апеляційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст.374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районногосуду Одеськоїобласті від29листопада 2021року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова