Ухвала

від 23.11.2021 по справі 357/3373/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3373/20

1-кп/357/824/21

У Х В А Л А

про привід із затриманням

23 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

здійснюючи судовий розгляд в м. Біла Церква, обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019110030000532, яке внесене до ЄРДР 25 лютого 2019 року, відносно ОСОБА_7 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, установив таке.

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

23 листопада 2021 року прокурором ОСОБА_3 заявлені клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу та про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вони мотивовані таким.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно із ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України є кримінальним проступком, а ч. 2 ст. 190 КК України нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судові засідання від 03 листопада 2021 року та 23 листопада 2021 року не з`явився, про їх час та місце повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В свою чергу, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України є корисливими, а ОСОБА_7 не має джерела доходів, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобігти їм, з огляду на множинні факти ухилення ОСОБА_7 від суду, дані про його особу, який не є місцевим жителем, не обтяжений сімейними зв`язками та трудовими обов`язками, можливо виключно застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для розгляду якого його необхідно затримати.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали прокурора ОСОБА_3 .

Захисник ОСОБА_6 покладалася на розсуд суду.

Встановлені судом обставини із посиланням на докази.

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачується за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, за таких фактичних обставин.

В період часу з 21 листопада 2018 року до 20 лютого 2019 року відповідно до цивільно-правової угоди від 21 листопада 2018 року, укладеної із ТзОВ «1001 дрібниця» (код ЄДРПОУ 19171498, юридична адреса: м. Львів, вул. Наукова, 29, основним видом діяльності якого є «46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»), виконував роботу торгового представника вказаного товариства та відповідно до п.2.17 та п.2.35 типової посадової інструкції на період виконання вказаних функцій був уповноважений отримувати кошти від замовників, які повинен зараховувати на рахунок або в касу Товариства, отримувати від Товариства товарно-матеріальні цінності для передачі клієнтами, отримувати від клієнтів товарно-матеріальні цінності для передачі Товариству.

У невстановлений точний час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, користуючись довірливими відносинами, що склались між ТзОВ «1001 дрібниця» та замовниками продукції - ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_8 , яких обслуговував ОСОБА_7 , як торговий представник, у останнього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном грошовими коштами, належними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_8 шляхом обману.

Встановлено, що вкінці 20 грудня 2018 року, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по АДРЕСА_1 , що використовується ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для здійснення підприємницької діяльності та в розмові дізнавшись, що останній має намір придбати зварювальний апарат, повідомив останньому відомості про те, що він може поставити від ТзОВ «1001 дрібниця» зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V» вартістю 1 6500 грн. (Шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень, достовірно знаючи, що вказане обладнання не реалізовується ТзОВ «1001 дрібниця». Вказана пропозиція ОСОБА_7 зацікавила ОСОБА_5 та останній, передав йому грошові кошти в сумі 16 500 (Шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_7 , не маючи можливості поставити потерпілому ОСОБА_5 вказане обладнання, як представник ТзОВ «1001 дрібниця», домовився з ФОП ОСОБА_9 про отримання в неї для подальшої реалізації зварювального апарату «Патон ПСИ-250 Р-380V», який в подальшому передав ОСОБА_5 , для підтвердження умов добросовісності своїх дій.

На початку січня 2019 року зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V» вийшов із ладу та ОСОБА_5 повідомив про вказаний факт ОСОБА_7 .

В подальшому, враховуючи обставини, що склались у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном зварювальним апаратом «Патон ПСИ-250 Р-380V», шляхом обману.

Зокрема на початку січня 2019 року, точно часу слідством не встановлено, ОСОБА_7 , прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по вул. Толстого, 59 в м. Біла Церква, Київської області та не маючи наміру і реальної можливості відремонтувати зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V», або надати аналогічний в замін, діючи умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману, отримав від ОСОБА_5 зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V», наче б то для гарантійного ремонту, та з місця події зник, розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи вчинення дій спрямованих на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 11 січня 2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по АДРЕСА_1 , що використовується ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для здійснення підприємницької діяльності та в розмові, дізнавшись, що останній має намір придбати складське обладнання, а саме компресора 3 кВт СБ4/с-100.LB40, роклу (візок гідравлічний) в кількості двох одиниць та штабилер (візок гідравлічний з вертикальним підйомом), які не реалізовуються на той час не реалізувались ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, шляхом обману, умисно повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він може поставити вказане складське обладнання за ціною 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання. Вказана пропозиція зацікавила ОСОБА_5 та останній, добросовісно помиляючись у дійсності намірів та дій ОСОБА_7 , передав йому грошові кошти в сумі 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення товарно матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_7 , не маючи наміру та реальної можливості поставити потерпілому ОСОБА_5 вказане обладнання, оскільки останнє не перебувало в асортименті ТзОВ «1001 дрібниця», не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, письмово надавши розписку, що наче б то засвідчує факт отримання ним коштів, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів - отримав кошти від потерпілого ОСОБА_5 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на суму 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 15 січня 2019 року, близько 14 години прибув до офісного приміщенні АДРЕСА_2 , яке використовується ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) для здійснення підприємницької діяльності, та в розмові дізнавшись, що остання має намір придбати обладнання, що використовується для ремонту та технічного обслуговування автомобілів, зокрема крани для зняття двигунів, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом обману, умисно повідомив останній завідомо неправдиві відомості про те, що вказане обладнання коштує по 3 166 (три тисячі сто шістдесят шість) гривень за одиницю товару, але при замовленні п`яти одиниць та попередньої оплати замовлення, він може поставити п`ять кранів для зняття двигунів загальною вартістю 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, тобто вартістю 1 900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень за одиницю товару, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, та які не реалізовувались на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті.

Вказана пропозиція ОСОБА_7 зацікавила ОСОБА_4 та остання добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_7 , передала останньому грошові кошти в сумі 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_7 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_4 вказане обладнання, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи вчинення дій спрямованих на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 19 січня 2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по АДРЕСА_1 , що використовується ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для здійснення підприємницької діяльності та в розмові дізнавшись, що останній має намір придбати слюсарні набори YATO YT-55293 та YATO -5530, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом обману, умисно повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що вказане обладнання коштує по 23 000 (три тисячі сто шістдесят шість) гривень за одиницю товару, але при замовленні двох одиниць та попередньої оплати замовлення, він може поставити два комплекти слюсарних наборів загальною вартістю 30 000 (тридцять тисяч) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, та яке не реалізовувалось на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті.

Вказана пропозиція ОСОБА_7 зацікавила ОСОБА_5 , проте останній погодився попередньо оплатити лише частину вартості товару та добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_7 , передав останньому грошові кошти в сумі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень, в якості попередньої оплати за поставлення товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_7 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_5 вказані товарно-матеріальні цінності, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, письмово надавши розписку, що наче б то засвідчує факт отримання ним коштів, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, в кінці січня 2019 року (точна дата та час не встановлено) прибув до офісного приміщення, що АДРЕСА_3 , яке використовується ФОП ОСОБА_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) для здійснення підприємницької діяльності, та в розмові дізнавшись, що останній має намір придбати верстат фугувально-рейсмусовий JET JPT-8B-M, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману, умисно повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що може поставити верстат фугувально-рейсмусовий JET JPT-8B-M на суму 10 000 (десять тисяч) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, яке не реалізовувалось на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті

Вказана пропозиція ОСОБА_7 зацікавила ОСОБА_8 , останній погодився та добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_7 , передав останньому грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, в якості оплати за поставлення вказаного обладнання.

В свою чергу ОСОБА_7 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_8 вказане обладнання, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 10 000 (десять тисяч) гривень.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 06 лютого 2019 року, близько 13 години прибув до офісного приміщенні АДРЕСА_2 , яке використовується ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) для здійснення підприємницької діяльності, та в розмові дізнавшись, що остання має намір придбати обладнання, що використовується для ремонту та технічного обслуговування автомобілів, зокрема слюсарні інструменти, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом обману, умисно повідомив останній завідомо неправдиві відомості про те, що може поставити три тумбочки для розміщення та зберігання слюсарних інструментів та набір слюсарних головок на загальну суму 34 500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, яке не реалізовувалось на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті

Вказана пропозиція ОСОБА_7 зацікавила ОСОБА_4 та остання добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_7 , передала останньому грошові кошти в сумі 34 500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення вказаного обладнання.

В свою чергу ОСОБА_7 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_4 вказане обладнання, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 34 500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) гривень.

Згідно із заявкою на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, ОСОБА_7 просив надсилати судові повістки на його мобільний номер телефону НОМЕР_4 .

Відповідно до обвинувального акту, місцем реєстрації ОСОБА_7 вказано: АДРЕСА_4 .

В судове засідання від 03 листопада 2021 року ОСОБА_7 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку (а.с. 169).

Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року, на ОСОБА_7 накладене грошове стягнення (а.с. 182-186).

В судове засідання від 23 листопада 2021 року ОСОБА_7 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку, що свідчить довідка про отримання SMS, за належним йому номером телефону (а.с. 190).

Положення закону та мотиви, якими керувався суд при постановленні ухвали.

Суд зазначає, що згідно із ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбаченихчастиною шостоюцієї статті.

Отже, розгляд клопотання, про застосування запобіжного заходу, без участі обвинуваченого не передбачений.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зістаттею 189цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 189 КПК України, при вирішенні питання про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, прокурор має довести, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:

1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;

2) одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені устатті 177цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Відповідно доч.1ст.177КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Отже, до ОСОБА_7 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, тільки у випадку, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про застосування строку тримання обвинуваченого під вартою в суді на стадії судового провадження, значимим є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Це обумовлюється тим, що на цій стадії суд, не перевіряє обґрунтованість підозри, оскільки остання перестала існувати і на її заміну висунуте обвинувачення.

В свою чергу, обґрунтованість обвинувачення вирішується при ухваленні вироку, що визначено у ст. 368 КПК України.

Суд вважає, що прокурором ОСОБА_3 доведені ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що в судове засідання від 03 листопада 2021 року ОСОБА_7 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку (а.с. 169).

В судове засідання від 23 листопада 2021 року ОСОБА_7 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку, що свідчить довідка про отримання SMS, за належним йому номером телефону (а.с. 190).

Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року, на ОСОБА_7 накладене грошове стягнення (а.с. 182-186).

Результату даний захід не дав.

Відповідно ОСОБА_7 непрацюючий і зареєстрований поза межами м. Біла Церква.

В зв`язку із цим, суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже наявні дані, що ОСОБА_7 ухилився від суду, доходу не має, обвинувачується в корисливих злочинах, а досягнення мети запобіжного заходу визначеного у ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на злісне ухилення ОСОБА_7 від явки до суду, відсутність у нього соціальних зв`язків, які заслуговують на довіру, більш м`якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою, неможливе.

Таким чином, викладене, свідчить про те, що наявні підстави, передбачені ст. 189 КК України, для надання дозволу на затримання ОСОБА_7 , з метою приводу.

Натомість, відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; відкликання ухвали прокурором.

Отже, ухвала суду про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого має обмежений строк дії, який перевищує строк розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке без участі обвинуваченого не розглядається.

Керуючись ст. 189-191, 331, 335 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - залишити без розгляду.

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.

Дозволити працівникам Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області затримати обвинуваченого ОСОБА_7 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В разі затримання, доставити обвинуваченого ОСОБА_7 , протягом 36 годин з моменту затримання, до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, за адресою: вул. Першотравнева, буд. 4 «а», м. Біла Церква.

Про затримання обвинуваченого ОСОБА_7 повідомити прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за адресою: вул. Шолом-Алейхема, буд. 21 «а», м. Біла Церква, Київська область, 09117.

Вказати, що обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_5 .

Виконання ухвали доручити Білоцерківському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Згідно із ч. 5 ст. 191 КПК України, службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.

Встановити строк дії ухвали шість місяців, а саме з 23 листопада 2021 року до 23 травня 2022 року, включно.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Ухвала втрачає силу з моменту: приводу обвинуваченого до суду, або закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або добровільного з`явлення обвинуваченого до суду.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1