Ухвала

від 18.02.2022 по справі 357/3373/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3373/20

1-кп/357/499/22

Категорія 98

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту

18 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

здійснюючи судовий розгляд в м. Біла Церква, обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019110030000532, яке внесене до ЄРДР 25 лютого 2019 року, відносно ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, установив таке.

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

17 лютого 2022 року прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Воно мотивоване таким.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно із ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України є кримінальним проступком, а ч. 2 ст. 190 КК України нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судові засідання від 03 листопада 2021 року та 23 листопада 2021 року не з`явився, про їх час та місце повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В свою чергу, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України є корисливими, а ОСОБА_4 не має джерела доходів, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобігти їм, з огляду на множинні факти ухилення ОСОБА_4 від суду, дані про його особу, який не є місцевим жителем, не обтяжений сімейними зв`язками та трудовими обов`язками, можливо виключно застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для розгляду якого його необхідно затримати.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив не позбавляти його волі.

Захисник ОСОБА_5 зазначав, що обвинувачений ОСОБА_4 проживає в м. Біла Церква, працює, відвідує церкву, яку кожного ранку, близько 6:00 відкриває, допомагає годувати людей, які не мають житла, дружина обвинуваченого ОСОБА_4 потребує лікування. Допущені обвинуваченим ОСОБА_4 неявки у судові засідання були обґрунтовані поважними причинами, не повідомив про них, тому що спілкувався лише зі слідчим, якому казав, що не зможе взяти участь у судових засіданнях, накладене на нього грошове стягнення сплатив. Про необхідність з`являтися у судові засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 не повідомляв, останній контакту з ним не мав.

Вказував, що клопотання прокурора ОСОБА_3 не підтверджене доказами, сформоване на припущеннях.

Зазначав, що є особа пастор церкви, який готовий взяти обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки.

На підставі викладеного просив, не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід, а у разі, якщо суд дійде до протилежного висновку, обрати такий, що не пов`язаний із ізоляцією від суспільства.

Установлені судом обставини із посиланням на докази.

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, за таких фактичних обставин.

В період часу з 21 листопада 2018 року до 20 лютого 2019 року відповідно до цивільно-правової угоди від 21 листопада 2018 року, укладеної із ТзОВ «1001 дрібниця» (код ЄДРПОУ 19171498, юридична адреса: м. Львів, вул. Наукова, 29, основним видом діяльності якого є «46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»), виконував роботу торгового представника вказаного товариства та відповідно до п.2.17 та п.2.35 типової посадової інструкції на період виконання вказаних функцій був уповноважений отримувати кошти від замовників, які повинен зараховувати на рахунок або в касу Товариства, отримувати від Товариства товарно-матеріальні цінності для передачі клієнтами, отримувати від клієнтів товарно-матеріальні цінності для передачі Товариству.

У невстановлений точний час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, користуючись довірливими відносинами, що склались між ТзОВ «1001 дрібниця» та замовниками продукції - ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , яких обслуговував ОСОБА_4 , як торговий представник, у останнього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном грошовими коштами, належними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 шляхом обману.

Встановлено, що вкінці 20 грудня 2018 року, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по АДРЕСА_1 , що використовується ФОП ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для здійснення підприємницької діяльності та в розмові дізнавшись, що останній має намір придбати зварювальний апарат, повідомив останньому відомості про те, що він може поставити від ТзОВ «1001 дрібниця» зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V» вартістю 1 6500 грн. (Шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень, достовірно знаючи, що вказане обладнання не реалізовується ТзОВ «1001 дрібниця». Вказана пропозиція ОСОБА_4 зацікавила ОСОБА_7 та останній, передав йому грошові кошти в сумі 16 500 (Шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_4 , не маючи можливості поставити потерпілому ОСОБА_7 вказане обладнання, як представник ТзОВ «1001 дрібниця», домовився з ФОП ОСОБА_10 про отримання в неї для подальшої реалізації зварювального апарату «Патон ПСИ-250 Р-380V», який в подальшому передав ОСОБА_7 , для підтвердження умов добросовісності своїх дій.

На початку січня 2019 року зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V» вийшов із ладу та ОСОБА_7 повідомив про вказаний факт ОСОБА_4 .

В подальшому, враховуючи обставини, що склались у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном зварювальним апаратом «Патон ПСИ-250 Р-380V», шляхом обману.

Зокрема на початку січня 2019 року, точно часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 , прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по вул. Толстого, 59 в м. Біла Церква, Київської області та не маючи наміру і реальної можливості відремонтувати зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V», або надати аналогічний в замін, діючи умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману, отримав від ОСОБА_7 зварювальний апарат «Патон ПСИ-250 Р-380V», наче б то для гарантійного ремонту, та з місця події зник, розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи вчинення дій спрямованих на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 11 січня 2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по вул. Толстого, 59 в м. Біла Церква, Київської області, що використовується ФОП ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для здійснення підприємницької діяльності та в розмові, дізнавшись, що останній має намір придбати складське обладнання, а саме компресора 3 кВт СБ4/с-100.LB40, роклу (візок гідравлічний) в кількості двох одиниць та штабилер (візок гідравлічний з вертикальним підйомом), які не реалізовуються на той час не реалізувались ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7 діючи умисно, повторно, шляхом обману, умисно повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він може поставити вказане складське обладнання за ціною 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання. Вказана пропозиція зацікавила ОСОБА_7 та останній, добросовісно помиляючись у дійсності намірів та дій ОСОБА_4 , передав йому грошові кошти в сумі 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення товарно матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_4 , не маючи наміру та реальної можливості поставити потерпілому ОСОБА_7 вказане обладнання, оскільки останнє не перебувало в асортименті ТзОВ «1001 дрібниця», не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, письмово надавши розписку, що наче б то засвідчує факт отримання ним коштів, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів - отримав кошти від потерпілого ОСОБА_7 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на суму 32 500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 15 січня 2019 року, близько 14 години прибув до офісного приміщенні АДРЕСА_2 , яке використовується ФОП ОСОБА_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) для здійснення підприємницької діяльності, та в розмові дізнавшись, що остання має намір придбати обладнання, що використовується для ремонту та технічного обслуговування автомобілів, зокрема крани для зняття двигунів, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману, умисно повідомив останній завідомо неправдиві відомості про те, що вказане обладнання коштує по 3 166 (три тисячі сто шістдесят шість) гривень за одиницю товару, але при замовленні п`яти одиниць та попередньої оплати замовлення, він може поставити п`ять кранів для зняття двигунів загальною вартістю 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, тобто вартістю 1 900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень за одиницю товару, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, та які не реалізовувались на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті.

Вказана пропозиція ОСОБА_4 зацікавила ОСОБА_8 та остання добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_4 , передала останньому грошові кошти в сумі 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_4 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_8 вказане обладнання, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи вчинення дій спрямованих на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 19 січня 2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибув до приміщення автомагазину «Автомаркет-Лев» по АДРЕСА_1 , що використовується ФОП ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) для здійснення підприємницької діяльності та в розмові дізнавшись, що останній має намір придбати слюсарні набори YATO YT-55293 та YATO -5530, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману, умисно повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що вказане обладнання коштує по 23 000 (три тисячі сто шістдесят шість) гривень за одиницю товару, але при замовленні двох одиниць та попередньої оплати замовлення, він може поставити два комплекти слюсарних наборів загальною вартістю 30 000 (тридцять тисяч) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, та яке не реалізовувалось на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті.

Вказана пропозиція ОСОБА_4 зацікавила ОСОБА_7 , проте останній погодився попередньо оплатити лише частину вартості товару та добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_4 , передав останньому грошові кошти в сумі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень, в якості попередньої оплати за поставлення товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу ОСОБА_4 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_7 вказані товарно-матеріальні цінності, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, письмово надавши розписку, що наче б то засвідчує факт отримання ним коштів, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, в кінці січня 2019 року (точна дата та час не встановлено) прибув до офісного приміщення, що АДРЕСА_3 , яке використовується ФОП ОСОБА_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) для здійснення підприємницької діяльності, та в розмові дізнавшись, що останній має намір придбати верстат фугувально-рейсмусовий JET JPT-8B-M, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману, умисно повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що може поставити верстат фугувально-рейсмусовий JET JPT-8B-M на суму 10 000 (десять тисяч) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, яке не реалізовувалось на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті

Вказана пропозиція ОСОБА_4 зацікавила ОСОБА_9 , останній погодився та добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_4 , передав останньому грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, в якості оплати за поставлення вказаного обладнання.

В свою чергу ОСОБА_4 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_9 вказане обладнання, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 10 000 (десять тисяч) гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 06 лютого 2019 року, близько 13 години прибув до офісного приміщенні АДРЕСА_2 , яке використовується ФОП ОСОБА_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) для здійснення підприємницької діяльності, та в розмові дізнавшись, що остання має намір придбати обладнання, що використовується для ремонту та технічного обслуговування автомобілів, зокрема слюсарні інструменти, маючи мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману, умисно повідомив останній завідомо неправдиві відомості про те, що може поставити три тумбочки для розміщення та зберігання слюсарних інструментів та набір слюсарних головок на загальну суму 34 500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) гривень, що було менше за реальну ринкову вартість вказаного обладнання, яке не реалізовувалось на той час ТзОВ «1001 дрібниця» та не перебували в їх асортименті

Вказана пропозиція ОСОБА_4 зацікавила ОСОБА_8 та остання добросовісно помиляючись в дійсності намірів та дій ОСОБА_4 , передала останньому грошові кошти в сумі 34 500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) гривень, в якості оплати за поставлення вказаного обладнання.

В свою чергу ОСОБА_4 , не маючи наміру та можливості поставити ОСОБА_8 вказане обладнання, не будучи фізичною особою підприємцем, що займається реалізацією матеріальних цінностей та не працюючи у інших фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють продаж описаних вище товарів, під виглядом домовленостей про поставку товарно-матеріальних цінностей, діючи умисно, повторно з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 34 500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) гривень.

Згідно із заявкою на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, ОСОБА_4 просив надсилати судові повістки на його мобільний номер телефону НОМЕР_4 .

Відповідно до обвинувального акту, місцем реєстрації ОСОБА_4 вказано: АДРЕСА_4 .

В судове засідання від 03 листопада 2021 року ОСОБА_4 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку (а.с. 169).

Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року, на ОСОБА_4 накладене грошове стягнення (а.с. 182-186).

В судове засідання від 23 листопада 2021 року ОСОБА_4 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку, що свідчить довідка про отримання SMS, за належним йому номером телефону (а.с. 190).

Згідно із свідоцтвом про народження НОМЕР_5 , обвинувачений ОСОБА_4 має малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_6 , обвинувачений ОСОБА_4 має малолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із свідоцтвом про шлюб НОМЕР_7 , обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_13 .

Відповідно до договору оренди нерухомого майна (квартир) від 30 січня 2018 року, ОСОБА_13 орендує квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_5 .

Положення закону та мотиви, якими керувався суд при постановленні ухвали.

Суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Відповідно доч.1ст.177КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Отже, до обвинуваченого ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, тільки у випадку, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про застосування строку тримання обвинуваченого під вартою в суді на стадії судового провадження, значимим є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Це обумовлюється тим, що на цій стадії суд, не перевіряє обґрунтованість підозри, оскільки остання перестала існувати і на її заміну висунуте обвинувачення. В свою чергу, обґрунтованість обвинувачення вирішується при ухваленні вироку, що визначено у ст. 368 КПК України.

Суд вважає, що прокурором ОСОБА_3 доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що в судове засідання від 03 листопада 2021 року ОСОБА_4 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку (а.с. 169).

В судове засідання від 23 листопада 2021 року ОСОБА_4 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про його час та місце повідомлявся під розписку, що свідчить довідка про отримання SMS, за належним йому номером телефону (а.с. 190).

Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року, на ОСОБА_4 накладене грошове стягнення (а.с. 182-186).

Результату даний захід не дав.

Таким чином, суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, адже наявні дані, що обвинувачений ОСОБА_4 вже двічі ухилився від суду, а саме не з`являвся в призначені судові засідання, без повідомлення причин неявки.

Суд зазначає про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимим, правопорушення у якому він обвинувачується не є триваючим.

Суд вважає, що прокурор ОСОБА_3 не довів, що до обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, оскільки, як з`ясовано у судовому засіданні останній проживає у м. Біла Церква, має двох малолітніх дітей, зі слів працевлаштований та є прихожанином церкви, що є достатнім стримуючим фактором, аби запобігти установленому ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ізч.1ст.177КПК України,запобіжними заходамиє:особисте зобов`язання; особистапорука; застава; домашнійарешт; тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.

Суд вважає, що на даний час, зважаючи на попередні спроби обвинуваченого ОСОБА_4 ухилитися від суду, особисте зобов`язання не стане стримуючим фактором, для запобіганню установленому ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Суд вважає, не доведеним, що особа, яка була готова взяти обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки, заслуговує на довіру, тому підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 особистої поруки, немає.

Згідно із ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Суд вважає, що саме домашній арешт є тим запобіжним заходом, який спонукатиме обвинуваченого ОСОБА_4 виконувати покладені на нього обов`язки, який, з однієї сторони дозволятиме контролювати його місце перебування за допомогою органів Національної поліції, задля недопущення неявок до суду, без поважних причин та найменше обмежить можливість обвинуваченого ОСОБА_4 брати участь у церковному житті, догляді дітей та допомозі дружині.

Відповідно доп.1,3ч.5ст.194КПК України,суд зобов`язуєобвинуваченого ОСОБА_4 прибувати закожною вимогоюдо судуза адресою: АДРЕСА_3 ; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, оскільки встановлення вказаних обов`язків буде достатнім для виконання мети запобіжного заходу, передбаченої у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. 189-191, 331, 335 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_5 , на строк два місяці, тобто до 18 квітня 2022 року.

Заборонити ОСОБА_4 , під час строку дії запобіжного заходу, покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , з 22:00 год. до 05:00 год. наступного дня та зобов`язати ОСОБА_4 , виконувати обов`язки, передбачені п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_4 обов`язків покласти на Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Роз`яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала оскарження в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Повний текст ухвали проголошений 23 лютого 2022 року о 08:30 год.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1