Ухвала

від 02.12.2021 по справі 556/1110/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 556/1110/19

провадження № 61-19348ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець, Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець, Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що у 1996 році закінчила Рівненський кооперативний технікум та має диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю Технологія громадського харчування , кваліфікацію техніка-технолога. До закінчення даного навчального закладу їй було присвоєно кваліфікацію кухар III розряду, кондитер III розряду.

29серпня 2003 року вона була прийнята на роботу у Вище професійне училище № 29 смт Володимирець на посаду майстра виробничого навчання.

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 26 березня 2014 року її визнано такою, що відповідає посаді, яку займає, встановлено 14 тарифний розряд та порушено клопотання перед атестаційною комісією обласного Управління освіти і науки про присвоєння педагогічного звання Майстер виробничого навчання I категорії .

Рішенням атестаційної комісії управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 16 квітня 2014 року вона визнана такою, що відповідає посаді, яку займає, присвоєно педагогічне звання Майстер виробничого навчання I категорії .

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 05 березня 2019 року вона визнана такою, що відповідає займаній посаді та раніше встановленому 14 тарифному розряду.

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 15 квітня 2019 року внесено зміни до рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 05 березня 2019 року, її визнано такою, що відповідає посаді, яку займає; відповідає раніше встановленому 14 тарифному розряду, порушено клопотання перед атестаційною комісією управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання I категорії .

За рішенням атестаційної комісії Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року вона не відповідає раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання I категорії .

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня 2019 року внесено зміни до рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 05 березня 2019 року та від 15 квітня 2019 року, вона визнана такою, що не відповідає займаній посаді.

У протоколі № 4 засідання комісії від 19 квітня 2019 року вказано, що комісією встановлено факт відсутності документів про рівень робітничої кваліфікації з професії Кухар-кондитер в особовій справі та довідки про стажування.

22 квітня 2019 року Управлінням освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації прийнято наказ Про атестацію педагогічних працівників області № 198, згідно з яким її визнано такою, що не відповідає раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання І категорії .

На підставі рішення атестаційної комісії Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року та наказу № 198 від 22 квітня 2019 року, директором Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець прийнято наказ від 07 травня 2019 року № 256-ОД, яким визнано її такою, що не відповідає раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання І категорії .

У подальшому, наказом директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 20 травня 2019 року № 23-К її звільнено з роботи з посади майстра виробничого навчання з 20 травня 2019 року на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю займаній посаді.

Ураховуючи вищевикладене, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 15 квітня 2019 року в частині порушення клопотання перед атестаційною комісією Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання першої категорії , рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання першої категорії майстра виробничого навчання ОСОБА_1 , рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня2019 року;

- скасувати накази Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 22 квітня 2019 року № 198 Про атестацію педагогічних працівників області та наказ Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 256-ОД Про атестацію педагогічних працівників училища ;

- визнати незаконним та скасувати наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 25 квітня 2019 року № 229-ОД Про встановлення тарифного розряду ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 257-ОД Про відсторонення від проведення уроків виробничого навчання ;

- визнати незаконним та скасувати наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 20 травня 2019 року № 23-К Про звільнення майстра виробничого навчання ОСОБА_1 ;

- поновити її на посаді майстра виробничого навчання за професією Кухар, кондитер у Вищому професійному училищі № 29 смт Володимирець;

- стягнути з Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду;

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 15 квітня 2019 року в частині порушення клопотання перед атестаційною комісією Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання першої категорії , рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню Майстер виробничого навчання першої категорії майстра виробничого навчання ОСОБА_1 , рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня2019 року;

Скасовано накази управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 22 квітня 2019 року № 198 Про атестацію педагогічних працівників області та наказ Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 256-ОД Про атестацію педагогічних працівників училища ;

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 25 квітня 2019 року № 229-ОД Про встановлення тарифного розряду ОСОБА_1 ;

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 257-ОД Про відсторонення від проведення уроків виробничого навчання ;

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 20 травня 2019 року № 23-К Про звільнення майстра виробничого навчання ОСОБА_1 ;

Поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра виробничого навчання за професією Кухар, кондитер у Вищому професійному училищі № 29 смт Володимирець.

Стягнуто з Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 121 251,78 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 9 327,06 грн допущено до негайного виконання.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

20 листопада 2021 року Вище професійне училище № 29 смт Володимирець звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі.

Касаційна не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, положеннями вказаної норми передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є не врахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду про застосування норми права саме у подібних правовідносинах.

При визначенні справ із подібними правовідносинами враховується предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу, що у разі посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі слід зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а також формальне цитування постанов Верховного Суду, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець, Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди повернути заявникові.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак