Ухвала

від 23.12.2021 по справі 556/1110/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 556/1110/19

провадження № 61-20235ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець, Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ,

встановив:

10 грудня 2021 року Вище професійне училище № 29 смт Володимирець засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у вищевказаній справі.

Заявник у касаційній скарзі просить суд поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, зазначає, що ним вже подавалась касаційна скарга у межах строку на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року скарга була повернута заявнику.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ураховуючи те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції виготовлено 15 листопада 2021 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 15 грудня 2021 року.

Вище професійне училище № 29 смт Володимирець звернулося з касаційною скаргою 10 грудня 2021 року, тому строк звернення з касаційною скаргою не пропущений і поновлення не потребує.

Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення розгляду касаційної скарги. Посилається на те, що Вище професійне училище № 29 смт Володимирець є структурою, яка на даний час фінансується (недофінансується) виключно із обласного бюджету та знаходиться в процесі передачі на баланс місцевого бюджету, коштів на оплату судового збору з бюджетних асигнувань у графі Витрати не закладено, що свідчить про скрутне матеріальне становище.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті .

Разом з тим, зі змісту вказаної вище статті вбачається, що питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору стосується тільки особи позивача у справі. Оскільки заявник має процесуальний статус відповідача у справі, він не є суб 'єктом, на якого поширюється дія частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи, те що Вище професійне училище № 29 смт Володимирець є відповідачем за позовом про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, а також те, що наведені доводи не є беззаперечними доказами, які підтверджують відсутність у заявника можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 , 40 грн), а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 , 40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 , 00 грн).

За приписами частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер , судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру , судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 20 19 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 921, 00 грн.

ОСОБА_1 у своєму позові заявляє дев 'ять вимог немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 15 квітня 2019 року; про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року ; про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня 2019 року ; про скасування наказу Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 22 квітня 2019 року № 198 Про атестацію педагогічних працівників області ; про скасування наказу Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 256-ОД Про атестацію педагогічних працівників училища ; про визнання незаконним та скасування наказу директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 25 квітня 2019 року № 229-ОД Про встановлення тарифного розряду ОСОБА_1 ; про визнання незаконним та скасування наказу директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 257-ОД Про відсторонення від проведення уроків виробничого навчання ; про визнання незаконним та скасування наказу директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 20 травня 2019 року № 23-К Про звільнення майстра виробничого навчання ОСОБА_1 ; про поновлення на роботі) та дві вимоги майнового характеру (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про відшкодування моральної шкоди).

Оскільки ОСОБА_1 при поданні позову до суду не визначала розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу та враховуючи, що це вимога майнового характеру, тому суд приходить до висновку, що розмір судового збору за такою вимогою необхідно розраховувати за мінімальною ставкою, яка передбачена Законом України Про судовий збір (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Крім того, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимоги майнового характеру про відшкодування моральної шкоди .

Таким чином, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовної вимоги майнового характеру про відшкодування моральної шкоди та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір .

Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений у розмірі 13 831, 20 грн за дев 'ять вимог немайнового характеру (1 921, 00 грн * 0,4 * 9 * 200 %), 1 536, 80 грн за одну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (768, 40 грн * 200%), а також у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди (1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 768 , 40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 , 00 грн)).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішенняпункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішенняпункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Вище професійне училище № 29 смт Володимирець у касаційній скарзі вказує, що підставою оскарження судових рішень є порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, разом з тим у посилається у скарзі також на те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях були застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, заявнику слід уточнити підстави касаційного оскарження.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що у випадку зазначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України у касаційній скарзі слід вказати посилання на конкретну норму права , яку суди застосували в оскаржуваних судових рішеннях, з приводу застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, а також обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Також в касаційній скарзі заявник посилається зокрема на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів .

Посилання Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на вищезазначену постанову Пленуму Верховного Суду України не заслуговує на увагу, оскільки указана постанова не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України і не є підставою для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Таким чином, заявнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження та надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги .

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов