Постанова

від 25.05.2022 по справі 556/1110/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 травня 2022 року

м. Київ

справа № 556/1110/19

провадження № 61-20235св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Вище професійне училище № 29 смт Володимирець, Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року в складі судді Іванків О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Боймиструк С. Ю., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець, Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації та просила:

Визнати незаконними та скасувати рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 15 квітня 2019 року в частині порушення клопотання перед атестаційною комісією управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню «Майстер виробничого навчання першої категорії», рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року про невідповідність раніше присвоєному званню «Майстер виробничого навчання першої категорії» майстра виробничого навчання ОСОБА_1 , рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня 2019 року, наказ Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації від 22 квітня 2019 року № 198 «Про атестацію педагогічних працівників області» та наказ Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 256-ОД «Про атестацію педагогічних працівників училища»;

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 25 квітня 2019 року № 229-ОД «Про встановлення тарифного розряду ОСОБА_1 »;

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 257-ОД «Про відсторонення від проведення уроків виробничого навчання»;

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 20 травня 2019 року № 23-К «Про звільнення майстра виробничого навчання ОСОБА_1 »;

Поновити її на посаді майстра виробничого навчання за професією «кухар, кондитер» у Вищому професійному училищі № 29 смт Володимирець з 21 травня 2019 року;

Стягнути з Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що вона працювала у Вищому професійному училищі № 29 смт Володимирець на посаді майстра виробничого навчання за професією «кухар, кондитер» з 29 серпня 2003 року. Відповідно до наказу Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 20 травня 2019 року її було звільнено із займаної посади майстра виробничого навчання у зв`язку з невідповідністю займаній посаді на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України та відсутністю вакантних посад для переведення майстра виробничого навчання за професією «кухар, кондитер». Разом з тим, за період роботи вона проходила усі чергові атестації та протоколом № 3 від 15 квітня 2019 року атестаційна комісія І рівня визнала її такою, що відповідає займаній посаді та раніше встановленому 14 тарифному розряду та порушила клопотання перед атестаційною комісією про Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації про її невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню «Майстер виробничого навчання І категорії».

18 квітня 2019 року атестаційною комісією ІІІ рівня управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації було прийнято рішення про її невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню «Майстер виробничого навчання І категорії».

Отже, за результатами атестації, проведеної у навчальному закладі, її було визнано такою, що відповідає займаній посаді та раніше встановленому 14 тарифному розряду. Згідно пункту 2.12 Типового положення про атестацію педагогічних працівників саме атестаційні комісії І рівня мають право атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді. Враховуючи викладене, незрозуміло, яке саме рішення атестаційної комісії стало підставою для видачі наказу № 23-К від 20 травня 2019 року про її звільнення із займаної посади.

Окрім того, є незаконними та підлягають скасуванню накази про встановлення нижчого тарифного розряду та відсторонення її від проведення уроків виробничого навчання, оскільки станом на момент прийняття наказу про встановлення їй 11 тарифного розряду вже існували рішення атестаційної комісії про її відповідність встановленому 14 тарифному розряду.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 15 квітня 2019 року в частині порушення клопотання перед атестаційною комісією Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню «Майстер виробничого навчання першої категорії», рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню «Майстер виробничого навчання І категорії» майстра виробничого навчання ОСОБА_1 , рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня 2019 року.

Скасовано накази управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 22 квітня 2019 року № 198 «Про атестацію педагогічних працівників області» та наказ Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 07 травня 2019 року № 256-ОД «Про атестацію педагогічних працівників училища».

Визнано незаконними та скасовано накази директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 25 квітня 2019 року № 229-ОД «Про встановлення тарифного розряду ОСОБА_1 », від 07 травня 2019 року № 257- ОД «Про відсторонення від проведення уроків виробничого навчання», від 20 травня 2019 року № 23-К «Про звільнення майстра виробничого навчання ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра виробничого навчання за професією «Кухар, кондитер» у Вищому професійному училищі № 29 смт Володимирець.

Стягнуто з Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 121 251, 78 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 9 327, 06 грн допущено до негайного виконання.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня 2019 року (протокол № 4) майстра виробничого навчання ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає займаній посаді, і вказане рішення стало підставою для звільнення позивача із займаної посади. Вказане рішення містить посилання на пункт 3.16 Типового положення, проте з його змісту неможливо зробити висновок, яким саме критеріям чи вимогам не відповідає ОСОБА_1 . У неї наявна відповідна освіта, протягом всього часу роботи на займаній посаді вона проходила чергові навчання та атестації і будь-яких зауважень щодо її освіти та кваліфікації адміністрація Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець не висловлювала.

З 2016 року ОСОБА_1 є секретарем профспілкової організації училища, однак у порушення частини третьої статті 252 КЗпП України не було отримано згоду на її звільнення у вищого виборного органу профспілкової організації.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2021 року Вище професійне училище № 29 смт Володимирець звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року і закрити провадження в справі.

В обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2020 року в справі № 336/5828/16 та від 24 червня 2020 року в справі № 266/2636/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Вказувало про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також оскаржило судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зазначало, що додатковою підставою для звільнення ОСОБА_1 окрім невідповідності займаній посаді є вчинення нею аморального проступку, що не було враховано судами при розгляді справи.

Під час ухвалення оскаржуваних рішень судами була взяті до уваги недопустимі докази щодо відповідності рівня (кваліфікації) ОСОБА_1 займаній посаді.

Підставою для прийняття атестаційними комісіями рішень про невідповідність позивача займаній посаді є також те, що вона як майстер виробничого навчання за професією «Кухар. Кондитер» у Вищому професійному училищі № 29 смт Володимирець протягом двох років під час виробничої практики привласнювала продукти харчування, відтак моральні якості ОСОБА_1 несумісні із займаною нею посадою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Володимирецького районного суду Рівненської області.

18 квітня 2022 року справа № 556/1110/19 надійшла до Верховного Суду.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 29 серпня 2003 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу у Володимирецьке ВПУ-29 на посаду майстра виробничого навчання.

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища №29 смт Володимирець від 26 березня 2014 року ОСОБА_1 визнана такою, що відповідає посаді, яку займає, їй встановлено 12 тарифний розряд та порушено клопотання перед атестаційною комісією обласного Управління освіти і науки про присвоєння педагогічного звання «майстер виробничого навчання I категорії».

Рішенням атестаційної комісії управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 16 квітня 2014 року ОСОБА_1 визнана такою, що відповідає посаді, яку займає, присвоєно педагогічне звання «майстер виробничого навчання I категорії».

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 05 березня 2019 року ОСОБА_1 визнана такою, що відповідає займаній посаді та раніше встановленому 14 тарифному розряду.

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища №29 смт Володимирець від 15 квітня 2019 року внесено зміни до рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 05 березня 2019 року та визнано ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді та раніше встановленому 14 тарифному розряду, порушено клопотання перед атестаційною комісією Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації про невідповідність раніше присвоєному педагогічному званню «майстер виробничого навчання I категорії».

Відповідно до рішення атестаційної комісії Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 не відповідає раніше присвоєному педагогічному званню «майстер виробничого навчання I категорії».

Як вбачається з витягу протоколу засідання атестаційної комісії Управління освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року, директор Вищого професійного училища №29 смт Володимирець на засіданні повідомив, що ОСОБА_1 у міжатестаційний період допустила у своїй роботі суттєві порушення, а саме у липні 2018 року під час проведення навчальної практики був зафіксований факт крадіжки нею продуктів харчування. При цьому ОСОБА_1 залучала до цього учнів, які перебували на практиці, за що їй було оголошено догану. ОСОБА_1 факт вчинення нею крадіжки продуктів харчування під час навчальної практики визнала.

Рішенням атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 19 квітня 2019 року внесено зміни до рішення атестаційної комісії Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець від 05 березня 2019 року та від 15 квітня 2019 року, ОСОБА_1 визнана такою, що не відповідає займаній посаді. Рішення мотивовано тим, що позивач не відповідає вимогам пункту 3.11 Типового положення про атестацію педагогічних працівників. В атестаційному листі, характеристиці діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період вказано, що ОСОБА_1 здібний, дисциплінований, творчий педагог, на належному методичному рівні проводить уроки, володіє сучасними педагогічними та виробничими технологіями виробничих робіт. Поряд з цим зазначено, що деякі аспекти моралі несумісні з посадою майстра виробничого навчання: вимоглива до учнів, однак вимогливість проявляється в грубій формі.

22 квітня 2019 Управлінням освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації прийнято наказ «Про атестацію педагогічних працівників області» № 198, згідно з яким визнано ОСОБА_1 такою, що не відповідає раніше присвоєному педагогічному званню «майстер виробничого навчання І категорії».

На підставі рішення атестаційної комісії Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2019 року та наказу № 198 від 22 квітня 2019 року, директором Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець прийнято наказ № 256-ОД від 07 травня 2019 року, яким визнано ОСОБА_1 , майстра виробничого навчання за професією «кухар, кондитер» такою, що не відповідає раніше присвоєному педагогічному званню «майстер виробничого навчання І категорії».

Наказом директора Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець № 23-К від 20 травня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади майстра виробничого навчання з 20 травня 2019 року на підставі пункту другого статті 40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю займаній посаді.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Під час розгляду справи про звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Враховуючи наведене, суд може визнати звільнення працівника правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладених на нього трудових обов`язків, а від переведення на іншу роботу відмовився. Висновок суду про недостатність в особи кваліфікації, що перешкоджає належним чином виконувати посадові обов`язки, не може ґрунтуватися лише на матеріалах атестаційної комісії й показаннях свідків за відсутності інших об`єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації, якими можуть бути, зокрема документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов`язків.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є, зокрема, Конвенція Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3933-XII (далі - Конвенція). Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом пункту 2 статті 9 вказаної Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять та відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації позивача займаній посаді.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2020 року в справі № 336/5828/16 та від 24 червня 2020 року в справі № 266/2636/17, оскільки висновки суду касаційної інстанції у наведених справах зроблені за встановлення інших фактичних обставин.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець залишити без задоволення, а Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вищого професійного училища № 29 смт Володимирець залишити без задоволення.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко