Рішення

від 17.07.2006 по справі 36/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/206

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.07.06 р.                                                                               Справа № 36/206                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Будко Н.В.

при секретарі: Луценко Н.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Арно Україна” м.Боярка Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”РосКат”   м.Донецьк  

про: стягнення  заборгованості в сумі 6 000грн., суми інфляції – 734,10грн., штрафних санкцій в сумі 793,78грн., збитки у зв”язку з оплатою юридичних послуг в сумі 700грн.

За участю:

представників сторін:

від позивача:  Мєстєчкін В.М. – представник по дов. №3 від 18.11.2005 року;

від відповідача: не з”явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Арно Україна” м.Боярка Київської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „РосКат” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 6 000грн., суми інфляції – 734,10грн., штрафних санкцій в сумі 793,78грн., збитки у зв”язку з оплатою юридичних послуг в сумі 700грн.

          У ході розгляду спору позивач згідно ст. 22 Господарського  процесуального  кодексу України уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 6 000грн.,  3% річних в сумі 276,07грн., суму інфляції – 715,20грн., збитки у зв”язку з оплатою юридичних послуг в сумі 700грн.

          В обґрунтування  вимог позивач посилається на видаткову накладну, довіреність, рахунок-фактуру, банківськи виписки, акт звірки взаєморозрахунків, письмові вимоги №26/11-04 від 26.11.2004р., №38 від 30.11.2005р., лист №113 від 13.12.2004р., договір від 25.10.2005р., платіжне доручення.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином ухвалами від 19.06.2006р., 03.07.2006р. Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність наданих матеріалів справа розглянута згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено, що  згідно усної домовленості позивач передав відповідачу через його представника Заугольнікову К.О., яка діяла по довіреності ЯЗБ №330439 від 29.06.2004р., за видатковою накладною №РН-0002599 від 01.07.2004р.  сократ 2403 у кількості 1т. на суму 7 500грн. з урахуванням ПДВ.

          Отримана продукція відповідачем була оплачена частково, що підтверджено банківською випискою від 08.09.2004р. на суму 600грн.

          Договір між сторонами у письмовій формі не укладався, але суд вважає, що фактично між ними виникли правовідносини купівлі-продажу.

          Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (дата) виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

          У зв'язку з цим позивач направив відповідачу письмову вимогу №26/11-04 від 26.11.2004р. про погашення боргу в сумі 6 900грн.

          Листом №113 від 13.12.2004р.  відповідач зобов'язався погасити борг у строк до 31.01.2005р.

          Згідно банківської виписки від 12.08.2005р.  відповідач частково погасив заборгованість в сумі 900грн.

          Залишок боргу в сумі 6 000грн. відповідачем до теперішнього часу залишився неоплаченим. Докази погашення заборгованості суду не представлені.

          Направлена позивачем письмова вимога №38 від 30.11.2005р. про погашення заборгованості в сумі 6 000грн. відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

          Факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, видатковою накладною, довіреністю, рахунок-фактурою, банківськими виписками, актом звірки взаєморозрахунків, письмовими вимогами №26/11-04 від 26.11.2004р., №38 від 30.11.2005р., листом №113 від 13.12.2004р., у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 6 000грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані 3% річних в сумі 276,07грн. та  сума інфляції – 715,20грн., які  також підлягають стягненню з відповідача.

          Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки  у зв'язку з оплатою юридичних послуг в сумі 700грн., посилаючись на договір від 25.10.2005р., укладений з ПП „Юридична фірма „Юрсервіс”, та платіжне доручення №695 від 25.10.2005р., яким позивач оплатив юридичні послуги в сумі 700грн.

          Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу  судових витрат входить оплата послуг адвоката. Відповідно до ч.3 ст. 48  Господарського процесуального  кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія названого закону поширюється тільки на тих осіб, які є адвокатами.

          Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

          Таким чином, оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником, суд відмовляє позивачу у позові в частині стягнення  збитків  у зв”язку з оплатою юридичних послуг в сумі 700грн.

          Оскільки спір  виник з вини відповідача судові витрати покладаються на нього.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 509,525,526,530,614,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 48, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу України суд,-

В И Р І Ш И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Арно Україна” м.Боярка Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „РосКат” м.Донецьк  з урахуванням уточнення задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РосКат” м.Донецьк, вул. Свідерського,1, ЄДРПОУ 30297794, р/р26005170086200 в Донецькій обласній філії АКБ „Укрсоцбанк” м.Донецьк, МФО 334011, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арно Україна” Київська область, м.Боярка, вул. Ленінградська, 7, ЄДРПОУ 30472967, р/р26009063 в АКБ „ХФБ Україна” м.Київ, МФО 320724, основний борг в сумі 6 000грн.,  3% річних в сумі 276,07грн.,  суму інфляції – 715,20грн., держмито в сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Будко Н.В.