Ухвала

від 08.12.2021 по справі 616/833/21

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 616/833/21

Провадження № 2/616/335/21

У Х В А Л А

іменем України

"08" грудня 2021 р. смт. Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області Подмаркова Ю.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального закладу "Вільхуватський ліцей Вільхуватської сільської ради", про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення,

в с т а н о в и в:

03.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до комунального закладу "Вільхуватський ліцей Вільхуватської сільської ради", з вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ комунального закладу "Вільхуватський ліцей Вільхуватської сільської ради" № 206 від 08.11.2021 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 та допустити її до виконання посадових обов`язків на займаній посаді вихователя дошкільного підрозділу закладу;

- зобов`язати комунальний заклад "Вільхуватський ліцей Вільхуватської сільської ради" виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи.

Автоматизованою системою документообігу 03.12.2021 для розгляду зазначеної справи визначено суддю Великобурлуцького районного суду Харківської області Подмаркову Ю.М.

Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, дійшов наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд , одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статтях 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України Про судовий збір .

Позивач у позовній заяві зазначила про звільнення від сплати судового збору щодо вимоги про зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом вказаної правової норми позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати (винагороди за виконану роботу) та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі не звільняються від сплати судового збору.

У відповідності до статті 235 Кодексу законів про працю України працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою.

Вказаною нормою визначено, що поновлення на роботі можливе лише у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, а не у разі відсторонення.

Таким чином, вимога про поновлення на роботі не є підставою для звільнення від сплати судового збору. У даному випадку позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на оспорюванні незаконного відсторонення від роботи та порушується питання про допуск до роботи.

Крім того, не є підставою для звільнення від сплати судового збору і вимога про зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення.

Відтак відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 також зазначено, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).

Таким чином, заробітна плата на час незаконного відсторонення, яка за своєю природою є середньою заробітною плата за час вимушеного прогулу, яку просить стягнути позивач, не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Як наслідок, вказане позбавляє суд можливості звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Таким чином, позивач заявляє вимоги як немайнового характеру, а саме: про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, так і майнового, а саме: стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 908 грн 00 коп., а за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 908 грн 00 коп., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 11350 грн 00 коп.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн 00 коп., та за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову (який має бути нею визначений), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 908 грн 00 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 11350 грн 00 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків і роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і йому повернута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу "Вільхуватський ліцей Вільхуватської сільської ради", про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення, залишити без руху, встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом сплати судового збору.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 08.12.2021.

Суддя: Ю.М. Подмаркова