Постанова

від 09.12.2021 по справі 141/124/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 141/124/21

Провадження № 22-ц/801/2355/2021

Категорія: 56

Головуючий у суді 1-ї інстанції Климчук С. В.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 рокуСправа № 141/124/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Француза М. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ про відшкодування доходів, одержаних від безпідставно набутого майна за апеляційною скаргою представниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Панасюк Н. А. на рішення Оратівського районного суду Вінницької області у складі судді Климчука С. В. від 02 вересня 2021 року, -

встановив:

В березні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з цим позовом, за яким, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, просили стягнути з Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ (далі СФГ ) ЕСКІТ доходи, одержані від користування безпідставно набутим майном на користь ОСОБА_1 в розмірі 211275 грн 00 к., на користь ОСОБА_2 в розмірі 462104 грн 80 к.

Вказували, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393931, ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8993 га, розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області; згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393929 та серії ЯБ № 393963 ОСОБА_2 належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами, відповідно, 3,1707 га та 3,1707 га, розташовані там же.

26 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ зареєстровано право оренди її земельної ділянки строком на 10 років; 20 березня 2015 року таке ж право оренди було зареєстроване щодо земельних ділянок ОСОБА_2 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року установлено, що договір оренди б/н від 27 червня 2014 року щодо земельної ділянки площею 2,8993 га кадастровий номер 0523184300:02:002:0190 між ОСОБА_1 і СФГ ЕСКІТ та договори оренди б/н від 04 березня 2015 року щодо земельних ділянок площами по 3,1707 га між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ укладені не були. Заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року в частині скасування державної реєстрації права оренди за цими договорами змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення у редакції цієї постанови.

Вважали, що СФГ ЕСКІТ зобов`язане повернути їм доходи отримані від вирощування сільськогосподарських культур на їхніх земельних ділянках за період користування ними з 2017 по 2020 роки.

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2021 року у позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не визначено в установленому порядку розмір доходу, одержаного від користування відповідачем безпідставно набутим майном, а із наданого розрахунку неможливо встановити, чи вірним є застосовані відповідні показники, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру сум, заявлених до стягнення з відповідача, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Додатковим рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 07 жовтня 2021 року заяву представника відповідача - адвоката Глівінської С. Й. задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СФГ ЕСКІТ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн 00 к.

В апеляційній скарзі представниця позивачів - адвокат Панасюк Н. А., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила рішення скасувати і ухвалити нове - про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на ті ж обставини, що й у позовній заяві.

Представниця СФГ ЕСКІТ - адвокат Глівінська С. Й. подала відзив на апеляційну скаргу, за яким просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права, відповідно до обставин справи та норм матеріального права, які регулюють правовідносини сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Частинами першою - четвертою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України).

Суд установив, що відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393963 та ЯБ № 393929 від 11 вересня 2006 року ОСОБА_2 належать земельні ділянки, площею по 3,1707 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393931 від 21 грудня 2006 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 2,8993 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована там же.

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236743084, № 236743090 та №236743105 від 13 грудня 2020 року, 26 серпня 2014 року зареєстроване право оренди щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8993 га на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523184300:02:002:0190. Строк дії речового права 10 років. Підставою для державної реєстрації є договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 27 червня 2014 року, видавник: СФГ ЕСКІТ . Орендодавцем є ОСОБА_1 , орендарем - СФГ ЕСКІТ . 20 березня 2015 року зареєстроване право оренди щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1707 га на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523184300:02:002:0189. Строк дії речового права 10 років. Підставою для державної реєстрації є договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 04. Березня 2015 року, видавник: СФГ ЕСКІТ . Орендодавцем є ОСОБА_2 , орендарем та № СФГ ЕСКІТ . 20березня 2015 року зареєстроване право оренди щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1707 га на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523184300:02:002:0208. Строк дії речового права 10 років. Підставою для державної реєстрації є договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01 березня 2015 року, видавник: СФГ ЕСКІТ . Орендодавцем є ОСОБА_2 , орендарем - СФГ ЕСКІТ .

Заочним рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року визнано недійсним договір оренди землі б/н від 04 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня2015 року, на земельну ділянку загальною площею 3,1707га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0208; визнано недійсним договір оренди землі б/н від 04 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2015 року, на земельну ділянку загальною площею 3,1707 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0189; визнано недійсним договір оренди землі б/н від 27 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2015, на земельну ділянку загальною площею 2,8993 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0190, скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 04 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2015 року, на земельну ділянку загальною площею 3,1707 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0208; скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 04 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2015 року, на земельну ділянку загальною площею 3,1707 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0189; скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2015 року, на земельну ділянку загальною площею 2,8993 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0190.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 04 березня 2015 року, укладених між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , а також позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ , скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до СФГ ЕСКІТ у частині визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 04 березня 2015 року, укладених між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , та визнання недійсним договору оренди землі б/н від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ , відмовлено. Заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

За змістом цих норм матеріального права фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Саме такі за змістом висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Як видно зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, зокрема заочного рішення Оратівського районного суду від 10 січня 2018 року, з 2006 року між сторонами існували договірні відносини щодо оренди належних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок СФГ ЕСКІТ , які припинились у 2016 році. Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року установлено, що договір оренди б/н від 27 червня 2014 року щодо земельної ділянки площею 2,8993 га кадастровий номер 0523184300:02:002:0190 між ОСОБА_1 і СФГ ЕСКІТ та договори оренди б/н від 04 березня 2015 року щодо земельних ділянок площами по 3,1707 га та 3,1707 між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ укладені не були, а тому відповідач використовував земельні ділянки позивачок без правовстановлюючих документів.

Відповідно позивачки набули право на стягнення за цей період реальних, тобто таких, яких вони могли б отримати за звичайних обставин, доходів у вигляді орендної плати за користування їхніми земельними ділянками, а не гіпотетичних прибутків, які отримав відповідач від вирощування на цих земельних ділянках сільськогосподарських культур (які не можуть бути вирахуванні лише на підставі статистичних даних про посіви, їх урожайність та середню ринкову вартість вирощеної продукції, без урахування реальних затрат на її вирощування (підготовка ґрунту, мінеральні добрива, засоби захисту, наявність сільськогосподарської техніки та витрат на її амортизацію чи оренду, паливно-мастильні матеріали, витрат на транспортування та зберігання вирощеної продукції, оплату праці працівників та багато інших факторів)).

Отже, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України), з огляду на послідовну позицію позивачок, які принципово не погоджувались на отримання від відповідача розміру орендної плати за користування їхніми земельними ділянками, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні у його мотивувальній частині шляхом викладення її у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Панасюк Н. А. задовольнити частково.

Рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2021 року року змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

(Повний текст судового рішення виготовлено 10 грудня 2021 року).

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

Т. М. Шемета