Рішення

від 02.09.2021 по справі 141/124/21

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/124/21

Провадження №2/141/289/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при помічнику судді Кириченко В.В. (в порядку ч. 3 ст. 66 ЦПК України),

за участю сторін -

позивача1: ОСОБА_1 ,

позивача 2: ОСОБА_2 : не з`явилася,

представника позивачів: адвоката Панасюк Н.А.,

представника відповідача СФГ Ескіт : адвоката Глівінської С.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 141/124/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Ескіт про відшкодування доходів, одержаних від безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Оратівського районного суду Вінницької області 01.03.2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Ескіт про відшкодування доходів, одержаних від безпідставно набутого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393931, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8993 га, розташованої на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області. Також, згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393929 та серії ЯБ № 393963, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 3,1707 га та 3,1707 га, відповідно, розташованих на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

26.08.2014 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Ескіт було зареєстровано право оренди щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8993 га, строком на 10 років. А 20.03.2015 року між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Ескіт було зареєстровано право оренди щодо земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 3,1707 га та 3,1707 га, строком на 10 років.

Заочним рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 10.01.2018 року у справі № 141/682/17 визнано недійсним договір оренди б/н від 27.06.2014 року, укладеного стосовно земельної ділянки площею 2,8993 га кадастровий номер 0523184300:02:002:0190; скасовано право оренди земельної ділянки; визнано недійсними договори оренди б/н від 04.03.2015 року, укладені стосовно земельних ділянок площами 3,1707 га та 3,1707, кадастрові номери 0523184300:02:002:0208 та 0523184300:02:002:0189, скасовано право оренди земельних ділянок.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області про перегляд заочного рішення від 20.08.2020 року, рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10.01.2018 року залишено без змін, у задоволенні заяви СФГ Ескіт від 14.03.2018 року про перегляд заочного рішення відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10.11.2020 року у справі № 141/682/17 апеляційну скаргу задоволено частково. Заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10.01.2018 року в частині вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 04.03.2015 року, укладених між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Ескіт , а також позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 27.06.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Ескіт скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Селянського(фермерського) господарства Ескіт у частині визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 04.03.2015, укладених між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Ескіт , та визнання недійсним договору оренди землі б/н від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Ескіт відмовлено. Заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10.01.2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Той факт, що у відповідача була відсутня правова підстава для користування майном позивачів підтверджується постановою Вінницького апеляційного суду у справі № 141/682/17, якою було також встановлено, що договори оренди землі між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ не було укладено.

Отже, позивачі просили стягнути з Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ на користь ОСОБА_1 доходи одержані від користування безпідставно набутим майном у розмірі 90000,00 грн. та на користь ОСОБА_2 доходи одержані від користування безпідставно набутим майном у розмірі 170000 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2021 року провадження у справі відкрито, призначено підготовче судове засідання на 31.03.2021 року.

Судове засідання, призначене на 31.03.2021 року, не відбулось та було відкладено на 04.05.2021 року, у зв`язку з неявкою сторін.

16.04.2021 року від представника відповідача СФГ ЕСКІТ адвоката Глівінської С.Й. на адресу Оратівського районного суду Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обгрунтовуючи свої вимоги тим, що для доведення отримання доходу з земельної ділянки позивача ОСОБА_1 в сумі 90000 грн. та ОСОБА_2 в сумі 170000 грн., необхідно довести належними та допустимими доказами, що відповідач отримав саме таку суму доходу з конкретно визначених земельних ділянок: 3,1707 га, кадастровий номер 0523184300:02:002:0208, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393963 від 11.09.2006 року; 3,1707 га, кадастровий номер 0523184300:02:002:0189, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ №393929 від 11.09.2006 року; 2,8993 га, кадастровий номер 0523184300:02:002:0190, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 393931 від 21.12.2006 року. Разом із тим, позивачі в позовній заяві зазначають, що Вінницьким апеляційним судом було встановлено, що договори оренди землі не було укладено, у зв`язку з тим, що позивачі спірні договори не підписували. Постанова Вінницьким апеляційним судом була винесена 10.11.2020 року. Саме цю дату позивачі пов`язують з датою коли відповідач довідався про неукладеність договорів. Разом з тим, позивач не зазначає строку за який ним було розраховано суму до стягнення. Станом на день подання відзиву до суду, державна реєстрація договорів оренди землі наявна за відповідачем, що підтверджується відповідними інформаційними довідками з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, записи про проведену державну реєстрацію відповідного права не скасовані. Тому, станом на день подання позову, відсутні правові підстави згідно ст. 1214 ЦК України, для звернення позивачів з даним позовом.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів до 30.05.2021 року та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні та призначено справу до розгляду на 27.05.2021 року.

27 травня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Панасюк Н.А. подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій представником позивача позовні вимоги викладено у наступній редакції Стягнути з селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ на користь ОСОБА_1 доходи одержані від користування безпідставно набутим майном в розмірі 211275,00 грн. . Також, 27 травня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Панасюк Н.А. подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій представником позивача позовні вимоги викладено у наступній редакції Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ на користь ОСОБА_2 доходи одержані від користування безпідставно набутим майном в розмірі 462104,8 грн.

Підготовче судове засідання, призначене на 27.05.2021 року, у зв`язку з зобов`язанням позивача надати докази на підтвердження зарахування сплати судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 22.06.2021 року.

22.06.2021 року представник відповідача СФГ ЕСКІТ адвокат Глівінська С.Й. надала суду заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого, представник відповідача зазначає, що зміна розміру позовних вимог допускається лише у тих випадках, коли такі вимоги виражені у визначеному грошовому еквіваленті. Подані позивачами заяви про збільшення позовних вимог за своєю суттю є заявами і про збільшення позовних вимог і про зміну підстав позову. В тексті заяв містяться нові підстави, які раніше не були заявлені в позові. Такою підставою є відповідь ГУ Статистики у Вінницькій області № 07.2-42/103-21 від 30.04.2021 року на адвокатський запит адвокату Панасюк Н.А. та фотоматеріали. Вони не засвідчені жодним чином, не містять інформації про предмет доказування. За вказаних обставин, наявна підстава для відмови у прийнятті до розгляду поданих позивачами заяв про збільшення позовних вимог.

За наслідками судового засідання, яке відбулось 22.06.2021 року, ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 22.06.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Панасюк Н.А. про збільшення розміру позовних вимог від 27.05.2021 року по цивільній справі № 141/124/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Ескіт про відшкодування доходів, одержаних від безпідставно набутого майна, щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з СФГ Ескіт доходів, одержаних від користування безпідставно набутим майном у розмірі 211 275,00 грн. та заяву представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Панасюк Н.А. про збільшення розміру позовних вимог від 27.05.2021 року по цивільній справі № 141/124/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Ескіт про відшкодування доходів, одержаних від безпідставно набутого майна, щодо стягнення на користь ОСОБА_2 з СФГ Ескіт доходів, одержаних від користування безпідставно набутим майном у розмірі 462 104,80 грн. прийнято до розгляду. Також, заначеною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 липня 2021 року.

Судове засідання, призначене на 20.07.2021 року, не відбулось та було відкладено на 02.09.2021 року, у зв`язку з клопотанням представника позивачів адвоката Панасюк Н.А. про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 02.09.2021 року, позивач 2 ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з`явилася. При цьому, 22.06.2021 року до суду надійшла заява позивача 2 ОСОБА_2 (№ 1957/21-Вх) про розгляд справи за її відсутності, у зв`язку з похилим віком та її перебуванні на постійному лікуванні, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні 02.09.2021 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Панасюк Н.А. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просили суд позов задовольнити повністю. Представник позивача зазначила, що орендні відносини між позивачами та відповідачем існували з 2006 року по 2016 рік. У 2017 році, вирішивши обробляти дані земельні ділянки самостійно, дізналися, що їхнє право оренди повторно зареєстроване. Спочатку позивачі звернулися до голови СФГ ЕСКІТ , у зв`язку з неможливістю мирного вирішення конфлікту звернулися до суду. Лише у 2020 році Вінницький апеляційний суд скасував право оренди земельних ділянок. За всі роки користування земельними ділянками СФГ ЕСКІТ не сплачувало орендну плату. Тому, позивачі звернулися до суду з позовною заявою у порядку ст. 1214 ЦК України про відшкодування доходів одержаних від безпідставно набутого майна. Позивачі зробили розрахунок доходів отриманих СФГ ЕСКІТ , які просять стягнути з відповідача. На підтвердження вимог посилаються на статистичну звітність №29 - сг за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік, оскільки дана звітність містить інформацію про плоди зібрані СФГ ЕСКІТ на ділянках, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також посилаються на постанову Вінницького апеляційного суду, яка підтверджує, що договори оренди не були укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , та на довідку Головного управління статистики у Вінницькій області про середню ціну продажу сільськогосподарських культур по Вінницькій області та по Оратівському районі. Окрім цього, адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що посіви сільгоспкультури є саме поточними біологічними активами рослинництва, оскільки період, за який посіви, наприклад, озимої пшениці, перетворяться у сільгосппродукцію (тобто зерно в результаті обмолоту відокремиться від колоска), не перевищить року, та, відповідно об`єктом цивільних прав.

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача заявила відповідне клопотання про бажання та намір СФГ Ескіт сплатити відповідачам грошові кошти за час безпідставного користування земельними ділянками, виходячи з річної орендної плати за землю, яка сплачується ними іншим фізичним особам (орендодавцям) за звичайних умов при укладенні відповідних договорів оренди землі, однак позивач 1 та її представник відмовились від вказаного та наполягали саме на стягненні доходів, одержаних відповідачем від користування безпідставно набутим майном, саме у заявленому розмірі.

В подальшому, представник відповідача, адвокат Глівінська С.Й. позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступні обставини. Виходячи з особливостей розгляду такої категорії справ, необхідним є доведення доходу, який відповідач отримав за весь час, коли дізнався, що майно яке перебувало у його користуванні знаходилось без достатньої правової підстави. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б земельна ділянкам знаходилась у володінні позивачів. Позивачі надали відповідь Головного управління статистики у Вінницькій області, в якій надали додаток про визначення середньої ціни продажу сільськогосподарських культур по Вінницькій області та по Оратівському районі. Дана відповідь статистики містить лише статистичні дані середньої ціни за тонну відповідної культури. Позивачі не встановили реального доходу відповідача. Позовна заява не містить доказів, яка культура вирощувалась СФГ ЕСКІТ на даних земельних ділянках та який дохід отримало СФГ ЕСКІТ за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік. Позивачі обґрунтовують розмір позовних вимог лише двома доказами, а саме: статистичною звітністю № 29 - сг за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік та довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області про середню ціну продажу сільськогосподарських культур по Вінницькій області та по Оратівському районі. Однак, дані докази є неналежними в розумінні ст. 77 ЦПК України. Дані докази не підтверджують, що саме на ділянках, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирощувались сільськогосподарські культури на які вказують позивачі та не доводять розміру доходу СФГ ЕСКІТ , саме з даних земельних ділянок. Також, представник відповідача зазначила, що показання свідка не можуть бути прийняті судом, оскільки вони основані на пам`яті свідка і не підтверджені будь-якими іншими доказами. Безпідставно отримані доходи повинні бути відшкодовані лише з того часу, коли особа, що збагатилася, дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Позивачі зазначають, що лише постановою Вінницького апеляційного суду від 10.11.2020 року в справі № 141/682/17 встановлено факт, що у СФГ ЕСКІТ була відсутня правова підстава для користування земельними ділянками позивачів. Тобто, фактично період за який позивачі мають право на відшкодування доходів за володіння цим майном без достатньо правової підстави є період з 10.11.2020 року. Також позивачами не надано обґрунтованого пояснення яким чином, позивачі розрахували суму до стягнення. Не зрозуміло, в якому саме нормативно-правовому акті зазначена формула для вирахування такої суми стягнення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін у справі та покази позивача в якості свідка, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 393963 від 11.09.2006 року, ОСОБА_2 на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації від 28.04.2005 року № 132 є власником земельної ділянки площею 3,1707 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 393931 від 21.12.2006 року, ОСОБА_1 на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації від 28.04.2005 року № 132 є власником земельної ділянки площею 2,8993 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 393929 від 11.09.2006 року, ОСОБА_2 на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації від 28.04.2005 року № 132 є власником земельної ділянки площею 3,1707 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236743084 від 13.12.2020 року, 26.08.2014 року зареєстроване право оренди щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8993 га на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523184300:02:002:0190. Строк дії речового права 10 років. Підставою для державної реєстрації є договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 27.06.2014 року, видавник: Селянське (фермерське)господарство ЕСКІТ . Орендодавцем є ОСОБА_1 , орендарем є Селянське (фермерське)господарство ЕСКІТ .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236743090 від 13.12.2020 року, 20.03.2015 року зареєстроване право оренди щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1707 га на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523184300:02:002:0189. Строк дії речового права 10 років. Підставою для державної реєстрації є договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 04.03.2015 року, видавник: Селянське (фермерське)господарство ЕСКІТ . Орендодавцем є ОСОБА_2 , орендарем є Селянське (фермерське)господарство ЕСКІТ .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236743105 від 13.12.2020 року, 20.03.2015 року зареєстроване право оренди щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1707 га на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523184300:02:002:0208. Строк дії речового права 10 років. Підставою для державної реєстрації є договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.03.2015 року, видавник: Селянське (фермерське)господарство ЕСКІТ . Орендодавцем є ОСОБА_2 , орендарем є Селянське (фермерське)господарство ЕСКІТ .

Заочним рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 10.01.2018 року у справі № 141/682/17 визнано недійсним договір оренди землі б/н від 04.03.2015, укладений між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2015, на земельну ділянку загальною площею 3,1707га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0208, визнано недійсним договір оренди землі б/н від 04.03.2015, укладений між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2015, на земельну ділянку загальною площею 3,1707 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0189, визнано недійсним договір оренди землі б/н від 27.06.2014, укладений між ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2015, на земельну ділянку загальною площею 2,8993 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0190, скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 04.03.2015, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2015, на земельну ділянку загальною площею 3,1707 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0208, скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 04.03.2015, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2015, на земельну ділянку загальною площею 3,1707га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0189, скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2015, на земельну ділянку загальною площею 2,8993 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0190, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області про перегляд заочного рішення від 20.08.2020 року, рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10.01.2018 року залишено без змін, у задоволенні заяви СФГ ЕСКІТ від 14.03.2018 року про перегляд заочного рішення відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ задоволено частково, заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 04.03.2015, укладених між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством ЕСКІТ , а також позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством ЕСКІТ - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ у частині визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 04.03.2015, укладених між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством ЕСКІТ , та визнання недійсним договору оренди землі б/н від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством ЕСКІТ , відмовлено. Заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Як вбачається з копії статистичного звіту по ф. № 29 - сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду по селянському (фермерському) господарстві ЕСКІТ на 01.12.2017 року, СФГ ЕСКІТ , окрім іншого, було засіяно кукурудзою 350 га, обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі 27350,00 ц.

Відповідно до копії статистичного звіту по ф. № 29 - сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду по селянському (фермерському) господарстві ЕСКІТ на 01.12.2018 року, СФГ ЕСКІТ , окрім іншого, було засіяно соняшником 250 га, обсяг виробництва 7500,00 ц.

Як вбачається з копії статистичного звіту по ф. № 29 - сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду по селянському (фермерському) господарстві ЕСКІТ на 01.12.2019 року, СФГ ЕСКІТ , окрім іншого, було засіяно пшеницею 240 га, обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі 9640,00 ц.

Згідно копії статистичного звіту по ф. № 29 - сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду по селянському (фермерському) господарстві ЕСКІТ у 2020 році, СФГ ЕСКІТ , окрім іншого, було засіяно кукурудзою 350 га, обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі 13650,00 ц.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит Головного управління статистики у Вінницькій області № 07.2-42/103-21 від 30.04.2021 року, середня ціна продажу кукурудзи на зерно по Оратівському районі Вінницької області у 2017 році становить 3530,4 грн/т, середня ціна продажу соняшника по Оратівському районі Вінницької області у 2018 році становить 9313,8 грн/т., середня ціна продажу пшениці по Оратівському районі Вінницької області у 2019 році становить 4393,8 грн/т., середня ціна продажу кукурудзи на зерно по Оратівському районі Вінницької області у 2020 році становить 4624,4 грн/т.

Допитана в судовому засіданні 02.09.2021 року позивач ОСОБА_1 в якості свідка суду пояснила, що земельні ділянки, які належать на праві приватної власності їй та її матері ОСОБА_2 , розташовані єдиним масивом в одному полі. Підтвердила, що дане поле засівалося однією сільськогосподарською культурою, а саме у 2017 році кукурудзою, у 2018 році соняшником, у 2019 році пшеницею, у 2020 році кукурудзою. ОСОБА_1 відома дана інформація, оскільки її мама ОСОБА_2 проживає в с. Рожична, Вінницького району, Вінницької області, та вона щовихідних приїзджала до неї і слідкувала за тим, яка сільськогосподарська культура росте на її земельній ділянці.

Враховуючи той факт, що у відповідача була відсутня правова підстава для користування земельними ділянками позивачів, що підтверджується постановою Вінницького апеляційного суду у справі № 141/682/17, якою було встановлено, що договори оренди землі між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та СФГ ЕСКІТ не було укладено, останні просили стягнути з Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ на їх користь доходи, одержані від користування безпідставно набутим майном.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Згідно з ч. 1 , ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз ст. 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України , важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми, можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України , як і загалом норм глави 83 ЦК України , свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Норма ст. 1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України (такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14 та Верховний Суд у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 668/7704/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 753/650/15-ц).

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Також відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Частина перша передбачає відшкодування потерпілому всіх набутих і можливих прибутків набувача від майна, що складає предмет безпідставного збагачення. Такими прибутками, наприклад, можуть бути: реальний (або) можливий прибуток від передачі цього майна в оренду; приплід, отриманий від тварин; прибуток від коштів, які зберігалися на депозитному рахунку, безоплатне користування чужим обладнанням тощо. Обов?язок доказу розміру таких прибутків лежить на потерпілому.

Необхідно враховувати те, що законодавець визнає одержання прибутків безпідставним лише за умови, коли набувач майна знав або повинен був знати про безпідставність його набуття. Тому безпідставно отримані прибутки повинні бути відшкодовані лише з того часу, коли особа, що збагатилася, дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення.

Потерпілому повинні повертатися або відшкодовуватися лише ті прибутки, які він сам, за умови нормального ділового обігу і при визначених обставинах, реально міг би отримати шляхом використання такої ж кількості речей цього ж роду. Інші прибутки або вигоди, які збагатівший добув з майна внаслідок своєї заповзятливої діяльності, мають бути залишені йому (наприклад, при користуванні чужими коштами потерпілому відшкодовуються звичайні проценти, а не прибутки, які були отримані від вмілої гри на біржі).

З того часу, коли набувач дізнався або міг дізнатися про безпідставність свого збагачення, він несе відповідальність за допущене ним погіршення майна (зіпсування, зношення, природне зменшення, розкрадання тощо).

Нерідко особа, що безпідставно збагатилася в процесі експлуатації безпідставно набутого (збереженого) майна, має робити певні витрати заради підтримки його в належному стані (стосовно речей - це можуть бути витрати на їх збереження або ремонт; стосовно тварин - це витрати на їх утримання, догляд).

У таких випадках повернення майна потерпілому без компенсації вчинених на нього витрат може привести до безпідставного збагачення вже з боку потерпілого. Тому на потерпілого законодавець покладає обов?язок відшкодування набувачу понесених ним витрат на утримання й збереження майна з того часу, з якого потерпілий має право стягнути отримані прибутки. Необхідно підкреслити, що йдеться не про всі витрати набувача, а лише про необхідні витрати, тобто про ті, без яких неможливо було обійтись.

Із матеріалів справи № 141/124/21 вбачається, що позивачі просили стягнути з Селянського (фермерського) господарства ЕСКІТ на їх користь саме доходи, одержані від користування безпідставно набутим майном, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 211275,00 грн. та стягнення на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 462104,8 грн. на підставі норм ст. 1214 ЦК України, наводячи відповідні розрахунки у заявах про збільшення розміру позовних вимог.

Зокрема, як встановлено судом під час дослідження матеріалів справи, доказами, на яких ґрунтується розрахунок позивачів щодо розміру сум, які підлягають стягненню на їх користь, позивачі посилаються на статистичну звітність № 29 - сг за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік, довідку Головного управління статистики у Вінницькій області № 07.2-42/103-21 від 30.04.2021 року про середню ціну продажу сільськогосподарських культур по Вінницькій області та по Оратівському районі, покази позивача ОСОБА_1 в якості свідка щодо підтвердження того факту, які сільськогосподарські культури висівались відповідачем на їх земельних ділянках.

При цьому, позивачами не надано інших належних та допустимих доказів того, які сільськогосподарські культури дійсно вирощувалися саме на земельних ділянках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спірний період.

Покази позивача ОСОБА_1 в якості свідка суд до уваги не приймає та оцінює критично, оскільки вона є зацікавленою стороною у позитивному вирішенні справи на її користь.

При цьому, суд зауважує, що покази позивача ОСОБА_1 в якості свідка щодо підтвердження того факту, які сільськогосподарські культури висівались відповідачем на їх земельних ділянках, та й взагалі інститут свідків не є належними доказами в розумінні статтей 77, 79, 80 ЦПК України, на підставі яких можливо було б встановити обставини справи щодо того факту, які сільськогосподарські культури висівались на земельних ділянках, які орендуються СФГ Ескіт , в тому рахунку й на спірних земельних ділянках, належних позивачам, натомість мають доводитись іншими письмовими доказами, зокрема, такими, як комісійними актами обстеження вказаних земельних ділянок у відповідний період, складених за участі позивачів, відповідача, органів місцевого самоврядування, висновками фахівців у галузі земельних відносин, тощо.

Щодо наведеного позивачами та їх представником розрахунку розміру доходів, які заявлені до стягнення з відповідача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 142 Господарського кодексу України встановлено, що прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Оцінюючи довідку Головного управління статистики у Вінницькій області № 07.2-42/103-21 від 30.04.2021 року про середню ціну продажу сільськогосподарських культур по Вінницькій області та по Оратівському районі (пшениці, кукурудзи та соняшника у 2017, 2018, 2019, 2020 роках), які позивачами були використані при здійсненні розрахунку доходу, одержаного від користування відповідачем безпідставно набутим майном, суд приходить до висновку , що позивачами, окрім іншого, не враховано положення ч. 1 ст. 142 Господарського Кодексу України та не виключено валові витрати та суми амортизаційних відрахувань. Натомість, за наслідками проведених підрахунків позивачами на власний розсуд від остаточних сум було відмінусовано двадцять відсотків на витрати підприємства на вирощену продукцію без посилання на відповідні норми законодавства України.

Також суд зазначає, що у вказаній довідці Головного управління статистики у Вінницькій області № 07.2-42/103-21 від 30.04.2021 року вказано застереження, що наведені середні ціни призначені для статистичних цілей (розрахунків індексів цін, індексів обсягів реалізації сільгосппродукції тощо) та не можуть використовуватись для інших цілей.

При цьому, суд вказує, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Крім того, необхідно враховувати, що у ринкових відносинах на рішення того чи іншого покупця щодо вибору продавця товарів, робіт, послуг, впливає значна кількість факторів, як і сама кількість покупців та їх потреба у відповідному обсязі товарів, робіт, послуг, у кожний окремий період є змінною величиною та залежить від різних чинників.

Зокрема, основними факторами, що впливають на попит, є: ціни на товари та послуги; доходи споживачів; ціни на товари-замінники; сезонність; зміна смаку споживачів; кількість споживачів; очікування споживачів; зміна потреб і моди; реклама.

Отже, позивачами недоведено, що вирощена та зібрана на спірних земельних ділянках сільськогосподарська продукція була реалізована СФГ ЕСКІТ саме за цінами вказаними в довідці Головного управління статистики у Вінницькій області № 07.2-42/103-21 від 30.04.2021 року, а наявність тільки арифметичного розрахунку, наведеного позивачами у справі, не може підтверджувати розмір можливого доходу, отриманого від майна, яке було набуте відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачами не визначено в установленому порядку розмір доходу, одержаного від користування відповідачем безпідставно набутим майном, а із наданого розрахунку неможливо встановити, чи вірним є застосовані відповідні показники, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру сум, заявлених до стягнення з відповідача, що, в свою чергу, свідчить про необгрунтованість позовних вимог .

При цьому, суд вважає, що правильним розрахунком доходу, одержаного від користування безпідставно набутими земельними ділянками, буде розрахунок, який включатиме в себе відповідні показники та коефіцієнти, валові витрати та суми амортизаційних відрахувань підприємства, в тому рахунку із обов`язковим застосуванням показників нормативної грошової оцінки землі, які визначаються відповідними нормами чинного законодавства України у галузі земельних відносин.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України ).

Відповідно до статті 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене та обставини справи, саме на позивачів покладений обов`язок доказування розміру доходу, одержаного від користування відповідачем безпідставно набутими земельними ділянками , належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Натомість, позивачі та їх представник не довели належними та допустимими доказами розмір доходу, одержаного відповідачем від господарювання саме на їхніх земельних ділянках , та що вказані доходи не є абстрактними і могли бути реально отримані на ту суму, яка ними заявлена до стягнення, а також не доведено й той факт, що позивачі мали реальні підстави розраховувати на одержання саме такого доходу, розмір якого визначено в позові, від використання належних їм на праві власності земельних ділянок за звичайних обставин у спірний період користування відповідачем безпідставно набутим майном (2017-2020 рр.).

З огляду на вказане, за результатами встановлених обставин справи та досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з його недоведеністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, до стягнення з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 13, 76, 77, 79, 81, 89, 258, 259, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити за позивачами.

Копію рішення направити позивачу по справі ОСОБА_2 згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 13.09.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство ЕСКІТ (вул. Софії Козлової, 52, с. Рожична Оратівського району Вінницької області, ЄДРПОУ 30802588, 22650).

Суддя С.В. Климчук