Рішення

від 29.08.2006 по справі 29/246пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/246пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.08.06 р.                                                                               Справа № 29/246пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом –  Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Маріуполі

до відповідачів: 1 – Товариства з обмеженою відповідальністю „Термар” м. Маріуполь

                          2 – Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” м.Київ

про визнання договору недійсним   

За участю прокурора – Лисенко С.І.– прокурор відділу прокуратури Донецької області

представників сторін:

від позивача – Сафошин О.І. -  - держподатковий інспектор (за довір.)

від відповідачів – 1. не з"явився

                           2.  не з"явився

Суть справи :

           Прокурор м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Маріуполі звернувся до господарського суду з позовною вимогою  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Термар” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” про визнання недійсним договору підряду №5 від 05.07.2003р., стягнення з ТОВ „Властіна” на користь ТОВ „Термар” 52572 грн., та стягнення з ТОВ „Термар” у доход держави 52572 грн. – вартості наданих послуг за оспорюваною угодою.

          Додатковою заявою від 29.08.2006р. прокурор змінив свої позовні вимоги в частині суми, стягуваної за оспорюваною угодою, та просить стягнути з ТОВ „Властіна” на користь ТОВ „Термар” 37572 грн.   

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення Деснянського районного суду м.Києва  від 05.12.2003р. по справі №2-7130, яким були визнані недійсними статутні документи та Свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту реєстрації   Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” , наявність у відповідача 2 умислу на укладання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та на ст.49 ЦК України.

          В зв'язку із нез'явленням у судове засідання представників відповідачів, розгляд справи відкладався, про що відповідачі були належним чином повідомлені шляхом направлення  відповідних ухвал за їх адресами.

Відповідачі  відзив не надали, в судове засідання знов не з'явились, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, додаткові докази та заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд, встановив :

           Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Термар” ( Замовник)  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Властіна”  (Підрядник) 05.07.2003р. був укладений договір підряду  за №5 на виконання робіт по зашивці віконних пройомів  цеху загальною вартістю 57000грн., у т.ч. ПДВ – 9500 грн. Згідно до акту виконаних робіт за серпень 2003р. податкових накладних  №341 від 12.08.2003р. на суму 22572грн., у т.ч. ПДВ – 3762 грн., №219 від 28.07.2003р. на суму 30000 грн., у т.ч. ПДВ – 5000грн. відповідачем 2 були виконані роботи по зашивці віконних пройомів  цеху на суму 52572грн., у т.ч. ПДВ – 8762 грн..

Виконані ТОВ „Властіна” роботи були сплачені ТОВ „Термар” частково платіжними дорученнями №95 від 06.08.2003р. на суму 22572 грн., у т.ч. ПДВ – 3762 грн. та №100 від 29.08.2003р. на суму 15000 грн., у т.ч. ПДВ – 2500 грн.

Згідно ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою свідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати противоправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання противоправних наслідків.

Згідно до п.11 Роз?яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 та п.7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 липня 2002 року №1056 „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про  податки” дія статті 49 Цивільного кодексу України поширюється на угоди, укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До таких, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами  від оподаткування прибутків та доходів.   .

Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва  по справі №2-7130 від 05.12.2003р. визнані недійсними з моменту реєстрації статутні документи, Свідоцтво про державну реєстрацію, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Властіна”. Крім того, цим рішенням суду визнані недійсними фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та продаткового обліку, які складені, підписані від імені Васильчика С.М., як від директора ТОВ „Властіна”, з моменту державної реєстрації – 06.05.2003р., а саме: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, касові документи (видаткові та прибуткові ордери), векселі, акти заліків, акти приймання-передачі векселів, виконаних робіт (послуг) та інші документи, які відображують здійснення господарських операцій вказаним підприємством.

Наведеним рішенням встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Властіна” було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Солом”янською районною радою у м.Києві державною адміністрацією 06.05.2003р., засновником якого є Васильчик С.М. Рішенням суду встановлено, що всупереч Закону України „Про підприємництво”, Положення „Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності”, „Про порядок державної реєстрації суб”єктів підприємницької діяльності”, ВасильчикС.М. фінансово-господарською діяльністю не займався, ніяких угод не укладав, на пропозицію знайомого Андрія працевлаштуватися , він надав йому ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду. Про те, що він є засновником та директором наведеного підприємства, дізнався лише у податковій міліції. Як встановлено рішенням суду , невідомі особи використали ТОВ „Властіна” та його установчі документи в корисних цілях.

За приписом ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно до акту №812 від 31.03.2004р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №36078632 ТОВ „Властіна” не подає до податкового органу податкову звітність з листопада 2003 року, за своїм місцезнаходженням не знаходиться.   

Наданими доказами у сукупності доводиться, що державна реєстрація, а також здійснення фінансово-господарських операцій відповідача 2 направлені на здійснення підприємницької діяльності поза межами правової відповідальності, з порушенням встановленого Законом порядку здійснення підприємницької діяльності.

Здійснення підприємницької діяльності ТОВ „Властіна” поза межами правової відповідальності,           заснування підприємства на підставну особу, господарювання, укладення та здійснення в подальшому угод без сплати з цих операцій податків,  неподання податкової звітності, - є доказами умислу, направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування. Таке суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд вважає, що спірна угода була укладена з метою суперечною інтересам держави і суспільства за наявності умислу з  боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна”.  

За таких обставин, договір підряду №5 від 05.07.2003р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Термар” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Властіна”  , слід визнати недійсним згідно до ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР  .

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про намір укладання угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Термар”.

За приписами  ст.49 Цивільного кодексу Української РСР при наявності умислу укладання угоди, яка суперечить інтересам держави та суспільства, тільки у однієї сторони, все отримане нею по угоді повинно бути повернуто іншій стороні, а отримане останньою або належне їй  у відшкодування виконаного стягується у доход держави.

          З урахуванням викладеного, вимоги Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю „Термар” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” про визнання недійсним договору підряду №5 від 05.07.2003р., стягнення з ТОВ „Властіна” на користь ТОВ „Термар” 37572 грн., та стягнення з ТОВ „Термар” у доход держави 52572 грн. – вартості наданих послуг за оспорюванню угодою, підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю „Властіна”, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст.49 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 22,  33, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю „Термар” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” про визнання недійсним договору підряду №5 від 05.07.2003р., стягнення з ТОВ „Властіна” на користь ТОВ „Термар” 37572 грн., та стягнення з ТОВ „Термар” у доход держави 52572 грн. – вартості наданих послуг за оспорюванню угодою, задовольнити.

Визнати недійсним договір підряду №5 від 05.07.2003р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Термар” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Властіна”, як такий, що суперечить інтересам держави та суспільства .

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” (01000 м.Київ, вул.Механізаторів,1, р/рахунок №260093433731 у ЗАТ „Інпромбанк” м.Київ, МФО 322863, ЄДРПОУ 32484969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Термар” ( 87548, м.Маріуполь, вул..Купріна,31/5, р/рахунок №260049802028 в Укрсоцбанку м.Маріуполя, МФО 334185, ЄДРПОУ 24815578) 37572грн.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Термар” ( 87548, м.Маріуполь, вул..Купріна,31/5, р/рахунок №260049802028 в Укрсоцбанку м.Маріуполя, МФО 334185, ЄДРПОУ 24815578)  у доход  Державного бюджету України вартість наданих за договором підряду №5 від 05.07.2003р. послуг в сумі 52572грн.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” (01000 м.Київ, вул.Механізаторів,1, р/рахунок №260093433731 у ЗАТ „Інпромбанк” м.Київ, МФО 322863, ЄДРПОУ 32484969) у доход  Державного бюджету України держмито в сумі  610грн.72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Властіна” (01000 м.Київ, вул.Механізаторів,1, р/рахунок №260093433731 у ЗАТ „Інпромбанк” м.Київ, МФО 322863, ЄДРПОУ 32484969)  на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (м.Київ, пр. Перемоги,44, р/рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м.Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370)  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.    

            Рішення оголошено в судовому засіданні.

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.