Постанова

від 08.12.2021 по справі 533/1134/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 533/1134/17

провадження № 61-15845св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинська районна державна адміністрація Полтавської області, Бреусівська сільська рада Козельщинського району Полтавської області,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру

у Полтавській області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень та рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року

у складі судді Оксенюк М. М. та постанову Полтавського апеляційного суду

від 28 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М.,

Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Козельщинська РДА), Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (далі - Бреусівської сільської ради), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), про визнання незаконними та скасування розпоряджень та рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано розпорядження від 05 грудня 2012 року № 506 Про затвердження технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою в частині погодження та затвердження проектів землеустрою ОСОБА_2 , визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 20 грудня 2013 року реєстраційною службою Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області

ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, та припинити право власності ОСОБА_2

на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номером 5322080400:00:001:1661 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Визнано незаконним та скасовано рішення Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 15 серпня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 ,

що знаходиться в с. Бреусівка Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області , та припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровим номером 5322080401:01:001:0331 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн

на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7 017,80 грн, тобто з кожного по 1 754,45 грн.

До Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат,

в якій заявник просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат понесених ним у судах першої та апеляційної інстанції, у тому числі витрат

на проведення судової експертизи, а саме: 7 850,00 грн - витрати на проведення експертизи, 14 440,00 грн - витрати на правову допомогу у суді першої інстанції, 9 000,00 грн та 5 000, 00 грн - витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції та 1 000,00 грн - судовий збір у суді апеляційної інстанції, а всього 29 400,00 грн. Крім того, у заяві зазначено, що у зв`язку з децентралізацією відповідно до ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області

03 вересня 2021 року замінено сторону виконавчого провадження боржника Бреусівську сільську раду Козельщинського району Полтавської області

її правонаступником на Козельщинську селищну раду (ЄДРПОУ 21063513, Україна, 39100, Полтавська область, Кременчуцький (Козельщинський) район, селище Козельщина, вулиця Остроградського, 75/15) та замінено сторону виконавчого провадження боржника Козельщинську районну державну адміністрацію її правонаступником на Кременчуцьку районну державну адміністрацію (Кременчуцька РДА, ЄДРПОУ 04057586, Україна, 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Соборна, 14/23).

Відповідно до пункту 3 частин першої, третьої статті 270 ЦК України суд,

що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається

на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини, в тому числі

із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Приймаючи постанову Верховного Суду від 24 червня 2021 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішила питання щодо судового збору, понесеного ОСОБА_1 зокрема у суді апеляційної інстанції

у розмірі 1 000,00 грн, а тому у задоволенні заяви у цій частині слід відмовити.

Щодо доводів заяви про стягнення судових витрат понесених у судах першої

та апеляційної інстанцій на правову допомогу та на проведення судової експертизи

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних

з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів

та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані

з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими

в статтях 141 - 142 ЦПК України.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може,

за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати

з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним

до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін,

в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або

чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат

є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи

та фінансового стану обох сторін.

Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження

№ 11-562ас18), від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження

№ 12-94гс20), від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц,

від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, від 18 червня 2019 року

у справі № 910/3929/18.

Позивачем 17 березня 2020 року до суду першої інстанції на підтвердження розміру понесених судових витрат надано: договір про надання правової допомоги від 03 грудня 2018 року, узгодження погодинної вартості роботи адвоката, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, акт приймання-передачі

до договору від 03 грудня 2018 року, квитанцію від 17 березня 2020 року

№ 17/03-04 про сплату адвокатських послуг в сумі 14 400,00 грн; копія квитанції про оплату проведення експертизи на суму 7 850,00 грн (т. 4, а. с. 88-96).

Крім того, до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою

на підтвердження розміру понесених судових витрат надано суду:договір про надання правової допомоги від 02 червня 2020 року, узгодження погодинної вартості роботи адвоката, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, акт приймання-передачі до договору від 02 червня 2020 року, ордер на надання правової допомоги від 11 червня 2020 року, квитанцію від 11 червня 2020 року № 11/06-03 про сплату адвокатських послуг в сумі 9 000,00 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 4, а. с. 163-171).

При цьому відповідачі не зверталися до судів першої та апеляційної інстанцій

з клопотанням про зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу, не спростували їх розмір та не доводили неспівмірність цих витрат критеріям, встановленим у частині четвертої статті 137 ЦПК України, що унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сторін без відповідних дій з боку таких сторін.

За таких обставин, позивачем доведено належними та допустимими доказами судові витрати, понесені позивачем на правничу допомогу у розмірі 23 400,00 грн, а також доведено понесення ним витрат на проведення експертизи у розмірі 7 850,00 грн, всього 31 250,00 грн.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалення додаткового рішення суду.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн 50 коп. витрат, понесених

на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн 50 коп. витрат, понесених на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з Козельщинську селищну раду (ЄДРПОУ 21063513) на користь ОСОБА_1 7 812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн 50 коп. витрат, понесених на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з Кременчуцьку районну державну адміністрацію (ЄДРПОУ 04057586) на користь ОСОБА_1 7 812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн 50 коп. витрат, понесених на професійну правничу допомогу в судах першої

та апеляційної інстанцій.

Додаткова постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов