Ухвала

від 13.11.2020 по справі 533/1134/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 533/1134/17

провадження № 61-15845ск20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень та рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив визнати незаконними та скасувати розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 липня 2011 року № 294 Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та від 05 грудня 2012 року № 506 Про затвердження технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою в частині погодження

та затвердження проектів землеустрою ОСОБА_2 ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії

НОМЕР_1 , видане 20 грудня 2013 року реєстраційною службою Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області

ОСОБА_2 відносно земельної ділянки загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661 та скасувати право власності ОСОБА_2

на земельну ділянку та державну реєстрацію права власності ОСОБА_2

на земельну ділянку, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661;

визнати незаконним та скасувати рішення Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 17 травня 2016 року Про розгляд заяви ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розробку (виготовлення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішення Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області

від 15 серпня 2017 року Про затвердження технічної документації

із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки

в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , що знаходиться в с. Бреусівка Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та скасувати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331 та державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5322080401:01:001:0331.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2018 року до участі у справі залучено правонаступника ОСОБА_4 - спадкоємця ОСОБА_1 .

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду

від 28 вересня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року, в якій просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 29 жовтня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки

в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору

за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що його сукупний річний дохід за 2018-2019 роки відсутній, він не є інвалідом та не є пенсіонером за віком (оскільки йому на момент звернення з касаційною скаргою, ще не виповнилося 60 років), будь-якої соціальної допомоги чи інше він не отримує. Розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 6 400,00 грн, що перевищує 5 % його річного доходу, а тому він не має фінансової можливості сплатити судовий збір.

На підтвердження наведеного заявником надано: копію відомостей

з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21 травня 2020 року № 20360/1614 за період

з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 в 4 кварталі 2018 року отримав дохід у розмірі 99,40 грн, щодо іншого періоду інформація про доходи відсутня; копію довідки Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 21 жовтня

2020 року № 622/0337 про те, що ОСОБА_1 на обліку в Полтавському управлінні соціального захисту населення не перебуває і ніяких видів допомог не одержує та соціальних послуг не надає.

Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених

у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж

до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи

за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх

чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки наданих заявником доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору.

Надані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21 травня 2020 року та копія довідки Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 21 жовтня 2020 року не характеризує

у повній мірі майновий стан заявника за попередній календарний рік, оскільки, як зазначає сам заявник, він не є інвалідом та не є пенсіонером за віком, отже, - є працездатною особою.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати інші докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого майнового стану або документи,

що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували,

що за 2019 рік ним не було отримано доходів з інших джерел заявником

до клопотання не долучено.

Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів

на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу

до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно

й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого

2014 року, пункт 111).

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у жовтні 2017 року, з урахування заяви про зміну предмету позову, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 600 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання заяви про зміну предмету позову у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку за п`ять немайнових вимог становить 6 400 грн (640 грн х 5 х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду в розмірі 6 400 грн має бути перераховано або внесено за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату, або документи,

що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно

до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки.

На підставі наведеного, керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року,

та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 14 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Бурлаков