Постанова
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 533/1134/17
провадження № 61-15845св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинська районна державна адміністрація Полтавської області, Бреусівська сільська рада Козельщинського району Полтавської області,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року у складі судді Оксенюк М. М.
та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у складі колегії суддів:Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Козельщинська РДА), Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (далі - Бреусівської сільської ради), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), про визнання незаконними та скасування розпоряджень та рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку
від 08 серпня 2007 року серія ПЛ № 045299, на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області кадастровий номер 5322080401:01:001:0053.
24 листопада 2017 року він звернувся до державного кадастрового реєстратора відділу у Козельщинському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322080401:01:001:0053.
01 грудня 2017 року рішенням № РВ-5300862042017 йому відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка належить йому на праві власності, кадастровий номер 5322080401:01:001:0053, перетинається із земельною ділянкою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661 (площа співпадає на 78,2869 %), що належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 20 грудня 2013 року реєстраційною службою Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області,
та земельною ділянкою загальною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331 (площа співпадає 1,2762 %), що належить ОСОБА_3 відповідно до інформації
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 січня 2018 року № 110533091.
Також у заяві про зміну предмета позову позивачем зазначено, що розпорядчі документи в частині, що стосується надання дозволу та погодження технічної документації відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо зазначених земельних ділянок, які накладаються на його земельну ділянку,
є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки він є законним володільцем земельної ділянки відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 045299 на території Бреусівської сільської ради, кадастровий номер 5322080401:01:001:0053.
Надання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в тому числі, частини його земельної ділянки можливе лише у зв`язку з припиненням його права власності. Від земельної ділянки або від її частини він не відмовлявся і право власності
не втратив. Видачу відповідачам розпорядчих документів Козельщинська РДА та Бреусівська сільська рада здійснили незаконно.
З урахуванням заяви про зміну предмета позову просив:
1) визнати незаконними та скасувати розпорядження Козельщинської РДА від 12 липня 2011 року № 294 Про надання дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та від 05 грудня
2012 року № 506 Про затвердження технічної документації із землеустрою та проєкту землеустрою в частині погодження та затвердження проєктів землеустрою ОСОБА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 20 грудня
2013 року реєстраційною службою Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, та скасувати право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку і державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661;
2) визнати незаконним та скасувати рішення Бреусівської сільської ради від 17 травня 2016 року Про розгляд заяви ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розробку (виготовлення) проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішення Бреусівської сільської ради
від 15 серпня 2017 року Про затвердження технічної документації
із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , що знаходиться в с. Бреусівка Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та скасувати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331, та державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, його спадкоємцем є ОСОБА_1 .
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2018 року до участі у справі залучено правонаступника позивача - спадкоємця ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду
від 28 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при розгляді справи не встановлено неправомірності виділення земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, позивачем не були виконані рекомендації, які надавалися у відповідних документах та направлялися на його адресу, щодо приведення у відповідність документів розробником документації із землеустрою стосовно визнання
та уточнення відповідності фактичного місця розташування його земельної ділянки та координат в документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_4 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою,
що реєстрацію державних актів (2006-2007 років) та прийняття обмінних файлів здійснювала Полтавська регіональна філія Державного підприємства Центр ДЗК , і саме ці обмінні файли на вказані земельні ділянки не були перенесені
до Державного земельного кадастру, оскільки відомості про земельні ділянки, які були зареєстровані до 01 лютого 2013 року у Державному реєстрі земель, переносились до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. Централізовано здійснював це Центр Державного земельного кадастру. Крім того, згідно з державним актом серії ПЛ № 0452299 ОСОБА_4 належала на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 5322080401:01:001:0053, даний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010754500015, отже, земельна ділянка відповідно до закону належить ОСОБА_4 , право власності
за ОСОБА_4 в законному порядку не скасовано, крім того, зазначена ділянка була зареєстрована відповідно до вимог закону на момент видачі державного акта.
Суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 540/861/16-ц.
Доводи інших учасників справи
У січні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржувані судові рішення без змін.
У січні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 533/1134/17, витребувано її з Козельщинського районного суду Полтавської області.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року справу № 533/1134/17, призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням шостої сесії V скликання Бреусівської сільської ради від 29 грудня 2006 року Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та на підставі цього рішення йому видано державний акт серії ПЛ № 045299 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5322080401:01:001:0053.
Рішенням від 01 грудня 2017 року № РВ-5300862042017 ОСОБА_4 відмовлено у внесенні відомостей про цю земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що його земельна ділянка на 78,2869 % співпадає
із земельною ділянкою кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, яка належить відповідачу ОСОБА_2 , та на 1,2762 % співпадає із земельною ділянкою, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331, яка належить відповідачу ОСОБА_3
Державний кадастровий реєстратор рекомендував ОСОБА_4 звернутися
до розробника документації із землеустрою для визначення та уточнення відповідності фактичного місця розташування цієї земельної ділянки
та координат, поданих розробником в документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_4
Бреусівська сільська рада 06 липня 2011 року направила погодження щодо надання дозволу ОСОБА_2 на адресу Козельщинської РДА стосовно виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка знаходиться
за межами села Бреусівка.
Розпорядженням Козельщинської РДА від 12 липня 2011 року № 294 ОСОБА_2 з урахуванням погодження Бреусівської сільської ради надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га.
Розпорядженням Козельщинської РДА від 05 грудня 2012 року № 506 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки
та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Бреусівської сільської ради за межами населеного пункту с. Бреусівка
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, внесена
до земельного кадастру.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням дев`ятої сесії VII скликання Бреусівської сільської ради від 17 травня 2016 року Про надання дозволу на розробку (виготовлення) проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішенням двадцятої позачергової сесії VII скликання Бреусівської сільської ради від 15 серпня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність передано безоплатно відповідачу ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331, внесена
до земельного кадастру.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 5322080401:01:001:0331, із цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до висновку експерта від 28 грудня 2019 року № 1687/1690,
за даними, що містяться у наданих на дослідження копіях технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та згідно з копією Державного акта (серія ПЛ № 045299 від 08 серпня 2007 року) на право власності на земельну ділянку, земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5322080401:01:001:0053), що перебуває у приватній власності ОСОБА_4 та розташована на території Бреусівської сільської ради - має витягнуту геометричну форму та шість поворотних точок, розміри меж земельної ділянки вказано у додатку 1. Площа земельної ділянки становить
1,50 га. Вказані у державному акті та документації із землеустрою розміри меж та площа земельної ділянки з кадастровим номером 5322080401:01:001:0053,
що перебуває у приватній власності ОСОБА_4 вказані є ідентичними
і не змінилися.
Відповідно до даних, які зазначені в копії проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5322080400:00:001:1661), що перебуває в приватній власності ОСОБА_2
та розташована на території Бреусівської сільської ради, має витягнуту геометричну форму та шість поворотних точок, розміри меж земельної ділянки вказано у додатку 2, площа земельної ділянки становить 2,00 га.
Відповідно до даних, що містяться в наданій на дослідження копії проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - земельна ділянка
із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5322080401:01:001:0331), що перебуває в приватній власності ОСОБА_3 та розташована на території Бреусівської сільської ради має трапецієвидну форму та вісім поворотних точок, розміри меж земельної ділянки вказано у додатку 3, площа земельної ділянки складає 1,00 га.
Відповідно до каталогів координат кутів зовнішніх меж, що є складовою частиною наданих на дослідження документацій із землеустрою:
межі земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2 (кадастровий номер 5322080400:00:001:1661), накладаються (перетинають)
на межі земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_4 (кадастровий номер 5322080401:01:001:0053), площа перетину (накладання) становить 1,1743 га;
межі земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_3 (кадастровий номер 5322080401:01:001:0331), накладаються (перетинають)
на межі земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_4 (кадастровий номер 5322080401:01:001:0053), площа перетину (накладання) становить 0,0191 га.
Розміри меж частин земельних ділянок з кадастровими номерами 5322080400:00:001:1661 та 5322080401:01:001:0331, що накладаються
на земельну ділянку з кадастровим номером 5322080401:01:001:0053, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 відображено у додатку 4.
Земельна ділянка кадастровий номер 5322080401:01:001:0053 ОСОБА_4
та земельна ділянка ОСОБА_3 , кадастровий номер 5322080401:01:001:0331, знаходяться в межах населеного пункту с. Бреусівка, а земельна ділянка ОСОБА_2 , кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, знаходиться
за межами населеного пункту.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України (в редакції Закону України від 01 січня 2006 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
Відповідно до державного акта серії ПЛ № 045299 ОСОБА_4 належала
на праві власності земельна ділянка із кадастровим номером 5322080401:01:001:0053.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Пунктом 1 частини першої статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до висновку експерта від 28 грудня 2019 року № 1687/1690 земельні ділянки з кадастровими номерами 5322080400:00:001:1661
та 5322080401:01:001:0331 накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 5322080401:01:001:0053, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .
Згідно з частиною другою та третьою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці правопорушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував
до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.
Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні
з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,
що передбачені Конституцією та законами України.
Прийняття рішення про передачу у приватну власність фізичній особі земельної ділянки, що належить іншій фізичній особі, може призвести до позбавлення особи, яка первинно набула право власності на земельну ділянку, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом власності, позбавляє особу загалом правомочностей власника землі у повному обсязі, а отже, є втручанням у право на мирне володіння майном.
Установивши факт накладення земельних ділянок ОСОБА_2
та ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_4 , суди залишили поза увагою,
що таке порушення виникло в результаті винесення Козельщинською РДА
розпорядження від 05 грудня 2012 року № 506 Про затвердження технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою в частині погодження
та затвердження проектів землеустрою ОСОБА_2 та рішення Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 15 серпня
2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , що знаходиться
в с. Бреусівка Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області .
Отже, встановивши, що відповідачі у 2012 та 2017 роках отримали право власності на земельні ділянки, які накладаються на частину земельної ділянки,
що належить позивачу та яка не була вилучена у встановленому законом порядку, суди залишили поза увагою, що наявні підстави для задоволення позову, який спрямований на захист від втручання у право власності позивача
на земельну ділянку, набуте у встановленому законом порядку. Порушено право приватної власності позивача на земельну ділянку підлягає відновленню шляхом скасування відповідних рішень, на підставі яких відповідача були надані земельні ділянки, а також шляхом припинення права власності відповідачів
на відповідні земельні ділянки, оскільки відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно
та їх обтяжень ухвалення судом рішення про визнання недійсними
чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав зареєстрованих відповідно до законодавства
(за наявності таких прав).
Щодо розподілу судових витрат на правову допомогу
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати
на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних
та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним
та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими,
що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи
та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи
як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження
№ 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених
у зв`язку з наданням правової допомоги під час касаційного розгляду справи надано узгодження погодинної вартості роботи адвоката, попередній розрахунок вартості послуг на правову допомогу, ордер, виданий 27 жовтня 2020 року
на підставі договору про надання правової допомоги від 20 жовтня 2020 року, акт приймання-передачі від 20 жовтня 2020 року та квитанцію до прибуткового касового ордера від 27 жовтня 2020 року № 27/10-04 про сплату ОСОБА_1 коштів у розмірі 10 000,00 грн.
З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції у загальному розмірі 10 000,00 грн
та їх співмірність зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи, проте неправильно застосували норми матеріального права, то наявні підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене з відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської РДА, Бреусівська сільська рада на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору на загальну суму 3 457,80 грн, у тому числі витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви - 2 560,00 грн, апеляційної скарги - 1 000,00 грн, касаційної скарги - 7 017,80 грн.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень та рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки задовольнити частково.
Визнати незаконними та скасувати розпорядження від 05 грудня 2012 року № 506 Про затвердження технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою в частині погодження та затвердження проектів землеустрою ОСОБА_2 , визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 20 грудня 2013 року реєстраційною службою Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322080400:00:001:1661, та припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номером 5322080400:00:001:1661 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Визнати незаконним та скасувати рішення Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 15 серпня 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 ,
що знаходиться в с. Бреусівка Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області , та припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровим номером 5322080401:01:001:0331 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області
на користь ОСОБА_1 10 000,00 (десять тисяч) гривень
на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області
на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7 017 (сім тисяч сімнадцять) гривень 80 копійок, тобто з кожного по 1 754 (одна тисяча сімсот п`ятдесят чотири) гривень 45 копійок.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2021 |
Оприлюднено | 02.07.2021 |
Номер документу | 98000227 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Бурлаков Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні