Рішення

від 08.12.2021 по справі 947/25237/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/25237/20

Провадження № 2/947/999/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Грабовій Т.П.,

за участю позивача та його представника - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 , 3-ої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Франко 39 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 35097 гривень, моральну шкоду 10 000 гривень, посилаючись на те, що 22 липня 2020 року з вини відповідачів-співвласників квартири АДРЕСА_1 , сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , співвласником якої є позивач. Позивачка стверджує, що залиття її квартири сталося внаслідок того, що в квартирі відповідачів було пошкоджено радіатор обігріву, розташований у кімнаті площею 13,4 кв.м. Пошкодження квартири позивачки підтверджується Актом про залиття від 24.07.2020 року, який був складений комісією ОСББ Франка на чолі з головою правління ОСОБА_3 . Оскільки, відповідачі добровільно відмовляються відшкодувати шкоду ОСОБА_4 вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивачка та її представник - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, щоу червні 2020 року, приблизно за три тижні до 22 липня 2020 року, позивач у квартирі АДРЕСА_2 , міняла стояк опалення та трубу, яку вивели в квартиру АДРЕСА_3 і приєднали до радіатора. Після здійснених у квартирі АДРЕСА_4 сантехнічних робіт, у квартирі АДРЕСА_3 виникли технічні проблеми. Про технічні несправності вона повідомила сантехнику. Відповідачка зазначає, що акт від 24 липня 2020 року, який представила позивачка на підтвердження залиття своєї квартири є неналежним доказом наявності вини у залитті належної позивачу квартири, оскільки цей Акт про залиття не відповідає п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, у тому числі, як такого, що складений без участі осіб, які мають спеціальну технічну освіту, з огляду на необхідність встановлення та зазначення чітко причини. 24.07.2020 року ОСОБА_5 принесли акт про залиття підписаний тільки головою комісії, зазначений акт був складений у відсутності ОСОБА_5 . Акт про залиття ОСОБА_5 не підписала. Складений акт не є належним доказом завдання ОСОБА_4 матеріальної шкоди, так як складений всупереч Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 та не містять достатніх підстав вважати, що саме дії відповідачки були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є особиста вина відповідачки, а тому просила у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 у письмовій заяві на адресу суду позовні вимоги не визнав та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Вважає складений Акт незаконним, оскільки Акт складений з порушенням вимог п. 2.3.6. Положення Про затвердження правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (надалі - Положення), а саме, в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) (додаток 4 до Положення) в складі комісії мав бути сантехнік, який виступає експертом та особою, яка має виправити наслідки аварії. Акт про залиття був складений 24.07.2020р., хоча залиття трапилось 22.07.2020 р. Відповідачка не погоджується з твердженням про факт несправності радіатору. Так як протягом останніх п`яти років, жодних нарікань на роботу даного радіатору не було, до моменту, як позивач, в ході своїх ремонтних робіт, замінив у квартирі стояк, який врізався в радіатор кв. 40, вважає повністю необґрунтованою вимогу в частині відшкодування матеріальних збитків у розмірі 35097 гривень. Окрім того, відповідач зазначив, що без проведення експертизи неможливо визначити та чітко встановити, які саме речі були пошкоджені та не підлягають до повторного використання, також моральну шкоду вважає не доведеною.

3-я особа: Голова правління ОСББ Франко 39 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

3-ті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до судового засідання не з`явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причині неявки суду не повідомили.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 21 травня 2002 року № НОМЕР_1 , квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 43,5 кв.м., належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в рівних частках.

Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 поверхом вище того ж будинку на праві спільної сумісної власності.

22.07.2020 року сталось залиття квартири АДРЕСА_2 , на підтвердження вказаного факту позивачкою надано до суду Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 24 липня 2020 року, який складений комісією ОСББ Франко39 - голова правління ОСББ Франко 39 - Нікола О.В. та співвласниками ОСББ Франко 39 - Догаєва Д.(кв38)., ОСОБА_9 (кв.74), ОСОБА_10 (кв.36).

Суд критично відноситься до даного акту, оскільки вищезазначений Акт про залиття від 24.07.2020 року не відповідає формі, яка визначена п.2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного Комітету України з питань ЖКГ №76 від 17.05.2005 року( додаток 4).

Відповідне роз`яснення надано Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 р. №12/20-11-1975, відповідно до якого вказується, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття, та осіб, відповідальних за спричинену шкоду.

Однак, наданий позивачем акт про залиття від 24 липня 2020 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, оскільки не підписаний всіма членами комісії, складений у відсутність відповідачів, без участі спеціаліста (сантехніка) який обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_5 та який викликався 22.07.2020 року в зв`язку із залиттям.

Причиною залиття квартири зазначено, вихід з ладу радіатора опалення в кімнаті, його не задовільний стан в кв. АДРЕСА_3 , при цьому доказів не задовільного стану радіатора не надано, не встановлено з якої причини вийшов з ладу радіатор, та не вказана відповідальна особа за спричинену шкоду.

У судовому засіданні представник ОСББ Франко 39 - Нікола О.В. пояснила, що Акт про залиття від 24.07.2020 року складався для фіксації того, що 22.07.2020 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_2 , а не для встановлення причин залиття та відповідальних осіб за спричинену шкоду.

За таких обставин, суд вважає, що акт від 24.07.2020 року не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди позивачці саме з вини відповідачів.

Аналогічні правові висновки викладено й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11 (провадження № 61-4574 св 18).

З матеріалів справи також вбачається, що листом № 02-01-01-474 від 14.12.2020 року КП Теплопотсачання міста Одеси повідомило, що у липні місяці 2020 року для виявлення прихованих дефектів теплових мереж проводило планові випробування у вигляді гідравлічних опресувань тепломереж від котелень КП ТМО . На офіційному сайті міста Одеса КП ТМО розмістило повідомлення про зазначенні випробування. Означене повідомлення, окрім іншого, містило й попередження про необхідність провести відключення в теплових пунктах засувками №№1,2,3,4,(щоб уникнути пошкоджень внутрішніх систем опалення будинків). Тобто, внутрішньо будинкові мережі підлягали надійному відключенню (при необхідності-із встановленням заглушок). При здійсненні зазначених заходів будь-який надлишковий тиск у внутрішніх системах опалення будинків мав бути відсутнім.

Листом № 02.01.-21/685 КП Теплопостачання міста Одеси надало інформацію, що 12.05.2020 року КП ТМО видало Голові ОСББ Франко 39 під його особистий підпис Попередження , Про прийняття необхідних заходів безпеки на об`єкті багатоквартирного будинку при проведенні випробувань, щоб уникнути пошкоджень внутрішньобудинкової системи опалення. Для чого виконати відключення внутришньобудинкової системи, вищевказаного будинку, від міської мережі теплопостачання шляхом перекриття (закриття) в тепловому пункті даного будинку секціонних засувок

АДРЕСА_6 випробування магістральних і квартальних теплових мереж на розрахунковий тиск, від РК Чубаївка , підходящих до житлового будинку АДРЕСА_5 , проводилися 22.07.2020 року, згідно графіка. Внутрішньобудинкова система опалення знаходиться на балансі та експлуатується адміністрацією ОСББ Франко 39 .

Окрім того, позивачка у судовому засіданні не заперечувала, що саме до залиття квартири, вона робила ремонт у квартирі АДРЕСА_2 та проводила заміну стояка опалення та труби, у квартирі АДРЕСА_4 , яка вела до квартири АДРЕСА_3 і приєднувалась до радіатора.

ОСОБА_4 в ході розгляду справи не заявляла клопотання про проведення експертизи для встановлення дійсної причини залиття квартири, встановлення ступеня винності дій відповідачів та причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та діями відповідачів, а також не заявляла клопотання про допит свідків, які були безпосередньо присутні в день залиття її квартири, зокрема сантехніка, який викликався в день залиття, та який міг би підтвердити або спростувати вищенаведені обставини.

Слід також зазначити, що на підтвердження матеріальної шкоди позивачкою надано звіт виконаний 24 березня 2021 року, тобто більш ніж через сім місяців після залиття квартири, та відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, нанесеного власнику квартири АДРЕСА_2 внаслідок залиття, вартість складає 26168 гривень, при цьому ОСОБА_4 із вказаною сумою не погодилась та просила стягнути матеріальну шкоду у розмірі 35097 гривень, надавши копії касових чеків, накладних датованих до дати залиття, а також самостійний розрахунок ремонтних робіт, що не є належними та допустимими доказами спричиненої шкоди відповідно до норм цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Матеріали справи не містять належних, та допустимих доказів неправомірних дій щодо залиття квартири саме відповідачами, а як наслідок - відсутній безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями та шкодою.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

На підставі викладеного, суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають, оскільки не доведено розмір заподіяної шкоди позивачу, не встановлено винність дій відповідачів, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідачів.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної у постанові КЦС ВС від 18.03.2020 року у справі № 460/2545/17 якщо право, за захистом якого звернувся позивач, не порушено, то і підстав для відшкодування моральної шкоди (похідна вимога) немає.

Отже, приходячи до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити й у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, які є похідними та тісно взаємопов`язані з вимогами про відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.141 ЦПК України вимоги про стягнення судових витрат також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-83, 263-265, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Франко 39 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок залиття квартири - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2021 року.

Суддя Огренич І. В.