Рішення

від 06.06.2007 по справі 37/470-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/470-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2007 р.                                                            Справа № 37/470-06

вх. № 12234/4-37

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Доленчук Д. О. 

суддя                         Хотенець П.В.

суддя                         Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

 позивача - директора Полянської О.Є.,  відповідача - Коротіна О.О. за довіреністю № б/н від 24.02.2006 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Номадс групп", м. Харків    

до  Акціонерного банку "Факторіал-Банк", м. Харків  

про визнання недійсним договору кредиту

та матеріали справи за зустрічним позовом Акціонерного комерційного банку "Факторіал-Банк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Номадс групп", м. Харків

про  стягнення 7103770,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Номадс групп" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного банку "Факторіал-Банк" (відповідач) про визнання недійсним кредитного договору № 27/05 від 21.04.2005 р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно до якого ТОВ “Номадс групп” отримало кредит в сумі 5000000,00 грн. для  поповнення обігових коштів, на строк з 21.04.2005 р. по 20.04.2012 р. з обов'язковим щомісячним погашенням  основної суми кредиту рівними частинами в сумі  60241,00 грн., починаючи з червня 2005 року, з оплатою  за користування  кредитними коштами процентів у розмірі 22 % річних, і вважає, що вказаний договір кредиту було укладено з порушенням вимог діючого законодавства України, і тому він повинен бути визнаний недійсним.

Відповідач подав до господарського суду зустрічну позовну заяву до позивача, яку було прийнято судом до розгляду, згідно ухвали господарського суду Харківської області від 11.10.2006 р. по справі № 37/470-06, та в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Номадс групп" заборгованість за договором кредиту № 27/05 від 21.04.2005 р. в сумі 7103770,80 грн., що складається з суми кредиту у розмірі 5000000 грн., пені за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитними коштами в сумі 416859,25 грн. та пені за порушення строків сплати процентів в сумі 178734,89 грн.

Відповідач, через канцелярію господарського суду  20.12.2006р. за вх. № 27704, надав до господарського суду  уточнення до зустрічного позову, яки були прийняти судом до розгляду. Згідно уточнень Акціонерний банк "Факторіал-Банк" просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Номадс групп" повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Номадс групп" на користь Акціонерного банку "Факторіал-Банк" 7103770,80 грн. суми боргу, що складається з суми кредиту 5000000,00 грн.,  прострочених процентів за користування кредитними коштами в сумі 1508176,66 грн., пені за несвоєчасно сплачений кредит  в сумі  416859,25 грн. та пені за порушення строків сплати процентів в сумі 178734,89 грн.

Позивач, через канцелярію господарського суду 01.06.2007 р. за вх. № 13486, надав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи. Господарський суд розглянувши клопотання позивача вказує на те, що позивач має право ознайомитися з матеріалами справи відповідно до ст.22 ГПК України.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області Бровченко І.О. від 04.06.2007 року клопотання позивача за первісним позовом про колегіальний розгляд справи задоволено та призначено для розгляду справи № 37/470-06 колегію суддів у складі: головуючий колегією суддя Доленчук Д.О., суддя Хотенець П.В. та суддя Прохоров С.А.

Сторони до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 06.06.2007 р. за вх. № 11317, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копії довіреності на представника, яке господарським судом задовольняється та надана копія довіреності залучається до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 05.06.2007 р. за вх. № 13779, надав клопотання про намір змінити предмет спору та витребування документів. В задоволенні вищевказаного клопотання в частині наміру змінити предмет спору господарський судом відмовляє, оскільки представником позивача у судовому засіданні не було надано пояснень щодо зміни позовних вимог, які би вказували не те, які зміни позивач бажає внести у позовні вимоги. В задоволенні вищевказаного клопотання в частині витребування у відповідача копії кредитної справи по кредитному договору від 21.04.2005 № 27/05 господарський судом відмовляє, оскільки всі необхідні документи судом витребувані, в матеріалах справи містяться документи з кредитної справи, які необхідні для вирішення справи по суті, судом вони не одноразово вивчалися, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що всі матеріали для винесення рішення по справі знаходяться в матеріалах справи, а дане клопотання тільки затягує розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши  матеріали справи, вислухавши  пояснення представників сторін, дослідивши докази і надавши їм оцінку, суд встановив наступне:

21.04.2005 року між сторонами був укладений договір кредиту № 27/05. Відповідно до умов договору  банк (відповідач по первісному позову) надав позичальнику (позивач по первісному позову)  кредит  у розмірі 5000000,00 грн., на строк  з 21.04.2005 р. по 20.04.2012 р., зі сплатою за користування  кредитними коштами  процентів  22% річних.  Погашення кредиту, відповідно до умов договору кредиту, позичальник зобов'язаний  сплачувати  щомісяця рівними частинами у сумі не менш ніж 60241,00 грн., починаючи з червня 2005 року. Грошові кошти надано банком для поповнення обігових коштів позивача.

Але, позивач за первісним позовом, вважає, що зазначений договір кредиту було укладено з порушенням вимог  діючого законодавства України,  а саме: ст. ст. 203, 215, 216, 229, 230, 234, 559, 604, 609 Цивільного кодексу України, а також, порушено вимоги ч.5 ст. 49 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.   Свої висновки позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що платіжними дорученнями №№ 2, 3, 4 від 21.04.2005 року грошові кошти, отримані позивачем,  було перераховано на рахунки, що було відкрито банком ТОВ  фірмі “Автохаргантранс”, тоб то, позивач сплатив заборгованість  за кредитом за іншу особу – ТОВ фірму “Автохаргантранс”, з якою у позивача були правовідносини, що виникли  на підставі  договору застави, за яким позивач виступив майновим  поручителем за ТОВ фірму “Автохаргантранс”. Позивач вважає, що оскільки 24.11.2004 року ТОВ  фірма “Автохаргантранс” була визнана банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а відповідач, як кредитор, не заявив свої вимоги у справі про банкрутство,  договір застави вважається припиненим, а зобов'язання  по кредитному договору з ТОВ фірмою “Автохаргантранс”  на час укладеного договору кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року, погашеними у зв'язку з несвоєчасним за явленням вимог в процедурі банкрутства. При наявності даних про банкрутство ТОВ  фірми “Автохаргантранс”, відповідач не сповістив позивача про це, а уклав з позивачем договір кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року з метою погашення заборгованості за ТОВ  фірму “Автохаргантранс”, що є обманом з боку відповідача.

З цих підстав позивач просить визнати недійсним договір кредиту  № 27/05 від 21.04.2005 року.

Позивач за первісним позовом зустрічний позов не визнає і просить суд відмовити  в його задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує і вважає, що договір кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року укладений з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, і просить в позові позивачу відмовити.

В обґрунтування своїх вимог представник відповідача пояснив, що зазначений договір кредиту був укладений сторонами з дотриманням вимог ст. 203 та § 1, 2  глави 71 Цивільного кодексу України: представники сторін при підписанні  договору  мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, представник позичальника своїм підписом підтвердила  своє волевиявлення  учасника правочину, правочин вчинений з метою отримання грошових коштів, які меморіальним ордером № 15780808 від 21.04.2005 року  перераховані на поточний рахунок позичальника для поповнення обігових коштів.

Обґрунтуванням своїх заперечень відповідач також вважає ті обставини, що відповідно до мети договору кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року,  кредитні кошти були спрямовані відповідачем за первісним позовом на поточний рахунок позивача. Відповідачу  було надано платіжні доручення  на перерахування грошових коштів, які він виконав. Питання погашення заборгованості за  кредитним договором, укладеним з ТОВ фірмою “Автохаргантранс”,  не стосується виконання договору кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року. Свої заперечення викладено у відзиві відповідача на позовну заяву.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засідання щодо банкрутства  ТОВ фірми “Автохаргантранс” пояснив, що оскільки процедура банкрутства ТОВ фірми “Автохаргантранс” відбувалась по ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, публікації  в офіційних виданнях не проводиться, то банк не міг заявити свої вимоги у справі про банкрутство  ТОВ фірми “Автохаргантранс”. Ліквідаційна процедура ТОВ фірми “Автохаргантранс” до теперішнього часу не завершено. Грошові кошти, що надійшли від ТОВ “Номад групп” в погашення заборгованості ТОВ фірми “Автохаргантранс”, вважає такими, що відповідають закону, оскільки ст. 26 Закону “Про заставу” передбачає, що третя особа, яка надала в заставу належне їй майно, то в разі невиконання забезпеченого заставою зобов'язання перед заставодержателем вона має право виконати зобов'язання з метою запобігання зверненню стягнення на предмет застави.

Представник відповідача за первісним  позовом просить відмовити в задоволенні вимог позивачу, а просить  суд задовольнити зустрічний позов про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 7103770,80 грн., що складається з суми кредиту 5000000,00 грн., прострочених процентів  за користування  кредитними коштами в сумі 1508176,66 грн., пені за несвоєчасно сплачений кредит в сумі 416859,25 грн. та пені за порушення строків сплати процентів в сумі 178734,89 грн., у зв'язку з невиконанням ТОВ “Номадс групп” умов договору кредиту № 27/03 від 21.04.2005 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач за первісним позовом, отримав за договором кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року кредит в сумі 5000000,00 грн. для  поповнення обігових коштів, на строк з 21.04.2005 р. по 20.04.2012 р. з обов'язковим щомісячним погашенням  основної суми кредиту рівними частинами в сумі  60241,00 грн., починаючи з червня 2005 року. Відповідно до умов договору кредиту, меморіальним ордером № 15780808 від 21.04.2005 року грошові кошти в сумі 5000000,00 грн. були перераховані  на поточний рахунок позичальника. Платіжним дорученням позивача за первісним позовом № 1 від  21.04.2005 року  грошові кошти в сумі 3680491,69 грн. було спрямовано на купівлю валюти згідно з заявкою № 2 від 21.04.2005 року. Платіжним дорученням № 2 від 21.04.2005 року на суму 459722,11 Євро,  № 3 від 21.04.2005 року на суму   89957,01 Євро та № 4  від 21.04.2005 року на суму 2947,26 Євро ТОВ “Номадс групп” погасило заборгованість ТОВ фірми “Автохаргантранс” згідно договору кредиту № 38-978/02 від 21.11.2002 року та згідно договору застави від 21.11.2002 року.       

Як свідчать матеріали справи за зустрічною позовною  заявою, у відповідача за зустрічним позовом  є заборгованість за  договором кредиту  № 27/05 від 21.04.2005 року в сумі   6384615,01 грн., випискою з особового рахунку позичальника. Будь-яких інших доказів повернення заборгованості за договором, що оспорюється, суду не надано.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, листом від 18.04.2006 року  № 21-1786 повідомлено ТОВ “Номадс групп” про настання  строку виконання зобов'язання. Згідно з відповіддю від 28.04.2006 року № 16, яка надійшла до банку 03.05.2006 року, позичальник підтверджує настання строку виконання зобов'язання за договором кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року.

Таким чином, строк виконання зобов'язань за договором кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року настав 03.05.2006 року.

Відповідно ч.1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, і недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).

Договір, що оспорюється,  відповідає вимогам статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства і цей факт позивачем за первісним позовом не оспорюється.   Відповідно до пункту 1.2. договору кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року, кредит надано на поповнення обігових коштів. Кредитні кошти в сумі 5000000,00 грн. банком було перераховано меморіальним ордером № 15780808 від 21.04.2005 року на поточний рахунок  ТОВ “Номадс групп”. Таким чином,  кредитні кошти  позивач отримав на свій поточний рахунок.

Відповідно ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Суд вважає , що при укладанні між сторонами договору кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року, факт обману не підтверджений, оскільки зазначений договір  не зачіпає взаємовідносини з третьою особою – ТОВ фірма “ Автохарганстранс”.

Також, суд не може прийняти до уваги надані до господарського суду постанову господарського суду Харківської області  від 24.11.2004р. по справі № Б-24/99-04 вх. № 11516/2-24 про визнання  боржника – ТОВ  фірму “Автохаргантранс” банкрутом,   облікові документи, що стосуються обліку заборгованості ТОВ  фірму “Автохаргантранс”  та облікові документи, що підтверджують погашення ( сплату) позивачем заборгованості як поручителя, оскільки відповідно до статті 34  Господарського процесуального  кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають  значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, то б то документи стосовно виконання умов договору кредиту № 38-978/02 від 21.11.2002р. з ТОВ фірмою “Автохаргантранс” не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно ст. 1089 Цивільного кодексу України, за  платіжним дорученням банк зобов'язується   за дорученням платника  за рахунок грошових коштів, що розміщенні на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок  визначеної платником особи ( одержувача) у  цьому чи іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Відповідачем було виконано платіжні доручення № 2,3,4 від 21.04.2006р.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, як такі, що не мають законних підстав.

Що стосується зустрічного позову, то відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства і якщо у зобов'язані  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є  обов'язковим  для виконання сторонами.

Відповідно п. 1.1 договору кредиту № 27/05 від 21.04.2005 року, позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше встановленого строку, сплачувати проценти, комісійні , можливі неустойки та інші витрати, в порядку та на умовах , що передбачені цим договором. Пунктом 2.9 передбачено, якщо позичальник порушує умови платежів, встановлені п.2.5, 2.7. , сторони без додаткових угод  вважають строк зобов'язання таким, що настав на десятий календарний день з дня вручення позичальнику листа повідомлення про зміну  умов цього договору.

Відповідно п. 4.2. договору кредиту № 27/05 від 21.04.2005р., у разі прострочення позичальником терміну повернення кредиту або сплати процентів відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення виконання зобов'язань. Сума нарахованої пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом складає 595594,14 грн.

Суд вважає, строк виконання зобов'язання настав 03.05.2006 року і вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості в сумі 7103770,80 грн., що складається з суми кредиту 5000000,00 грн., прострочених процентів  за користування  кредитними коштами в сумі 1508176,66 грн., пені за несвоєчасно сплачений кредит в сумі 416859,25 грн. та пені за порушення строків сплати процентів в сумі 178734,89 грн., обґрунтовані , підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по  сплаті державного мита та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по  сплаті державного мита та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 230, 526, 530, 629, 1089 Цивільного кодексу України, ст. 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 26 Закону “Про заставу”, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44-49, 58, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Номадс групп" про намір змінити предмет спору та витребування документів відмовити.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Номадс групп" в задоволені позову відмовити.

Зустрічний позов  Акціонерного банку "Факторіал-Банк" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Номадс групп” (61057, м. Харків, вул. Гоголя,13, кв.3, к. 3, код ЄДРПОУ 31796324, поточний рахунок № 26006030009494 в АБ “Факторіал- Банк”, м. Харків, МФО 351715) на користь Акціонерного банку “Факторіал – Банк” (61057, м. Харків, вул. Римарська, 32, код ЄДРПОУ 14350784, поточний рахунок № 35100029914001 в АБ “Факторіал – Банк”, м. Харків, МФО 351715) – 7103770,80 грн. суми боргу, що складається з суми кредиту 5000000,00 грн.,  прострочених процентів за користування кредитними коштами в сумі 1508176,66 грн., пені за несвоєчасно сплачений кредит  в сумі  416859,25 грн. та пені за порушення строків сплати процентів в сумі 178734,89 грн.

Видати наказ після набрання  рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Номадс групп” (61057, м. Харків, вул. Гоголя,13, кв.3, к. 3, код ЄДРПОУ 31796324, поточний рахунок № 26006030009494 в АБ “Факторіал- Банк”, м. Харків, МФО 351715) на користь Акціонерного банку “Факторіал – Банк” (61057, м. Харків, вул. Римарська, 32, код ЄДРПОУ 14350784, поточний рахунок № 35100029914001 в АБ “Факторіал – Банк”, м. Харків, МФО 351715) – держмито у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання  рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                                     Доленчук Д. О. 

суддя                                                                                            Хотенець П.В.

суддя                                                                                            Прохоров С.А.