Ухвала

від 09.12.2021 по справі 363/3611/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 363/3611/19

провадження № 61-805св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння,

за касаційною скаргою ОСОБА_7 , яка підписана представником ОСОБА_8 , на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року,

за касаційною скаргою ОСОБА_9 на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИВ

У серпні 2019 року Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство (далі - ДП Вищедубечанське лісове господарство ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ДП Вищедубечанське лісове господарство задоволено.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради № 26-04-VII від 26 лютого 2016 року в частині надання у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_5 і ОСОБА_2 , визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради № 142-12-VII від 23 грудня 2016 року в частині надання земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 та витребування цих земельних ділянок у ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на користь держави - скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Визнано незаконним рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 26-04-VII від 26 лютого 2016 року в частині надання ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886400:36:111:0603, та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886400:36:111:0604.

Визнано незаконним рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 142-12-VII від 23 грудня 2016 року в частині надання ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886400:36:111:6001.

Витребувано з володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь держави в особі ДП Вищедубечанське лісове господарство земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:111:0603 площею 0,12 га, 3221886400:36:111:0604 площею 0,12 га, 3221886400:36:111:6001 площею 0,12 га.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ДП Вищедубечанське лісове господарство судові витрати у рівних частинах по 1200 грн. 62 коп. з кожного.

У січні 2021 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_8 , в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року залишити в силі.

У січні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року залишити в силі.

У січні 2021 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_7 , яка підписана представником ОСОБА_8 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 635/2761/15-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року відкрито касаційне провадження.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 914/801/17, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 910/4266/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 911/3210/17, від 08 травня 2018 року у справі № 911/2534/17, від 14 червня 2018 року у справі № 911/2168/17, від 20 червня 2018 року у справі № 391/1056/14-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 16 липня 2019 року у справі № 926/1326/15, від 27 червня 2018 року у справі № 294/220/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц та у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, від 06 липня 2016 року у справі № 3-514гс16, від 23 грудня 2015 року у справі № 6-377цс15, від 24 грудня 2014 року у справі № 6-212цс14, від 25 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року, 19 травня 2021 року ОСОБА_4 продовжено строк на усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2021 року указані недоліки було усунуто.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 635/2761/15-ц та у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-50цс15 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України .

У травні 2021 року матеріали цивільної справи № 363/3611/19 надійшли до Верховного Суду та 27 травня 2021 року передані судді-доповідачу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Керуючись статтями 33, 34, 126, 260, 400, 401 України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння, призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук