Ухвала

від 26.01.2022 по справі 363/3611/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 363/3611 /19

провадження № 61-805св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчук М. М.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області,

третя особа - Кабінет Міністрів України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_7 , яка підписана представником ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Поливач Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство (далі - ДП Вищедубечанське лісове господарство ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що ДП Вищедубечанське лісове господарство є постійним користувачем земель лісогосподарського призначення на підставі державного акту серії ІІ-КВ№003308 на право постійного користування землею від 24 вересня 1998 року. За даними Публічної кадастрової карти України із земель ДП Вищедубечанський лісгосп було надано у власність фізичних осіб спірні земельні ділянки без відома та погодження лісгоспу, частина з яких була також у подальшому відчужена на користь інших фізичних осіб.

Згідно листа ВО Укрдержліспроект № 104 від 27 лютого 2019 року спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство .

Зазначає, що вказані земельні ділянки є ділянками лісового фонду, відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп , будь-яких рішень щодо вилучення та/або погодження зміни цільового призначення відведених у приватну власність спірних лісових ділянок не приймалися, і державне підприємство згоди на їх вилучення не надавало, проте Новосілківська сільська рада незаконно розпорядилась спірними земельними ділянками та фактично змінила цільове призначення земель лісогосподарського призначення з перевищенням передбачених законом повноважень, і ці ділянки набуті відповідачами - фізичними особами у власність за рахунок земель лісогосподарського призначення, всупереч ст.ст. 46, 84 Земельного кодексу України, ст.7,8 Лісового кодексу України, через що вимушений звернутися до суду із цим позовом.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ДП Вищедубечанське лісове господарство задоволено.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради № 26-04-VII від 26 лютого 2016 року в частині надання у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_5 і ОСОБА_2 , визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради № 142-12-VII від 23 грудня 2016 року в частині надання земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 та витребування цих земельних ділянок у ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на користь держави - скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Визнано незаконним рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 26-04-VII від 26 лютого 2016 року в частині надання ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886400:36:111:0603, та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886400:36:111:0604.

Визнано незаконним рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 142-12-VII від 23 грудня 2016 року в частині надання ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221886400:36:111:6001.

Витребувано з володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь держави в особі ДП Вищедубечанське лісове господарство земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:111:0603 площею 0,12 га, 3221886400:36:111:0604 площею 0,12 га, 3221886400:36:111:6001 площею 0,12 га.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ДП Вищедубечанське лісове господарство судові витрати у рівних частинах по 1200 грн. 62 коп. з кожного.

У січні 2021 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_8 , в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року залишити в силі.

У січні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року залишити в силі.

У січні 2021 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_7 , яка підписана представником ОСОБА_8 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 635/2761/15-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року відкрито касаційне провадження.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 914/801/17, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 910/4266/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 911/3210/17, від 08 травня 2018 року у справі № 911/2534/17, від 14 червня 2018 року у справі № 911/2168/17, від 20 червня 2018 року у справі № 391/1056/14-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 16 липня 2019 року у справі № 926/1326/15, від 27 червня 2018 року у справі № 294/220/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц та у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, від 06 липня 2016 року у справі № 3-514гс16, від 23 грудня 2015 року у справі № 6-377цс15, від 24 грудня 2014 року у справі № 6-212цс14, від 25 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року, 19 травня 2021 року ОСОБА_4 продовжено строк на усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2021 року указані недоліки було усунуто.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 635/2761/15-ц та у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-50цс15 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.

У травні 2021 року матеріали цивільної справи № 363/3611/19 надійшли до Верховного Суду та 27 травня 2021 року передані судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Водночас ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року справу № 488/2807/17 за позовом виконуючого обов`язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи: державне підприємство Миколаївське лісове господарство , виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання державного акта недійсним, витребування земельної ділянки передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що вирішення питання додержання принципу пропорційності втручання у право мирного володіння майном особи за рішенням про витребування земельної ділянки у придатному для використання стані шляхом знесення розташованого на ній об`єкта нерухомості (житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами), можливості або неможливості такого втручання за певних обставин справи, порядку такого знесення та відновлення попереднього стану земельної ділянки (зокрема, за чий рахунок), а також визначення ефективних компенсаційних механізмів відшкодування збитків добросовісного набувача від таких заходів (зокрема, в частині компенсації вартості забудови земельної ділянки) становить виключну правову проблему.

Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 17 червня 2020 року справу

№ 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20) прийнято та призначено до розгляду.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 363 /3611/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20).

Керуючись статтями 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 363/3611/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 488/2807/17/

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М . М. Русинчук