Ухвала

від 15.12.2021 по справі 201/13056/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3083/21 Справа № 201/13056/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040030002535, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2021 року, ухвалений щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Семипалатинська, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за таких обставин.

Так, 03.11.2018 близько 04-00 год. водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «БМВ», р.н. латвійської реєстрації НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, рухався в Соборному районі м. Дніпро, по вулиці Космічній, з боку вулиці Запорізьке шосе в напрямку вулиці Набережної Перемоги.

Під час руху ОСОБА_6 грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, перед зміною напрямку руху ліворуч не впевнився в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, та в районі перехрестя з вулицею Мандриківською змінив напрям свого руху ліворуч, виїхав на смугу руху автомобіля «Деу Нексія», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався у зустрічному напрямку та зіткнувся з ним.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, ділянки осадження в лобній області праворуч, закритої тупої травми грудної клітини ліворуч з переломом 5-го ребра по задньо-пахвовій лінії без зміщення відламків, закритого перелому зовнішнього краю правої вертлюжної западини зі зміщенням відламків та підвивихом голівки правої стегнової кістки до зовні, які за своїм характером згідно висновку судово-медичної експертизи № 3819-е від 22.11.2018 відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день), згідно пункту 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6 термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «БМВ», р.н. латвійської реєстрації НОМЕР_1 , не виконав вимоги п.2.9 «а», 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких водію забороняється: «керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин»; «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», невиконання п. 10.1. ПДР, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 5/10.1/943 від 22.11.2018, знаходиться в причинному зв`язку з наслідкам, що настали.

В апеляційній скарзі захисник просив вирок змінити та призначити ОСОБА_6 покарання не пов`язане з позбавленням чи обмеженням волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, захисник, відмовившись від вимог апеляційної скарги, в інтересах обвинуваченого заявив клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та вирішиння питання про скасування арешту, накладенного на автомобіль BMW 5 ER REIHE д.н.з НОМЕР_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, думку участників провадження, обговоривши доводи клопотання сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов таких висновків.

В силу положеннь ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового розгляду щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною 1 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 49 КК України (в редакції Закону України №1183-VII, яка діяла на момент вчинення злочину) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Розглядаючи заявлене захисником в інтересах обвинуваченого клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, колегія суддів враховує те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії він вчинив 03 листопада 2018 року.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону України № 586-VI від 24.09.2008, яка діяла на момент вчинення злочину), відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону України № 4025-VI від 15.11.2011, яка діяла на момент вчинення злочину), відносився до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Отже, станом на 15 грудня 2021 року, сплинув строк в три роки, тобто закінчились визначені ст. 49 КК України (в редакції Закону України №1183-VII, яка діяла на момент вчинення злочину) строки давності, разом з цим, матеріали не містять даних про те, що ОСОБА_6 вчинив нове кримінальне правопорушення до закінчення цього строку.

Апеляційним судом, відповідно до ст. 285 КПК України, ОСОБА_6 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою.

Водночас, обвинувачений підтримав заявлене захисником клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (в редакції Закону України №1183-VII, яка діяла на момент вчинення злочину), підтвердивши, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності та наслідки такого рішення.

Отже, з огляду на наведені обставини та те, що ухвалений вирок щодо ОСОБА_6 не набрав законної сили, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України (в редакції Закону України №1183-VII, яка діяла на момент вчинення злочину), а вирок суду - скасуванню, та кримінальне провадження закриттю, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України.

З урахуванням того, що обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, згідно зі ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає в себе, відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України, й апеляційне провадження в повному обсязі, в загальному порядку, у зв`язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам поданої апеляційної скарги.

Щодо посилання захисника на необхідність вирішення питання про скасування арешту, накладеного на автомобіль BMW 5 ER REIHE д.н.з НОМЕР_1 , то на думку колегії суддів, це питання може бути вирішено в порядку, передбаченому ст.ст. 537, 539 КПК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що наявні усі необхідні підстави для задоволення клопотання сторони захисту, тому обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю, у зв`язку із закінченням строків давності.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2021 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 скасувати.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

В задоволенні іншої частини клопотання захисника відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4