Постанова

від 16.12.2021 по справі 461/6176/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6176/17 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/1303/20 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:36

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Івасюти М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2017 року ЛКП Снопківське звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позовних вимог, з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог, покликається на те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 365 від 08 червня 2007 року Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у м. Львові, основним завданням яких є діяльність з утримання, обслуговування та ремонту житлових будівель. На балансі та утриманні ЛКП Снопківське перебуває будинок АДРЕСА_1 . Стверджує, що згідно довідки про склад сім`ї та прописки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , зареєстровані та проживають за цією адресою. Для здійснення оплати комунальних послуг мешканцям квартири в„– 5 у вищезазначеному будинку відкрито особовий рахунок. До переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються ЛКП Снопківське , зокрема, належать: прибирання прибудинкової території, проведення дератизації у проходах підвальних приміщень та сходових кліток перших поверхів, витрати, пов`язані з освітленням місць загального користування, утримання у задовільному стані електромережі місць загального користування, підготовка будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, обслуговування димовентиляційних каналів, обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання та водовідведення, ремонт конструктивних елементів, вивезення твердих побутових відходів. Зазначає, що відповідачі за період з вересня 2015 року по вересень 2019 року не сплачували витрат за утримання будинку та прибудинкової території внаслідок чого станом на 01 вересня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 10227,67 грн. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість з утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території за період з 01 вересня 2015 року до 01 вересня 2019 року у розмірі 10 227, 67 грн.

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися із зустрічним позовом до Львівського комунального підприємства Снопківське про зобов`язання здійснити перерахунок розміру плати за послуги утримання будинку та прибудинкової території.

В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що з вересня 2015 року до липня 2017 року Львівським комунальним підприємством Снопківське не надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а саме: обслуговування систем водопостачання та водовідведення, прибирання прибудинкової території та сходових кліток, обслуговування димовентиляційних каналів, здійснення поточного ремонту будинку. Стверджують, що всі претензії та скарги щодо неналежного утримання будинку залишаються нерозглянутими, дії спрямовані для надання повного обсягу послуг з утримання будинку та прибудинкової території ЛКП Снопківське не вживаються, однак плата за вказані послуги нараховується. 07 грудня 2016 року ОСОБА_1 та представником ЛКП Снопківське складено акт-претензію про ненадання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 вересня 2015 року по 07 грудня 2016 року. Зазначають, що виконавець послуг зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі. Однак ЛКП Снопківське відмовило у здійсненні перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на безпідставність претензій, які попередньо були ним визнані. Вважають, що у разі надходження акту-претензії від споживачів за встановленою формою та прийняття рішення про їх задоволення, перерахунок проводиться протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акту-претензії. З наведених підстав просять зобов`язати Львівське комунальне підприємство Снопківське здійснити перерахунок розміру плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 за період з вересня 2015 року по липень 2017 року.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року позов Львівського комунального підприємства Снопківське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги утримання будинку та прибудинкової території задоволено в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства Снопківське заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 10 227,67 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства Снопківське про зобов`язання здійснити перерахунок розміру плати за послуги утримання будинку та прибудинкової території - відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства Снопківське частину суми витрат на оплату судового збору у розмірі 800 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства Снопківське частину суми витрат на оплату судового збору у розмірі 800 грн.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі покликаються на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянти стверджують, що звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог, Львівським комунальним підприємством Снопківське не було сплачено судовий збір, що є підставою для відмови у прийнятті такої заяви, оскільки у разі збільшення позовних вимог позивач зобов`язаний сплатити недоплачену суму судового збору до звернення до суду з такою заявою. Зазначають, що судом не з`ясовано хто є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , відтак залучено неналежного відповідача - ОСОБА_2 , яка проживає і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Вважають, що позивачем не доведено факт надання житлово-комунальних послуг, а відповідачі та інші мешканці неодноразово подавали акти-претензії про неналежне виконання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що є підставою для перерахунку розміру плати за житлово-комунальні послуги. Однак незважаючи на це, плата за вказані послуги нараховується в повному обсязі. З наведених підстав просять рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

В судове засідання не з`явилися сторони, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст постанови складено 16 грудня 2021 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 06 грудня 2021 року, датою ухвалення постанови є саме 16 грудня 2021 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позов ЛКП Снопківське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги утримання будинку та прибудинкової території, суд першої інстанції виходив з того, що у період з вересня 2015 року по серпень 2019 року позивач надавав комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , якими фактично користувалися відповідачі, однак не сплачували за надані послуги у зв`язку з чим у ним виникла заборгованість в розмірі 10 227,67 грн., яка підлягає стягненню з них на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.162 ЖК УРСР громадянин, якому належить квартира (будинок) на праві приватної власності, зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає перелік комунальних послуг.

До комунальних послуг відносяться, зокрема послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо). (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно зі статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються ЛКП, мешканцями розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України та затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 561 від 31.05.2011 року Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку .

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 31 травня 2011 року № 561 Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку встановлені відповідні тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій по ЛКП Галицького району, в тому числі і для будинків, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

В подальшому у вищезазначений додаток 6 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 31 травня 2011 року № 561 Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку вносилися зміни рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради № 494 від 31 липня 2015 року, № 184 від 18 березня 2016 року, № 174 від 10 березня 2017 року та № 121 від 09 лютого 2018 року.

У статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.5 ч. 3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

У частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц (провадження № 61-1647ск17).

Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на обслуговуванні ЛКП Снопківське , споживачами послуг є мешканці житлового будинку, оплата наданих послуг здійснюється на рахунок ЛКП Снопківське .

Довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки № 5323 від 30 серпня 2017 року, виданою ЛКП Снопківське , підтверджується, що співвласниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Для здійснення оплати комунальних послуг мешканцями квартири АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що за період з вересня 2015 року по серпень 2019 року ЛКП Снопківське фактично надавано послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями робочих листків майстрів, актами приймання-передачі наданих послуг та виконаних робіт.

З метою отримання плати за надані послуги ЛКП Снопківське щомісячно надсилало на адресу відповідачів повідомлення на оплату житлово-комунальних послуг за кожен місяць із зазначенням видів наданих комунальних послуг, суми необхідної до сплати, тарифів та їх складових, за якими проводився розрахунок

Матеріалами справи підтверджується, що оплата за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцями квартири АДРЕСА_2 проводилася нерегулярно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за надані послуги.

У договорі № 1 від 11 лютого 2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ЛКП Снопківське , сторони погодили, що на момент підписання договору, ОСОБА_1 має заборгованість перед ЛКП Снопківське за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4040.09 грн, з яких 2540.09 грн. зобов`язався сплатити протягом 30 днів з дня підписання договору, а ще 1500 грн. протягом першого етапу виконання ремонтних робіт в будинку АДРЕСА_1 , які зобов`язалося виконати ЛКП Снопківське .

Пунктом 2.1.5 договору № 1 від 01 лютого 2016 року передбачено, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 грудня 2012 року в розмірі 5950.88 грн. вважається безнадійною та анульовується з моменту повного розрахунку за цим договором.

Оскільки сторонами умови договору № 1 від 11 лютого 2016 року виконані, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кошти в сумі 4040.09 грн. у визначений договором строк оплатили, а відтак у них станом на березень 2016 року заборгованість по оплаті відсутня.

Разом з тим, обгрунтовуючи збільшені позовні вимоги, ЛКП Снопківське , покликається на те, що станом на 31 серпня 2019 року у відповідачів наявна заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, на підтвердження чого надало розрахунок заборгованості.

З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за період з березня 2016 року по серпень 2019 року вбачається, що станом на серпень 2019 року заборгованість мешканців квартири АДРЕСА_2 становить 10 227.60 грн. (т. 2 а.с. 51).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, не погоджуючись з сумою заборгованості, відповідачами, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності у них заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, не надано доказів, які б свідчили про погашення такої заборгованості, як і не надано свого розрахунку заборгованості на спростування розрахунку, наданого ЛКП Снопківське .

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 10 227.60 грн.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства Снопківське про зобов`язання здійснити перерахунок розміру плати за послуги утримання будинку та прибудинкової території, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є безпідставними, враховуючи обраний позивачами спосіб захисту порушеного права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Звертаючись з позовом про захист прав споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просили здійснити перерахунок розміру плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з вересня 2015 року по липень 2017 року.

Однак, у договорі № 1 від 11 лютого 2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ЛКП Снопківське сторони погодили розмір заборгованості в сумі 4040.09 грн. станом на дату укладення договору, тобто на 11 лютого 2016 року, відтак така була визнана ОСОБА_1 в обмін на здійснення ЛКП Снопківське ремонтних робіт та анулювання наявної у нього заборгованості станом на 01 грудня 2012 року розмірі 5950.88 грн. шляхом визнання її безнадійною.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, погоджений сторонами розмір заборгованості був сплачений ОСОБА_1 у березні 2016 року, тому відсутні підстави для здійснення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків та споруд за цей період.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підставою для здійснення перерахунку вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території є невиконання або надання в неповному обсязі вищезазначених послуг

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуг зобов`язаний розглядати у визначений законом термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

На підтвердження своїх вимог щодо ненадання належним чином ЛКП Снопківське послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСОБА_1 склав акти-претензії від 07 грудня 2016 року, від 01 березня 2017 року, від 25 квітня 2017 року, від 04 червня 2018 року та від 21 листопада 2018 року щодо неналежного надання послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які направлено ЛКП Снопківське .

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обгрунтовану відмову в задоволенні його претензій.

У відповідь на акт-претензію, складену ОСОБА_1 ЛКП Снопківьке надало лист-відповідь № 484 в від 20.12.2016 року про відмову у задоволенні його претензій у зв`язку з наданням послуг з утримання будинку.

Наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, актами приймання-передачі виконаних робіт, підтверджується, що послуги з утримання будинку фактично надаються, однак апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували факт сплати за надані послуги.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЛКП Снопківське про захист прав споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок розміру плати за послуги утримання будинку та прибудинкової території

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Постанова складена 16 грудня 2021 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк