Постанова

від 20.12.2021 по справі 758/12881/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 758/12881/17

провадження № 61-17972св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фрунзе 14-18 ,

особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фрунзе 14-18 про відшкодування вартості ремонту

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь вартість ремонту покрівлі будинку та комісії за послуги банку в розмірі 40 282,96 грн.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Управління та утримання зазначеного будинку здійснює ОСББ Фрунзе 14-18 .

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням про ремонт даху будинку над її квартирою, адже у зв`язку з постійним протіканням даху її квартиру затоплювало. Однак ці звернення залишилися без реагування.

25 серпня 2016 року позивач уклала договір № 1/08 про ремонт даху за власний рахунок з будівельним підприємством ТОВ ВБК Проммонолітбуд , відповідно до якого за її особисті кошти був проведений ремонт покрівлі над її квартирою ремонтно-будівельною установою. Вартість ремонтних робіт становить 40 282,96 грн, з яких 398,84 грн - банківські послуги за перерахування суми в розмірі 39 884, 12 грн товариству.

Вважаючи, що вона має право на відшкодування вартості проведеного ремонту, позивач просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Подільський районний суд м. Києва рішенням від 21 лютого 2019 року позов задовольнив. Стягнув з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фрунзе 14-18 на користь ОСОБА_1 39 884,12 грн на відшкодування вартості ремонту покрівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та витрат зі сплати банківських послуг у розмірі 398,84 грн, а всього 40 282,96 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нормами матеріального права встановлений обов`язок ОСББ утримувати будинок в належному і такому, що відповідає стандартам та нормативам, стані. Оскільки залиття квартири позивача відбувалося внаслідок невідремонтованого даху будинку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість ремонту покрівлі даху житлового будинкута витрати зі сплати банківських послуг.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд ухвалою від 31 серпня 2021 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не порушує законних прав та інтересів ОСОБА_2 . Доводи ОСОБА_2 про те, що оскаржуваним рішенням суду на нього як на члена ОСББ Фрунзе 14-18 покладено обов`язок сплатити частину стягнених за цим рішенням грошових коштів, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. Рішення суду першої інстанції для ОСОБА_2 не має преюдиційного значення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 листопада 2021 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, справу направити для подальшого розгляду до Київського апеляційного суду.

На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що ухвала апеляційного суду є протиправною, адже постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Встановивши факт заподіяння шкоди майну позивача в результаті неправильного застосування норм права, суд першої інстанції постановив відшкодувати позивачу шкоду, що була нанесена не її майну, а майну ОСББ, не врахувавши, що вона не мала права самостійно приймати рішення про ремонт майна, яке їй не належить.

Апеляційний суд не надав правової оцінки доводам апеляційної скарги та не з`ясував, чи ґрунтуються вони на обставинах справи, актів про залиття квартири не досліджував.

07 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Одинцова А. В. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою. Відповідачем у цій справі є юридична особа, яка згідно з пунктами 1.5, 1.9 свого статуту відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном, що їй належить, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові права та обов`язки, виступає позивачем і відповідачем в суді, не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників. Встановлення додаткових внесків нібито на виконання рішення суду про відшкодування вартості ремонту даху над квартирою позивача не відповідає ані змісту судового рішення, ані положенням статуту відповідача і жодним чином не стосується майнових та/або немайнових інтересів заявника та інших співвласників будинку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

12 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Тобто особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

ЦПК України передбачено необхідність з`ясування апеляційним судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_3 та членом ОСББ Фрунзе 14-18 . Про наявність рішення суду першої інстанції йому стало відомо після того, як ОСББ розмістило оголошення про необхідність сплати додаткових грошових внесків на виконання судового рішення. Враховуючи, що всі витрати ОСББ Фрунзе 14-18 здійснюються за рахунок внесків його членів, суд фактично вирішив питання про покладення на нього, як на члена ОСББ Фрунзе 14-18 , обов`язку сплатити частину стягнених за рішенням суду першої інстанції коштів.

Встановивши, що рішенням суду першої інстанції на відшкодування витрат, понесених позивачем стягнено грошові кошти з ОСББ Фрунзе 14-18 як юридичної особи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваним рішенням суду питання про права та обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалися.

Аргументи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, за своїм змістом зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ухваленим по суті заявлених позовних вимог, яке апеляційний суд по суті не переглядав.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов