Рішення

від 01.10.2007 по справі 4/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "01" жовтня 2007 р.Справа №  4/259

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 259

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Свіролл", м. Житомир  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційного підприємства "Ватра", м. Кіровоград     

про стягнення 2110,61 грн.  

Представники сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача: не з'явились. В судовому засіданні  8.09.2007 року  керівник  Вйонцак  О.І.

Про час  та місце  розгляду  справи  сторони   належним  чином  повідомлені  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України (вих.№ 24466 від  11.09.2007 року)   Поштове  відправлення №1951383 вручене  позивачу  10.08.2007 року,   а  №1951391 – відповідачу  09.08.2007 року.

Господарський суд  вважає, що сторони не виявили бажання  скористатись своїм   процесуальним правом на участь  у  судовому  засіданні.

Передбачені ст. 77 ГПК України підстави  для  відкладення розгляду  справи відсутні. Згідно до ст. 75 ГПК України справа  розглядається на підставі  наявних у  справі  матеріалів.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційного підприємства "Ватра", м. Кіровоград   на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Свіролл", м. Житомир  заборгованості за поставлений товар на суму  2110 грн.  61 коп. та  судових витрат в розмірі 220 грн.

У відзиві на  позовну заяву  відповідач   просить винести рішення, яким зобов'язати позивача  забрати нереалізовану  продукцію та віднести сплату держмита за рахунок   позивача. Вказаний  відзив враховується судом в  якості пояснення  відповідача  по суті  позовних вимог, оскільки не  є  зустрічним  позовом, оскільки  не  відповідає вимогам  ст.54 ГПК України, відповідачем не подано  доказів  про сплату  державного мита у  встановленому порядку та розмірі та  не подано доказів  про направлення  копії  позивачу, тому   відзив на претензію №4/259  від 2007 року  на суму  2110 грн. 61 коп.  не приймається  судом  в порядку ст.60 ГПК України.

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,

                                                      ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору в результаті  скоєних ними   господарських операцій без укладення  письмового договору виникли правовідносини, які   враховуючи    умови  домовленості , права та обов'язки  сторін, порядок  виконання  умов  правочину ,   дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу в усній  формі.

На виконання умов домовленості   продавець ( позивач)  на підставі  наданої  покупцем (відповідач)   довіреності  серії ЯКЧ №770423  від  26.08.2005 року  через повноважного представника   Власюк  Л.Г. передав   відповідачу згідно до видаткової накладної  №РН-0001082 від 23.08.2005 року   замовлені  відповідачем фарфорові  вироби в  асортименті на загальну суму  4186 грн. 85 коп.  включаючи ПДВ.

Відповідач отримав  вказаний товар без зауважень чи  заперечень і розпоряджався  ним на свій  розсуд.

Однак, в порушення  умов домовленості  відповідач лише частково оплатив  вартість отриманого товару, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача в період з  20.09.2005 року  по   12.10.2006 року   1650 грн. та згідно до накладної  від 14.12.2006 року  повернув   позивачу товар на суму  426 грн. 24 коп.

В результаті   невиконання відповідачем своїх зобов'язань    по оплаті  отриманого товару   виникла  заборгованість в розмірі   2110 грн. 61 коп.

Відповідач  позовні вимоги не визнає, просить відмовити в позові, оскільки відсутня його вина в  невиконанні умов договору. Після отримання товару від позивача  він  проводив  його реалізацію  та   оплату  за отриманий товар по  мірі реалізації. На даний час залишилось нереалізованого  товару на  суму  2110 грн. 61 коп., які  відповідач  погоджується повернути   позивачу.

Дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення.

Таким чином, господарський суд вважає  обґрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі  2110 грн. 61 коп..

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  товар  повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видатковій   та податковій  накладній  (а.с. 10-11).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання..

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату  поставленого  позивачем  товару.  Норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 2110 грн. 61 коп.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Поряд з цим, господарський суд  звертає увагу на ту обставину, що  сторонами  при здійсненні  господарських операцій  виконувались вимоги п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  12.06.1996р. за N 293/ 1318 ( надалі –інструкція),   сировина, матеріали паливо... та інші  товарно-матеріальні цінності, а також  нематеріальні активи, грошові документи  і цінні папери  ( надалі – цінності) відпускаються покупцям або передаються  безплатно тільки за довіреністю одержувачів.  Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника  за нарядом, договором, замовленням... або іншим документом, що його замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей ( п. 6 Інструкції). Цим же пунктом встановлений порядок виписки довіреності.

Відповідно до вимог пунктів  12, 13 і 15 Інструкції забороняється  відпускати цінності у випадках  подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або  з незаповненими реквізитами.... Після  закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреності разом з  документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку  відпуску за довіреністю  цінностей  покладається на посадових осіб підприємства-постачальника.

Товар отримано представником  відповідача  Власюк Л.Г. на підставі довіреності  серії ЯКЧ  №770423 від  26.08.2005 року   з терміном дійсності  до  06.09.2005 року.

Отримання   товару  відповідач не заперечив, на оглянутих  в судовому засіданні  копії   видаткової  накладної  є  підпис  представника  відповідача (а.с.10).

Відсутність  можливості реалізувати  отриманий товар не може  вважатись підставою для  відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки  відповідач не надав  будь - яких доказів про   домовленість сторін  проводити розрахунок лише  після реалізації товару. Крім того, матеріали  справи  містять докази про те, що  в  ході здійснення господарських операцій сторони  проводили  повернення товару  відповідачем позивачу 14.12.2006 року   на суму  426 грн. 24 коп.

Однак, відповідач не подав доказів про повернення  позивачу  товарів на вказану в позові  суму  або про проведення оплати, тому  позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення.

Натомість в телеграмі яка надійшла на адресу суду  07.09.2007 року   позивач просив  відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити в судове засідання його представника та   наявністю  можливості врегулювати  спір. Клопотання  позивача  задоволено та ухвалою суду від  07.09.2007 року  розгляд справи  відкладено на    15 год. 01.10.2007 року. Однак, в  судове засідання представники сторін не прибули, будь - яких документів  про врегулювання спору не подали.

За приписом ст.33 ГПК України   кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю,  оскільки через невиконання ним  зобов'язання  позивач змушений був звертатись до суду за захистом своїх прав та поніс додаткові витрати.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84, 116, 117 ГПК  України, господарський суд,

                                                        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю  виробничо-комерційного підприємства "Ватра", м. Кіровоград     вул. Смоленська 2А (р/р 26008010271400 в акціонерному комерційному інноваційному банку "Укрссибанк" м. Харків МФО 351005, код 13747522) заборгованість за отриманий товар в розмірі  2110 грн. 61 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 102 грн. та  витрати на інформаційно- технічне  забезпечення  процесу в розмірі 118 грн. на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Свіролл", м. Житомир   вул. Гонти 85 А  (р/р 26005801 в АППБ "Аваль" м. Житомир МФО 311528, код 30558635).

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського  апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                         Хилько Ю.І.