Постанова

від 24.06.2010 по справі 37/44-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р.                                                           Справа № 37/44-09  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя   

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

третьої особи - не з'явився

прокурора - Гур'єва Ф.М., посв. №24 від 01.12.09 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1041 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.10 року по справі № 37/44-09

за позовом Прокурора  Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі  Регіонального відділення Фонду державного майна  по Харківській області, м. Харків,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Українська творча дирекція з підготовки атракціонів та номерів, м. Харків,

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

про стягнення 27922,65 грн., розірвання договору та виселення,-

встановила:

У порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України  прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна  по Харківській  області, позивача,  звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідача, про стягнення 11636,77 грн. заборгованості за оренду нежитлових приміщень, 16285,88 грн. пені, перерахування 27922,65 грн. до Державного бюджету України, розірвання договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007р. та виселення відповідача із займаних нежитлових приміщень по вул. Малогончарівській, 18 м. Харкова, які знаходяться на балансі Української творчої дирекції з підготовки атракціонів та номерів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2010 року у справі           № 37/44-09 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено  в повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_111636,77 грн. заборгованості за оренду нежитлових приміщень, 16285,88 грн. пені,  з перерахуванням 27922,65 грн. до Державного бюджету України.

Розірвано договір оренди № 3242-Н від 12.02.2007 року. Виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з займаних нежитлових приміщень по вул. Малогончарівській, 18 м. Харкова загальною площею 241,00 кв. м, які знаходяться на балансі Української творчої дирекції з підготовки атракціонів та номерів.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 364,23 грн. державного мита та  236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням  місцевого господарського суду у справі № 37/44-09 від 26.01.2010р. не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить це рішення скасувати  в частині розірвання договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007 року та виселення, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що відповідь відповідача на пропозицію позивача щодо розірвання договору  оренди №3242 від 12.02.2007 року в матеріалах справи не міститься, тоді як відповідач направляв  відповіді та гарантійні листи на  адресу позивача та третьої особи..

Також вказує на те, що приміщення, яке передавалось в оренду по договору № 3242-Н від 12.02.2007 року, має непридатний для обслуговування і оренди стан та орендувалося відповідачем з метою подальшої приватизації, тоді як звернення відповідача щодо  надання дозволу на приватизацію об"єкта оренди до Міністерства культури та спорту, РВ ФДМУ по Харківській області, Української творчої дирекції з підготовки циркових атракціонів та номерів були залишені без відповіді.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.06.2010 року підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача  в судові засідання 02.06.2010 року та 23.06.2010 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце їх проведення, про що свідчить відмітка канцелярії суду про направлення позивачу копії ухвали, якої було призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 02.06.2010 року та наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6102206739010 про вручення позивачу копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 23.06.2010 року.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 02.06.2010 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідачем не надавалося  відповідей та гарантійних листів, які, на думку відповідача, були направлені на адресу позивача та третьої особи.

Також вказує на те, що відповідачем 29.12.2006 року власноручно було підписано акт приймання-передачі по договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007 року і жодного заперечення щодо незадовільного стану орендованого приміщення  в момент передачі об"єкта оренди відповідачем зроблено не було.

Третя особа в судове засідання 23.06.2010 року також не з"явилася, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6102206739001, про вручення третій особі 11.06.2010 року  копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 23.06.2010 року.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та  у судових засіданнях 02.06.2010 року та 23.06.2010 року проти її доводів заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представника відповідача, тертьої особи, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального  права, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 12.02.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, орендодавцем,  та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір оренди № 3242-Н (далі договір оренди), згідно з умовами якого орендодавець надав орендареві  у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - окремо розташовану нежитлову одноповерхову господарчу будівлю з підвалом (інв. № 15770) (літ. А-1), загальною площею 241,00 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Малогончарівська, 18, що знаходиться на балансі Української творчої дирекції з підготовки циркових атракціонів та номерів; майно передається в оренду з метою  розміщення виробництва упаковки під парфумерні вироби; вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 30.09.2006 р. і становить 151800, 00 грн.

Дане приміщення було передано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області відповідачу за актом приймання –передачі від 12.02.2007 року.

Пунктом 3.1. договору оренди встановлено, що  орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами  і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –січень  2007 року –2049,91 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди –лютий 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за лютий 2007 року.

Згідно з пунктом 3.3. договору оренди орендна плата перераховується орендарем балансоутримувачу щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім місяцем, відповідно до вимог діючої Методики, в наступному порядку:

-    безпосередньо до Державного бюджету, на рахунки визначені фінансовими органами, у розмірі - 70%

-     на рахунок, визначений балансоутримувачем, у розмірі - 30%.

Згідно з пунктом 3.5. договору оренди сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 10.1. договору оренди  передбачено, що цей договір було укладено строком на 11 місяців, він діє з 12.02.2007 р. по 11.01.2008 р.

14 лютого 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007 року, згідно з якою цей договір було продовжено на 11 місяців, тобто з 11.01.2008  року по 10.12.2008 р.

Відповідно до пункту 10.4 договору оренди умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Згідно з пунктом 10.5 договору оренди він може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених статті 783, та пункту 1 статті 784 Цивільного кодексу України у порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання  договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 10.7 договору оренди передбачено, що за  ініціативою  однієї  із  сторін   цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 10.11 договору встановлено, що чинність цього договору припиняється внаслідок розірвання за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, та було встановлено місцевим господарським судом, позивачем на адресу відповідача була направлена пропозиція щодо розірвання договору оренди та сплати заборгованості від 18.11.2008 р. № 16-9016. Однак, відповіді відповідача на цю пропозицію в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Статтею. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар  за користування об'єктом оренди  вносить  орендну плату  незалежно  від  наслідків  господарської діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Правові наслідки порушення зобов’язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.  

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України  пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 4 статті  231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Враховуючи вимоги вищевказаних норм та умови, викладені у договорі оренди, зокрема у п. 3.5. договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що сума заборгованості за оренду нежитлових приміщень у розмірі 11636,77 грн. та сума пені у розмірі 16285,88 грн. є обгрунтованою та  підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України у  разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.  Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано  за  рішенням  суду  у  разі невиконання сторонами своїх зобов'язань  та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, які виразились у систематичній несплаті орендної плати, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд цілком обгрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині розірвання договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007 року  підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання   договору    зобов'язання    сторін припиняються.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві  об'єкт   оренди   на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.  

А тому, оскільки відповідач знаходиться в орендованому за договором оренди № 3242-Н від 12.02.2007 року приміщенні за відсутності правових підстав, на думку колегії суддів, господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про виселення відповідача з займаних нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Малогончарівська,18 загальною площею 241,00 кв.м., що знаходиться на балансі Української творчої дирекції з підготовки циркових атракціонів та номерів, підлягає задоволенню.

На думку колегії суддів, не є обгрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що відповідь відповідача на пропозицію позивача щодо розірвання договору  оренди №3242 від 12.02.2007 року в матеріалах справи не міститься, оскільки відсутність відповіді на пропозицію розірвати договір не свідчить про одностороннє розірвання позивачем договору оренди в порушення статтей 188 Господарського процесуального кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України, а навпаки, відповідно до статті 188 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює процедуру зміни та розірвання договору, є підставою для звернення заінтересованої особи до суду про розірвання договору.

Не може вважатися обгрунтованим, на думку колегії суддів, твердження відповідача про  те, що приміщення, яке передавалось в оренду по договору № 3242-Н від 12.02.2007 року, має непридатний для обслуговування і оренди стан, оскільки відповідачем 29.12.2006 року власноручно було підписано акт приймання-передачі до договору оренди № 3242-Н від 12.02.2007 року і жодного заперечення щодо незадовільного стану орендованого приміщення  в момент передачі об"єкта оренди відповідачем зроблено не було.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

 Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2010 року у справі           № 37/44-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.         

Головуючий суддя                                                                      

                        Суддя                                                                     

                        Суддя