Постанова

від 09.12.2021 по справі 492/920/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/9121/21

Номер справи місцевого суду: 492/920/16-ц

Головуючий у першій інстанції Крутова О.М.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,

За участю секретаря судового засідання: Хухрова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Комунального підприємства „Арцизьке бюро технічної інвентаризації -» , приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксани Вадимівни, Арцизької міської ради Одеської області про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року, ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Комунального підприємства „Арцизьке бюро технічної інвентаризації -» , приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксани Вадимівни, Арцизької міської ради Одеської області про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА АРЦИЗЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ , приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксани Вадимівни, Арцизької міської ради Одеської області, - про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю - задоволено у повному обсязі.

Визнано частково недійсним договір дарування від 29.12.2004 р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу Міцул О. В., в частині дарування літньої кухні - літера Д .

Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудовані будівлі літньої кухні - літера Д та навісу - літера д на прибудинковій території, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 551.20 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (том 1: а.с. 264-270).

Постановою Одеського апеляційного суду від 29.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року - скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Комунального підприємства „Арцизьке бюро технічної інвентаризації» , приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксани Вадимівни, Арцизької міської ради Одеської області про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю - залишено без задоволення (том 2: а.с. 62-68).

Постановою Верховного суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Громадський Олексій Васильович, задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 2: а.с. 129-136).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року визначено склад суду: Головуючий суддя - Цюра Т.В., судді: Гірняк Л.А., Дришлюк А.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 року на підставі положень п. 3.12. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді (із змінами, внесеними рішеннями зборів суддів), визначено склад суду: Головуючий суддя - Цюра Т.В., судді: Гірняк Л.А., Комлева О.С.

В судове засідання, призначене на 09.12.2021 року з`явилися: апелянт ОСОБА_1 , представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та третя особа ОСОБА_4 .

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

12.08.2021 року до канцелярії апеляційного суду надійшов лист від Приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул О.В., у якому нотаріус просить розглянути справу без її присутності, у зв`язку із зайнятістю на роботі.

Також 27.09.2021 року до канцелярії суду надійшла заяві від Комунального підприємства „Арцизьке бюро технічної інвентаризації -» , у якій підприємство просить рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року - залишити без змін та справу розглянути без участі представника КП Арцизьке БТІ .

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з копії розрахунку від 06.04.1963 р. щодо визначення ідеальних часток в спільній власності на будинок по АДРЕСА_2 вбачається, що ідеальна частка в спільній власності ОСОБА_8 дорівнює 27/50 часткам, ідеальна частка в спільній власності ОСОБА_9 дорівнює 23/50 часткам /а. с. 82, 83 ц/с №1502/2379/2012/.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 24.07.2012 р. за №1489, житловому будинку АДРЕСА_2 присвоєний номер 33 /а. с. 25 ц/с №1502/2379/2012/.

Рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 р. визначено право користування присадибною ділянкою між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до генерального плану присадибної ділянки, у вигляді проїзду в двір шириною 2.5 метрів. Зазначеним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 і між ними виник спір щодо порядку користування присадибною ділянкою. ОСОБА_9 систематично забруднює частину двору напроти квартири ОСОБА_8 , який згодний виділити зі своєї земельної ділянки 2.5 метрів, для того щоб зробити проїзд у двір для ОСОБА_9 та огородити частину двору напроти його квартири /а. с. 8 ц/с №1502/2379/2012; а. с. 40/.

Судом також встанолвено, що з копії технічного паспорту від 24.04.1991 р., визначений план земельної ділянки житлового будинку АДРЕСА_1 , на виконання рішення Арцизького народного суду від 14.07.1972 р. за рахунок земельної ділянки, яка передана у користування ОСОБА_8 , зроблений проїзд у двір для ОСОБА_9 /а. с. 39 ц/с №1502/2379/2012/. Літерою Д позначена будівля у вигляді сараю іншою площею, ніж будівля, що позначена літерою Д у вигляді літньої кухні, згідно генерального плану станом на 2005 рік, і яка також розташована на частині земельної ділянки, що передана в користування ОСОБА_8 /а. с. 40 ц/с №1502/2379/2012/.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 29.06.1991 р., посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Мотуз С. В., зареєстрованого в Арцизькому бюро технічної інвентаризації в реєстрі за №761, ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_5 купила 23/50 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 3 506 кв. м. На зазначеній земельній ділянці розташований кам`яний житловий будинок - літ. А ; житлова прибудова - літ. А1 ; 4 сараї - літ. Б , Г , Д ; 3 вбиральні - літ. В , Е , К ; гараж - літ. З ; погріб И ; літня кухня - літ. Л ; надвірні споруди №1-6; інші споруди - І-ІІ /а. с. 79, 80 ц/с №1502/2379/2012/.

Як видно з копії повідомлення КП Арцизьке БТІ від 15.10.2004 р. №1253, у будинку АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_5 самочинно збудована літня кухня - літ. Д , навіс - літ. д . Вартість самовільно збудованих будівель складає 16 484 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 00 копійок /а. с. 84 ц/с №1502/2379/2012/.

Рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 17.12.2004 р. за №635, ОСОБА_5 залишені у власність самочинно збудовані будівлі - літньої кухні - літ. Д , навісу - літ. д , розташовані в АДРЕСА_1 . Залишкова вартість самочинно збудованих будівель складає 16 484 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 00 копійок /а. с. 20, ц/с №1502/2379/2012/.

Відповідно до копії договору дарування від 29.12.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу Одеської області Міцул О. В., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстровим номером 3292, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар 23/50 частин житлового будинку з частиною надвірних будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому складається з одного житлового будинку, загальною площею 271.30 кв. м., житловою площею 140.20 кв. м., житлової прибудови - літ. А , літньої кухні - літ. Д , сараю - літ. Ж , погрібу - літ. И , вбиральні - літ. К , літньої кухні - літ. Л , гаражу З , літньої кухні - літ. М , дворових та інших споруд. Вказана частина житлового будинку (з частиною надвірних будівель та споруд) належить дарувальнику ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Арцизькою державною нотаріальною конторою від 29.06.1991 р. в реєстрі за №761, зареєстрованого в Арцизькому бюро технічної інвентаризації від 03.02.1993 р. у реєстровій книзі №13 під №253 /а. с. 12 ц/с №1502/2379/2012/.

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Арцизьким бюро технічної інвентаризації від 01.07.2008 р., ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на 23/50 частини житлового будинку, що подарувала ОСОБА_1 від 29.12.2004 р. /а. с. 13 ц/с №1502/2379/2012/.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05.2008 р., посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В. Я., спадкоємець ОСОБА_3 прийняв спадщину, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з 20/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами під АДРЕСА_1 /а. с. 18 ц/с №1502/2379/2012/.

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Арцизьким бюро технічної інвентаризації від 27.08.2010 р., ОСОБА_3 як спадкоємець за законом зареєстрував своє право власності на вказану частину житлового будинку /а. с. 19 ц/с №1502/2379/2012/.

Як вбачається з копії рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 03.12.2007 р. за №465, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самовільно знесено: гараж - літ. З , підвал - літ. И , літня кухня - літ. Л , веранда - літ. л /а. с. 88 ц/с №1502/2379/2012/.

09.09.2011 р. ОСОБА_3 звернувся до Арцизької міської ради Одеської області із заявою, в якій зазначив, що ОСОБА_1 без його згоди побудував літню кухню на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3 /а. с. 37 ц/с №1502/2379/2012/.

Рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 15.09.2011 р. за №345 скасоване рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 17.12.2004 р. за №635 Про затвердження самочинно збудованих будівель /а. с. 21 ц/с №1502/2379/2012/.

Як вбачається з копії повідомлення КП Арцизьке БТІ від 03.09.2012 р., відповідно до рішення Арцизької міської ради Одеської області від 15.09.2011 р. до технічної документації на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 внесені зміни /а. с. 34 ц/с №1502/2379/2012/.

На підставі зазначеного рішення, виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області №1411 від 21.09.2011 р., №1437 від 29.08.2012 р. ОСОБА_1 винесені приписи про зобов`язання демонтувати літню кухню - літ. Д та навіс - літ. д , побудованих без згоди ОСОБА_3 на присадибній ділянці, яка перебуває у його користуванні та засипати каналізаційний вигріб на ділянці ОСОБА_3 , в подальшому використовувати присадибну ділянку по АДРЕСА_1 відповідно до рішення народного суду Арцизького району від 14.07.1972 р. /а. с. 22, 28 ц/с №1502/2379/2012/.

З копій актів обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 30.05.2012 р., від 01.10.2012 р., складених спеціалістом із благоустрою Арцизької міської ради Маєвою І. І. вбачається, що при проведенні перевірок виконання приписів виявлено, що зазначені приписи ОСОБА_1 не виконані /а. с. 23, 31 ц/с №1502/2379/2012/.

Відповідно до копії акту інспекції архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 14.08.2012 р., інспектором Лапчук Т. М. при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, в присутності ОСОБА_1 встановлено самочинне будівництво літньої кухні - літ. Д та навісу - літ. д за адресою: АДРЕСА_1 без дозвільних документів, з порушенням ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності /а. с. 33 ц/с №1502/2379/2012/.

Довідкою виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 24.07.2012 р. за №1488 підтверджується, що земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності Арцизької міської ради Одеської області /а. с. 24 ц/с №1502/2379/2012/.

Згідно повідомлення КП Арцизьке БТІ від 13.08.2012 р. за №226, вартість будівель літньої кухні - літ. Д та навісу - літ. д , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19.09.2011 р. складала 39 429.00 (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 копійок /а. с. 30 ц/с №1502/2379/2012/.

Відповідно до копії договору дарування від 16.12.2011 р., посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В. Я., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстровим номером 4806890, ОСОБА_11 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар 7/50 частин житлового будинку АДРЕСА_3 . Відчужувані 7/50 частин будинку належали дарувальнику на підставі дубліката договору довічного утримання, посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області від 28.07.1976 р. за реєстровим номером 1308, зареєстрованого в Арцизькому бюро технічної інвентаризації від 19.09.2011 р. у реєстровій книзі №13 за реєстровим №9374497 /а. с. 59, 65 ц/с №1502/2379/2012/.

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Арцизьким бюро технічної інвентаризації від 27.12.2011 р., ОСОБА_4 зареєструвала своє право власності на вказану частину житлового будинку /а. с. 58 ц/с №1502/2379/2012/.

Як вбачається з повідомлення КП Арцизьке БТІ від 14.05.2013 р. №32, за заявою ОСОБА_5 у 2004 році техніком КП Арцизьке БТІ ОСОБА_12 проводилась поточна інвентаризація житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами інвентаризації виявлено, що знесено сарай - літ. Д та самовільно збудовану літню кухню. На час проведення інвентаризації нерухомого майна в інвентарній справі не було рішення Арцизького народного суду від 14.07.1972 р. про порядок користування присадибною ділянкою. Співвласник нерухомого майна ОСОБА_8 вже помер і не міг погодити межі земельної ділянки. На підставі рішення Арцизької міської ради Одеської області №635 від 17.12.2004 р. до технічних документів були внесені зміни. Співвласники нерухомого майна, питання про зміну часток у спільному майні перед КП Арцизьке БТІ не ставили.

Судом встановлено, що знесений сарай мав площу 15.1 кв. м. Новозбудована літня кухня має площу 56.9 кв. м, навіс біля кухні має площу 16.6 кв. м. Знесений сарай та новозбудована літня кухня розміщені в різних частинах земельної ділянки.

В 2008 році ОСОБА_3 (позивач) прийняв спадщину.

12.12.2011 р. в КП Арцизьке БТІ зареєстровано рішення Арцизької міської ради Одеської області №345 від 15.09.2011 р., про скасування свого рішення №635 від 17.12.2004 р. Арцизька міська рада Одеської області винесла своє рішення на підставі заяви ОСОБА_3 та рішення Арцизького народного суду від 14.07.1972 р. На підставі цього рішення до технічних документів були внесені відповідні зміни. Самовільно збудована кухня - літ. Д знаходилась на тій частині земельної ділянки, якою за рішенням суду від 14.07.1972 р. мав користуватись ОСОБА_8 /а. с. 78 №1502/2379/2012/.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову ОСОБА_3 , районний суд виходив з того, що оскільки рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 р. вирішувався спір між співвласниками будинку АДРЕСА_1 щодо користування присадибною земельною ділянкою та визначено право користування між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до генерального плану, тому відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У звязку із чим, суд дійшов до висновку, що договір дарування від 29.12.2004 р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу Міцул О. В., в частині дарування літньої кухні - літера Д слід визнати частково недійсним, зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудовані будівлі літньої кухні - літера Д та навісу - літера д на прибудинковій території, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 р. №6, позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України. Якщо позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно пред`явлено до власника (користувача) земельної ділянки, який заперечує проти визнання права власності на це майно за особою, що його збудувала, власник (користувач) має право пред`явити зустрічний позов про знесення нерухомого майна. Позов може бути пред`явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Пунктом 24 вказаної Постанови передбачено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову. Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Згідно п. 29 Постанови, враховуючи, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об`єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно зі ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. г, е ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства.

Статтею 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Апеляційним розглядом справи встановлено, що основним обґрунтуванням порушення своїх прав, як співвласника домоволодіння АДРЕСА_1 позивач зазначив самовільне будівництво відповідачем на виділеній стороні позивача частині земельної ділянки при домоволодінні згідно рішення народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року.

Як вбачається зі змісту даного судового рішення вбачається, що дійсно в провадженні суду знаходився позов ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , яка у 1991 році відчужила належній 23/50 часток домолодіння ОСОБА_5 , про визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . За результатами розгляду даного позову рішенням суду було визначено право користування присадибною земельною ділянкою між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у відповідності до генерального плану присадибної ділянки, здійснивши проїзд у двір шириною 2,5 м. (т.1 а. с 40).

Отже, рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року, на яке посилається позивач, як на підставу визначення порядку користування земельною ділянкою, було лише визначено право користування присадибною ділянкою у відповідності до генерального плану присадибної ділянки з облаштуванням проходу у двір шириною 2,5 м.

Проте, ані зазначеним рішенням суду, ані генеральним планом, на який у рішенні суду міститься відповідне посилання, не встановлені і не визначені внутрішні межі користування земельною ділянкою співвласниками домоволодіння.

Доказів про порядок користування земельною ділянкою, що фактично склався між співвласниками будинку, внаслідок чого самочинне будівництво знаходиться на частині земельної ділянки, яка перебуває у його фактичному користуванні, позивачем ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, при порівнянні схем-планів земельної ділянки , в якій визначено фактичне користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на 1986 рік, з технічним паспортом, станом на 15.10.2004 року де відображена дана земельна ділянка із зведеними самочинними прибудовами у вигляді літньої кухні та навісу, вбачається, що те місце на земельній ділянці, де знаходиться літня кухня та навіс не знаходилося у користуванні позивача. Жодного підтвердження, що будівлі зведені на його земельній ділянці немає.

Апеляційний суд погоджується із такими доводами апелянта, оскільки вони є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Разом з тим, посилання апелянта про сплив позовної давності є неспроможними, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки, відповідно до ст. 257 ЦК України.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись із позовними вимогами ОСОБА_3 , представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 01.11.2018 року було подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву (том 1: а.с. 236-238), у якому останній просив суд застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що позивачеві про начебто порушення його прав стало відомо як мінімум 2011 року, тобто за 5 років до подання зазначеного позову. Про це зокрема свідчить рішення виконавчого комітету Арцизької міскьої ради №345 від 15.09.2011 року Про відміну рішення виконкому Арцизької міської ради №635 від 17.12.2004 року Об утверждении самовольно выстроенных строений . Як зазначав представник відповідача, зі змісту цього рішення вбачається, що воно приймалось на підставі заяви ОСОБА_3 щодо будівництва без його згоди ОСОБА_5 літньої кухні та навісу. Отже, це беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_3 дізнався про начебто порушення свого права ще влітку 2011 року, а тому строк позовної давності сплив.

Проте, апеляційний суд погоджується в цій частині із висновком суду першої інстанції про те, що вказані доводи представника відповідача є необгрунтованими.

Зокрема, як встановлено судовим розглядом справи, Арцизька міська рада, як власник земельної ділянки від 04.10.2012 р. звернулась до Арцизького районного суду Одеської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 3-7 ц/с ц/с №1502/2379/2012/. ОСОБА_3 по вказаній цивільній справі являвся третьою особою, був законним користувачем спірної земельної ділянки, на якій раніше була збудована літня кухня іншим власником ОСОБА_5 . При розгляді цієї справи від 11.02.2014 р. Арцизьким районним судом Одеської області (суддя Крикун М. П.) позов частково задоволено.

28.05.2015 р. суддею Крутовою О. М. відкрито провадження по вказаній справі з підстав перегляду рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2014 р. за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом Арцизької міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , треті особи: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО АРЦИЗЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ , приватний нотаріус Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксана Вадимівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , - про визнання частково недійсним договору дарування, зобов`язання знести самочинно збудовані будівлі та вчинити інші дії /а. с. 218 ц/с №1502/2379/2012/.

07.07.2015 р. ухвалою Арцизького районного суду Одеської області заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 11.02.2014 р. задоволена. Скасовано рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2014 р. за нововиявленими обставинами у цивільній справі №1502/2379/2012 за позовом Арцизької міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору дарування, зобов`язання знести самочинно збудовані будівлі та вчинити інші дії /а. с. 247, 248 ц/с №1502/2379/2012/.

Після чого, третя особа по справі ОСОБА_13 (по довіреності ОСОБА_2 ) від 11.07.2016 р. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю.

20.07.2016 р. Арцизька міська рада Одеської області відмовляється від позову, судом приймається рішення про закриття провадження по справі №1502/2379/2012 /а. с. 325 ц/с №1502/2379/2012/.

Оскільки, 07.07.2016 р. скасовано рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2014 р. за нововиявленими обставинами у цивільній справі №1502/2379/2012 за позовом Арцизької міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору дарування, зобов`язання знести самочинно збудовані будівлі та вчинити інші дії, то на думку суду, саме з цього часу (з 07.07.2015 р.) третій особі по вказаній справі ОСОБА_3 стало відомо про порушення його права як користувача земельною ділянкою його суміжним сусідом ОСОБА_1 . Тому, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що строк позовної давності терміном у три роки, стосовно звернення із позовом ОСОБА_3 до суду для захисту свого порушеного права, - не сплив.

Доводи апеляційної скарги є частково обгрунтованими та заслуговують на увагу суду.

Згідно із ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року - скасувати.

Прийняти постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Комунального підприємства „Арцизьке бюро технічної інвентаризації -» , приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксани Вадимівни, Арцизької міської ради Одеської області про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення 20.12.2021 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

О.С. Комлева