Постанова

від 29.10.2019 по справі 492/920/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3202/19

Номер справи місцевого суду: 492/920/16-ц

Головуючий у першій інстанції Крутова О.М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ;

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Віцько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Комунального підприємства „Арцизьке бюро технічної інвентаризації - ", приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксани Вадимівни, Арцизької міської ради Одеської області про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить визнати частково недійсним договір дарування від 29.12.2004 року та вважає необхідним зобов`язати відповідача знести самочинно збудовану будівлю у вигляді літньої кухні і навісу на прибудинковій території, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи це тим, що самочинне будівництво зведено на виділеній його батьку ОСОБА_5 у користування частині земельної ділянки при домоволодінні на підставі рішення народного суду Арцизького району від 14.07.1972 року, яким визначено порядок користування присадибною ділянкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно генерального плану присадибної ділянки, зробивши проїзд у двір шириною 2.5 метрів, що порушує його права, як спадкоємця після смерті батька і створює додаткові перешкоди у продажу належної йому частки, оскільки внаслідок самочинного будівництва збільшилася вартість будинку, чим утруднено продаж і одночасно у разі ймовірного продажу частки позивачем, для нього, як для іноземного громадянина збільшується розмір державного мита, яке становить 30% від оціночної вартості всього об`єкту.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 - задоволено у повному обсязі.

Визнано частково недійсним договір дарування від 29.12.2004 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу Міцул О. В., в частині дарування літньої кухні - літера Д .

Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудовані будівлі літньої кухні - літера Д та навісу - літера д на прибудинковій території, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 551.20 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду в суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат Громадський О.В. в судове засідання не з`явився, подавши заяву про відкладення апеляційного розгляду справи на іншу дату, посилаючись на зайнятість в іншій справі в Іллічівському міському суді Одеської області. При цьому адвокат Громадський О.В. про те, яка саме справа слухається в суді першої інстанції, де він приймає участь, апеляційному суду не повідомив, будь-яких доказів своєї участі у такій справі не надав, як не додав і докази, що така справа взагалі призначена в цей самий день, що і в суді апеляційної інстанції. Крім того, адвокат Громадський О.В. будучи присутнім на минулому судовому засіданні в апеляційному суді 15.10.2019 року, коли при оголошенні у справі перерви на 29.10.2019 року на 14-00 г. з присутніми учасниками апеляційний суд погоджував дату і час проведення наступного судового засідання, і зокрема адвокатом Громадським О.В., останнім не було повідомлено апеляційний суд про його зайнятість в цей день в іншому процесі.

Представник Арцизької міської ради в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності.

Третя особа приватний нотаріус Арцизького районного нотаріального округу Міцул О.В. в судове засідання не з`явилася, просила розглядати справу за її відсутності, посилаючись на зайнятість на роботі.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.

Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Судом встановлено, що:

- відповідно до копії розрахунку від 06.04.1963 року щодо визначення ідеальних часток в спільній власності на будинок по АДРЕСА_2 - ідеальна частка в спільній власності ОСОБА_5 дорівнює 27/50 часткам, а ідеальна частка в спільній власності ОСОБА_6 дорівнює 23/50 часткам /а. с. 82, 83 ц/с №1502/2379/2012/;

- відповідно до довідки виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 24.07.2012 року за №1489, житловому будинку АДРЕСА_2 присвоєний номер 33 /а. с. 25 ц/с №1502/2379/2012/;

- рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року визначено право користування присадибною ділянкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до генерального плану присадибної ділянки, у вигляді проїзду в двір шириною 2.5 метрів. Зазначеним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 і між ними виник спір щодо порядку користування присадибною ділянкою. ОСОБА_6 систематично забруднює частину двору напроти квартири ОСОБА_5 , який згодний виділити зі своєї земельної ділянки 2.5 метрів, для того щоб зробити проїзд у двір для ОСОБА_6 та огородити частину двору напроти його квартири /а. с. 8 ц/с №1502/2379/2012; а. с. 40/;

- відповідно до копії технічного паспорту від 24.04.1991 року, визначений план земельної ділянки житлового будинку АДРЕСА_1 , на виконання рішення народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року за рахунок земельної ділянки, яка передана у користування ОСОБА_5 , зроблений проїзд у двір для ОСОБА_6 /а. с. 39 ц/с №1502/2379/2012/. Літерою Д позначена будівля у вигляді сараю іншою площею, ніж будівля, що позначена літерою Д у вигляді літньої кухні, згідно генерального плану станом на 2005 рік, і яка також розташована на частині земельної ділянки, що передана в користування ОСОБА_5 /а. с. 40 ц/с №1502/2379/2012/;

- відповідно до копії договору купівлі-продажу від 29.06.1991 року, посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Мотуз С.В., зареєстрованого в Арцизькому бюро технічної інвентаризації в реєстрі за №761, ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_7 купила 23/50 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 3 506 кв.м. На зазначеній земельній ділянці розташований кам`яний житловий будинок - літ. А ; житлова прибудова - літ. А1 ; 4 сараї - літ. Б , Г , Д ; 3 вбиральні - літ. В , Е , К ; гараж - літ. З ; погріб И ; літня кухня - літ. Л ; надвірні споруди №1-6; інші споруди - І-ІІ /а. с. 79, 80 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з копією повідомлення КП Арцизьке БТІ від 15.10.2004 року № 1253, у будинку АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_7 самочинно збудована літня кухня - літ. Д , навіс - літ. д . Вартість самовільно збудованих будівель складає 16 484 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 00 копійок /а. с. 84 ц/с №1502/2379/2012/;

- рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 17.12.2004 року за №635, ОСОБА_7 залишені у власність самочинно збудовані будівлі - літньої кухні - літ. Д , навісу - літ. д , розташовані в АДРЕСА_1 . Залишкова вартість самочинно збудованих будівель складає 16 484 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 00 копійок /а. с. 20, ц/с №1502/2379/2012/;

- відповідно до копії договору дарування від 29.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу Одеської області Міцул О.В., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстровим номером 3292, ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар 23/50 частин житлового будинку з частиною надвірних будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому складається з одного житлового будинку, загальною площею 271.30 кв. м., житловою площею 140.20 кв. м., житлової прибудови - літ. А , літньої кухні - літ. Д . сараю - літ. Ж , погрібу - літ. И , вбиральні - літ. К , літньої кухні - літ. Л , гаражу З , літньої кухні - літ. М , дворових та інших споруд. Вказана частина житлового будинку (з частиною надвірних будівель та споруд) належить дарувальнику ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Арцизькою державною нотаріальною конторою від 29.06.1991 р. в реєстрі за №761, зареєстрованого в Арцизькому бюро технічної інвентаризації від 03.02.1993 року у реєстровій книзі №13 під №253 /а. с. 12 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Арцизьким бюро технічної інвентаризації від 01.07.2008 року, ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на 23/50 частини житлового будинку, що подарувала ОСОБА_1 від 29.12.2004 року /а. с. 13 ц/с №1502/2379/2012/;

- відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В.Я., спадкоємець ОСОБА_3 прийняв спадщину, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з 20/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами під АДРЕСА_1 а. с. 18 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Арцизьким бюро технічної інвентаризації від 27.08.2010 року, ОСОБА_3 як спадкоємець за законом зареєстрував своє право власності на вказану частину житлового будинку /а. с. 19 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з копією рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 03.12.2007 року за № 465, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самовільно знесено: гараж - літ. З , підвал - літ. И , літня кухня - літ. Л , веранда - літ. л /а. с. 88 ц/с №1502/2379/2012/;

- 09.09.2011 року ОСОБА_3 звернувся до Арцизької міської ради Одеської області із заявою, в якій зазначив, що ОСОБА_1 без його згоди побудував літню кухню на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3 /а. с. 37 ц/с №1502/2379/2012/;

- рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 15.09.2011 року за №345 скасоване рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 17.12.2004 року за №635 Про затвердження самочинно збудованих будівель /а. с. 21 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з копією повідомлення КП Арцизьке БТІ від 03.09.2012 року, відповідно до рішення Арцизької міської ради Одеської області від 15.09.2011 року до технічної документації на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 внесені зміни /а. с. 34 ц/с №1502/2379/2012/;

- на підставі зазначеного рішення, виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області №1411 від 21.09.2011 року, №1437 від 29.08.2012 року ОСОБА_1 винесені приписи про зобов`язання демонтувати літню кухню - літ. Д та навіс - літ. д , побудованих без згоди ОСОБА_3 на присадибній ділянці, яка перебуває у його користуванні та засипати каналізаційний вигріб на ділянці ОСОБА_3 , в подальшому використовувати присадибну ділянку по АДРЕСА_1 відповідно до рішення народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року /а. с. 22, 28 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з копією актів обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 30.05.2012 року, від 01.10.2012 року, складених спеціалістом із благоустрою Арцизької міської ради

Маєвою І.І. вбачається, що при проведенні перевірок виконання приписів виявлено, що зазначені приписи ОСОБА_1 не виконані /а. с. 23, 31 ц/с №1502/2379/2012/;

- відповідно до копії акту інспекції архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 14.08.2012 року, інспектором Лапчук Т.М. при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, в присутності ОСОБА_1 встановлено самочинне будівництво літньої кухні - літ. Д та навісу - літ. д за адресою: АДРЕСА_1 без дозвільних документів, з порушенням ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності /а. с. 33 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з довідкою виконавчого комітету Арцизької міської ради Одеської області від 24.07.2012 року за № 1488 земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності Арцизької міської ради Одеської області /а. с. 24 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з повідомленням КП Арцизьке БТІ від 13.08.2012 року за № 226, вартість будівель літньої кухні літ. Д та навісу - літ. д , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19.09.2011 року складала 39 429.00 (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 копійок /а. с. 30 ц/с №1502/2379/2012/;

- відповідно до копії договору дарування від 16.12.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В. Я., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстровим номером 4806890, ОСОБА_10 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар 7/50 частин житлового будинку АДРЕСА_3 . Відчужувані 7/50 частин будинку належали дарувальнику на підставі дубліката договору довічного утримання, посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області від 28.07.1976 року за реєстровим номером 1308, зареєстрованого в Арцизькому бюро технічної інвентаризації від 19.09.2011 року у реєстровій книзі №13 за реєстровим №9374497 /а. с. 59, 65 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Арцизьким бюро технічної інвентаризації від 27.12.2011 року, ОСОБА_4 зареєструвала своє право власності на вказану частину житлового будинку /а. с. 58 ц/с №1502/2379/2012/;

- згідно з повідомленням КП Арцизьке БТІ від 14.05.2013 року №32, за заявою ОСОБА_7 у 2004 році техніком КП Арцизьке БТІ ОСОБА_11 проводилась поточна інвентаризація житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами інвентаризації виявлено, що знесено сарай - літ. Д та самовільно збудовану літню кухню. На час проведення інвентаризації нерухомого майна в інвентарній справі не було рішення Арцизького народного суду від 14.07.1972 року про порядок користування присадибною ділянкою. Співвласник нерухомого майна ОСОБА_5 вже помер і не міг погодити межі земельної ділянки. На підставі рішення Арцизької міської ради Одеської області № 635 від 17.12.2004 року до технічних документів були внесені зміни. Співвласники нерухомого майна, питання про зміну часток у спільному майні перед КП Арцизьке БТІ не ставили;

- знесений сарай мав площу 15.1 кв. м. Новозбудована літня кухня має площу 56.9 кв. м, навіс біля кухні має площу 16.6 кв. м. Знесений сарай та новозбудована літня кухня розміщені в різних частинах земельної ділянки;

- в 2008 році ОСОБА_3 (позивач) прийняв спадщину;

- 12.12.2011 року в КП Арцизьке БТІ зареєстровано рішення виконкому Арцизької міської ради Одеської області № 345 від 15.09.2011 року, про скасування свого рішення №635 від 17.12.2004 року Арцизька міська рада Одеської області винесла своє рішення на підставі заяви ОСОБА_3 та рішення Арцизького народного суду від 14.07.1972 року. На підставі цього рішення до технічних документів були внесені відповідні зміни. Самовільно збудована кухня - літ. Д знаходилась на тій частині земельної ділянки, якою за рішенням суду від 14.07.1972 року мав користуватись ОСОБА_5 /а. с. 78 №1502/2379/2012/;

- рішенням виконкому Арцизької міської ради Одеської області № 43 від 13.03.2015 року скасовано рішення виконкому Арцизької міської ради Одеської області № № 345 від 15.09.2011 року;

- рішенням виконкому Арцизької міської ради Одеської області № 230 від 19.02.2016 року вирішено вважати недійсними: 1) рішення виконкому Арцизької міської ради Одеської області № 635 від 17.12.2004 року; 2) рішення виконкому Арцизької міської ради Одеської області № 345 від 15.09.2011 року; 3) рішення виконкому Арцизької міської ради Одеської області № 43 від 13.03.2015 року (а. с. 42);

- рішенням виконкому Арцизької міської ради Одеської області № 267 від 06.05.2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про внесення змін до рішення виконкому Арцизької міської ради № 230 від 19.02.2016 року (а. с. 43);

- рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2014 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.06.2014 року позов Арцизької міської ради Одеської області задоволено частково. Визнано частково недійсним договір дарування від 29 грудня 2004 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу Міцул О.В., в частині дарування літньої кухні - літера Д . Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудовані будівлі літньої кухні - літера Д та навісу - літера д на прибудинковій території, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог Арцизької міської ради Одеської області відмовлено; -ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 07.07.2015 року заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 11.02.2014 року задоволена. Скасовано рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2014 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі №1502/2379/2012 за позовом Арцизької міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору дарування, зобов`язання знести самочинно збудовані будівлі та вчинити інші дії. Справу призначено до розгляду в загальному порядку/а. с. 247, 248 ц/с №1502/2379/2012/;

- ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 20.07.2016 року закрито провадження у справі за позовною заявою Арцизької міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , треті особи: комунальне підприємство Арцизьке бюро технічної інвентаризації , приватний нотаріус Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксана Вадимівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - про визнання частково недійсним договору дарування, зобов`язання знести самочинно збудовані будівлі та вчинити інші дії, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовної зави, ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 з вимогами про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що між сторонами рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року встановлено порядок користування земельною ділянкою при будівлі АДРЕСА_1 і на частині земельної ділянки, яка виділена у користування ОСОБА_3 . матір`ю відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_7 , самовільно збудовані літня кухня та навіс. В подальшому ОСОБА_7 подарувала належні їй 23/50 часток ОСОБА_1 . Позивач у додаткових поясненнях до позову вказує, що самовільні будівлі збільшили вартість об`єкта нерухомості майже вдвічі і при відчуженні належної позивачу частки йому необхідно буде сплатити держмито у розмірі 30% від оціночної вартості всього об`єкту, що буде вдвічі вище внаслідок самовільних будівель. Вказані проблеми не дозволили позивачу при приїзді в Україну у 2011 році продати належну йому частку. Позивач посилаючись на акт депутатської комісії вказує на самозахоплення земельної ділянки, а інспекція ДАБК підтвердила самовільне будівництво літньої кухні літ Д та навісу літ д .

Згідно з ч.6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином основним обґрунтуванням порушення своїх прав, як співвласника домоволодіння АДРЕСА_1 позивач зазначив самовільне будівництво відповідачем на виділеній стороні позивача частині земельної ділянки при домоволодінні згідно рішення народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року.

Як вбачається зі змісту даного судового рішення вбачається, що дійсно в провадженні суду знаходився позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , яка у 1991 році відчужила належній 23/50 часток домолодіння ОСОБА_7 , про визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . За результатами розгляду даного позову рішенням суду було визначено право користування присадибною земельною ділянкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідності до генерального плану присадибної ділянки, здійснивши проїзд у двір шириною 2,5 м. (т.1 а. с 40).

Отже, рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року, на яке посилається позивач, як на підставу визначення порядку користування земельною ділянкою, було лише визначено право користування присадибною ділянкою у відповідності до генерального плану присадибної ділянки з облаштуванням проходу у двір шириною 2,5 м.

Як вбачається з наданого до справи генерального плану земельної ділянки при будинку по АДРЕСА_1 1963 року (власники: ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ), визначені внутрішні межі користування земельною ділянкою між співласниками домоволодіння відсутні. На планах цієї ж земельної ділянки після ухвалення рішення народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року вбачається наявність облаштованого співласниками домолодіння проїзду у двір та відсутність будь-яких внутрішніх меж користування земельною ділянкою між співвласниками.

Враховуючи наведене, у суду першої інстанції не було підстав для висновку про те, що самовільне будівництво літньої кухні та сараю здійснено на частині земельної ділянки, яка виділена рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року у користування ОСОБА_3 .

При цьому будь-яких належних і достатніх доказів на підтвердження порядку користування присадибною земельною ділянкою, що фактично склався між співвласниками будинку по АДРЕСА_1 , позивачем не надано.

У наведених до позову обгрунтуваннях і поясненнях позивач також зазначає про те, що самочинне будівництво значно збільшило вартість домолодіння в цілому і належної йому частки, що зменшило реальну можливість продажу позивачем належної йому частки і збільшило розмір сплати йому, як іноземному громадянину, державного мита у розмірі 30% від оціночної вартості всього об`єкту у разі продажу ним власної частки будинку.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте будь-яких належних, допустимих і достатніх доказів про перешкоди у продажу у 2011 році належної позивачу частки саме внаслідок наявності самочинно збудованих на присадибній ділянці попереднім співвласником будинку ОСОБА_7 у період з 1992 по 2002 рік літньої кухні та навісу, не надано.

Тобто посилання позивачем на наявність перешкод і штучне збільшення ціни об`єкту нерухомості за рахунок наявності на присадибній ділянці самочинно збудованих іншим співвласником будинку літньої кухні та навісу, носять характер припущення, на яких не може грунтуватися доказування.

Даним обставинам районний суд належної оцінки не надав.

Таким чином відсутність доказів про визначення судовим рішення порядку користування земельною ділянкою між співвласникам будинку та що самочинне збудовані літня кухня та навіс знаходяться на частині земельної ділянки, яка виділена саме позивачу, на що той посилався у наведених обґрунтуваннях заявлених вимог, відсутність доказів, що внаслідок наявності самочинно збудованих на присадибній ділянці попереднім співвласником будинку ОСОБА_7 у період з 1992 по 2002 рік літньої кухні та навісу збільшило вартість домоволодіння в цілому і належної йому частки, що зменшило реальну можливість продажу позивачем належної йому частки і збільшило розмір сплати йому, як іноземному громадянину, державного мита у розмірі 30% від оціночної вартості всього об`єкту у разі продажу ним власної частки будинку, не надавало суду підстави для задоволення заявлених в інтересах ОСОБА_3 вимог про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю.

Посилання представника позивача на те, що рішення суду 1972 року про визначення порядку користування земельною ділянкою виконувалося до самочинного будівництва літньої кухні та сараю не узгоджуються з обставинами справи, оскільки рішенням народного суду Арцизького району Одеської області від 14.07.1972 року визначено право користування присадибною земельною ділянкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідності до генерального плану присадибної ділянки, здійснення проїзду у двір шириною 2.5 м.. який в подальшому на виконання вказаного судового рішення співвласниками будинку дійсно був облаштований.

Проте, ані зазначеним рішенням суду, ані генеральним планом, на якій у рішенні суду міститься відповідне посилання, не встановлені і не визначені внутрішні межі користування земельною ділянкою співвласниками домоволодіння.

Доказів про порядок користування земельною ділянкою, що фактично склався між співвласниками будинку, внаслідок чого самочинне будівництво знаходиться на частині земельної ділянки, яка перебуває у його фактичному користуванні, позивачем до районного суду не надано .

При таких обставинах лише сама по собі наявність самочинного будівництва відповідно до наведених позивачем обґрунтувань не є підставою для задоволення заявлених вимог.

Будь-яких обґрунтувань щодо порушення своїх прав, як користувача спільної присадибної земельної ділянки, тобто такої, де між співвласниками домолодіння у встановленому порядку не визначений порядок користування земельною ділянкою, позивач не навів.

Посилання позивача на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2014 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області, яким було задоволено позов Арцизької міськради, є неспроможним, оскільки вказане рішення скасовано в порядку нововиявлених обставин і провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою Арцизької міської ради від позову до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованих споруд. Дана ухвала суду у встановленому порядку не скасована і вступила в законну силу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подавалося до суду клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням з мотивуванням зафіксувати на місці реальне розташування самочинних будівель і фактичне користування сторонами земельною ділянкою, яке судом відхилено через відсутність спеціальних знань.

В засіданні судової колегії представником відповідача ОСОБА_1 надано для приєднання до справи рішення виконкому Арцизької міської ради від 30.04.1986 року та схему-план, в якій визначено фактичне користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на 1986 рік.

Представник апелянта пояснив, що при порівнянні даної схеми-плану земельної ділянки з технічним паспортом, де відображена дана земельна ділянка із зведеними самочинними прибудовами у вигляді літньої кухні та навісу, вбачається, що те місце на земельній ділянці, де знаходиться літня кухня та навіс не знаходилося у користуванні позивача і тому він і просив суд здійснити виїзне судове засідання.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача приймав участь у розгляді справи в районному суді і мав можливість заявити про приєднання вказаних документів, як доказів.

Судова колегія приєднала надані представником відповідача зазначені документи для відома, але враховуючи відсутність виняткових обставин можливості дослідження нових доказів на стадії апеляційного розгляду справи, засновує свій висновок за поданою апеляційною скаргою не на наданих в апеляційній інстанції відповідачем доказах, які не представлені ним в районний суд без поважних причин, а виключно на недоведеності заявлених вимог позивачем, яким не надано до суду належних і достатніх доказів для доведення тих обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог, про що вже було зазначено в цій постанові суду апеляційної інстанції .

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові через недоведеність позивачем заявлених позовних вимог у відповідності до наведених ним обставин, підстав та обгрунтувань.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах іноземного громадянина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Комунального підприємства „Арцизьке бюро технічної інвентаризації", приватного нотаріуса Арцизького районного нотаріального округу Міцул Оксани Вадимівни, Арцизької міської ради Одеської області про визнання частково недійсним договору дарування, про зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: 31.10.2019 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова