Ухвала

від 20.12.2021 по справі 143/1359/20

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/1359/20

УХВАЛА

Іменем України

20.12.2021 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

за участю секретаря Огородник Н.А.,

розглянувши в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом , -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом .

Позивачка за первісним позовом (відповідачка за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 05.11.2021 року, 20.12.2021 року не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення поштового відділення Укрпошта про вручення поштового відправлення про виклик ОСОБА_1 до суду. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала (а.с. 139, 148).

Відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала заяву, в якій просить позовні вимоги розглянути 20.12.2021 року без її участі та задовольнити їх. Крім того, в заяві зазначила, що проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 152).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З моменту відкриття провадження у справі за первісним позовом (20.11.2020 року - 20.12.2021 року) минуло один рік і один місяць.

В жодне судове засідання позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 не з`явилась.

Лише в одному судовому засідання 26.02.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Матяш Д.Ю. приймав участь у розгляді справи (а.с.41-42).

Згідно із довідками від 02.04.2021 року, 11.05.2021 року, 14.06.201 року, 10.08.2021 року, виданими секретарем судового засідання Огородник Н.А., на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось, оскільки учасники судового процесу в судове засідання не з`явились (а.с.80, 108, 112, 118).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно із ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Разом із цим, за правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 1 ст. 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Сукупний аналіз наведених норм процесуального законодавства, у поєднанні із закріпленими у ст.2 ЦПК України завданнями та основними засадами цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що, залишаючи первісний позов без розгляду, суд, за наявності підстав, обумовлених в ч.1 ст.280 ЦПК України, має допустити виключну можливість розгляду зустрічного позову самостійно, без спільного розгляду його з первісними вимогами, і ухвалення заочного рішення.

Такий висновок видається правильним, оскільки це дає позивачеві за зустрічним позовом можливість не втратити право на розгляд його позовної вимоги.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи в частині вирішення по суті зустрічного позову.

Керуючись ст. 223, п.3 ч.1 ст.257, ст.ст. 258-260, 280, 281, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно залишити без розгляду.

Провести заочний розгляд справи в частині вирішення по суті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Ухвала в частині залишення без розгляду первісного позову може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя